Виробник — дистриб’ютор — аптека: якою буде взаємодія у 2021 р.?

Цього року на фоні пандемії COVID-19 фармацевтичний ринок України стикнувся з таким явищем, як різка зміна попиту, у тому числі через чутливість населення до інформаційного впливу. Підвищений попит на антибіотики, низькомолекулярні гепарини на фоні продовження негативної тенденції захворюваності на коронавірус та пневмонію призвели до вимивання їх залишків з аптек. Ситуативний гіперпопит — виклик для всіх операторів ринку. На жаль, режим форс-мажору, швидше за все триватиме й у 2021 р. Своїм поглядом на взаємодію товаропровідного ланцюжка в нинішніх умовах поділилися його представники під час круглого столу на тему «Виробник — дистриб’ютор — аптека. Постачання — доставка — сервіс: нові виклики — нові зміни?», який відбувся 9 грудня 2020 р. в рамках X Ювілейного аптечного саміту України–2020 у Києві. Організатором заходу виступила ГС «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ), співорганізатором — компанія «УкрКомЕкспо».

 

На думку Ігоря Червоненка, голови правління АПАУ, передбачити гіперпопит та його хвилі неможливо. Ні виробники, ні дистриб’ютори, ні роздрібний сегмент не були до цього готові. Світ знаходиться в процесі змін. Потрібно звикати жити в нових умовах та справлятися з такими ситуаціями.

Спікер підкреслив, що на хвилі супердефіциту певних категорій товарів аптеки не намагалися заробити надприбутки. Також доповідач за­уважив, що, безумовно, аптеки прагнуть отримати дефіцитний товар, щоб задовольнити потребу споживача, а дистриб’ютори — розподілити цей товар між аптеками. Але слід розуміти, що все залежить від наявності цього товару у виробника.

«Якщо уряд захоче щільніше спілкуватися з бізнесом, за централізованою програмою закупити певний препарат та забезпечити ним населення — з контролем ціни та доставки до кінцевого споживача (за межами лікувально-профілактичних закладів), я думаю, ми цілком зможемо це виконати», — зазначив І. Червоненко.

Також доповідач зазначив, що Фарма починає виходити на новий рівень взаємодії у сфері digital, інтернеті. Великий резерв зростання прихований у цьому напрямку.

Анатолій Ревін, голова представництва компанії «Егіс» в Україні, президент Асоціації представників міжнародних фармацевтичних виробників (AIPM Ukraine), вважає, що основним драйвером зростання ринку залишатиметься добробут споживачів. Якщо доходи населення збільшуватимуться, зростатиме й споживання, у тому числі дороговартісних ліків. І навпаки, зі зменшенням доходів споживачі переключатимуться на менш дорогі препарати, зокрема генерики. Можливо, у довгостроковій перспективі зростання сегменту реімбурсації та e-commerce доз­волить їм стати драйверами ринку, але поки їх частка досить мала.

Іслам Саід, директор компанії «Нобель Украї­на», вважає, що наступний рік так само характеризуватиметься підвищеною потребою в певних категоріях препаратів (як їх назвав спікер — «антиковідний портфель»).

Також, на його думку, через високий рівень конкуренції серед аптек відбувається цінова вій­на. «Нинішнього року спостерігається явна боротьба за споживача. Цінова війна приз­вела до того, що націнка майже не відіграє ролі в плані заробляння грошей аптеками та аптечними мережами, тож все навантаження лягає на виробника», — зазначив І. Саід.

Зменшення кількості торгових точок — своє­рідний дзвіночок. Далі аптеки все більше конкуруватимуть за рівнем сервісу та якістю надання фармацевтичних послуг.

Сергій Гончаров, директор компанії «Аптеки медичної академії», висловив думку, що неможливо передбачити майбутнє, але мудро буде підготуватися. Зміна ринкової ситуації вимагає від стейкхолдерів — аптек, виробників, дистриб’юторів — гнучкості. «Не завжди вдавалося порозумітися на фоні хвиль зміни попиту. Учасники товаропровідного ланцюжка мають враховувати інтереси одне одного, особливо в такий непростий час. Адже від цього залежатиме положення кожного», — вважає спікер.

Інна Овсяннікова, директор аптечної мережі «Віталюкс», наголосила, що для споживача ключовими факторами є наявність товару, конкурентна ціна та якісна консультація (фармацевтична опіка). В умовах високої конкуренції на аптечному ринку відповідність аптеки цим критеріям відіграє надзвичайно важливу роль. Аптечна мережа «Віталюкс» на цьому шляху одним із кроків обрала покращення взає­модії з дистриб’ютором та підвищення частоти поставок.

Основним драйвером зростання стане вирішення задач у довгостроковій перспективі, вважає Георгій Вікторов, голова комітету з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА), голова представництва компанії «Abbott Laboratories» в Україні. Необхідно працювати на перспективу, навчання провізорів, пацієнтоорієнтованість. Це правда сьогодення. Адже, як показав локдаун, в час, коли доступність лікарів обмежена, консультаційним центром стає аптека. З цієї точки зору дуже важливою є взаємодія між виробниками та аптечними мережами в плані розвитку та навчання фармацевтів.

«Динаміка українського фармринку залежить від багатьох факторів — у тому числі стану економіки, добробуту населення та ін. Тим не менш ми загартовуємося та рухаємося вперед. Слід думати на перспективу. Зі стратегічної точки зору, краще поступове, але впевнене зростання. Для цього, безумовно, важливі здоров’я, нові ідеї, а також відкритість і готовність співпрацювати на перспективу», — підкреслив Г. Вікторов.

***

Слід зазначити, що в рамках X Ювілейного аптечного саміту України–2020 відбувся не тільки круглий стіл, де оператори ринку обмінялися очікуваннями на наступний рік щодо взаємодії стейкхолдерів. Програма саміту охоплювала різноманітні актуальні теми, а участь у заході взяли керівники аптечних мереж, виробників і дистриб’юторів, представники профільних громадських об’єднань, державних регуляторних органів та інші фахівці ринку.

Нові реалії 2020 р. та зміни на законодавчому рівні обговорили І. Червоненко, Михайло Пасічник, радник керівника Офісу президента України, Оксана Дмітрієва, заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань сучасних медичних технологій та розвитку трансплантології Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Сергій Кузьміних, народний депутат України, голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради Украї­ни з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Валерій Зуб, голова підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Владислав Цілина, перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Олена Речкіна, директор департаменту оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, а також Дмитро Алешко, партнер ЮК «Правовий альянс».

На запитання щодо реєстрації лікарських засобів, формування реєстру та проведення клінічних досліджень, оцінки ефективності та біоеквівалентності лікарських засобів відповіли Костянтин Кузьменко, заступник директора з питань реєстрації ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (Центр), та Юрій Шеметилло, директор Департаменту експертизи матеріалів доклінічних та клінічних випробувань Центру.

Ганна Зайченко, завідувач кафедри фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, наголосила на важливій ролі провізора в перешкоджанні негативній лікарській взаємодії та поліпрагмазії. Тему психологічних аспектів професійної діяльності працівників аптеки розкрила Олена Гудович, бізнес-тренер компанії «Лекфарм». Своєю точкою зору щодо шляхів підвищення ефективності роботи аптечних мереж поділилася Наталя Калінська, керівник проєкту «АC Нова». Володимир Косенков, PR-менеджер групи фармацевтичних компаній «Кусум», навів приклади соціальних проєктів у період пандемії коронавірусу.

Всебічний аналітичний огляд ринку лікарських засобів України традиційно представив Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research». За підсумками 10 міс 2020 р. ринок демонструє позитивний приріст. А які прогнози на наступний рік?

Особливості обігу ринку медичних виробів, косметики та дезінфікуючих засобів у 2020 р. та перспективи на 2021 р. окреслив Павло Харчик, президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів»™ (AMOMD™), директор ТОВ «Калина медична виробнича компанія».

Гжегош Орновськи, Region Head Europe & CIS at SciGen Pte., розповів про досвід запровадження системи 2D-кодування лікарських засобів у Європі. Транзитний період на підготовку у країн — членів ЄС становив 5 років, і все одно більшість не підготувалися вчасно. З якими труднощами стикнулися країни?

Ярослав Кучер, заступник міністра охорони здоров’я України, розповів про нормативні питання, якими займається відомство, та відповів, чого чекати щодо впровадження e-рецепта. Плани розвитку електронної системи охорони здоров’я у 2021 р. представив Олександр Ємець, в.о. генерального директора ДП «Електроне здоров’я».

Альона Горошко, директор департаменту медичної аналітики, прогнозування та взаємодії з МОЗ України Національної служби здоров’я України, окреслила подальші етапи розгортання трансформації системи охорони здоров’я, результати роботи Програми медичних гарантій, запущеної у 2020 р., та розширення урядової програми реімбурсації «Доступні ліки».

Детально про перебіг Аптечного саміту–2020 читайте найближчим часом на нашому сайті, а також у друкованій версії «Щотижневика АПТЕКА».

Катерина Дмитрик,
фото Сергія Бека

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті