Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо встановлення особливостей застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку»

01 Грудня 2020 3:12 Поділитися

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 12 Закону України «Про статус народного депутата України» та статті 89 Регламенту Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи вносимо на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо встановлення особливостей застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку».

Доповідати проєкт Закону на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Тимошенко Юлія Володимирівна.

Народний депутат УкраїниЮ.В. Тимошенко
та інші

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо встановлення особливостей застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Діюча система встановлення граничних обсягів доходів, в межах яких суб’єкти господарювання мають право застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у фіксованому абсолютному значенні не відображає реальних змін в економіці та потребує їх прив’язки до розміру мінімальної заробітної плати, що встановлюється законом на 1 січня відповідного року.

Україна, як і весь світ, стикнулась із пандемією коронавірусної хвороби (COVID-19) та з економічною рецесією економіки, яка досить негативно вплинула на життя людей та завдала великої шкоди національній промисловості та економіці в цілому.

Незважаючи на це, керуючись необхідністю детінізації окремих сфер економіки до Податкового кодексу України були внесені ряд змін, які передбачають обов’язок застосування фізичними особами — підприємцями реєстраторів розрахункових операцій.

Так, з 2017 року реєстратори розрахункових операцій незалежно від обсягів доходу повинні застосовувати підприємці, які здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а з 2019 року — продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Проте, очікуваних результатів з детінізації цих сфер економічної діяльності, легалізації такої діяльності, збільшення зайнятості та доходів бюджету не відбулося. Навпаки, зросла кількість перевірок податкових органів, збільшилися витрати на обслуговування касових апаратів у легального бізнесу, скоротилася кількість платників єдиного податку, а тіньова частина бізнесу не легалізувалася через збільшення адміністративного тиску та непоґрунтовані штрафи.

Тому, розширення сфер економічної діяльності з обов’язковим використанням реєстраторів розрахункових операцій без кардинальних ліберальних змін системи їх застосування є неефективним.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» від 20 вересня 2019 року №129-IX з 2021 року запроваджується тотальне обов’язкове використання реєстраторів розрахункових операцій для всіх видів економічної діяльності, скасовується граничний розмір доходу, до досягнення якого фізична особа — підприємець має право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

Так, з 01.01.2021 року обов’язково мають застосовувати РРО та/або програмні РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють:

  • реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
  • надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
  • діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
  • діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
  • діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
  • реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

А з 01.04.2021 року з застосовувати РРО та/або програмні РРО зобов’язані будуть усі суб’єкти господарювання, за виключенням, платників єдиного податку першої групи.

Наслідком тотальної фіскалізації без зміни системи адміністрування буде збільшення тінізації економіки, скорочення офіційної зайнятості населення та скорочення доходів бюджетів всіх рівнів та Пенсійного фонду України.

Також, з 01.01.2021 року має почати працювати спеціальний порядок розгляду скарг покупців та компенсації частини штрафних санкцій «кешбек». Буде запроваджено механізм компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар, якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, який не зареєстрований в ДПС, за рахунок збільшення до 200% проведеної операції розміру штрафу (механізм «кешбек»).

В сучасних умовах можливості підробки фіскальних чеків за допомогою технічних засобів, інформація в яких буде відрізнитися від зареєстрованих в ДПС, з одночасним застосуванням шахрайських схем недобросовісними покупцями, запропонована система адміністрування перевірки справжності розрахункових документів може стати антиконкурентним інструментом, носить величезні корупційні ризики та потребує скасування.

Норми щодо скасування з 1 січня 2021 року Книги обліку доходів для фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку, та запровадження для них ведення обліку у довільній формі шляхом щомісячного відображення отриманих доходів, що були включені до остаточної редакції статей законопроєкту в порівняльній таблиці, що пропонувалася головним комітетом для прийняття у другому читанні, не були підтримані більшістю народних депутатів під час розгляду законопроєкту в другому читанні, але чомусь залишилися в тексті опублікованого Закону.

Тому, скасування Книги обліку доходів для фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку, без встановлення типової форми обліку доходів матиме наслідком повне нівелювання діючої системи контролю отримання ними доходів, в результаті чого призведе до безальтернативного запровадження для фізичних осіб — підприємців тотального застосування реєстраторів розрахункових операцій, розширення сфер застосування яких у попередніх роках не призвело до очікуваних результатів з детінізації такої економічної діяльності, її легалізації, збільшення зайнятості та доходів бюджету (навпаки, зросла кількість перевірок податкових органів, збільшилися витрати на обслуговування касових апаратів у легального бізнесу, скоротилася кількість платників єдиного податку, а тіньова частина бізнесу не легалізувалася через збільшення адміністративного тиску та необґрунтовані штрафи).

2. Цілі і завдання прийняття акта

Метою законопроєкту є запровадження нових та прозорих правил для суб’єктів спрощеної системи оподаткування, що дасть змогу спростити ведення бізнесу, скоротити витрати платників податків на виконання податкового обов’язку.

3. Загальна характеристика і основні положення проєкту акта

Законопроєкт передбачає встановлення граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування для першої — третьої груп платників єдиного податку у розмірах мінімальної заробітної плати:

для першої групи — 245 розмірів МЗП;

для другої групи — 1230 розмірів МЗП;

для третьої групи — 1720 розмірів МЗП.

Проєктом відновлюється право платників єдиного податку (2–4 група) не застосовувати реєстратори розрахункових операцій із встановленням порогового значення обсягу доходу в 820 розмірів МЗП.

Проєктом вносяться зміни до Закону №129 щодо виключення всіх положень, пов’язаних із тотальною фіскалізацією, а також до інших законодавчих актів України щодо скасування застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, та лікарських засобів та виробів медичного призначення, як неефективних заходів детінізації економіки.

Проєктом виключаються всі норми Закону щодо антиконкурентного та корупційного механізму кешбек.

Законопроєкт передбачає збереження системи обліку доходів для фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку, через ведення обліку їх доходів за типовою формою шляхом щоденного відображення отриманих доходів як в паперовому, так і в електронному вигляді, в тому числі через електронний кабінет таких платників.

4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового регулювання

Нормативно-правовими актами, що регулюють порушені у проєкті питання, є Податковий кодекс України, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Закон України «Про захист прав споживачів».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація норм законопроєкту не потребує збільшення видатків з Державного бюджету та не впливатиме на бюджетні показники поточного року.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття законопроєкту сприятиме спрощенню ведення малого бізнесу та податкового адміністрування, зменшенню податкового тиску на суб’єктів господарювання з боку контролюючих органів, створенню умов для детінізації малого бізнесу в Україні та стимулів до нарощування підприємницької активності, бізнес-ініціатив та свобод підприємницької діяльності незалежно від політичної та економічної ситуації, що в цілому забезпечить оздоровлення та посилення конкурентоспроможності економіки України.

Народний депутат УкраїниЮ.В. Тимошенко
та інші

Проєкт

зареєстрований в Парламенті

30.11.2020 р. за № 4439-1

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо встановлення особливостей застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13–17, ст. 112) такі зміни:

1. У пункті 291.4. статті 291:

1) у підпункті 1 слова та цифри «1000000 гривень» замінити словами та цифрами «245 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року»;

2) у абзаці третьому підпункту 2 слова та цифри «5000000 гривень» замінити словами та цифрами «1230 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року»;

3) у підпункті 3 слова та цифри «7000000 гривень» замінити словами та цифрами «1720 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року».

2. Пункт 296.10. статті 296 викласти в наступній редакції:

«Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої – четвертої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 820 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 820 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.».

3. Пункт 61 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень, виключити.

II. Прикінцеві положення.

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2021 року.

2. Внести такі зміни до:

2.1. Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 315 із наступними змінами):

1) Абзаци тридцятий та тридцять другий статті 2 виключити;

2) У статті 9:

у пунктах 1, 6 та 9 слова «(крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення)» виключити;

у пункті 8 слова «та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення» виключити;

у пункті 10 слова «та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення» виключити.

2.2. Закону України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., №7, ст. 84 із наступними змінами):

1) У статті 1:

пункт 251 частини першої виключити;

частини третю та четверту виключити;

2) Друге речення абзацу першого частини одинадцятої статті 8 виключити.

2.3. Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (Відомості Верховної Ради, 2019 р., № 46, ст.297):

1) у пункті 1 розділу 1:

в абзаці першому слова та цифри «підпунктами 14.1.278 і 14.1.279» замінити словом та цифрами «підпунктом 14.1.278»;

Абзаци чотири та п’ять підпункту 14.1.278 пункту 14.1 статті 14 виключити.

Підпункт 14.1.279 пункту 14.1 статті 14 виключити.

2) пункт 4 розділу 1 виключити.

3) абзац 1 пункту 5 розділу 1 викласти в наступній редакції:

«1) Підпункт 72.1.1.4 підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 викласти в такій редакції:

72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

4) пункт 6 розділу 1 виключити.

5) пункт 10 розділу 1 виключити.

6) підпункт 11 розділу 1 виключити.

7) пункт 17 розділу 1 виключити.

8) Частину 1 розділу II. Прикінцеві положення викласти в наступній редакції:

«Цей Закон набирає чинності з 1 серпня 2020 року, крім: пункту 1 (щодо змін до статті 14), пункту 7 (щодо змін до статті 75) розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2021 року;».

2.4. Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 28, ст.205):

1) У статті 17:

в другому абзаці пункту 1 цифру «100» замінити цифрою «10»;

в третьому абзаці пункту 1 цифру «150» замінити цифрою «50».

1) пункт 11 Прикінцевих положень виключити.

2.5. Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 46, ст. 296):

1) пункт 10 розділі I виключити;

2) абзаци другий–десятий пункту 15 розділу 1 виключити;

3) абзац другий пункту 1 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення виключити.

2.6. Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб — підприємців» від 14 липня 2020 року №786-IX:

1) пункт 22 розділу I викласти в наступній редакції:

«296.1. Платники єдиного податку першої — третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1–296.1.3 цього пункту.

296.1.1. Фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Облік доходів може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

296.1.2. Фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів і понесених витрат.

Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

296.1.3. Юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу».

3. Кабінету Міністрів України протягом 30 днів з дня опублікування цього Закону:

1) привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо встановлення особливостей застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку»

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства Зміст відповідного положення (норми) проєкту акта
Податковий кодекс України
РОЗДІЛ XIV. СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ
ГЛАВА 1. СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ
Стаття 291. Загальні положення Стаття 291. Загальні положення
291.4. Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 291.4. Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень; 1) перша група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 245 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
2) друга група — фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

2) друга група — фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1230 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;
3) третя група — фізичні особи — підприємці які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7000000 гривень;

3) третя група — фізичні особи — підприємці які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1720 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

296.10. Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи. 296.10. Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої – четвертої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 820 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 820 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

РОЗДІЛ XX. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
Підрозділ 10 розділу ХХ

61. До 1 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами — підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами — підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

Підрозділ 10 розділу ХХ

61. Виключено

роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої — четвертої груп (фізичною особою — підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1000000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку».

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 315 із наступними змінами)
Стаття 2. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні: Стаття 2. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
(абзац тридцятий)вироби медичного призначення (медичні вироби) — будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів. виключено
(абзац тридцять другий)

Термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів». 

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

виключено
Стаття 9. Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: Стаття 9. Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:
1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання; 1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання;
6) при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій; 6) при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій;
8) при продажу товарів (крім підакцизних та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до Податкового кодексу України; 8) при продажу товарів (крім підакцизних) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до Податкового кодексу України;
9) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) за готівкові кошти на ринках; 9) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках;
10) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену; 10) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;
Закон України «Про захист прав споживачів»(Відомості Верховної Ради України, 2006 р., №7, ст. 84 із наступними змінами)
Стаття 1. Визначення термінів Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
251) технічно складні побутові товари — непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк; 251) виключено;
Термін «лікарські засоби» вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України «Про лікарські засоби». виключено
Термін «вироби медичного призначення» вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». виключено
Стаття 8. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості Стаття 8. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості
11. Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, — технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Вимоги споживача щодо лікарських засобів та виробів медичного призначення розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а щодо технічно складних побутових товарів — після пред’явлення розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. 11. Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, — технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.
Під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.У разі втрати споживачем технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, їх відновлення здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

У разі втрати споживачем технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, їх відновлення здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (Відомості Верховної Ради, 2019 р., № 46, ст.297)
I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., NN 13—17, ст. 112) такі зміни: I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., NN 13—17, ст. 112) такі зміни:
1. Пункт 14.1 статті 14 доповнити підпунктами 14.1.278 і 14.1.279 такого змісту: 1. Пункт 14.1 статті 14 доповнити підпунктом 14.1.278 такого змісту:
«14.1.278. система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі — СОД РРО) — інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.Користувачам-покупцям (споживачам) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 421 цього Кодексу, забезпечується можливість:контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО; «14.1.278. система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі — СОД РРО) — інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

Користувачам-покупцям (споживачам) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 421 цього Кодексу, забезпечується можливість контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО.

заповнення та подання скарг покупця (споживача) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, на день їх отримання покупцем (споживачем) перевищує 850 гривень; виключено;
отримання інформації про стан розгляду скарги покупця (споживача), про застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками розгляду скарги або про причини їх незастосування контролюючим органом, про зарахування сум штрафних (фінансових) санкцій до бюджету, про стан виконання висновку про компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій за скаргою покупця (споживача) в обсягах та порядку, встановлених законодавством. виключено.
Порядок функціонування СОД РРО визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; Порядок функціонування СОД РРО визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
14.1.279. компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, — це грошові кошти, що перераховуються покупцям (споживачам) за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих контролюючими органами, за результатами проведеної перевірки за скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій». 14.1.279. виключено.
4. У статті 43:

1) у назві слова «грошових зобов’язань та пені» замінити словами «грошових зобов’язань і пені та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, на користь покупців (споживачів)»;

2) пункт 43.5 викласти в такій редакції:

«43.5. Контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі повернення сум податку на доходи фізичних осіб, що повертаються податковим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається податковим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

Для здійснення компенсації частини штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, на користь покупця (споживача) відповідний контролюючий орган протягом п’яти робочих днів з дня зарахування до бюджету штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до платника податків за порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, готує висновок та подає його для виконання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

4. виключено.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків, а також перераховує на користь відповідного покупця (споживача) компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів та про перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, покупцям (споживачам) з відповідного бюджету»;

3) пункт 43.6 після слів «платникам податків» доповнити словами «та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, покупцям (споживачам)».

5. У пункті 72.1 статті 72:

1) підпункт 72.1.1.4 підпункту 72.1.1 викласти в такій редакції:

«72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

5. У пункті 72.1 статті 72:

1) підпункт 72.1.1.4 підпункту 72.1.1 викласти в такій редакції:

«72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

2) підпункт 72.1.6 викласти в такій редакції:

«72.1.6. для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій».

2) виключено.
6. Пункт 73.3 статті 73 після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:

«11) отримання скарги покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій. Письмовий запит до платника податків, направлений у зв’язку з отриманням скарги покупця (споживача), повинен стосуватися виключно предмета такої скарги».

У зв’язку з цим абзаци восьмий — двадцятий вважати відповідно абзацами дев’ятим — двадцять першим.

6. виключено.
10. Статтю 113 доповнити пунктом 113.4 такого змісту:

«113.4. Частина суми штрафних (фінансових) санкцій, сплачених за результатами перевірки, проведеної за скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, підлягає перерахуванню покупцю (споживачу), який подав таку скаргу».

10. виключено.
11. Пункт 165.1 статті 165 доповнити підпунктом 165.1.60 такого змісту:

«165.1.60. компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, отримана покупцем (споживачем) за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих контролюючими органами за результатами проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій».

11. виключено.
17. Пункт 296.10 статті 296 викласти в такій редакції:

«296.10. Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи».

17. виключено.
II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 серпня 2020 року, крім:пункту 1 (щодо змін до статті 14), пункту 4 (щодо змін до статті 43), підпункту 2 пункту 5 (щодо змін до підпункту 72.1.6 пункту 72.1 статті 72), пункту 6 (щодо змін до статті 73), пункту 7 (щодо змін до статті 75), пункту 10 (щодо змін до статті 113), пункту 11 (щодо змін до статті 165) розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2021 року;

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 серпня 2020 року, крім:

пункту 1 (щодо змін до статті 14), пункту 7 (щодо змін до статті 75) розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2021 року;

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 28, ст.205)
Стаття 17. За порушення вимог цього Закону до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення;

Стаття 17. За порушення вимог цього Закону до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення;

II. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ II. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
11. Тимчасово, до 1 січня 2021 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:

10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.

11. Виключено
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг»(Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 46, ст. 296)
10. Доповнити розділом IV-1 такого змісту:

«Розділ ІV-1

ВИМОГИ ДО СКАРГ ПОКУПЦІВ (СПОЖИВАЧІВ) ЩОДО ПОРУШЕННЯ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

Стаття 16-1. Скарги покупців (споживачів) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, які претендують на отримання компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, передбаченої статтею 25 цього Закону, мають містити такі реквізити:

1) прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), номер засобу зв’язку;

2) дата придбання товарів (робіт, послуг), що є предметом скарги;

3) найменування та вартість придбаних покупцем товарів (робіт, послуг), найменування та/або податковий номер продавця товарів (робіт, послуг), адреса господарської одиниці продавця, в якій придбано товари (роботи, послуги), а якщо зазначені реквізити продавця неможливо встановити за отриманими документами, — адреса місця придбання товарів; у разі придбання товарів (робіт, послуг) за допомогою мережі Інтернет — також зазначення Інтернет-сайту (чи іншого способу представлення інформації в мережі Інтернет), на якому здійснено замовлення товару (роботи, послуги) та/або наведено інформацію про товар (роботу, послугу) чи про продавця;

4) перелік документів, отриманих покупцем (споживачем) від продавця товарів (робіт, послуг) разом з придбаним товаром (роботою, послугою);

5) інформація про отриманий у паперовій та/або електронній формі від продавця товарів (робіт, послуг) розрахунковий документ;

6) номер банківського рахунку покупця (споживача), на який може бути зарахована компенсація визначеної законодавством частини суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих контролюючим органом за результатами перевірки за скаргою, поданою покупцем (споживачем).

10. Виключено
До скарги обов’язково додаються електронні копії документів або копії документів, виготовлені шляхом сканування отриманих покупцем від продавця товарів (робіт, послуг) разом з придбаним товаром (роботою, послугою), про які зазначається в скарзі.

До скарги можуть бути додані інші докази замовлення, оплати та отримання товару (роботи, послуги).

Скарги на порушення платником податків вимог законодавства щодо здійснення розрахункових операцій можуть також подаватися покупцями (споживачами) в інших передбачених законодавством формах».

15. Статті 25, 26 і 29 викласти в такій редакції:

«Стаття 25. Узгоджені суми штрафних (фінансових) санкцій, визначені статтями 17–24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб’єктами господарювання до державного бюджету протягом десяти календарних днів з дня їх узгодження.

Якщо фінансові санкції, передбачені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовано до суб’єктів господарювання згідно з рішеннями контролюючих органів, прийнятими за результатами перевірки, проведеної на підставі скарги покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, такому покупцю (споживачу) із застосованих штрафних (фінансових) санкцій компенсується 100 відсотків вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у його скарзі.

Компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, передбачена цією статтею, здійснюється при дотриманні таких умов:

1) у зверненні покупця зазначено номер його рахунку та банківську установу, в якій такий рахунок відкрито;

2) сума штрафних (фінансових) санкцій зарахована до державного бюджету в повному обсязі;

3) до скарги додано електронні копії або копії паперових документів, виготовлені шляхом сканування, отриманих разом із придбаним товаром (роботою, послугою), про які зазначається в скарзі, покупцем від продавця товарів (робіт, послуг);

4) вартість товарів (робіт, послуг) у межах однієї розрахункової операції, щодо яких подано звернення покупця, становить понад 850 гривень на день їх отримання покупцем (споживачем).

15. Статті 26 і 29 викласти в такій редакції:

абзаци другий – десятий виключено

Інформація про проведену компенсацію обов’язково доводиться до відома покупця (споживача) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 Податкового кодексу України, у разі, якщо штрафні (фінансові) санкції було застосовано за скаргою покупця (споживача), поданою за допомогою такого Електронного кабінету.

У разі порушення вимог щодо порядку або строків підготовки висновків та/або перерахування покупцю (споживачу) суми компенсації такі суми можуть бути стягнуті покупцем (споживачем) у судовому порядку.

Стаття 26. Посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, а також посадові особи уповноважених банків, небанківських фінансових установ та суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або отримали відповідні ліцензії Національного банку, за порушення вимог цього Закону притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності згідно із законом»;

«Стаття 29. У разі встановлення при застосуванні реєстратора розрахункових операцій виробничих дефектів у його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка заноситься до фіскальної пам’яті, до виробника чи постачальника такого реєстратора за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому такі реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов’язаний повернути їх вартість суб’єкту господарювання, а зазначена модель у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій».

Стаття 26. Посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, а також посадові особи уповноважених банків, небанківських фінансових установ та суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або отримали відповідні ліцензії Національного банку, за порушення вимог цього Закону притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності згідно із законом»;

«Стаття 29. У разі встановлення при застосуванні реєстратора розрахункових операцій виробничих дефектів у його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка заноситься до фіскальної пам’яті, до виробника чи постачальника такого реєстратора за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому такі реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов’язаний повернути їх вартість суб’єкту господарювання, а зазначена модель у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій».

IІ. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 серпня 2020 року, крім:

IІ. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1серпня 2020 року, крім:

пункту 10 (щодо доповнення розділом IV-1) та абзаців другого — десятого пункту 15 (щодо викладення в новій редакції статті 25) підрозділу 1 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2021 року. виключено
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб — підприємців» від 14 липня 2020 року №786-IX
I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., NN 13–17, ст. 112) такі зміни: I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., NN 13–17, ст. 112) такі зміни:
22. Пункт 296.1 статті 296 викласти в такій редакції: 22. Пункт 296.1 статті 296 викласти в такій редакції:
«296.1. Фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. «296.1. Платники єдиного податку першої — третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1–296.1.3 цього пункту.

296.1.1. Фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Облік доходів може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді. 296.1.2. Фізичні особи — підприємці  платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів і понесених витрат.

Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу». 296.1.3. Юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу».

Народний депутат УкраїниЮ.В. Тимошенко та інші

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті