На першому етапі впровадження ПРРО від бізнесу очікують пропозицій щодо їх вдосконалення

Світлана Воробей повідомила, що запуск ПРРО дає змогу суб’єктам господарювання спростити реєстрацію розрахункових операцій, а державі — конт­роль за такими операціями. Однак для уникнення зупинки бізнесу та напрацювання пропозицій передбачено впровадження ПРРО в 3 етапи. Перший етап розпочався 1 серпня 2020 р., коли ПРРО можуть добровільно застосовувати суб’єкти господарювання. Він не передбачає розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО), а дає можливість суб’єктам господарювання ознайомитися з ПРРО і відчути різницю порівняно з традиційними РРО.

У Міністерстві фінансів України на цьому етапі очікують отримати від суб’єктів господарювання пропозиції щодо вдосконалення та покращення роботи ПРРО до другого етапу їх впровадження, який розпочнеться вже 1 січня 2021 р. На цьому етапі сфера застосування ПРРО та РРО буде розширена на критичні (ризикові) сфери бізнесу стосовно ухилення від оподаткування, визначені законодавством, зокрема, це сфери з реалізації текстилю, вживаних товарів, готельного, ресторанного бізнесу, торгівлі через мережу Інтернет.

Після цього у разі позитивного досвіду використання ПРРО з 1 квітня 2021 р. ПРРО та РРО стануть обов’язковими до застосування для всіх сфер господарської діяльності, окрім І групи платників єдиного податку ( прим. ред.: для суб’єктів господарювання, які реалізовують лікарські засоби та медичні вироби, застосування РРО стало обов’язковим ще з 1.01.2019 р.).

Ця етапність впровадження передбачена з метою адаптації суб’єктів господарювання до нових умов, а також для вдосконалення ПРРО з урахуванням пропозицій суб’єктів господарювання, що виникли в процесі їх використання.

Наталія Калєніченко, нагадала, що законами України від 20.09.2019 р. № 128 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та від 19.02.2020 р. № 129 «Деякі питання закупівлі медичних виробів для запобігання занесенню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом Covid-19», якими передбачено впровадження ПРРО, на ДПС покладено обов’язок:

• забезпечення суб’єктів господарювання безкош­товним програмним рішенням і на сьогодні протестовано фіскальний додаток «пРРОсто» та ПРРО «Єдине вікно». Нині фіскальний додаток «пРРОсто» працює на системах Windows та Android. До кінця року планується його адаптація для пристроїв з операційною системою IOS;
• створення та ведення Реєстру ПРРО;
• створення фіскального сервера ДПС та забезпечення прикладного й програмного інтерфейсу (Application Programming Interface — API) фіскального сервера у відкритому вільному доступі. Станом на 1.08.2020 р. протестовано програмне забезпечення фіскального сервера та користувачам надано два АРІ, щоб будь-хто міг розробити власне програмне рішення та інтегруватися у фіскальний сервер ДПС;
• вдосконалення системи обліку даних РРО. Дану систему було доопрацьовано, і наразі вона забезпечує зберігання даних про розрахункову операцію;
• перевірка справжності та достовірності чеків. На виконання цього зобов’язання ДПС доопрацьовано сервіс «Пошук фіскального чека», який забезпечує пошук чеків, виданих РРО та ПРРО.

На 14:00 3 серпня зареєстровано 22,7 тис. ПРРО, з яких 14,5 тис. — програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС). За допомогою ПРРО вже проведено 154 тис. чеків. Н. Калєніченко підкреслила, що запровадження ПРРО не є заміною традиційних РРО, а є лише їх альтернативою.

З метою підтримки суб’єктів господарювання в частині застосування ПРРО на сайті ДПС розміщено банер «Програмні РРО», переходячи на який, можна отримати інформацію про всі нормативні акти, повідомлення роз’яснення, опис АРІ та ін. Також подовжено час роботи інформаційно-довідкового відділу ДПС, який почав працювати з 08:00 до 22:00. Консультації суб’єкти господарювання можуть теж отримати в 469 центрах обслуговування клієнтів.

Н. Калєніченко повідомила, що ДПС вже працює над розширенням сервісу, зокрема щодо взаємодії фіскального додатка «пРРОсто» з єдиним порталом державних послуг «Дія», щоб користувачі цього порталу змогли знайти, перевірити та вивантажити чек. Окрім цього, ДПС працює над побудовою ефективної аналітичної системи на базі отриманих від ПРРО даних про проведені розрахункові операції та над інтеграцією фіскального додатка «пРРОсто» в банківські сервіси. Наразі таку інтеграцію здійснено в платіжну систему MasterCard, і мобільний ПРРО може виступати і як РРО, і як платіжний термінал.

C. Воробей додала, що, на її думку, впровадження ПРРО спростить ведення господарської діяльності, оскільки спрощує ведення звітності суб’єктів господарювання та скорочує межі їх відповідальності при реєстрації розрахункової операції. Оскільки з використанням традиційних РРО існує певна відповідальність за невиконання обов’язків суб’єктів господарювання, зокрема щодо опломбування РРО, зберігання звітів і т.д. Однак шляхом впровадження ПРРО Міністерство фінансів України планує зменшити відповідальність суб’єктів господарювання, залишивши лише відповідальність за непроведення самої реєстрації розрахункових операцій, нічим більше не обтяжуючи підприємців.

Про нові можливості, які можуть бути запроваджені на базі фіскального додатка «пРРОсто», розповів Валерій Новіков. Він зауважив, що компанія Mastercard розробляє функціонал, який разом з мобільним фіскальним додатком «пРРОсто» надасть можливість будь-якому торгово-сервісному підприємству не тільки фіскалізувати свої операції, але й приймати безготівкову оплату.

Також він зазначив, що на базі наданого ДПС АРІ «Єдиного вікна» компанія Mastercard розробили ще в 2019 р. програмний продукт «Смарт каса», який дає можливість приймати будь-які види банківських платежів, фіскалізувати операції, а також вести касовий облік цих операцій. З 1.08.2020 р. «Смарт каса» стала безкоштовною для всіх суб’єктів господарювання.

Під час заходу представники бізнесу висловлювали свої очікування, занепокоєння та пропозиції щодо впровадження ПРРО. Зокрема, зазначалося, що з моменту прийняття законів № 128 та № 129 бізнес очікував від влади ряду реформ, які так і не відбулися, що знижує ефект від запровадження ПРРО, а саме — детінізації платежів. Оскільки на сьогодні, як і раніше, створені такі умови, що й досі залишається вигідним вести бізнеси в «тіні». Тому, на думку учасників круглого столу, держава для детінізації повинна створювати насамперед умови, за якими б працювати в «тіні» було невигідно, а не передбачати нові обов’язки для сумлінних суб’єктів господарювання, які й так дотримувалися всіх вимог щодо застосування РРО.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!