Заступник керівника Офісу Президента Юлія Соколовська заявила, що медична реформа в Україні має бути продовжена, але з урахуванням викликів, які створює пандемія коронавірусу, та з обов’язковими стимулами для медичних працівників.
За словами Ю. Соколовської, сенс медичної реформи полягає в тому, щоб у центрі всієї медичної системи були інтереси пацієнта. Натомість в Україні впродовж тривалого часу провокувалося штучне протиставлення інтересів пацієнта й лікаря. «Це протистояння потрібно залишити в минулому. Неможливо задовольнити інтереси пацієнта, не поважаючи інтереси лікаря та медичного персоналу, і навпаки. Система має функціонувати збалансовано», — наголосила вона.
Також вона зауважила, що впровадження другого етапу медичної реформи в Україні збіглося з епідемією коронавірусної інфекції, що не дало змоги повністю реалізувати принцип «гроші ходять за пацієнтом», а також певною мірою показало необхідність перегляду кількості медичного персоналу, особливо допоміжного.
Окрім того, проявилася низка інших неврахованих проблем, зокрема неготовність органів місцевого самоврядування бути ефективними власниками закладів охорони здоров’я, не була вибудувана система контролю за якістю надання медичних послуг з боку держави, відсутні заходи впливу на лікарні за невиконання умов договору з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та дієві оперативні механізми поновлення порушених прав пацієнтів, не сформовані клієнтоорієнтовані практики, спрямовані на забезпечення поваги до гідності та приватності пацієнта.
«Під час реформи недостатньо уваги було приділено питанням громадського здоров’я, протиепідемічним заходам та системі запобігання й боротьби з інфекційними захворюваннями. Усі ці чинники потрібно виправляти і вдосконалювати разом з необхідністю реагувати на пандемію», — зазначила Ю. Соколовська.
Тому, за її словами, колосальні ресурси були спрямовані на перебудову медичної системи та значне збільшення її потужностей. Станом на початок пандемії в Україні було близько 12 тис. ліжок для хворих на COVID-19, з них лише 3,5 тис. — з підведеним киснем. На сьогодні облаштовано 66 тис. ліжок, понад 53 тис. з яких — із киснем.
У зв’язку з цим була сформульована як мета для держави необхідність вийти за 3 роки на показник бюджетних видатків на медицину не менш ніж 5% валового внутрішнього продукту. Юлія Соколовська зауважила, що зробити одразу стрибок з 3% до 5% дуже складно, серед іншого, через коронакризу, але вже у 2021 р. в державному бюджеті передбачено понад 4% валового внутрішнього продукту на медицину.
Заступник керівника Офісу Президента наголосила, що важливим аспектом реформи має бути також створення стимулів для того, щоб українські лікарі та медичний персонал не залишали країну заради роботи за кордоном.
«Для цього потрібні комплексні рішення, які врахують і об’єктивні можливості системи, і об’єктивну потребу України в тих чи інших медичних об’єктах, у доступності медичної допомоги», — пояснила вона.
Коментарі