«Фармак» святкує 95 років: що стоїть за успіхом та чого чекати надалі?

Українській фармацевтичній компанії «Фармак» виповнюється 95 років! За цей значний час вона пройшла безліч історичних етапів трансформації. Так, іноді болючих, але завжди ефективних, таких, що формують характер. Тож сьогодні АТ «Фармак» — це компанія, яка не тільки має свої цінності, принципи та пріоритети, а й дійсно базується на них. Це підприємство, яке завдяки якості та інноваціям з 2010 р. є лідером фармацевтичного ринку України* й одним із найбільших експортерів лікарських засобів. Аби більш детально дізнатися про те, що собою являє АТ «Фармак» сьогодні, чим живе та надихається, ми поспілкувалися із Володимиром Костюком, виконавчим директором АТ «Фармак».

— Як історія життя людини починається з її народження, так і підприємство починає свій шлях з моменту заснування. Тож уявімо середину 1920-х років — період великих випробовувань для української нації. Народ був знесилений роками війни, епідемій, голоду. Інфраструктура системи охорони здоров’я того часу була повністю знищена. Ліки майже не імпортувалися. У зв’язку з цим власне фармацевтичне виробництво було вкрай необхідне.

І ось у 1925 р. було відкрито перший в Україні завод з виробництва синтетичних лікарських засобів — Київський хіміко-фармацевтичний завод ім. М.В. Ломоносова (КХФЗ), який згодом і став АТ «Фармак». Умови, в яких доводилося робити перші кроки, були важкими. Завод не був забезпечений ані необхідним обладнанням, ані професійними кадрами. Крім цього, за перші досягнення довелося боротися. Адже після звільнення Киє­ва від фашистських загарбників колектив КХФЗ змушений був заново відбудовувати підприємство.

— «Якщо у тебе є ентузіазм, ти можеш зробити все, що завгодно. Ентузіазм — це основа будь-якого прогресу», — так казав Генрі Форд, американський промисловець, власник заводів із виробництва автомобілів у всьому світі, винахідник, автор 161 патенту США. Зі словами цієї видатної людини важко не погодитися, адже підтвердженням цього є безмежна кількість історій успіху.

Погодьтеся, коли мова йде про успіх будь-якої справи, у центрі уваги завжди стоять люди. Ті, хто незважаючи на шалені труднощі, продовжують «горіти» своїм ділом. Ті, хто можуть розпочати все з початку, навіть якщо довкола руїни.

Історія створення та розвитку «Фармак» не є винятком. Успіх ніколи не досягається за прямою висхідною лінією: лише перепони формують силу та загартованість, командний дух, дозволяють завойовувати та утримувати лідерство.

Так, на початку свого шляху КХФЗ довелося відповідати на виклики часу. Однак вже у 1960-ті роки на заводі випускали 27 найменувань продукції. А у 1970-ті продукцію заводу експортували до понад 20 країн світу, серед яких Ангола, Німеччина, Франція, Італія, Єгипет, Греція.

— У даному разі увагу варто звернути на історичний контекст. Адже у 1960 р. виникла потреба у виробництві серцево-судинного препарату, аналога Валокордину. Співробітники КХФЗ розробили необхідну документацію, та після отримання відповідного дозволу того ж року було розпочато випуск вітчизняного Корвалолу, який дуже швидко став відомим не тільки за межами України, а й СРСР. Вже наступного, 1961 р., налагоджено виробництво ще одного ексклюзивного лікарського засобу — назальних крапель Нафтизин. А у 1965 р. на автоматизованих лініях розпочали випуск сучасного антибіотика Левоміцетину.

— 1990-ті роки стали періодом великих випробувань. У 1991 р. КХФЗ стало акціонерним товариством та отримало назву АТ «Фармак». При цьому виробничі потужності, які забезпечували сировиною заводи в усьому СРСР, водночас стали непотрібними. Вартість субстанцій була надто високою та, на жаль, стала нерентабельною.

Протягом 1991–1994 рр. АТ «Фармак» знаходилося на межі припинення існування. Однак у 1995 р. у компанії відбулася знакова подія — генеральним директором та головою правління було обрано Філю Іванівну Жебровську.

Завдяки її вмілому управлінню головним напрямком діяльності заводу була обрана радикальна переорієнтація профілю виробництва на випуск готових лікарських форм — конкурентоспроможної продукції, яка відповідає вимогам належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP). Був розпочатий випуск ліків для офтальмології, антибіотиків, препаратів у формі мазей.

Політика повного переформатування призвела до швидкого підвищення конкурентоспроможності АТ «Фармак». По суті, це було перше українське фармацевтичне підприємство, яке почало виробляти ліки європейського рівня. Оснащення заводу європейськими технологіями відбувалося у тісній співпраці із зарубіжними колегами. Завдяки цьому українські спеціалісти отримали можливість перейняти провідний світовий досвід.

Нове тисячоліття АТ «Фармак» зустріло як сильне підприємство з амбіційними планами. Їх реалізація у наступні роки дозволила не тільки вивести АТ «Фармак» на новий рівень, а й допомогти у розвитку української фармацевтичної галузі.

— Міжнародна співпраця — це, безумовно, один із найбільш вагомих факторів розвит­ку та процвітання АТ «Фармак». Це стосується як програм обміну досвідом, партнерства, так і стратегії освоєння зовнішніх ринків, завдяки чому «Фармак» став лідером з найбільшою географією експорту серед вітчизняних фармацевтичних компаній. Серед колосальних проєктів АТ «Фармак» того часу можна виділити запуск виробництва Фармасуліну (інсулін). Проєкт ґрунтується на партнерстві АТ «Фармак» та американської «Еli Lilly».

АТ «Фармак» інвестовано значні кошти у систему забезпечення якості та впроваджено у практику принципи загального управління якістю (Total Quality Management — TQM). У 2001 р. розпочався випуск інсуліну короткої дії у флаконах з in bulk американського партнера «Eli Lilli». А вже у 2011 р. «Фармак» розпочав виробництво Фармасуліну у картриджах — сучасній формі випуску.

У цей період започатковано випуск рідких лікарських засобів, драже, м’яких желатинових капсул. Були відкриті представництва в інших країнах. За період 2010–2020 рр. АТ «Фармак» придбало власну компанію з дистрибуції лікарських засобів Nord Farm у Польщі. Було отримано 14 сертифікатів GMP — підтвердження відповідності виробничих майданчиків стандартам Європейського Союзу, від регуляторних органів ЄС.

— У 2015 р. було відкрито новий лабораторно-технологічний комплекс, який надав можливість проводити якісну розробку та оперативне виведення нових препаратів на ринок. Можливість випуску аналогів найновішого покоління дозволила «Фармаку» здійснити важливе імпортозаміщення — заповнити нішу імпортних ліків в Україні вітчизняними аналогами.

Будь-який наш препарат — це наша наука. Правильно сфокусуватися на тому чи іншому проєкті нам допомагає європейський консультант, з яким ми співпрацюємо.

Ми, наприклад, багато вклали у такий антикоагулянтний препарат, як Еноксапарин натрію ТМ «Фленокс». Це був спільний проєкт з Китайським науково-дослідним інститутом та фармзаводом з Ханджоу, метою якого стало налагодження випуску ін’єкційного еноксапарину. До цього проєкту також долучився науково-дослідний інститут з Італії, який вивчає цю форму препарату. Будемо розвивати його далі, бо на цей препарат у світі зараз величезний попит, а нам поки що не вистачає субстанції.

Ще один наш проєкт — препарат Пропофол — засіб для загальної анестезії. Ми повністю забезпечили ним Україну і поставляємо в десятки країн світу. Цей препарат потребує серйозного наукового контролю, тому «Фармак» співпрацює з іноземними науковцями.

Рентгеноконтрастний препарат Дотавіст — ще один засіб, який ми поставляємо у країни ЄС та СНД. Наразі лікарські засоби, які виробляються на підприємстві, наявні в усіх 14 терапевтичних групах. Серед основних напрямів — протизастудні, ендокринологічні, гастроентерологічні, кардіологічні, неврологічні портфелі.

Щорічно АТ «Фармак» виводить на ринок орієнтовно 20 нових лікарських засобів, і це складнокомпонентні сучасні препарати, які необхідні мільйонам людей як у нашій країні, так і за її межами. Зараз у розробці знаходиться близько 100 лікарських засобів.

Крім цього, у рамках розширення діяльності з виробництва готових лікарських засобів та активних фармацевтичних інгредієнтів АТ «Фармак» створено окреме виробництво субстанцій у м. Шостка.

— У нас вже близько 10 років працює «Школа молодого вченого», до якої приїздять викладачі, наприклад, з Польщі та США, щоб виступити зі своїми доповідями перед студентами. Нас знають науковці з Німеччини, Австрії та Франції.

Ми багато вклали у розвиток сертифікації та системи забезпечення якості, що потребувало спеціальної навчальної підготовки. Наші спеціалісти активно навчаються за кордоном, бо ми послідовно заохочуємо їх до цього.

У нашій книзі «Буде тобі наука: українські вчені, які змінюють світ», автором якої став український журналіст Юрій Марченко, ми представили біографічні нариси про сучасних українських учених, які сьогодні роблять вагомий внесок у світову науку.

«Фармак» відкритий для співпраці. У нас проходять практику студенти Національного університету харчових технологій, Київського технологічного інституту легкої промисловості та Національного фармацевтичного університету з Харкова.

Окрім того, в нас є власні наукові лабораторії як фармацевтичного, так і органічного синтезу, також є біотехнологічна лабораторія, облаштована найсучаснішим обладнанням, щоб можна було довести оригінальність або подібність відтвореного препарату.

Наприклад, щоб розробити власне досьє на генеричний препарат, ми мусимо випустити його у тому технологічному порядку, за яким було зроблено оригінал. Нам же такого досьє ніхто не дає — ми маємо відтворити його самі, а для цього необхідні висококласні фахівці.

На старті ми інвестували у свій науковий розвиток близько 4%, а зараз — близько 7%, і з часом він зростатиме. Нові препарати стають складнішими, а правила їх реєстрації — більш суворими та дорожчими.

Вірю, що побачу на власні очі Нобелівських лауреатів з України, адже у нашої країни є величезний науковий потенціал, і держава має фінансувати фундаментальну науку.

— «Фармак» був готовий до вирішення проб­лем, які виникли під час коронакризи. Ми багато інвестуємо як у розвиток нашого виробничого потенціалу, так і в IT-ресурси, щоб ефективно планувати, управляти, аналізувати дані. Як приклад, ще восени 2019 р. ми вирішили провести першу нараду керівництва в онлайн-режимі. Тоді директори оцінили ефективність з точки зору економії часу, але сказали, що їм не вистачало особистої присутності та відчуття один одного. Цей досвід став у нагоді через півроку.

За декілька тижнів до офіційного запровадження карантину ми розуміли, що він неминучий, та почали вживати заходів. Зменшили кількість відряджень, скасували всі навчання. Ми максимально намагалися і рекомендували нашим співробітникам перейти на дистанційні зустрічі та наради.

Коли почався карантин, компанія одразу відправила майже 500 осіб на дистанційну роботу. Наші IT-спеціалісти оперативно створили працівникам доступ до корпоративних систем. Ми додали більше користувачів до хмарних сервісів та почали активніше використовувати системи для дистанційної комунікації. І це дуже ефективно — ми практично не відчули, що щось не так. Я зараз дуже радий, як швидко і легко все вдалося. При цьому варто враховувати, що у нас виробниче підприємство. Так, із 2700 співробітників майже 500 перевели на домашній режим праці. Однак решта знаходилися на підприємстві, тому що тут обладнання та бізнес-процеси. Це не можна виконувати з дому. Громадський транспорт був зупинений повністю, тому ми винайняли близько 40 мікроавтобусів для перевезення співробітників. Звичайно, ми дотримувалися всіх вимог: маски, обмеження за кількістю пасажирів.

Нас хвилювало, яким чином забезпечити ефективність роботи вдома. Я одразу заявив, що ми не скорочуємо людей і не знижуємо заробітну плату. Ми платимо 100% зарплати людям, які працюють на такому ж рівні ефективності, як вони працювали в офісі. Сьогодні минуло кілька місяців, і я можу впевнено сказати, що люди ефективно працювали з дому та отримували таку саму заробітну плату, як і до карантину.

Пандемія змусила потурбуватися не тільки про питання управління, а й про економічні аспекти. Люди проводили час вдома, відкладали лікування. Тому фармацевтичний ринок, як і інші, суттєво просів. Але нам вдалося зробити декілька незапланованих експортних поставок на різні ринки, в тому числі на добре регульовані. Йдеться про продукти, які потрібні для інтенсивної терапії хворим на COVID-19. Це було хорошою підтримкою. Ми прогнозували дефіцит постачання сировини. Його передбачала і європейська асоціація Medicines for Europe, з якою ми активно співпрацюємо. 20% нашої сировини закуповується в Китаї, близько 14% — в Індії. І в якийсь момент Індія закрила кордони для експорту деяких продуктів, а Китай мав величезні проблеми з логістикою. Але оскільки ланцюжок постачання у фармацевтичній галузі доволі великий, то в нас були запаси, які дозволили працювати без зупинки.

— Ми переглядали їх уже двічі і переглядатимемо ще раз. Якщо бюджети на адміністративні, господарські витрати, маркетинг ми скорочує­мо, то потреба в бюджетах на науково-дослідницьку діяльність тільки зростає. Буквально 2 тиж тому ми збільшили наш бюджет на дослідження і розробки (Research and Development — R&D) з 350 до 400 млн грн. Ми віримо, що це розвиток компанії та інвестиції в майбутнє. Криза рано чи пізно закінчиться, а ми маємо йти вперед. Ми дотримуємося такої стратегії.

— Так, «Фармак» як європейська компанія розділяє цілі ГД ООН, які покликані вдосконалити якість життя людей і підвищити соціальну відповідальність бізнесу в інтересах суспільства.

Збільшуючи виробничі потужності, ми намагаємося мінімізувати вплив на навколишнє середовище. Так, за 9 міс 2019 р. споживання елект­роенергії зменшилося на 9,32%; газу — на 19,49% на гривню випущеної продукції порівняно з аналогічним періодом 2018 р.

За останні 5 років на екологічні проєкти було витрачено загалом 55 млн грн. З них:

• на реконструкцію котельні із заміною на нові котли виробництва Viessmann витрачено 39,5 млн грн;
• на проєкти з модернізації очисних споруд (Київ) та додаткової стадії очищення промислових стічних вод та викидів від очисних споруд на дільниці з виготовлення активних фармацевтичних інгредієнтів (Шостка) — 11,2 млн грн. Завершення даних проєктів заплановане на 2020–2021 рр.;
• на решту екологічних заходів, а саме перехід на енергозберігаюче освітлення (LED), заходи у рамках програми з енергозбереження, озеленення території, утримання газонів, удосконалення процесу поводження з відходами витрачено 4,75 млн грн;
• на знищення та утилізацію небезпечних відходів виробництва за 2019 р. витратили 1,27 млн грн, утилізацію інших відходів — 787,2 тис. грн.

У рамках кредитування між «Фармак» та Європейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР) узгоджуються та підписуються плани дій в екологічній і соціальній сфері (ESAP), в яких встановлено дотримання європейських екологічних стандартів. Щорічно ми звітуємо перед ЄБРР щодо виконання заходів згідно з планом та надаємо інформацію щодо наших екологічних показників.

Розуміючи важливість глобальних кліматичних змін на планеті та впливу, який чинить людина на екологію, «Фармак» створив навчальну програму «Екошкола» для учнів 8–11 класів. Школярі, отримавши необхідні знання на освітній платформі, можуть створити проєкт для своєї школи, спрямований на бережливе використання природних ресурсів, та виграти грант від АТ «Фармак» на реалізацію свого проєкту.

— З початком пандемії різко зріс попит на лікарські засоби, які використовуються в комплекс­ній терапії пацієнтів з COVID-19. Тому такі лікарські засоби АТ «Фармак», як пропофол, дексаметазон, вазопресин і багато інших, виявилися надзвичайно затребуваними. І хоча не всі вони зареєстровані в країнах ЄС, у ситуації abnormal demand (аномального попиту) ми отримали дозволи на ввезення не тільки до Великобританії, Швеції, Франції, Німеччини, Польщі, але й до Австралії, Нової Зеландії, Мексики та Сінгапуру. Крім того, ми забезпечили рекордні відвантаження складних ін’єкційних препаратів до Ізраїлю.

«Фармак» є першим і єдиним в Україні та країнах СНД виробником, що має 40 зареєстрованих препаратів у 13 країнах ЄС, це результат комплексної політики щодо розвитку нашого експортного потенціалу. Для того щоб підтвердити європейську якість кожного експортованого лікарського засобу, наші виробничі потужності, технологічні процеси, системи контролю якості та складські комплекси проходять європейську GMP-інспекцію на повну відповідність стандартам належної виробничої практики.

Наша продукція проходить сертифікацію та ресертифікацію регуляторних органів Польщі, Німеччини та Хорватії на повну відповідність вимогам GMP ЄС. Ми плануємо швидкий вихід на найбільший ринок світу — США, для чого підписали контракт із компанією, яка буде проводити реєстрацію наших лікарських засобів в Управлінні з контролю за харчовими продуктами і лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA). Ми впевнені, що продукція «Фармак» повністю відповідає всім міжнародним стандартам якості. Майже чверть продукції йде на експорт. АТ «Фармак» — найбільший експортер у галузі з часткою ≈23%; 25 країн експорту. «Фармак» понад 20 років працює на ринках ЄС, зокрема, Польщі, Болгарії, Латвії, Литви, Угорщини, Великобританії, Німеччини та Словаччини, а також на ринку Австралії.

— Це дуже хороше запитання. Але в ньому прихована і відповідь — це все дійсно про баланс. Для нас критично важливо бути найбільшим учасником державної програми «Доступні ліки», а також програми реімбурсації інсуліну для хворих на цукровий діабет. Участь у цих програмах — це постачання ліків майже на рівні собівартості. Так само, як і з більшістю постачань ліків через державні закупівлі. Але саме так ми і виконуємо наше соціальне призначення — забезпечуємо українців високо­якісними, сучасними і, головне, доступними ліками.

Розвиток сучасної та соціально-відповідальної компанії, місія якої зосереджена на доступності ефективних ліків та благополуччі людей — пріоритет «Фармак».

Паралельно розвиваємо і більш високомаржинальні портфелі та напрямки — наприклад, експорт. Адже бізнес залишається бізнесом, який має виконувати плани щодо прибутковості та постійного розвитку.

— На стратегічній сесії ми визначили наступні ключові пріоритети роботи «Фармак» до 2027 р. Збільшувати частку на вітчизняному ринку лікарських засобів, пришвидшувати розробку та запуск генериків на українському та міжнародних ринках (що в тому числі стало можливим завдяки введенню в законодавство «положення Болар»), розширювати обрані портфелі новими препаратами, нарощувати обсяги експорту лікарських засобів, особливо на добре регульованих ринках та в країнах СНД, працювати в напрямку операційної досконалості тощо. Планів досить багато. Я впевнений, що ми їх виконаємо.

Свої найщиріші привітання компанії висловили також її партнери

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!