Як не опинитися в постантибіотичній ері? Всесвітній тиждень правильного використання протимікробних препаратів

«Антибіотики не лікують хвороби, викликані вірусами, як грип або COVID-19.
Звертайтеся за фаховими порадами і ніколи не займайтеся самолікуванням»
Європейський офіс Всесвітньої організації охорони здоров’я

У 2015 р. в рамках 68-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я прийнято глобальний план дій щодо вирішення проблеми стійкості до протимікробних препаратів. З того часу щороку з 16 до 22 листопада проводилася глобальна кампанія, спрямована на підвищення обізнаності про проблему резистентності — Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків.

Після консультативної наради за участю 3 організацій (Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН, Всесвітньою організацією з охорони здоров’я тварин та ВООЗ) у травні 2020 р. сферу охоплення даної кампанії розширено, а її спрямованість зміщено з антибіотиків на більш широкий термін «протимікробні препарати». Всесвітній тиждень правильного використання протимікробних препаратів, починаючи з 2020 р., проводитиметься з 18 до 24 листопада.

Загальним гаслом глобальної кампанії 2020 р. у сфері охорони здоров’я є «Протимікробні препарати вимагають обережного поводження», а темою для сектору охорони здоров’я людини — «Об’єднати зусилля для збереження протимікробних препаратів», яка присвячена необхідності вжити заходів для збереження ефективності антибіотиків, противірусних, протигрибкових і протипаразитарних засобів.

Що таке протимікробні препарати?

Протимікробні препарати (антибіотики, противірусні, протигрибкові й протипаразитарні препарати) представляють собою лікарські засоби, що застосовуються для профілактики та лікування інфекцій у людей, тварин і рослин.

Що таке стійкість до протимікробних препаратів?

Стійкість до протимікробних препаратів виникає в результаті поступової мутації бактерій, вірусів, грибків і паразитів таким чином, що вони можуть протистояти лікам, які використовували для боротьби з ними. Що значно ускладнює лікування поширених інфекцій, а також підвищує ризик тяжкого перебігу й летального наслідку хвороб.

Стійкі бактерії виживають і розмножуються й здатні поширюватися дуже швидко.

Розвиток стійкості до протимікробних препаратів є природним процесом. Проте стрімке зростання впродовж останніх років антимікробної резистентності значною мірою зумовлене діяльністю людини.

Особливо тривожною тенденцією є швидке поширення бактерій з множинною або тотальною стійкістю («супербактерії»), що викликають інфекції, які не піддаються лікуванню протимік­робними препаратами, які існують на сьогодні.

Зростання антимікробної резистентності спричиняє й неналежне та надмірне використання протимікробних препаратів у медицині, а також сільському господарстві, неправильне їх призначення, недотримання режиму лікування пацієнтами, незадовільна діяльність щодо профілактики інфекцій, обмежений доступ до якісних вакцин та засобів діагностики, низький рівень обізнаності щодо застосування протимікробних препаратів, високий рівень самолікування, а також відсутність контролю за дотриманням законодавства (безрецептурний відпуск рецептурних ліків).

Неконтрольоване та безвідповідальне споживання антибіотиків в умовах продовження тенденції до підвищення захворюваності на COVID-19 та пневмонію може мати негативні наслідки. У період пандемії коронавірусу Європейський офіс ВООЗ наголошує, що антибіотики не лікують такі хвороби, викликані вірусами, як грип або COVID-19.

Масштаб проблеми

Стійкість до протимікробних препаратів зростає до загрозливо високого рівня. Нові механізми резистентності з’являються і поширюються в усьому світі, загрожуючи здатності людства лікувати поширені інфекційні захворювання. Такі хвороби, як пневмонія, туберкульоз, зараження крові, гонорея, захворювання харчового походження, стає важче лікувати.

ВООЗ попереджає: за відсутності невідкладних заходів на нас почне насуватися постантибіотична ера, коли поширені інфекції і незнач­ні травми знову можуть стати смертельними.

На фоні поширення антимікробної резистентності ефективність методів лікування, що існують на сьогодні, знижується. З’явилася гостра потреба в появі нових лікарських засобів. Втім, без зміни практики використання протимікробних препаратів нові ліки чекає така ж сама доля.

Слід зазначити, що пул R&D-кандидатів у протимікробні препарати досить малий. За оцінками ВООЗ, у 2019 р. на стадії клінічних досліджень знаходилося 32 антибіотики, призначених для лікування хвороботворних збудників, включених до списку пріоритетних патогенів ВООЗ, з яких тільки 6 віднесені до категорії інноваційних.

Стійкість до протимікробних препаратів завдає значної шкоди системам охорони здоров’я та стає серйозним тягарем для економік країн (через збільшення термінів лікування та непрацездатності пацієнтів, потребу в застосуванні більш дорогих та інтенсивних методів лікування).

Наслідки резистентності

У разі якщо інфекційні захворювання більше не піддаються лікуванню препаратами першої лінії, застосовуються більш дороговартісні лікарські засоби, а одужання займає більше часу. Це призводить до підвищення витрат на лікування та зростання економічного тягаря.

Стійкість до протимікробних препаратів ставить під загрозу певні досягнення медицини останнього часу, а відсутність ефективних варіан­тів профілактики та лікування інфекцій призводить до підвищення ризику ускладнень під час проведення хірургічних операцій, трансплантації органів, хіміотерапії.

Поточна ситуація щодо резистентності

Бактерії

За даними ВООЗ, у всьому світі спостерігаються високі показники стійкості до антибіотиків, що застосовуються для лікування таких поширених бактеріальних захворювань, як інфекції сечовивідних шляхів, сепсис, інфекції, що передаються статевим шляхом, а також деякі форми діареї, що свідчить про зменшення арсеналу ефективних антибіотиків.

Так, серед країн, які надають дані в Глобальну систему епідемічного нагляду за стійкістю до протимікробних препаратів (Global Antimicrobial Resistance Surveillance System — GLASS), частота випадків стійкості до ципрофлоксацину (застосовується для лікування інфекцій сечовивідних шляхів) варіює в діапазоні від 8,4% до 92,9% для Escherichia coli і від 4,1% до 79,4% для Klebsiella pneumoniae. Поширеною стала і стійкість бактерії E. coli (кишкова паличка) до протимікробної активності фторхінолонів. У ряді країн різних регіонів світу даний метод лікування перестав бути ефективним у більш ніж половині випадків.

Колістиметат натрію залишається єдиним препаратом останнього резерву, що підходить для лікування інфекцій сечовивідних шляхів, спричинених E. coli, Klebsiella та ін. Проте в ряді країн і регіонів вже виявлено колістиметат-резистентні бактерії.

Mycobacterium tuberculosis

Стійкі до антибіотиків штами Мycobacterium tuberculosis (палички Коха) є загрозою досягненням у боротьбі з глобальною епідемією туберкульозу. За оцінками ВООЗ, у 2018 р. у світі зафіксовано близько пів мільйона нових випадків захворювання на туберкульоз з резистентністю до рифампіцину; переважно це туберкульоз з мультирезистентністю до двох потужних протитуберкульозних препаратів. Успішно лікування туберкульозу з резистентністю завершується для менше 60% хворих.

Віруси

Стійкість до противірусних препаратів, що формується в результаті безперервної реплікації вірусів під тривалим впливом лікарських засобів і відбору резистентних штамів, є загрозою для пацієнтів з ослабленим імунітетом. Наразі проб­лема резистентності зачіпає більшість противірусних препаратів, включаючи антиретровірусні. Формування ВІЛ-резистентності може призвести до зниження і втрати ефективності антиретровірусних препаратів, у тому числі тих, що належать до нових класів.

Гриби

Поширеність грибкових інфекцій з лікарською стійкістю зростає, посилюючи і без того складну ситуацію з їх лікуванням. Так, уже набула широкого поширення лікарсько-стійка форма однієї з найбільш поширених інвазивних грибкових інфекцій Candida auris, з резистентністю до флуконазолу, амфотерицину B і вориконазолу. Це призводить до появи нових випадків захворювання на грибкові інфекції, що складно піддаються лікуванню, затягування госпіталізацій і переходу на більш дороговартісні схеми лікування.

Що кожен громадянин може зробити для запобігання поширенню стійкості до антибіотиків?

• Приймати антибіотики тільки за призначенням кваліфікованого працівника охорони здоров’я.
• Ніколи не вимагати призначити антибіотики, якщо, за словами лікаря, в них немає необхідності.
• Завжди дотримуватися рекомендацій професіонала охорони здоров’я щодо застосування антибіотиків.
• Ніколи не давати свої ліки іншим особам та не використовувати залишки.
• Дотримуватися простих превентивних заходів: регулярно мити руки, дотримуватися гігієни під час приготування їжі, уникати тісного контакту з хворими, практикувати безпечний секс, а також своєчасно робити щеплення.

На завершення

Людство використовує антибіотики вже майже протягом століття. Винахід пеніциліну, впровадження його в клінічну практику і подальший бурхливий розвиток антимікробної терапії зіграли істотну роль у збільшенні тривалості життя людей у XX ст., сприяли зниженню летальності при таких тяжких розповсюджених інфекційних хворобах, як пневмонія, менінгіт, туберкульоз, сепсис, а також зниженню захворюваності на ряд соціально важливих хвороб (гонорея, сифіліс). Сьогодні неможливо уявити наше життя без антимікробних препаратів, що допомагають боротися з величезною кількістю інфекційних захворювань.

Втім, наразі триває «війна» протимікробних препаратів та антимікробної резистентності.

За даними британського благодійного фонду «Wellcome», у світі щороку щонайменше 700 тис. людей помирають через стійкі до антибіотиків інфекції. У Європі щороку внаслідок госпітальних інфекцій, спричинених резистентними бактеріями, в тому числі E. coli, K. Pneumoniae та метицилін-резистентний золотистий стафілокок (Methicillin-resistant Staphylococcus aureus — MRSA), помирає 25 тис. осіб. У деяких країнах, зокрема в Індії, туберкульоз залишається одним з найнебезпечніших інфекційних захворювань.

Поряд з проблемою недоречного прийому антибіотиків велика кількість людей у світі страждає через відсутність доступу до необхідних протимікробних препаратів, що можуть врятувати життя. За даними британського благодійного фонду «Wellcome», близько 6 млн людей щороку помирають від інфекційних хвороб, що піддаються лікуванню.

Тягар антимікробної резистентності має дуже широкий вплив — на систему охорони здоров’я та економіку в цілому. Інфекції, викликані резистентними штамами мікроорганізмів, зазвичай характеризуються більш тяжким перебігом, частіше вимагають госпіталізації хворого, збільшують тривалість перебування його в стаціо­нарі, зумовлюють застосування більш дорогих препаратів. Усе це призводить до збільшення витрат на лікування, погіршує прогноз терапії, а також створює умови для виникнення епідемій.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!