Про амброзію у питаннях та відповідях

Чому амброзія — загроза для людини?

Амброзія — однорічний інвазивний бур’ян з родини Айстрових родом з південних пустельних районів Північної Америки, що потрапив до Європи та Азії наприкінці ХІХ — початку ХХ ст. Найбільшу проблему ця рослина спричиняє в період цвітіння через свій дуже алергенний пилок (Kralemann L.E.M. et al., 2018; Albertini R. et al., 2022), сезон цвітіння та поширення якого в Україні зазвичай починається з липня та триває до жовтня² .

Концентрація амброзієвого пилку в атмосфері значно варіюється, місцями сягаючи до понад 25 тис. пилкових зерен/м³/рік з тенденцією до розширення свого впливу на всі континенти, крім Антарктиди, у зв’язку з потеплінням клімату (Jones N.R. et al., 2019; Knolmajer B. et al., 2024). Зокрема, передбачається, що сенсибілізація до амброзії в Європі зросте більш ніж удвічі, з 33 до 77 млн осіб до 2041–2060 рр. Своєю чергою, вищі концентрації пилку та довший пилковий сезон також можуть підвищити ступінь тяжкості симптомів та рівень сенсибілізації до нього (Lake I. et al. 2018; Jones N.R. et al., 2019; Albertini R. et al., 2022). Зокрема, повідомляється, що алергія на пилок амброзії наразі є основною причиною розвитку сезонного алергічного риніту (полінозу)¹.

Цікавим є той факт, що від контакту з пилком амброзії до виникнення вимірних показників сенсибілізації може пройти від 10 до 15 років (Albertini R. et al., 2022). При цьому навіть за короткочасного впливу значно зростає ризик розвитку алергічних проявів у осіб з алергією та/або бронхіальною астмою (Kitinoja M.A. et al., 2020).

Повідомляється про більш суттєвий вплив пилку у верхніх дихальних шляхах, ніж нижніх. Це можна пояснити великим розміром пилкового зерна (зазвичай розмір пилку коливається в діапазоні 20–100 мкм у діаметрі), яким складно проникати у нижні дихальні шляхи. Пилкові зерна, ймовірно, прилипають та вивільняють свій алергенний вміст уже у верхніх дихальних шляхах, де й провокують більшість прямих алергічних запальних ефектів (Kitinoja M.A. et al., 2020).

Чому виникає алергія на амброзію?

Алергія — одне з найпоширеніших імунних захворювань у світі, спричинене надмірною чутливістю імунної системи до відносно нормального та нешкідливого антигену (білкової молекули), що походить з речовин навколишнього середовища. Сьогодні у світі вона наявна майже у 40% населення світу (Pramod N.S., 2021).

Зокрема, основною алергенною сполукою в пилку амброзії є Amb a 1 — неглікозильований білок масою 38 кДа, що складається з 2 субодиниць з пектатліазною активністю. На нього реагують понад 90% осіб. Однак пилок амброзії містить й інші алергени, як-от профілін (Amb a 8), білок переносу ліпідів (Amb a 6) та полкальцин (Amb a 9 та Amb a 10) (El-Qutob D., 2015).

При первинному контакті з подразником, наприклад, при вдиханні пилку амброзії, в організмі виробляються антитіла — імуноглобулін E (IgE), що прикріплюються до клітин імунної системи — тучних клітин та базофілів у різних частинах тіла (наприклад шкірі, дихальних шляхах та травному тракті). При повторному контакті алерген з пилку зв’язується з IgE антитілами на поверхні тучних клітин і базофілів, змушуючи їх «вибухати» (процес дегрануляції) та вивільняти різні хімічні речовини, як-от гістамін, що провокують розвиток алергічних проявів, які варіюють від легких (свербіж, висип, риніт, кон’юнктивіт) до таких тяжких, як бронхіальна астма або анафілаксія. Наприклад, при потраплянні пилку амброзії до носа може розвиватися набряк слизової оболонки та нежить (алергічний риніт), до носових пазух — алергічний синусит, до очей — почервоніння та свербіж кон’юнктиви (алергічний кон’юнктивіт), до дихальних шляхів — чхання, кашель, бронхоспазм, хрипи та задишка, до вух — відчуття пере­повнення, можливо біль та порушення слуху, на шкіру — висип (кропив’янка), до шлунково-кишкового тракту — біль у животі, його здуття, блювання та діарея (Pramod N.S., 2021). Важливо відзначити, що тягар алергії на амброзію виходить за рамки фізичних симптомів, впливаючи на якість сну, відвіду­ваність школи, втрачені робочі дні та емоційне й соціальне здоров’я. Однак використання відповідного терапевтичного втручання до розвитку симптомів може зменшити їх вираженість (Jones N.R. et al., 2019).

Як амброзія може впливати на раціон харчування?

Одним із найцікавіших і водночас небезпечних аспектів алергії на амброзію є явище перехресної алергії. Це відбувається, коли імунна система реагує не тільки на пилок амброзії, але й на білки в певних продуктах харчування, які мають схожу структуру з алергенами амброзії. Тому, ймовірно, деяким особам доведеться відмовитися від споживання певних фруктів, якщо вони мають алергію на амброзію. Це відбувається тому, що деякі продукти, ботанічно споріднені з амброзією, можуть спровокувати так званий синдром оральної алергії¹, прояви якого можуть включати свербіж, печіння та набряк рота та горла, рідше — кон’юнктивіт, риніт, кропив’янку та рідко — блювання та діарею (Haidar L. et al., 2025). Зокрема, йдеться про обмеження в раціоні селери, анісу, петрушки, перцю, болгарського перцю, кмину, моркви, дині, бананів, яблук, персиків та огірків (Albertini R. et al., 2022; Haidar L. et al., 2025), а також арахісу, горіхів, фундуку, гречки, пшениці та кунжуту². Важливо відмітити, що у багатьох випадках уникати потрібно саме свіжих овочів та фруктів. Проте під час термічної обробки вони втрачають свою «ворожу» активність для імунної системи, оскільки алергенні білки у їх складі денатуруються під час процесу нагрівання, а імунна система перестає розпізнавати їх, як «чужорідну» їжу (Haidar L. et al., 2025).

Як боротися з алергією на амброзію?

Попри те, що наразі поки не розроблено ліків, які б могли цілком «побороти» алергію в цілому, створено низку терапевтичних підходів, які дають змогу взяти її під контроль.

Одним з кращих терапевтично-профілактичних втручань є уникнення контакту з алергенами (зокрема пилком амброзії) сенсибілізованими особами (Pramod N.S., 2021), включно з обмеженнями перебування на вулиці в пікові години цвітіння амброзії (з 10:00 до 16:00), особливо у вітряну суху погоду, зачинення вікон, носіння сонцезахисних окулярів на вулиці, часті купання для видалення алергенів з волосся та тіла, використання очисників повітря з фільтрами HEPA, які можуть видаляти близько 99% пилку, часті вологі прибирання у приміщенні та дотримання гіпоалергенної дієти, виключивши продукти, що можуть зумовлювати перехресну алергічну реакцію^{1, 2}.

Однак уникати подразника не зовсім просто, особливо, якщо потенційний алерген, наприклад, пилок амброзії, може непомітно розсіюватися в повітрі та відносно легко та безконтрольно вдихатися, провокуючи алергічну реакцію. Тому, окрім заходів щодо уникнення та контролю впливу пилку, особи із сензибілізацією повинні розпочати індивідуальне фармакологічне втручання — застосування антигістамінних препаратів та антилейкотрієнів, які запобігають дії медіаторів запалення та блокують розвиток алергічних симптомів. Важливо відмітити, що антилейкотрієни можуть застосовуватися разом із стабілізаторами тучних клітин, деконгестантами та еозинофільними хемотоксинами як лікарські засоби для профілактики та моніторингу гострих та хронічних алергічних розладів (Pramod N.S., 2021).

Зокрема, у межах фармдопомоги фармацевт для тимчасового зменшення вираженості алергічної симптоматики під час цвітіння амброзії може рекомендувати топічні та системні антигістамінні препарати, місцеві протинабрякові назальні засоби (симпатоміметики, топічні безрецептурні назальні глюкокортикостероїди, стабілізатори мембран тканинних та циркулюючих базофілів³.

Лікар, своєю чергою, хворим із підтвердженою алергією на амброзію може рекомендувати вакцинацію низькими дозами алергену протягом тривалого періоду, внутрішньовенне введення моноклональних антитіл проти IgE або ж сублінгвальну імунотерапію (Pramod N.S., 2021).

Чи можна запобігти впливу амброзії?

Для того щоб мінімізувати вплив амброзії, має проводитися комплексна робота як на рівні людини, що має прояви алергії, так і на рівні соціуму, в якому вона знаходиться. Зокрема, це безпосередньо уникання контакту з пилком амброзії, а також механічні (виривання рослин з коренем до початку цвітіння), хімічні (використання гербіцидів), агротехнічні (засів ділянок багаторічними злаковими або бобовими травами, які пригнічують ріст амброзії) та біологічні (використання природних ворогів амброзії, наприклад, амброзієвого листоїда (Zygogramma suturalis)) методи.

Як бачимо, амброзія — серйозний виклик для здоров’я населення через свою високу алергенність. Однак проведення усвідомлених профілактичних заходів та відповідне медичне втручання можуть зменшити негативний вплив цього бур’яну, сприяючи підвищенню якості життя людей, які сенсибілізовані до його впливу.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!