Сучасні погляди на серцево-судинні захворювання:за матеріалами Конгресу кардіологів України

У роботі форуму взяли участь більше 3000 тис. лікарів з усіх регіонів України, а також США, Великобританії, Чехії, Італії, Росії. У рамках Конгресу проведено 14 наукових засідань, 1 круглий стіл, 5 наукових дискусій, 2 науково-практичні симпозіуми, 3 науково-інформаційні засідання, освітній семінар з невідкладної кардіології. Заслухано 114 доповідей та обговорено 39 стендових повідомлень. Провідними вітчизняними фахівцями прочитано 7 лекцій, проведено 8 майстер-класів, а також конкурс молодих вчених на кращу науково-дослідну роботу.

Урочисте відкриття Конгресу відбулося 28 вересня в Міжнародному центрі культури та мистецтв профспілок України (Жовтневий палац). Учасників заходу привітав Олександр Возіанов, президент НАМН України, академік НАН України та НАМН України, директор Інституту урології НАМН України. Він зазначив, що в Україні історія надання спеціалізованої медичної допомоги хворим кардіологічного профілю розпочалася у 50-х роках ХХ ст. З 1955 р. вперше в Украї­ні розпочато хірургічне лікування захворювань серця з використанням апарата штучного крово­обігу. У 60-х роках ХХ ст. створено спеціалізовану службу для надання невідкладної допомоги хворим на гострий інфаркт міокарда, а в 1973 р. в практику впроваджено селективну коронарографію й аортокоронарне шунтування для лікування хворих з ішемічною хворобою серця; 1986 р. проведено першу перкутанну транс­люмінальну коронарну ангіопластику.

Нині кардіологічна служба складається з мережі обласних кардіологічних диспансерів, спеціалізованих відділень лікарень, служби швидкої допомоги, блоків реанімації та інтенсивної терапії, відділень для проведення інтервенційних втручань, закладів кардіологічної реабілітації.

Незважаючи на суттєві успіхи в лікуванні серцево-судинних захворювань, зокрема, інфаркту міокарда, та появу новітніх терапевтичних і хірургічних методів терапії: тромболізісу, прямої ангіопластики, коронарного стентування, ішемічна хвороба серця залишається одніє­ю з провідних причин втрати працездатності, інвалідизації та смертності населення України.

Серед позитивних тенденцій останнього часу академік назвав зниження смертності від мозкових інсультів у хворих працездатного віку, зниження показника летальності від гострого інфаркту міокарда в стаціонарах. Проблеми, пов’язані з поширеністю та смертністю від серцево-судинних захворювань, зумовлені соціальними, економічними та екологічними чинниками. Великого значення набуває і загрозлива демографічна ситуація в нашій країні: низький рівень народжуваності та високий — старіння населення.

Успіх у боротьбі із серцево-судинною патологією визначається, насамперед, широкомасштабними профілактичними заходами, а також впровадженням сучасних стандартів лікування, які повинні знайти політичну та фінансову підтримку в Україні. Важливе значення мають профілактичні програми щодо зменшення впливу факторів ризику на розвиток ішемічної хвороби серця та інших проявів атеросклерозу: боротьба з тютюнопалінням, раннє виявлення та адекватне лікування артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, зниження рівня холестерину, запобігання стресам. Ці проблеми допоможе вирішити пропаганда здорового способу життя, влаштування дозвілля молоді, збереження довкілля, організація безпечних умов праці.

В установах НАМН України проводяться фундаментальні та прикладні дослідження в галузі кардіології. Вивчаються тонкі молекулярні електрофізіологічні, імунологічні механізми порушень, які лежать в основі виникнення серцевої недостатності, регуляції тонусу судин, серцевого ритму, розвитку атеросклерозу. Розробляються нові методи хірургічного і терапевтичного лікування серцево-судинних захворювань, в тому числі — із використанням стовбурових клітин.

«Конгрес — це важлива наукова подія для кардіологів не лише України, а й інших краї­н. Важливі завдання, що постають сьогодні перед вітчизняною кардіологією, відображають широкий спектр науково-практичних питань, які розглядаються на форумі», — зазначив О. Возіанов.

Валерій Бідний, заступник міністра охорони здоров’я, зазначив, що сьогодні основна увага повинна приділятися не лише наданню медичної допомоги хворим, а й профілактиці найбільш поширених захворювань, серед яких важливе місце посідає серцево-судинна патологія. Тому позиція уряду — впровадження реформи у галузі охорони здоров’я з пріоритетним розвитком первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. Доповідач закликав організаторів Конгресу надати МОЗ України свої пропозиції щодо розвитку галузі, особливу увагу приділивши профілактичному напрямку.

Юрій Гайдаєв, народний депутат України, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення державної політики охорони громадського здоров’я, розвитку фармації та здійснення фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, зазначив, що цей представницький форум без перебільшення є важливим державним заходом і науковою подією. Досягнення вітчизняної кардіології по праву викликають повагу багатьох зарубіжних колег, відкривают­ь можливості для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань населення. Доповідач також висловив подяку медикам за служіння обраній справі, їх талановиті руки, які дарують людям радість життя та надію на зцілення.

Під час наступної пленарної сесії визначні вчені України обговорили стратегічні проб­леми сучасної кардіо­логії, особливу увагу приділивши набутим вадам серця. З доповіддю «Формування сучасного Національного консенсусу діагностики і лікування набутих вад серця: від інтерністів до кардіохірургів» виступив Володимир Коваленко, академік НАМН України, професор, директор ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України, президент Асоціації. Сьогодні етіологія, діагностика та лікування набутих вад серця переглядаютьс­я. Закінчилася епоха ревматичних уражень клапанів серця, яка тривала останні 50 років, у зв’язку з поширенням ішемічної хвороби серця, атеросклеротичного процесу, інфекційного ендокардиту. Саме тому необхідно з нової точки зору сформувати Національний консенсус діагностики та лікування набутих вад серця, від діагностики на первинному рівні надання медичної допомоги до високоспеціалізованого лікування. За словами академіка, сьогодні поширеність набутих вад серця в світі становить 2,5%, при цьому їх клінічну діагностику можна назвати незадовільною. Основною причиною ураження клапанного апарата серця в країнах, що розвиваються, є гостра ревматична лихоманка. На жаль, до цих країн відноситься й Україна.

Сьогодні хворих з набутими вадами серця потрібно направляти до кардіохірурга для оперативного лікування. Згідно з даними Європейської програми серця (Euro Heart Survey), серед набутих вад серця переважає патологія аортального клапана, частка якої становить 44% усіх вад. Аортальний стеноз діагностується у 34% пацієнтів, та аортальна недостатність — у 10%. Частка вад мітрального клапана становить 35%; мітральна недостатність — 25%; стеноз — 10%. Патологія тристулкового клапана зустрічається надзвичайно рідко — у 1% хворих. Оперативне втручання сьогодні є основним методом лікування набутих вад серця.

В Україні за останнє десятиріччя суттєво знизилася захворюваність на гострий ревматизм та хронічні ревматичні хвороби серця. Це свідчить про те, що профілактична робота стосовно гострої ревматичної лихоманки дала позитивні результати. Також суттєво знизилася смертність від ревматичних вад серця у зв’язку з проведенням масового хірургічного лікування таких хворих. Для діагностики набутих вад серця використовують такі дослідження: ехокардіо­графію, трансезофагальну ехокардіографію, навантажувальні тести, стрес-ехокардіографію, комп’ютерну томографію та магніто-резонансну томографію.

Доповідач зупинився на кожному з уражень клапанів. Так, етіологічними чинниками аортальної недостатності є ревматизм, атеросклеротичні ураження клапана та інфекційний ендокардит. Критерії необхідності хірургічного втручання: наявність клінічних симптомів (задишка, стенокардія); асимптомний перебіг захворювання з фракцією викиду лівого шлуночка у спокої менше 50%; хворі, яким показане аортокоронарне шунтування, операції на висхідному відділі аорти або іншому клапані; збільшення розміру лівого шлуночка в діастолу більше 70 мм, а в систолу — більше 50 мм. Аортальний стеноз розвивається через дегенеративні зміни клапана, кальцифікуючу хворобу серця і значно рідше зустрічається у пацієнтів з ревматизмом. Для визначення ступеня тяжкості використовує­ться показник градієнта тиску на аортальний клапан, у тому числі й при безсимптомному перебігу аортального стенозу. Хірургічне втручання проводиться з урахуванням показника фракції викиду та розмірів лівого шлуночка.

Мітральна недостатність найчастіше пов’язана з травматичними ураженнями серця, ішемічною хворобою серця, дисфункцією та дегенеративними змінами мітрального клапана. При відборі хворих для подальшого хірургічного втручання враховуються показник фракції викиду лівого шлуночка, розмір лівого передсердя і лівого шлуночка, показник тиску в системі легеневої артерії. Мітральний стеноз найчастіше виникає внаслідок ревматичного ураження серця. Його асимптомний перебіг є частою причиною тромбоемболічних ускладнень, спонтанного розвитку серцевої недостатності і порушень ритму серця. Перкутанна мітральна комісуротомія — основний метод корекції цієї вади і проводиться при площі мітрального отвору не більше 1,5 см?, як при симптомному, так і безсимптомному перебігу стенозу.

Завершуючи доповідь, В. Коваленко зауважив, що спеціалісти, які щоденно стикаються з набутими вадами серця, повинні діяти в межа­х загального медичного простору, що допоможе надавати ефективну допомогу таким хворим. Активне виявлення факторів ризику набутих вад серця, вдосконалення роботи амбулаторно-поліклінічних закладів, дотримання послідовності в роботі лікарів первинної ланки і спеціалізованої допомоги, забезпечення спеціалізованої допомоги на рівні сучасних стандартів діагностики і лікування, впровадження нових медичних технологій, постійне підвищення кваліфікації лікарів, забезпечення оптимальної кадрової структури амбулаторно-поліклінічних закладів, контроль за проведенням роботи з диспансеризації — основні завдання, які постають перед кардіологічною службою України.

Еволюцію набутих вад серця і методів їх хірургічного лікування розглянув Геннадій Книшов, академік НАМН України, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України. Останній належить до п’ятірки найбільших кардіохірургічних клінік світу та має значний досвід хірургічного лікування серцево-судинних захворювань — більше 150 тис. операцій, з яких близько 58 тис. — з приводу набутих вад серця. Основні причини виникнення набутих вад серця: ревматизм, інфекційний ендокардит та незапальні ураження клапанного апарата, до яких відносяться дегенеративні зміни (ліпоїдоз та кальциноз), ускладнені форми дисплазії клапанного апарата, міксоматозна дегенерація стулок клапанів, вроджена схильність до розвитку вроджених вад серця (двостулковий аортальний клапан, коригована транспозиція магістральних судин, підклапанні стенози, дефекти перетинок серця, аномалії Ебштейна і Марфана. В останні роки частота виникнення вад ревматичного походження знизилася майже вдвічі, проте збільшується кількість незапальних уражень клапанів, як ізольованих, так і поєднаних з ревматичним процесом, та інфекційних уражень.

Успіхи вітчизняних кардіохірургів відображають показник смертності при протезуванні клапанів: у 1988 р. він становив 18% при протезуванні мітрального та 8% — аортального клапана, в 2009 р. — 0,9% та 1,7% відповідно.

З точки зору Г. Книшова, ехокардіографічного дослідження серця недостатньо для діагностики набутих вад серця та вирішення питання для їх оперування, оскільки у 10% пацієнтів вони поєднані з безсимптомним перебігом вираженого стенозу коронарних судин, які можна визначити за допомогою коронарографії.

З 1986 р. відзначається збільшення кількості хворих на інфекційний ендокардит, з приводу якого в інституті проведено 3160 операцій. У 2392 хворих діагностовано вторинний інфекційний ендокардит, який розвивався на фоні ревматичного ураження клапанів, дегенеративних процесів та при вроджених вадах серця. Це може бути пов’язано з низьким імунним статусом населення України. З 2000 р. почала формуватися група пацієнтів з ураженням переважно трикуспідального клапана, викликаним ін’єкційною наркоманією.

На відміну від багатьох клінік США, в яких смертність після хірургічного лікування інфекційного ендокардиту становить приблизно 15%, в інституті у 2009 р. цей показник дорівнював 1,3%. Такий успіх пов’язаний із застосуванням методу керованої гіпертермії, при якій температура крові в апараті штучного кровообігу підвищується до 39,5 °С впродовж 45 хв.

Георгій Дзяк, академік НАМН України, професор, ректор Дніпропетровської державної медичної академії, представив доповідь «Трансформація набутих вад серця: зміна етіологічних чинників». Американський коледж кардіологів виділяє такі чинники розвитку набутих вад серця: ревматична хвороба, інфекційний ендокардит, дисплазія клапанної структури, міксоматозна дегенерація, пролапс мітрального клапана, ішемічна мітральна недостатність, кальцинуючий аортальній стеноз, клапанна хвороба, пов’язана із застосуванням лікарських засобів, променева хвороба серця. Доповідач окремо зупинився на проблемі інфекційного ендокардиту, підкресливши, що збільшення питомої ваги інфекційного ендокардиту у формуванні вад серця може бути викликане збільшенням тривалості життя пацієнта з хворобами серця у зв’язку з досягненнями медикаментозної терапії та хірургічного лікування; введенням в медичну практику інвазивних лікувальних та діагностичних маніпуляцій; збільшенням кількості споживачів ін’єкційних наркотиків. Клінічна картина інфекційного ендокардиту також змінюється: збільшується середній вік хворого, частіше хворіють чоловіки, лихоманка незначна або відсутня, швидко розвивається серцева недостатність, виникає значна кількість емболічних ускладнень, збудники часто резистентні до антибіотиків. Існує група ризику розвитку згаданої патології. Це хворі з протезованими клапанами серця, інфекційним ендокардитом в анамнезі, серцевою вальвулопатією, що розвинулася після трансплантації серця, та пацієнти із вродженими вадами серця. «Сьогодні ми переходимо від профілактичної стратегії у відношенні стрептокока під час стоматологічних процедур, як основного джерела ураження клапанів, до асептичних заходів при проведенні внутрішньосудинних маніпуляцій», — зазначив Г. Дзяк.

Програма Конгресу, висвітлюючи найбільш актуальні проблеми науки і практики, охоплювала такі питання сучасної кардіології, як хронічна ішемічна хвороба серця, гострий коронарний синдром, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, порушення ритму серця, некоронарогенні хвороби серця, інтервенційні технології та хірургічні методи при захворюваннях серцево-судинної системи, фундаментальні дослідження в кардіології, метаболічний синдром, діабет та серцево-судинні захворювання, клінічна фармакологія та раціональна фармакотерапія серцево-судинних захворювань, епідеміологічні та медико-соціальні аспекти кардіології, функціо­нальна діагностика та ехокардіографія.

Новою формою організації Конгресу стали семінари з перкутанних та хірургічних втручань у хворих на ішемічну хворобу серця, які супроводжувалися трансляцією у залі засідань стентування коронарних судин в режимі реального часу з відділу інтервенційної кардіології ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України.

Продовжена традиція присвоєння щорічної премії Асоціації для молодих вчених за підтримки професора Ігоря Гуссака (США), а також нагородження найкращих кардіологів медаллю імені академіка М.Д. Стражеска «За заслуги в охороні здоров’я».

Іван Сорока, голова оргкомітету конкурсу «Національна Медична Премія», радник міністра охорони здоров’я, вручив дипломи номінантам премії за вагомий внесок у розвиток медичної галузі України та покращення здоров’я українського народу.

Під час Генеральної асамблеї Асоціації заслухано звіт В. Коваленка про роботу в 2009–2010 рр. Так, у складі Асоціації працювали робочі групи з таких напрямків: невідкладна допомога в кардіології; хвороби міокарда, перикарда та клапанів серця; аритмії серця та кардіостимуляція; ультразвукова діагностика; інтервенційна кардіологія; серцева недостатність; артеріальна гіпертензія; патофізіологія серцево-судинної системи; дитяча кардіологія; атеросклероз та хронічні форми ішемічної хвороби серця.

Асоціація проводить різноманітні освітні програми для лікарів: наради головних спеціалістів, кардіологічні школи ім. академіка М.Д. Стражеска, школи під егідою робочих груп Асоціації, семінари та майстер-класи провідних фахівців під час конференцій, участь у регіональних фахових конференціях. Видаються санітарно-освітні матеріали для хворих на артеріальну гіпертензію в рамках пропаганди здорового способу життя. У 2010 р. Асоціація отримала сертифікат про підтвердження статусу Національного товариства в рамках Європейського кардіологічного товариства.

Цього року завершується термін дії Державної програми профілактики та лікування артеріальної гіпертензії в Україні. Доповідач назвав такі позитивні наслідки її реалізації:

• зростання показників виявлення хворих на артеріальну гіпертензією в 2 рази;
• стабілізація захворюваності населення на мозковий інсульт та смертності від судинних уражень мозку;
• зниження показника первинної інвалідизації внаслідок гіпертонічної хвороби в 2 рази;
• зменшення на 10% питомої ваги померлих від артеріальної гіпертензії у працездатному віці;
• збільшення середньої тривалості життя хворих на артеріальну гіпертензію на 2 роки;
• значне поліпшення ситуації щодо конт­ролю артеріальної гіпертензії серед населення;
• істотне покращення якості лікування артеріальної гіпертензії та зменшення призначень хворим антигіпертензивних препаратів другої лінії.

Юрій Сіренко, керівник відділу симптоматичної гіпертензії ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, професор доповів про розробку концепції нової Програми профілактики та лікування артеріальної гіпертензії в Україні 20011–2020 рр., мета якої — зниження захворюваності населення на артеріальну гіпертензію, ішемічну хворобу серця, судинні ураження мозку, зниження показника смертності від ускладнень артеріальної гіпертензії, збільшення тривалості та підвищення якості життя таких хворих. Для цього необхідно проводити роботу з медико-санітарної освіти населення, своєчасно виявляти хворих на артеріальну гіпертензію, забезпечити ефективну діагностичну, лікувальну, реабілітаційну допомогу хворим на артеріальну гіпертензію та її ускладнення; створити стандартні методики діагностики і лікування цієї патології на основі наукових даних, забезпечити населення ефективними антигіпертензивними препаратами.

Реалізація цих заходів дозволить підвищити інформованість населення щодо проблеми артеріальної гіпертензії на 90%; збільшити кількість пацієнтів, які регулярно приймають антигіпертензивні препарати до 70–75%; знизити рівень захворюваності на цереброваскулярні хвороби на 20–30%; зменшити медико-соціальну втрату працездатності, спричинену тимчасовою та стійкою непрацездатністю і передчасною смертю.

Під час Генеральної асамблеї Асоціації також були затверджені рекомендації по діагностиці та лікуванню синкопальних станів, рекомендації ведення хворих з фібриляцією передсердь та проект міждисциплінарного консенсусу «Венозна тромбоемболія: діагностика, лікування, профілактика».

Учасники Конгресу отримали можливість тісного наукового спілкування, підвищення професійності та обміну досвідом, а також змогли ознайомитися з найсучаснішими лікарськими засобами, виробами медичного призначення та спеціалізованими виданнями, вже традиційно представленими на спеціалізованій виставці.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!