Звіт АМКУ «Виявлення та припинення антиконкурентних практик під час карантинних заходів, запроваджених через COVID-19»

АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

ЗВІТ

ВИЯВЛЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ АНТИКОНКУРЕНТНИХ ПРАКТИК ПІД ЧАС КАРАНТИННИХ ЗАХОДІВ, ЗАПРОВАДЖЕНИХ ЧЕРЕЗ COVID-19.

ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ УЧАСНИКАМИ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ РИНКІВ ПІД ЧАС СПАЛАХУ В УКРАЇНІ КОРОНАВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ COVID-19.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………………………………………….………………………………3

1. Товарні ринки, що пов’язані з обігом лікарських засобів та медичних виробів…………………….………………………………4
2. Ціноутворення на ринках лікарських засобів та медичних виробів…………..………………………….…………………………..6
3. Товари та учасники фармацевтичних ринків, що були предметом дослідження ………………….………………………………9
4. Аналіз поведінки учасників ринків противірусних лікарських засобів……………………………………………………………….11
5. Аналіз поведінки учасників фармацевтичних ринків під час реалізації масок медичних захисних одноразових ……….17
6. Дії та заходи, вжиті Комітетом та органами Комітету………………………………………………………………………….25

ВСТУП

(1) У зв’язку із оголошенням ВООЗ пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі — COVID-19), враховуючи соціальну важливість питань забезпечення цінової доступності лікарських засобів та медичних виробів для населення, Комітетом, у межах повноважень, з березня місяця 2020 року було посилено контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції учасниками фармацевтичних ринків, а саме:

• лікарських засобів;
• медичних виробів;
• оптової торгівлі лікарськими засобами та медичними виробами в широкоасортиментному наборі;
• регіональних ринків роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

(2) Всі ці ринки тісно пов’язані між собою, оскільки кожний з них є сходинкою у просуванні лікарських засобів та медичних виробів до кінцевого споживача, яким є пацієнт.

(3) Аналіз ситуації, яка склалась на фармацевтичних ринках України у період поширення респіраторної хвороби COVID-19 засвідчив, що основними факторами, які суттєво вплинули на ці ринки, були:

• відсутність протоколів лікування даної хвороби на початковому етапі епідемії;
• недостатня роз’яснювальна робота щодо можливих профілактичних заходів для запобігання гострій респіраторній хворобі;
• створення умов для формування ажіотажного попиту на окремі види лікарських засобів, зокрема, противірусної дії;
• надто підвищений попит на засоби індивідуального захисту, зокрема, маски медичні захисні, який не міг бути задоволений наявною на ринку пропозицією цього товару.

(4) Метою проведення Комітетом та його органами заходів з контролю за поведінкою учасників фармацевтичних ринків в умовах поширення COVID-19, є запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та недопущення недобросовісної поведінки учасниками відповідних ринків.

1. Товарні ринки, що пов’язані з обігом лікарських засобів та медичних виробів

(5) До моменту купівлі кінцевим споживачем необхідного йому лікарського засобу, останній проходить певний шлях від виробника/імпортера до оптовика, і тільки потім через оптовика потрапляє в аптеку.

(6) За змістом своєї діяльності на різних ланках системи, що забезпечує населення готовими для використання лікарськими засобами, можна виділити, зокрема, такі групи учасників:

• вітчизняні виробники лікарських засобів/медичних виробів;
• представництва іноземних виробників (без статусу/зі статусом юридичної особи);
• імпортери (дистриб’ютори);
• суб’єкти господарювання, що здійснюють оптову торгівлю лікарськими засобами та медичними виробами (у тому числі асортиментні компанії);
• суб’єкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами та медичними виробами.

(7) Учасники ланцюгів обігу лікарських засобів та медичних виробів діють на різних товарних ринках, кожен з яких має можливість впливати на умови постачання та ціну товару.

(8) На рівні виробництва/імпорту лікарських засобів основними учасниками ринків відповідних лікарських засобів є вітчизняні виробники лікарських засобів, представництва іноземних виробників, імпортери. Виробники лікарських засобів/імпортери зазвичай реалізують на ринок лікарські засоби власного виробництва або певного виробника, чию продукцію вони вводять в обіг на ринку України.

(9) На рівні оптової торгівлі існують компанії, які закуповують товар безпосередньо у вітчизняних виробників та/або імпортерів, або самі здійснюють імпорт, акумулюють товар на своїх аптечних складах та пропонують аптекам широкий асортимент фармацевтичних товарів із можливістю їх постачання в аптечні заклади по всій території України.

(10) Протягом останніх років на рівні дистрибуції/оптової торгівлі два-три найбільших вітчизняних дистриб’ютори мають суттєву ринкову владу на ринку постачання оптових партій лікарських засобів та медичних виробів у широкоасортиментному наборі та не зазнають значної конкуренції на цьому ринку внаслідок відносно невеликого розміру часток, які належать конкурентам.

(11) Ринки роздрібної торгівлі лікарськими засобами є регіональними, територіальні межі зазвичай обмежуються територією адміністративно-територіальної одиниці певної області. Ці ринки здебільшого конкурентні, відзначаються великою кількістю учасників, але в окремих територіальних межах ситуація може розглядатись як така, що потребує розвитку конкуренції (зокрема, наявні структурні ознаки монопольного (домінуючого) становища окремих суб’єктів господарювання).

(12) З метою налагодження процесів, пов’язаних із реалізацією лікарських засобів, виробники, імпортери, оптовики та аптеки вступають у певні договірні відносини, якими визначаються умови реалізації товару, та на підставі яких фактично відбувається ціноутворення лікарського засобу для кінцевого споживача.

(13) Отже, Комітетом було спрямовано зусилля на виявлення, припинення та недопущення вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції на фармацевтичних ринках, покроково відслідковуючи рух фармацевтичних товарів до кінцевих споживачів.

(14) При цьому Комітетом безпосередньо здійснювався аналіз ситуації на загальнодержавних ринках, а саме на ринку лікарських засобів/медичних виробів та ринку постачання оптових партій лікарських засобів і медичних виробів у широкоасортиментному наборі, а територіальними відділеннями Комітету проводився організований Комітетом контроль щодо діяльності учасників регіональних ринків роздрібної торгівлі лікарськими засобами та медичними виробами.

2. Ціноутворення на ринках лікарських засобів та медичних виробів

(15) Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

(16) Питання щодо ціноутворення на лікарські засоби Комітет розглядає тільки в межах своїх повноважень, визначених Законами України «Про захист економічної конкуренції», «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

(17) Статтею 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що основними завданнями Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб’єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

(18) Відповідно до статті 10 Закону України «Про ціни та ціноутворення» суб’єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.

(19) Частиною першою статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» визначено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

(20) Таким чином, Комітет може розглядати питання ціноутворення у разі існування зловживання (монопольним) домінуючим становищем на ринку або вчинення антиконкурентних узгоджених дій суб’єктами господарювання.

(21) Ціноутворення на лікарські засоби відбувається відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення», окрім тих, щодо яких запроваджено державне регулювання.

(22) Контроль за державною дисципліною цін (здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін) покладено на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

(23) Відповідно до статті 3 Закону України «Про лікарські засоби», з метою реалізації права громадян України на охорону здоров’я, держава забезпечує доступність найнеобхідніших лікарських засобів.

(24) Це реалізується шляхом встановлення граничних рівнів постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок до певних переліків найнеобхідніших лікарських засобів та застосування механізму референтного ціноутворення до лікарських засобів, щодо яких відбувається реімбурсація.

(25) Питання щодо державного цінового регулювання встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби». Зокрема, встановлено:

– граничний рівень постачальницько-збутових надбавок не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів, а граничних торговельних (роздрібних) надбавок не вище ніж 25 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків на лікарські засоби, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів (який включає приблизно 477 лікарських засобів, ефективність та безпечність яких доведено);

– запровадження процедури декларування змін оптово-відпускної ціни на лікарські засоби, закупівля яких відбувається повністю або частково за кошти державного або місцевих бюджетів, та встановлення для лікарських засобів граничної постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховується до задекларованої зміни оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів, і граничної торговельної (роздрібної) надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків;

– на лікарські засоби, включені до переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, що беруть участь в Урядовій програмі «Доступні ліки», застосовуються граничні постачальницько-збутові надбавки в розмірі 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків, та граничні торговельні (роздрібні) надбавки в розмірі 15 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків.

– на препарати інсуліну (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2014 № 73 «Питання реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну») встановлюються граничні постачальницько-збутові надбавки не вище 10 відсотків та граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище 10 відсотків.

(26) Решта лікарських засобів реалізуються за вільними цінами.

(27) Ринки медичних виробів, до яких належать маски медичні захисні, мають суттєві відмінності від ринків лікарських засобів в частині відсутності жорсткого нормативно-правового регулювання, зокрема, але не виключно:

– господарська діяльність з виробництва, імпорту та торгівлі (оптової і роздрібної) медичними виробами не підлягає ліцензуванню;

– відсутня імперативна норма щодо реалізації кінцевим споживачам (пацієнтам) через аптечні заклади;

– на медичні вироби з 2018 року скасовано державне регулювання цін.

(28) Разом з тим відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 341 «Про заходи щодо стабілізації на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідеміологічного призначення» затверджено перелік товарів, що мають соціальну значущість та перелік товарів протиепідеміологічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню пандемії COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. На визначені переліки розповсюджується порядок декларування зміни роздрібних цін.

(29) Контроль (нагляд) за дотриманням суб’єктами господарювання декларування зміни цін на такі товари покладено на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

(30) Отже, ринки лікарських засобів та медичних виробів, у разі відсутності запровадження до них державного регулювання, мають функціонувати за ринковими законами, у тому числі на конкурентних засадах, а ціна на товар формуватись на підставі балансу попиту та пропозиції.

3. Товари та учасники фармацевтичних ринків, що були предметом дослідження

(31) На початку спалаху коронавірусної хвороби до Комітету та його органів надходили численні звернення громадян щодо стрімкого зростання цін на засоби індивідуального захисту (маски медичні захисні) або на їх відсутність в аптечних закладах, що зумовило початок Комітетом відповідного дослідження.

(32) Також Комітетом було визначено перелік лікарських засобів, щодо яких проводилось дослідження цінової динаміки на всіх рівнях реалізації фармацевтичних товарів (виробник, оптовик, аптека).

(33) При визначенні переліку лікарських засобів для аналізу Комітет виходив з наступного:

– відсутність затверджених МОЗ України протоколів лікування хворих на COVID-19 та різке підвищення попиту споживачів на противірусні та профілактичні лікарські засоби створювали передумови для можливого вчинення окремими учасниками фармацевтичних ринків або групами учасників дій, які могли призвести до порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

– задля здійснення порівняльного аналізу динаміки цін на аналогічні лікарські засоби (з однією діючою речовиною) до переліку увійшли популярні безрецептурні противірусні лікарські засоби вітчизняного та іноземного виробництва різних цінових категорій.

(34) Визначений Комітетом перелік лікарських засобів та медичних виробів, що підлягали щоденному моніторингу, наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

(35) Як вбачається з наведеної в таблиці 1 інформації, лікарські засоби з торговими назвами Афлубін® та АМІКСИН® ІС не мають взаємозамінних за діючою речовиною лікарських засобів, а отже, їх виробники не відчувають будь-якої конкуренції на ринках цих препаратів.

(36) Разом із цим, зважаючи на наявну у Державному реєстрі лікарських засобів інформацію, більшість лікарських засобів з однією діючою речовиною, що були предметом дослідження, мають декілька торгових назв.

(37) Ринки лікарських засобів з однією і тією ж діючою речовиною, де представлені декілька торгових назв готових лікарських засобів різних виробників, здебільшого є конкурентними. А отже, між ними має існувати цінова конкуренція.

(38) Комітетом було проведено аналіз динаміки відпускних цін (без ПДВ) противірусних лікарських засобів вітчизняних виробників: ПАТ «Фармак»; АТ «Київський вітамінний завод»; ПАТ «Хімфармзавод «Червона зірка»; ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»; ТДВ «Інтерхім».

(39) Також Комітетом було проведено аналіз динаміки цін закупівлі та реалізації досліджуваних товарних позицій трьома найбільшими оптовими компаніями, а саме: ТОВ «БаДМ», спільним українсько-естонським підприємством у формі ТОВ «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» (далі — СП у формі ТОВ «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД») та ТОВ «Вента. ЛТД», які постачають у роздрібну торгівлю більше ніж 75 відсотків усіх лікарських засобів у широкому асортименті, що знаходяться в обігу в Україні.

(40) Водночас за дорученнями Голови Комітету від 13.03.2020 № 13-01/246 та від 16.03.2020 № 13-01/247 було запроваджено щоденний моніторинг територіальними відділеннями Комітету цін на противірусні лікарські засоби та засоби індивідуального захисту (маски медичні захисні одноразові), який полягав у щоденній фіксації їх наявності та рівня цін в аптечних закладах по всіх регіонах України.

(41) Для проведення моніторингу територіальними відділеннями самостійно було обрано від 2 до 5 аптечних закладів на території відповідної області (у переважній більшості областей спостереження проводилось щодо 3 аптечних закладів), які, на думку територіальних відділень, мали ознаки ринкової влади в певних територіальних межах. Моніторингу підлягали аптеки як приватної, так і комунальної власності, національних та локальних мереж. Загалом дослідженням було охоплено 75 аптечних закладів.

4. Аналіз поведінки учасників ринків противірусних лікарських засобів

(42) Аналіз цінової поведінки вітчизняних виробників противірусних лікарських засобів з грудня 2019 по березень 2020 року та результатів моніторингів територіальних відділень засвідчив наступне.

(43) Щодо лікарських засобів виробництва ПАТ «Фармак»

За інформацією ПАТ «Фармак» (лист від 20.03.2020 № 17-9/14, вх. № 8-01/3925 від 26.03.2020), підприємство здійснює виробництво декількох противірусних лікарських засобів різної форми випуску та дозування.

(44) В таблиці 2 наведено динаміку середньої відпускної ціни лікарських засобів ПАТ «Фармак» у досліджуваний період.

Таблиця 2

[інформація, яку суб’єкт визначив конфіденційною]

(45) Як вбачається, ціни ПАТ «Фармак» на лікарські засоби не збільшувались більше ніж на 2%.

(46) Водночас поведінка вітчизняних дистриб’юторів щодо встановлення рівня постачальницько-збутової надбавки, наприклад, на лікарський засіб «Гропівірін» (таблетки 500 мг № 20; таблетки 500 мг № 50; сироп 50 мг/мл фл. 100 мл), під час реалізації в роздрібну торгівлю засвідчила наступне:

˗ ТОВ «Вента. ЛТД» здійснювало реалізацію цього лікарського засобу протягом періоду з липня 2019 року по березень 2020 року з постачальницько-збутовою надбавкою від 4,9% до 8%;

˗ ТОВ «БаДМ» здійснювало реалізацію цього лікарського засобу протягом періоду з липня 2019 року по березень 2020 року з постачальницько-збутовою надбавкою від 0,9% до 5,5%;

˗ Спільне українсько-естонське підприємство у формі ТОВ «ОПТІМА.ФАРМ, ЛТД» здійснювало реалізацію цього лікарського засобу протягом періоду липня 2019 року по березень 2020 року з постачальницько-збутовою надбавкою до 5%.

(47) При цьому, за інформацією територіальних відділень Комітету, аптечні мережі протягом періоду з березня по травень 2020 року встановлювали різний рівень торговельної надбавки під час роздрібної реалізації лікарського засобу «Гропівірін» (таблетки 500 мг № 20; таблетки 500 мг № 50; сироп 50 мг/мл фл. 100 мл), наприклад:

˗ ТОВ «Аптека низьких цін» (м. Херсон; Гропівірін таблетки 500мг № 50) — 24,2%;

˗ ТОВ «Аптека № 97» (м. Рівне; Гропівірін таблетки 500мг № 50) — 20%;

˗ ТОВ «Аптека 24» (м. Рівне; Гропівірін таблетки 500мг № 50) — 30%.

(48) Якщо порівнювати ціни на лікарські засоби виробництва ПАТ «Фармак» в різних аптечних мережах по областям України, то відсоток приросту від відпускної ціни складає до 30%. Так, найбільша ціна роздрібної реалізації, зокрема, на препарат Гропівірін в усіх формах дозування була у м. Рівне в аптечній мережі ТОВ «Аптека 24».

(49) Щодо лікарських засобів виробництва ПАТ «Київський вітамінний завод»

(50) За інформацією ПАТ «Київський вітамінний завод» (лист від 23.03.2020 № 17/856, вх. № 8-01/3925 від 26.03.2020), підприємство здійснює виробництво противірусного лікарського засобу «Новірин» різного дозування та форми випуску.

(51) В таблиці 3 наведено динаміку середньої відпускної ціни лікарських засобів ПАТ «Київський вітамінний завод» у досліджуваний період.

Таблиця 3

[інформація, яку суб’єкт визначив конфіденційною]

(52) Як вбачається, ціни ПАТ «Київський вітамінний завод» на лікарські засоби у досліджуваний період не змінювались.

(53) Водночас поведінка вітчизняних дистриб’юторів щодо встановлення рівня постачальницько-збутової надбавки на лікарський засіб «Новірин» (таблетки № 20; таблетки № 40, сироп 50 мг/мл фл. 120 мл з мірн.) під час реалізації в роздрібну торгівлю засвідчила наступне:

˗ ТОВ «Вента. ЛТД» здійснювало реалізацію цього лікарського засобу протягом періоду з липня 2019 року по березень 2020 року з постачальницько-збутовою надбавкою від 1% до 8,7%;

˗ ТОВ «БаДМ» здійснювало реалізацію цього лікарського засобу протягом періоду з липня 2019 року по березень 2020 року з постачальницько-збутовою надбавкою від 1% до 5,6%;

˗ Спільне українсько-естонське підприємство у формі ТОВ «ОПТІМА.ФАРМ, ЛТД» здійснювало реалізацію цього лікарського засобу протягом періоду з липня 2019 року по березень 2020 року з постачальницько-збутовою надбавкою до 23,9%.

(54) При цьому, за інформацією територіальних відділень Комітету, аптечні мережі протягом періоду з березня по травень 2020 року встановлювали різний рівень торговельної надбавки при роздрібній реалізації лікарського засобу «Новірин» (№ 20; № 40, сироп 50 мг/мл фл. 120 мл з мірн.), наприклад:

˗ ТОВ «Подорожник Вінниця» (м. Вінниця; Новірин № 40) — 28,9%;

˗ ТОВ «Дарія Фарм» (м. Житомир; Новірин № 40) — 21%;

˗ ПП Фірма «Санітас» (м. Житомир; Новірин № 40) — 26,9%;

˗ ПП Фірма «Санітас» (м. Житомир; Новірин № 20) — 31,3%;

˗ ТОВ «ФАРМАТОП» (м. Миколаїв; Новірин № 20) — 25,4%;

˗ ТОВ «Маркет Універсал ЛТД» (м. Чернівці; Новірин № 40) — 20,5%;

˗ ПрАТ «Ліки Кіровоградщини» (м. Кропивницький; Новірин № 40) — 30,2%;

˗ Мережа аптек «36 і 6» (м. Сєвєродонецьк; Новірин № 40) — 23,5%.

(55) Якщо порівнювати ціни на лікарські засоби виробництва АТ «Київський вітамінний завод» в різних аптечних мережах по областям України, то відсоток приросту від відпускної ціни складає до 31,3%. Так, найбільша роздрібна ціна спостерігалась, зокрема, на препарат Новірин № 40 у м. Кропивницький, аптечна мережа ПП Фірма «Санітас».

(56) Щодо лікарських засобів виробництва ПАТ «Хімфармзавод «Червона зірка»

(57) За інформацією ПАТ «Хімфармзавод «Червона зірка» (інформацію надіслано на електронну адресу Комітету), підприємство здійснює виробництво противірусного лікарського засобу РЕМАНТАДИН-КР.

(58) В таблиці 4 наведено динаміку середньої відпускної ціни лікарських засобів ПАТ «Хімфармзавод «Червона зірка» у досліджуваний період.

Таблиця 4

[інформація, яку суб’єкт визначив конфіденційною]

(59) Як вбачається, ціни на лікарські засоби ПАТ «Хімфармзавод «Червона зірка» на лікарські засоби у досліджуваний період не змінювались.

(60) Водночас поведінка вітчизняних дистриб’юторів щодо встановлення рівня постачальницько-збутової надбавки, наприклад, на лікарський засіб «РЕМАНТАДИН-КР» під час реалізації в роздрібну торгівлю, засвідчила наступне:

˗ ТОВ «Вента. ЛТД» здійснювало реалізацію цього лікарського засобу протягом періоду з липня 2019 року по березень 2020 року з постачальницько-збутовою надбавкою до 11,8%;

˗ ТОВ «БаДМ» здійснювало реалізацію цього лікарського засобу протягом періоду з липня 2019 року по березень 2020 року з постачальницько-збутовою надбавкою до 10%, в окремих випадках постачальницько-збутова надбавка становила 47,4%, (коли остання закупівля від виробника відбувалась у жовтні 2019 року, а реалізовувався лікарський засіб ТОВ «БаДМ» у лютому 2020 року);

˗ Спільне українсько-естонське підприємство у формі ТОВ «ОПТІМА.ФАРМ, ЛТД» здійснювало реалізацію цього лікарського засобу протягом періоду з липня 2019 року по березень 2020 року з постачальницькозбутовою надбавкою до 6,8%.

(61) При цьому, за інформацією територіальних відділень Комітету, аптечні мережі протягом періоду з березня по травень 2020 року встановлювали різний рівень торговельної надбавки при роздрібній реалізації лікарського засобу

«РЕМАНТАДИН-КР», наприклад:

˗ ПП «Медицина для Вас» (м. Миколаїв) — 29,7%;

˗ ТОВ «Аптека 24» (м. Рівне) — 27%.

(62) Якщо порівнювати ціни на лікарські засоби виробництва ПАТ «Хімфармзавод «Червона зірка» в різних аптечних мережах по областям України, то відсоток приросту від відпускної ціни складає 29,7%. Так, найбільша роздрібна ціна спостерігалась, зокрема, на препарат РЕМАНТАДИН-КР у м. Миколаїв, аптечна мережа «ПП Медицина для Вас».

(63) Щодо лікарських засобів виробництва ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»

(64) За інформацією ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» (лист від 26.03.2020 № 0320/26-27, вх. № 8-01/391-кі від 01.04.2020), підприємство здійснює виробництво противірусних лікарських засобів АЦИКЛОВІР-ДАРНИЦЯ, ОКСОЛІН-ДАРНИЦЯ, РИМАНТАДИН-ДАРНИЦЯ, ІМУСТАТ різного дозування та форми випуску.

(65) В таблиці 5 наведено динаміку середньої відпускної ціни лікарських засобів ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» у досліджуваний період.

Таблиця 5

[інформація, яку суб’єкт визначив конфіденційною]

(66) Як вбачається, ціни на лікарські засоби ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» у досліджуваний період збільшились на 6%.

(67) Водночас поведінка вітчизняних дистриб’юторів щодо встановлення рівня постачальницько-збутової надбавки, наприклад, на лікарський засіб «РИМАНТАДИН-ДАРНИЦЯ» під час реалізації в роздрібну торгівлю, засвідчила наступне:

˗ ТОВ «Вента. ЛТД» здійснювало реалізацію цього лікарського засобу протягом періоду з липня 2019 року по березень 2020 року з постачальницько-збутовою надбавкою від до 12,5%;

˗ ТОВ «БаДМ» здійснювало реалізацію цього лікарського засобу протягом періоду з липня 2019 року по березень 2020 року з постачальницько-збутовою надбавкою до 3,4%;

˗ Спільне українсько-естонське підприємство у формі ТОВ «ОПТІМА.ФАРМ, ЛТД» здійснювало реалізацію цього лікарського засобу протягом періоду з липня 2019 року по березень 2020 року з постачальницько-збутовою надбавкою до 15,7%.

(68) При цьому, за інформацією територіальних відділень Комітету, аптечні мережі протягом періоду з березня по травень 2020 року встановлювали різний рівень торговельної надбавки при роздрібній реалізації лікарського засобу «РИМАНТАДИН-ДАРНИЦЯ», наприклад:

˗ ТОВ «Джерела здоров’я» (м. Хмельницький) — 41,4%;

˗ ТзОВ «1 Соціальна аптека» (м. Краматорськ) — 24,9%;

˗ ТОВ «Маркет Універсал ЛТД» (м. Львів) — 48,7%;

˗ ТОВ «Фарматоп» (м. Миколаїв) — 65%.

(69) Якщо порівнювати ціни на лікарські засоби виробництва ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» в різних аптечних мережах по областям України, то відсоток приросту від відпускної ціни складає до 65%. Зокрема, найбільша ціна роздрібної реалізації на препарат РИМАНТАДИН-ДАРНИЦЯ спостерігалася у м. Миколаїв, аптечна мережа «ТОВ «Фарматоп».

(70) Щодо лікарських засобів виробництва ТДВ «Інтерхім».

(71) За інформацією ТДВ «Інтерхім» (вих. лист від 26.03.2020 № 44, лист надіслано на електронну адресу Комітету), підприємство здійснює виробництво противірусних лікарських засобів АМІКСИН® різного дозування та форми випуску.

(72) В таблиці 6 наведено динаміку середньої відпускної ціни лікарських засобів ТДВ «Інтерхім» у досліджуваний період.

Таблиця 6

[інформація, яку суб’єкт визначив конфіденційною]

(73) Як вбачається, ціни на лікарські засоби ТДВ «Інтерхім» у досліджуваний період збільшувались від 3,7 % до 4,8%.

(74) Водночас поведінка вітчизняних дистриб’юторів щодо встановлення рівня постачальницько-збутової надбавки, наприклад, на лікарський засіб «АМІКСИН® ІС 0,125 г № 10» під час реалізації в роздрібну торгівлю, засвідчила наступне:

˗ ТОВ «Вента. ЛТД» здійснювало реалізацію цього лікарського засобу протягом періоду з липня 2019 року по березень 2020 року з постачальницько-збутовою надбавкою до 6,8%;

˗ ТОВ «БаДМ» здійснювало реалізацію цього лікарського засобу протягом періоду з липня 2019 року по березень 2020 року з постачальницько-збутовою надбавкою до 3%;

˗ Спільне українсько-естонське підприємство у формі ТОВ «ОПТІМА.ФАРМ, ЛТД» здійснювало реалізацію цього лікарського засобу протягом періоду з липня 2019 року по березень 2020 року з постачальницько-збутовою надбавкою до 5%.

(75) При цьому, за інформацією територіальних відділень Комітету, аптечні мережі протягом періоду з березня по травень 2020 року встановлювали різний рівень торговельної надбавки при роздрібній реалізації лікарського засобу «АМІКСИН® ІС 0,125 г № 10», наприклад:

˗ ТОВ «Подорожник Вінниця» (м. Вінниця ) — 30,6%;

˗ ТОВ «Подорожник» (м. Рівне) — 22,9%;

˗ ТОВ «АСТАРТА» (м. Харків) — 65%.

(76) Якщо порівнювати ціни на лікарські засоби виробництва ТДВ «Інтерхім» в різних аптечних мережах по областям України, то відсоток приросту від відпускної ціни складає до 65%. Так, найбільша роздрібна ціна спостерігалась, зокрема, на препарат «АМІКСИН® ІС 0,125 г № 10» у м. Харків, аптечна мережа ТОВ «АСТАРТА».

(77) Отже, зростання відпускних цін досліджуваних лікарських засобів здійснювалось на всіх рівнях реалізації фармацевтичних товарів. Зокрема:

1) вітчизняними виробниками (окрім, ПАТ «Хімфармзавод «Червона зірка», ПАТ «Київський вітамінний завод» — зростання 0%):

– ПАТ «Фармак» — 2%;

˗ ТДВ «Інтерхім» — до 4,8%;

˗ ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» — 6%.

2) вітчизняними дистриб’юторами:

˗ ТОВ «БаДМ» в середньому до 10% (але в окремих випадках до 47,4%);

˗ ТОВ «Вента. ЛТД» — до 12,5%;

˗ Спільне українсько-естонське підприємство у формі ТОВ «ОПТІМА.ФАРМ, ЛТД» — до 23,9%.

3) аптечними закладами — до 65%¹

(78) Отже, найбільше підвищення ціни реалізації противірусних лікарських відбувалось під час роздрібної торгівлі.

(79) Разом із цим, враховуючи існуючу конкуренцію між лікарськими засобами з однією діючою речовиною, наявну конкуренцію на регіональних ринках роздрібної торгівлі лікарськими засобами, обізнаний споживач мав можливість вибору необхідного йому лікарського засобу за доступною для нього ціновою пропозицією.

¹ Усі розрахунки здійснені на основі матеріалів, наданих до Комітету учасниками фармацевтичних ринків та можуть містити статистичну похибку розрахунку.

5. Аналіз поведінки учасників фармацевтичних ринків під час реалізації масок медичних захисних одноразових

(80) Маски медичні захисні одноразові належать до категорії медичних виробів.

(81) Відповідно до законодавства, вимоги до обігу медичних виробів на території України встановлені Технічним регламентом щодо медичних виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753.

(82) Відповідно до Технічного регламенту щодо медичних виробів, медичний виріб — це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.

(83) Відповідно до Технічного регламенту щодо медичних виробів, введення в обіг та/або в експлуатацію медичних виробів дозволяється тільки в разі, коли вони повністю відповідають вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, за умови належного постачання, встановлення, технічного обслуговування та застосування їх за призначенням.

(84) Отже, перед введенням в обіг, медичні вироби мають пройти процедуру оцінки відповідності, зокрема шляхом складання декларації про відповідність, та здійснити реєстрацію осіб, відповідальних за введення медичних виробів в обіг.

(85) Наказом МОЗ України від 10.02.2017 № 122, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 7 березня 2017 року за № 317/30185, затверджено Порядок ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, форми повідомлень, переліку відомостей, які зберігаються в ньому, та режиму доступу до них. Цей Порядок встановлює процедуру формування та ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, форми повідомлень, перелік відомостей, які зберігаються в цьому Реєстрі, та режим доступу до нього.

(86) Ведення даного реєстру здійснюється Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба). Реєстр розміщується на офіційному вебсайті Держлікслужби, доступ до реєстру є відкритим.

(87) Реєстр містить інформацію про наступне:

найменування (прізвище, ім’я, по батькові) та місцезнаходження (місце проживання) особи, відповідальної за введення виробів в обіг (виробник або уповноважений представник); особи, відповідальної за введення виробів в обіг (адреса, телефон, електронна адреса); найменування та місцезнаходження виробника (адреса, телефон, факс, електронна адреса, країна); перелік виробів (назва, тип, вид, марка, модель, код за каталогом, відомості про реагенти тощо);

опис виробів (характеристика, призначення тощо); декларацію про відповідність/сертифікат відповідності.

(88) Отже, у Реєстрі осіб, відповідальних за введення медичних виробів, міститься повна інформація щодо наявних в обігу в Україні масок медичних захисних одноразових із зазначенням їх виду, типу, назви виробника.

(89) Комітетом під час дослідження розглядались питання щодо обігу масок медичних захисних одноразових (стерильних/нестерильних), які мають використовуватись для попередження передавання інфекції від пацієнтів, відвідувачів, персоналу закладів охорони здоров’я до пацієнтів, та для забезпечення санітарно-гігієнічних умов.

(90) За інформацією Держлікслужби, в Україні знаходяться в обігу маски медичні захисні одноразові вітчизняних виробників та виробників Китайської народної республіки.

(91) На відміну від лікарських засобів, щодо яких (окремо визначених Кабінетом Міністрів України переліків лікарських засобів) застосовується державне регулювання цін у вигляді встановлення граничного рівня оптово-відпускної та торговельної (роздрібної) націнки, реалізація медичних виробів, до яких належать маски медичні захисні, не підлягає жорсткому нормативно-правовому регулюванню державою. А отже, відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» ціни на маски медичні захисні є вільними та мають формуватись на підставі балансу попиту і пропозиції.

(92) Також, на відміну від лікарських засобів, до медичних виробів, не застосовується вимога щодо їх реалізації виключно в аптечних закладах.

(93) А отже, маски медичні захисні одноразові можуть реалізовуватись через заклади охорони здоров’я державної та приватної форми власності і через загальнопромислову торгову мережу.

(94) За інформацією консалтингової компанії товариство з обмеженою відповідальністю «Моріон» (далі — ТОВ «Моріон»), реалізація масок в аптечний сегмент складає приблизно 50 % всього обігу даного товару в Україні.

(95) Під час даного дослідження Комітетом аналізувався сегмент реалізації масок медичних захисних одноразових саме через аптечні заклади, оскільки через ці канали реалізації існує можливість відслідковувати обіг товарів.

(96) З моменту спалаху коронавірусу в світі, попит на засоби індивідуального захисту різко підвищився, що фактично спричинило підвищення цін на відповідну групу товарів, а в окремих випадках, їх дефіцит.

(97) Ситуація, яка склалась приблизно наприкінці січня 2020 року, характеризувалась відсутністю балансу між попитом та пропозицією на маски медичні захисні, де попит став суттєво перевищувати наявну на ринку в Україні пропозицію.

(98) З метою проведення об’єктивного аналізу Комітетом було отримано інформацію від консалтингової компанії ТОВ «Моріон» щодо роздрібної реалізації через аптечні установи масок медичних захисних, та від вітчизняних дистриб’юторів/суб’єктів господарювання, що здійснюють оптову торгівлю лікарськими засобами та медичними виробами, що мають суттєву ринкову владу на ринку постачання оптових партій лікарських засобів та медичних виробів у широкому асортиментному наборі.

(99) За інформацією ТОВ «Моріон» (лист від 17.03.2020 № 16 вх. № 8-01/3637 від 20.03.2020) у період з 2015 по 2019 рік попит на маски медичні захисні підвищувався лише у періоди сезонних загострень гострих респіраторних захворювань (як правило, осінь-зима), а потім знижувався. При цьому будь-якого суттєвого підвищення роздрібних цін реалізації масок у зазначений період взагалі не спостерігалось.

(100) Середньозважену роздрібну ціну однієї маски (без поділу на будь-які види) протягом періодів можливого порівняння наведено у таблиці 7:

Таблиця 7

(101) В таблиці 8 наведено інформацію щодо загальних щорічних обсягів реалізації масок медичних в роздрібній торгівлі та середньомісячне їх споживання.

Таблиця 8

(102) Як вбачається, споживання масок медичних захисних у січні 2020 року більш ніж в 3,5 рази перевищило показники середньомісячного споживання в попередніх роках. При цьому в січні місяці 2020 питання розповсюдження вірусної хвороби COVID-19 не було таким соціально важливим, яким воно стало в березні 2020 року.

(103) Виходячи з інформації ТОВ «Моріон», основними виробниками масок медичних захисних одноразових, що в січні 2020 року реалізовані в роздрібну торгівлю (аптечні заклади), були:

˗ ТОВ «Фірма «Технокомплекс» (м. Київ) — 649116 шт;

˗ Sword Xiantao Disposable (Китай) — 474069 шт;

˗ Medicom (Нідерланди) — 438783 шт;

˗ ТОВ «Долфі-Україна» (м. Дніпро) — 255738 шт;

˗ ТОВ «Допомога-1» (м. Яготин) — 137284 шт;

˗ ТОВ «ТД «Кампус Коттон Клаб» (м. Київ) — 98925 шт.

(104) Реалізація масок медичних захисник в роздрібну торгівлю (аптеки) відбувалась в основному через оптовиків, а саме через ТОВ «БаДМ», ТОВ «Вента. ЛТД», СП у формі ТОВ «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД», які мали договірні відносини з виробниками масок/імпортерами.

(105) У свою чергу, суб’єкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами, мають сталі довготривалі договірні відносини (які, як правило, передбачають отримання знижок, бонусів, умови відтермінування строків оплати за товар тощо) із оптовим постачальником фармацевтичних товарів в широкому асортименті, що дає їм можливість одночасно замовляти різні групи фармацевтичних товарів для забезпечення асортименту аптечного закладу.

(106) Як правило, маски медичні захисні не є значущим товаром в асортиментному ряді замовлення аптеки. За таких умов аптекою не вбачається за доцільне пошук постачальників масок медичних захисних за критерієм нижчої ціни та приймається саме та ціна, що пропонується оптовим постачальником, у якого купується весь широкий асортимент товарів.

(107) Аналіз інформації, наданої вітчизняними оптовими дистриб’юторами щодо формування асортименту та реалізації масок медичних захисних, засвідчив наступне.

(108) Так, протягом 2019 року — лютого 2020 року СП у формі ТОВ «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» закуповувало маски медичні захисні у вітчизняних виробників та виробництва Китайської народної республіки і Нідерландів.

(109) При цьому до лютого 2020 року СП у формі ТОВ «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» здійснювало реалізацію масок медичних захисних в асортименті в аптечні заклади з торговою націнкою до 12,4 %. Разом із цим у лютому 2020 року асортимент масок значно зменшився, а оптово-відпускна націнка зросла до 200 %.

(110) Зазначені дії СП у формі ТОВ «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» знайшли відповідне реагування з боку Київського обласного територіального відділення Комітету.

(111) Так, адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення розпочато розгляд справи № 27/60/29-рп/к.20 за ознаками вчинення, зокрема, СП у формі ТОВ «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та частиною третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення схожих дій на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення таких дій.

(112) ТОВ «Вента. ЛТД» в досліджуваний період здійснювало реалізацію масок медичних захисних в асортименті до аптечних закладів з постачальницько-збутовою націнкою в середньому 20 %. З лютого 2020 року маски медичні захисні ТОВ «Вента. ЛТД» не реалізовувались у зв’язку з їх відсутністю на складах та відсутністю пропозицій закупівлі з боку виробників.

(113) Листом від 04.06.2020 № 479 (вх. Комітету від 10.04.2020 № 8-01/4641) ТОВ «Вента. ЛТД» повідомило Комітет про те, що зверталось до постачальників/виробників масок медичних захисних щодо збільшення їх обсягів закупівель. Вітчизняні постачальники/виробники продукції національного виробництва повідомили ТОВ «Вента. ЛТД», що не можуть реалізувати ТОВ «Вента. ЛТД» маски медичні захисні, оскільки вони призначаються під виграні державні закупівлі, а вітчизняні постачальники продукції імпортного виробництва відмовляли у задоволенні заявок ТОВ «Вента. ЛТД» на постачання продукції з посиланням на відсутність у них цього товару.

(114) ТОВ «БаДМ» протягом 2019 року — лютого 2020 року (період дослідження) закуповувало маски медичні захисні в асортименті як вітчизняного, так і іноземного виробництва.

(115) Аналізуючи обсяги закупівлі ТОВ «БаДМ» масок медичних захисних за період жовтня-грудня 2019 року та січня-лютого 2020 року, було встановлено, що найбільші обсяги закупівлі/реалізації складали маски виробництва ТОВ «Фірма «Технокомплекс» (м. Київ, Україна), яке є українським лідером по виробництву даних медичних виробів. У зв’язку з чим аналіз цінової політики ТОВ «БаДМ» проводився саме відносно товарів цього виробника.

(116) За інформацією ТОВ «Фірма «Технокомплекс», ТОВ «БаДМ» є одним із основних покупців, що постійно закуповує асортиментний ряд продукції виробництва ТОВ «Фірма «Технокомплекс». В січні та лютому 2020 року ТОВ «БаДМ» було закуплено продукції виробництва ТОВ «Фірма «Технокомплекс» у звичайних для ТОВ «БаДМ» обсягах, у тому числі, масок медичних захисних одноразових.

(117) За результатами проведеного Комітетом аналізу закупівельних цін масок виробництва ТОВ «Фірма «Технокомплекс» за період жовтень 2019 року — лютий 2020 року, та цін їх реалізації в роздрібну торгівлю (аптечний сегмент) було встановлено, що у періоди відсутності підвищеного попиту на маски медичні захисні ТОВ «БаДМ» реалізовувало їх з постачальницько-збутовою надбавкою приблизно до 10 %. У той же час, у період підвищення попиту (наприкінці січня 2020 року) у зв’язку з поширенням COVID-19 в Україні та світі, що спричинило необхідність їх обов’язкового використання населенням для індивідуального захисту на виконання рекомендацій ВООЗ та постанов Уряду України, ТОВ «БаДМ», при незмінній ціни закупівлі масок медичних (впродовж жовтня 2019 — лютого 2020 років) та наявності значних товарних залишків, реалізовувало їх покупцям у лютому 2020 року з постачальницько-збутовою надбавкою до 250 %.

(118) Для прикладу, на рисунку 1 відображено розміри постачальницько-збутової надбавки, що застосовувались ТОВ «БаДМ» у лютому 2020 року у співвідношенні до обсягів реалізацій масок медичних захисних 3-хсл. на резинці стерильних (спанбонд) 1220201 «Славна».

[інформація, яку суб’єкт визначив конфіденційною]

Рис. 1. Розмір постачальницько-збутової надбавки на маски медичні захисні 3-хслойні на резинці стерильні (спанбонд) 1220201 «Славна» у лютому 2020 року.

(119) За результатами проведеного Комітетом аналізу було встановлено наступне:

– суттєве зростання у лютому 2020 року відпускних цін при реалізації масок медичних захисних 3-хсл. на резинці стерильних (спанбонд) 1220201 «Славна» порівняно із попереднім періодом при незмінній ціні закупівлі товару;

– відсутність прямої залежності рівня постачальницько-збутової надбавки від обсягів поставок в натуральному вигляді;

– встановлення різного розміру постачальницько-збутової надбавки навіть на ідентичні за кількістю партії однакового товару, що відповідно призвело до встановлення різних цін реалізації масок покупцям при однаковому обсязі поставки.

(120) Отже, в умовах підвищення з об’єктивних причин попиту на маски медичні захисні ТОВ «БаДМ» суттєво підвищило відпускні ціни масок медичних захисних, що, у свою чергу, впливало на ціну подальшої реалізації через роздрібну торгівлю.

(121) За аналітичними даними галузевої консалтингової компанії ТОВ «Проксіма Ресерч», стан конкуренції на загальнодержавному ринку постачання оптових партій лікарських засобів та медичних виробів, зокрема, в аптечний сегмент, станом на 2019 рік засвідчує ознаки монополії двох суб’єктів господарювання, одним з яких є ТОВ «БаДМ», частка якого на цьому ринку становить більше 35 % з 2015 року.

(122) За інформацією суб’єктів господарювання, що здійснюють оптову торгівлю лікарськими засобами та медичними виробами, та виробників масок, підвищення попиту на маски захисні відбулося в січні 2020 року, що, як наслідок, зумовило можливість підвищення ТОВ «БаДМ» ціни реалізації масок для своїх контрагентів, суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами.

6. Дії та заходи, вжиті Комітетом та органами Комітету

(123) Дорученнями Голови Комітету від 13.03.2020 № 13-01/246 та від 16.03.2020 № 13-01/247 було запроваджено щоденний моніторинг територіальними відділеннями Комітету цін на противірусні лікарські засоби та засоби індивідуального захисту.

(124) Відповідно до розпорядження Антимонопольного комітету України від 28 листопада 2019 року № 23-рп «Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України» (у редакції розпорядження Комітету від 07 травня 2020 року № 5-рп) відбулась реорганізація системи територіальних відділень. Чисельність працівників у територіальних відділеннях знизилась, що ускладнювало подальше здійснення щоденного моніторингу (про що свідчили постійні звернення територіальних відділень до профільного Департаменту в робочому порядку).

(125) З урахуванням стабілізації цін на лікарські засоби та зниження чисельності територіальних відділень Комітету, на підставі доручення в. о. Голови Комітету від 14.07.2020 № 13-02/659 проведення моніторингу було припинено, а доручення від 13.03.2020 № 13-01/246 та від 16.03.2020 № 13-01/247 знято з контролю.

(126) За результатами проведеної роботи територіальними відділеннями були вжиті численні заходи щодо адвокатування конкуренції шляхом надання обов’язкових для розгляду рекомендацій учасникам регіональних ринків роздрібної торгівлі лікарськими засобами та засобами індивідуального захисту щодо вжиття заходів з метою усунення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Окремими територіальними відділеннями було розпочато розгляд справ.

(127) Так, органами Комітету всього була надана 431 рекомендація учасникам регіональних ринків роздрібної торгівлі лікарськими засобами щодо дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час реалізації лікарських засобів та засобів індивідуального захисту, необхідних для профілактики та лікування COVID-19, з них:

˗ Харківським обласним територіальним відділенням Комітету надано рекомендації 34-м учасникам ринків;

˗ Полтавським обласним територіальним відділенням Комітету надано рекомендації 15-м учасникам ринків;

˗ Луганським обласним територіальним відділенням Комітету надано рекомендації 11-м учасникам ринків;

˗ Тернопільським обласним територіальним відділенням Комітету було надано рекомендації 18-м учасникам ринків;

˗ Вінницьким обласним територіальним відділенням Комітету було надано рекомендації 20-м учасникам ринків;

˗ Чернівецьким обласним територіальним відділенням Комітету було надано рекомендації 9-м учасникам ринків;

˗ Хмельницьким обласним територіальним відділенням Комітету було надано рекомендації 44-м учасникам ринків;

˗ Львівським обласним територіальним відділенням Комітету було надано рекомендації 19-м учасникам ринків;

˗ Івано-Франківським обласним територіальним відділенням було надано рекомендації 3-м учасникам ринків;

˗ Закарпатським обласним територіальним відділенням було надано рекомендації 7-ми учасникам ринків;

˗ Київським обласним територіальним відділенням було надано рекомендації 42-м учасникам ринків;

˗ Житомирським обласним територіальним відділенням було надано рекомендації 34-м учасникам ринків;

˗ Черкаським обласним територіальним відділенням було надано рекомендації 19-м учасникам ринків;

˗ Чернігівським обласним територіальним відділенням було надано рекомендації 32-м учасникам ринків;

˗ Дніпропетровським обласним територіальним відділенням було надано рекомендації 91-му учаснику фармацевтичних ринків;

˗ Запорізьким обласним територіальним відділенням надано рекомендації 13-м учасникам ринків;

˗ Кіровоградським обласним територіальним відділенням надано рекомендації 12-м учасникам ринків;

˗ Миколаївським обласним територіальним відділенням надано рекомендації 3-м аптечним мережам;

˗ Сумським обласним територіальним відділенням надано рекомендації 5-м учасникам фармацевтичних ринків.

(128) Учасниками фармацевтичних ринків рекомендації, надані органами Комітету, розглянуто. (Детальніше з переліком суб’єктів господарювання, яким надано рекомендації, можна ознайомитись у Додатку 1 до Звіту «Виявлення та припинення антиконкурентних практик під час карантинних заходів, запроваджених через COVID-19»).

(129) Окремими територіальними відділеннями було розпочато провадження у справах за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції у діях учасників фармацевтичних ринків, а саме:

1) Харківським обласним територіальним відділенням розпочато розгляд справи № 3/01-60-20 за ознаками вчинення суб’єктами господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами в м. Харків порушення, передбаченого частиною третьою статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення схожих дій під час реалізації противірусних та жарознижуючих лікарських засобів, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

2) Київським обласним територіальним відділенням розпочато розгляд справи № 27/60/29-рп/к.20 за ознаками вчинення роздрібними мережами аптечних закладів, а також постачальниками/виробниками фармацевтичних товарів порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та частиною третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення схожих дій на ринку товару (маски захисні), які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення таких дій.

(Детальніше з переліком суб’єктів господарювання, щодо яких порушено справу, можна ознайомитись у Додатку 2 до Звіту «Виявлення та припинення антиконкурентних практик під час карантинних заходів, запроваджених через COVID-19»).

(130) Багаторічний досвід досліджень і розслідувань Комітету у фармацевтичній сфері засвідчує, що одним з основних чинників, які впливають на ціну лікарського засобу, є зміна курсу валют.

(131) Оскільки більш ніж 70 відсотків лікарських засобів, що знаходяться в обігу в Україні, іноземного походження, а вітчизняні лікарські засоби здебільшого виробляються з імпортованої в Україну сировини, вартість лікарських засобів як імпортних, так і вітчизняних залежить від зміни курсу гривні до іноземної валюти.

(132) Бажання мінімізувати власні фінансові ризики від впливу наявних макроекономічних факторів (оскільки у разі підвищення курсу валют, підвищується і вартість закупки товару) призводить до підвищення вартості наявних на складі оптовика лікарських засобів з метою компенсувати валютні коливання при здійснені майбутніх закупок.

(133) В умовах пандемії COVID-19 та підвищення курсу валют можуть виникати ризики вчинення окремими учасниками фармацевтичних ринків або групами учасників дій, які можуть призвести до економічно необґрунтованого підвищення цін на лікарські засоби або штучно створеного дефіциту товарів.

(134) Комітет у межах повноважень, у разі виникнення потреби, надає рекомендації у порядку, передбаченому статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері формування та реалізації конкурентної політики щодо здійснення заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

(135) Так, 31 березня 2020 року Комітет надав учасникам фармацевтичних ринків такі обов’язкові для розгляду рекомендації № 14-рк про здійснення заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції:

˗ утриматися від будь-яких дій, що можуть містити ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, але не виключно, наведених у цих рекомендаціях, що призведе до зростання цін товару, що імпортується, та товару вітчизняного виробництва (в частині впливу на ціну імпортної складової у виробництві), у темпах, що випереджає зростання курсу іноземної валюти.

Рекомендації надані:

– вітчизняним виробникам та імпортерам (26 суб’єктів господарювання);

– вітчизняним дистриб’юторам (7 суб’єктів господарювання);

– аптечним мережам (20 суб’єктів господарювання).

– Всі cуб’єкти повідомили про врахування рекомендацій у своїй господарській діяльності.

(Детальніше з переліком суб’єктів господарювання, яким надано рекомендації, можна ознайомитись в Додатку 1 до Звіту «Виявлення та припинення антиконкурентних практик під час карантинних заходів, запроваджених через COVID-19»).

(136) Антимонопольним комітетом України, у зв’язку з надходженням великого обсягу звернень народних депутатів України та депутатів місцевих рад, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та громадян України стосовно суттєвого зниження рівня цінової доступності масок медичних захисних для населення, яке має обов’язково використовувати їх для індивідуального захисту на виконання рекомендацій ВООЗ та постанов Уряду України для запобігання поширенню COVID-19, було проведено відповідне дослідження.

(137) За результатами цього дослідження було встановлено, що ситуація, яка склалась приблизно наприкінці січня 2020 року, характеризувалась відсутністю балансу між попитом та пропозицією. Попит на маски медичні захисні став суттєво перевищувати наявну на ринку в Україні пропозицію.

(138) ТОВ «БаДМ» має структурні ознаки монопольного становища на загальнодержавному ринку постачання оптових партій лікарських засобів у широкоасортиментному наборі. ТОВ «БаДМ» має велику кількість договірних відносин з аптеками. Це відображається в значних, порівняно з іншими, обсягах реалізації фармацевтичних товарів у роздрібну торгівлю. Усвідомлюючи обмежені можливості вітчизняного виробництва, труднощі імпорту, відсутність державного регулювання ціни на маски медичні захисні, а головне — за умови суттєвого підвищення попиту на цей товар у зв’язку з поширенням COVID-19 в Україні, ТОВ «БаДМ», користуючись ситуацією, суттєво підвищило оптово-відпускні ціни на маски.

(139) Дії ТОВ «БаДМ», які полягали в суттєвому піднятті в лютому 2020 року цін реалізації масок медичних захисних під час постачання їх покупцям в асортименті разом з іншими фармацевтичними товарами, що відбувалось в умовах суттєвого підвищення попиту на маски, при збереженні незмінних цін закупівлі цих масок та за наявності значних їх залишків у ТОВ «БаДМ», містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

(140) Так, Комітетом розпочато розгляд справи № 126-26.13/42-20 за ознаками вчинення ТОВ «БаДМ» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Розгляд справи триває, у разі виявлення порушення Комітетом буде вжито передбачені законодавством заходи.

(141) Комітетом ініційована взаємодія з Держпродспоживслужбою з питань отримання інформації щодо зростання цін на ті товарні позиції, на які поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемій, пандемій, коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Цією постановою передбачено обов’язкове декларування зміни роздрібних цін суб’єктами роздрібної торгівлі. Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання зазначених норм здійснюється органами Держпродспоживслужби.

(142) Комітет звернувся до Держпродспоживслужби листом від 04.05.2020 № 126‑29/01‑6509 щодо об’єднання зусиль двох відомств заради підвищення ефективності здійснення контролю в межах повноважень кожного з органів влади.

(143) Листом Держпродспоживслужби від 14.05.2020 № 16.1-4/1/2843 (вх № 7-01/6011 від 14.05.2020) було надано інформацію щодо 3 суб’єктів господарювання — ліцензіатів з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, у яких перевірками органів Держпродспоживслужби було виявлено порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін при реалізації лікарських засобів впродовж лютого-квітня 2020 року. Аптечні заклади зазначених суб’єктів не підлягали моніторингу територіальними органами Комітету.

(144) Держпродспоживслужба двічі на місяць (станом на 01 та 15 числа) надає до Комітету інформацію з Реєстру роздрібних цін про факти декларування зміни роздрібних цін на лікарські засоби та медичні вироби, включені до Переліку товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню COVID-19, які перевищують 10 %.

(145) Співробітниками Комітету здійснюється аналіз інформації Держпродспоживслужби, який засвідчує, що декларування зміни роздрібних цін здійснюється у тому числі аптечними закладами, що підлягали моніторингу органів Комітету.

(146) Враховуючи ситуацію, яка склалася із пандемією COVID-19, маючи бажання до об’єднання сумісних зусиль всіх гілок влади та фармацевтичного бізнесу, можливо досягнути позитивних результатів у розвитку реальної конкуренції на фармацевтичних ринках, що надасть можливість пересічному громадянину купувати необхідні йому якісні ліки та медичні вироби за доступними цінами.

Голова Комітету Піщанська О.

Додаток 1

до Звіту «Виявлення та припинення антиконкурентних практик під час карантинних заходів, запроваджених через COVID-19»

Додаток 2

до Звіту «Виявлення та припинення антиконкурентних практик під час карантинних заходів, запроваджених через COVID-19»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!