Забезпечення антимікробними засобами — наради в МОЗ

Фармацевтичні виробники та дистриб’ютори

На засіданні 26 жовтня, яке відбулося під головуванням заступника міністра охорони здоров’я та головного державного санітарного лікаря України Вік­тора Ляшка та генерального директора Директорату фармацевтичного забезпечення МОЗ Олександра Комаріди з представниками фармацевтичних виробників та дистриб’юторів, Олександр Комаріда зазначив, що наразі багато інформації шириться щодо того, що запаси антибіо­тиків на українському ринку стрімко закінчуються і може виникнути дефіцит. «Не буду вдаватися в подробиці того, що застосування антибіотиків при COVID-19 є обмеженим та доцільним лише відповідно до протоколу та у разі розвитку внутрішньогоспітальної інфекції чи бактеріальної пневмонії. І ми дійсно бачимо шалений сплеск використання антимікробних засобів не тільки в Україні, а й інших країнах.

Проте якщо в ЄС споживання збільшилося за цей час на 40%, то в Україні за деякими групами споживання збільшилося в декілька разів порівняно з поперед­німи періодами. Тому одне з головних завдань МОЗ сьогодні — запобігти тій паніці, яка вже є в су­спільстві, та водночас забезпечити наявність необхідних лікарських засобів для пацієнтів. Але хотілося б почути від наших фармацевтичних виробників та дистриб’юторів, можливо, про якісь проблемні питання, з вирішенням яких може допомогти Міністерство», — зазначив О. Комаріда.

Євген Довгань, керівник напряму з розвитку госпітальної групи препаратів корпорації «Артеріум», у свою чергу, зазначив: «Попит, який ми спостерігаємо сьогодні, є дійсно аномальним. І не лише за звичними нам продуктами, а й, наприклад, за антибіотиками резерву. За ковідним списком препаратів майже все у нас наразі знаходиться в дефектурі. Те, що буде вироблятися в листопаді–грудні, є зобов’язаннями за попередньо укладеними контрактами. Тобто будь-які інші контракти, що до нас надходять зараз, потребують очікування. І питання не в площині саме виробничих потужностей, а в закупівлі сировини, де також потрібно ще постояти у черзі. Попит, який ми бачимо сьогодні, є аномальним, тому закупівля сировини на свій страх і ризик під ці потреби може обернутися для підприємства прямими збитками. Ми готові до збільшення виробництва, проте якщо держава надасть якісь гарантії».

Ольга Лемець, директор РСП ТОВ «БаДМ», відмітила, що ситуація з призначенням антибіотиків лікарями є дуже плачевною, і доцільність таких їх дій викликає багато сумнівів. Тому, говорячи про проб­лему перевикористання антибіотиків, у першу чергу треба проводити роботу з лікарями, щоб вони працювали згідно з протоколами лікування, а не призначали антибіотики «задля профілактики». «Наведу вам статистику, що з 1 до 22 жовтня ми замовили на різних заводах лікарських засобів на суму близько 254 млн грн, а отримали товару на 107 млн грн. Причому говорити про забезпечення тільки лікарень антибіотиками неможливо, оскільки ми бачимо, що й в аптеки звертаються не лише за таблетованими, а й ін’єкційними формами. Тобто за призначенням лікаря для використання у лікарні», — підкреслила спікер.

Павло Перехрест, заступник генерального директора з виробництва ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», повідомив, що закінчилася чи проходить фінальні стадії реєстрація на деякі види сировини. Якісь листи лежать у міністра на підписі. І якщо триває реєстрація, перереєстрація препарату чи сировини, що входить до даного списку, то було б бажано отримати допомогу МОЗ щодо забезпечення максимально швидких чи пріоритетних строків обробки документів.

Віктор Ляшко, заступник міністра охорони здоров’я України, підтвердив, що нераціональне призначення лікарями та споживання пацієнтами антибіотиків є сьогодні значною проблемою. МОЗ проводить активну інформаційно-роз’яснювальну роботу з лікарями щодо ситуацій, коли необхідно призначати антибіотики та слідувати затвердженим протоколам лікування. В. Ляшко звернув увагу на те, що критично важливим питанням є забезпечення антимікробними засобами в першу чергу стаціонарів.

«Державі потрібна гарантія, що антибіотик буде в наявності незалежно від того, яка кількість осіб буде госпіталізована до стаціонару. Кошти в закладах охорони здоров’я на ці цілі будуть 100%. У свою чергу, розуміючи потреби виробників у певних гарантіях з боку держави, ми можемо розглянути питання дозволу медичним закладам через додаткові угоди до вже існуючих контрактів з виробниками зробити замовлення на 3–5-місячний запас лікарських засобів з урахуванням їх потреби вже зараз».

Представники фармацевтичних виробників зазначили, що в такому разі готові навіть виступити «кредиторами» для лікарень на перехідний бюджетний період у січні, наприклад, якщо розумітимуть, що потім держава виконає перед ними свої фінансові зобов’язання за цими контрактами.

Аптечний сегмент

Під час засідання 29 жовтня з представниками аптечних мереж Ігор Іващенко, заступник міністра охорони здоров’я України з питань євроінтеграції, також наголосив, що забезпечення пацієнтів антимік­робними засобами є дуже нагальним. До того ж у цій площині лежить і необхідність конт­ролю відпуску антибіотиків саме за рецептами.

Володимир Руденко, директор ГС «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ), зазначив, що спілка неодноразово зверталася щодо проблеми декларування цін на лікарські засоби на період епідемії. Так, 18.05.2020 р. набула чинності постанова КМУ від 22.04.2020 р. № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення», якою затверджено 2 переліки таких товарів та порядок декларування зміни роздрібних цін на відповідні товари, до яких включено і протимік­робні засоби.

Відповідно до Порядку декларування зміни роздрібних цін, затвердженого постановою КМУ від 22.04.2020 р. № 341, також встановлені терміни, які необхідно витримати (тобто покласти такі товари на склад) після декларування і до моменту можливості їх реалізації від 3 до 30 днів залежно від того, наскільки змінилася ціна.

«Варто зазначити, що ціни на товари протиепідемічного призначення встановлюють постачальники (виробники), в той час як аптечний заклад робить лише свою націнку до закупівельної ціни. Тобто якщо такий постачальник (виробник) підвищив свою оптово-відпускну ціну на 30%, аптека, закупивши його та задекларувавши зміну роздрібної ціни, зможе розпочати продаж такого товару тільки через 30 днів з часу декларування. Наразі на більшість лікарських засобів, зокрема антибіотики, виробники підвищили ціни на 15–30% і більше. Частина препаратів  взагалі відсутня на ринку  і не постачається дистриб’юторами  або виробниками. Отже, аптечні заклади не можуть реалізовувати антибіотики, які фактично ними закуп­лені, наявні в закладі, але не можуть бути продані кінцевому споживачу, оскільки підпадають під заборону реалізації, визначену постановою. Тому ми пропонуємо терміново ініціювати внесення змін до Порядку декларування зміни роздрібних цін, затвердженого постановою КМУ № 341, та дозволити реалізовувати товари протиепідемічного призначення одразу після декларування зміни роздрібних цін на них або встановити мінімальний строк для початку реалізації — 3 дні після декларування», — підсумував В. Руденко.

Присутні на засіданні Олег Клімов, голова правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата», Олена Пруднікова, голова громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація ФАРМРАДА», Тетяна Котляр, голова ГС «Всеукраїнська фармацевтична спілка «ФАРМУКРАЇНА», підтримали пропозицію В. Руденка та зазначили, що дана постанова КМУ тільки перешкоджає роботі аптечного сегмента, про що неодноразово присутні писали у своїх зверненнях.

Ірина Бондарчук, редактор «Щотижневика АПТЕКА», зазначила, що проблема відпуску антибіотиків без рецепта сьогодні актуальна ще й тому, що через пандемію сімейні лікарі приймають пацієнтів онлайн чи консультують за телефоном, а виписати фізичний рецепт просто не мають можливості. Таким чином, і пацієнт, і провізор змушені порушувати законодавчі норми щодо відпуску антимікробних препаратів навіть тоді, коли для цього є терапевтичні показання. Можливим вирішенням проблеми є включення антимікробних засобів до програми «Доступні ліки», наприклад, за принципом лікарського засобу Плаквеніл. Так, навіть при нульовій ставці реімбурсації лікарі зможуть виписувати елект­ронні рецепти, а регуляторні органи — відслідковувати як їх відпуск з аптек, так і доцільність лікарських призначень.

О. Пруднікова додала, що в ситуації, що склалася сьогодні, необхідно розширити повноваження та фінансування Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, аби вони мали змогу проводити контрольні закупки та виконувати посилені перевірки.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!