Підсумок зустрічі представників Української ради бізнесу та Державної податкової служби

31 серпня відбулася онлайн-зустріч представників Української ради бізнесу з посадовцями Державної податкової служби. Інформацію про це розміщено на сайті Аптечної професійної асоціації України (АПАУ).

У ході зустрічі було обговорено 3 важливі питання, а саме:

1. Застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)/програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) у 2021 р.

Зокрема, від Української ради бізнесу було надано пропозицію про заміну тотальної фіскалізації на фіскалізацію ризикових сфер діяльності. До таких сфер у тому числі належить і роздрібна торгівля лікарськими засобами. Таку позицію підтримує і АПАУ. Представники Державної податкової служби погодилися з позицією Української ради бізнесу, а також зауважили, що питання фіскалізації інтернет-торгівлі вирішується впровадженням ПРРО.

2. Питання кеш-беку споживачу вартості товару у разі невидачі чеку або видачі чеку, що не відповідає новим вимогам (при застосуванні РРО/ПРРО).

Представники податкової служби зауважили, що механізм подання скарги споживачем чітко прописаний у Законі України від 20.09.2019 р. № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг». Закон визначає, що скаргу щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, на день їх отримання покупцем (споживачем) перевищує 850 грн, споживач може подати через електронний кабінет. Важливо зазначити, що така скарга є підставою виключно для перевірки справжності та достовірності розрахункових документів, отримання пояснень від продавця (суб’єкта господарювання) і тільки за наявності порушень скарга буде підставою для застосування штрафних санкцій. Крім того, потрібно зауважити, що підробка документів, доданих до скарги, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства, а це, у свою чергу, захистить суб’єкта господарювання від безпідставних скарг з боку споживачів.

3. Питання податку на виведений капітал.

З даного приводу обговорювали варіант сплати такого податку у вигляді авансового внеску в розмірі 50% від податку на додану вартість, сплаченого за попередній рік. У ході заходу вирішено, що це питання потребує додаткового обговорення.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!