Чи стало ДП «Медичні закупівлі України» ефективним національним закупівельником?

18 січня Благодійний фонд «Пацієнти України» презентував онлайн-звіт про роботу державного підприємства (ДП) «Медичні закупівлі України», яке у 2020 р. вперше закуповувало ліки та медичні вироби за бюджетні гроші. Звіт за рік діяльності допоможе об’єктивно оцінити роботу національного закупівельника та зрозуміти, чи впоралося підприємство зі своїм основним завданням — здійснення ефективних та прозорих закупівель.


Інна Іваненко, виконавчий директор БФ «Пацієнти України», зазначила, що фонд уже 10 років займається аналізом закупівель, і в період 2012–2014 рр. на закупівлях ліків для тяжко хворих пацієнтів через корупційні схеми втрачалося близько 40% від загальної суми виділених на ці цілі коштів. Надалі закупівлі було передано міжнародним спеціалізованим організаціям, що було ефективним рішенням.

За словами доповідача, закупівлі ліків через міжнародні спеціалізовані організації економили до 40% бюджетних коштів. Деякі позиції лікарських засобів закуповувалися за цінами у 26 разів нижчими, ніж це було до 2015 р., тобто до передачі закупівель міжнародним організаціям. Саме у той період прийнято рішення про створення власного агентства, яке б займалося закупівлями, ним стало ДП «Медичні закупівлі України», створене у 2018 р.

І. Іваненко презентувала проміжний звіт діяльності ДП «Медичні закупівлі України» протягом 2020 р. Відтак, 2020 р. — це перший рік закупівель ліків за кошти державного бюджету ДП «Медичні закупівлі України». У національного закупівельника був великий обсяг роботи — 14 програм на суму 6,1 млрд грн, але все ж більшість програм залишилися у міжнародних організацій.

Підприємство взяло на себе зобов’язання закупити 483 позиції лікарських засобів, але закупило лише 375, тобто 108 позицій ліків ДП «Медичні закупівлі України» не встигло закупити до кінця 2020 р. на суму близько 860 млн грн.

І. Іваненко зауважила, що відповідальність за це лежить на Міністерстві охорони здоров’я України, яке затягувало узгодження необхідних документів. Через це національний закупівельник мав усього 7 міс на організацію складних закупівельних процесів.

Однак, за словами І. Іваненко, незважаючи на великий тиск як часовий, так і політичний, державне підприємство показало дуже позитивні результати, вдалось зекономити на закупівлі ліків 1,01 млрд грн. Це майже 24% від оголошеної очікуваної вартості відкритих торгів.

Окрім того, ДП «Медичні закупівлі України» варто провести детальний аналіз неуспішних закупівель. Зокрема, слід більше працювати з потенційними постачальниками за тими напрямками, де була найнижча конкуренція, або пропозиції взагалі були відсутні.

Доповідач нагадала, що процедура закупівлі ліків передбачає проведення відкритих торгів на платформі «ProZorro», з аукціоном та мінімум з 2 учасниками торгів.

Якщо відкриті торги не відбуваються через те, що на них були присутні менше 2 учасників, замовник оголошує переговорну процедуру. Відтак через переговорну процедуру підприємством було закуплено 81 позицію ліків (33%) та 165 — за результатами відкритих торгів (67%).

«Найбільшими постачальниками ліків стали швейцарські компанії «Баксалта ГмбХ» (10 договорів на загальну суму 592 млн грн), «Органон Сентрал Іст ГмбХ» (9 контрактів на 328 млн грн), «Octapharma AG» (18 договорів на 224 млн грн), а також українські ТОВ «Ново Нордіск Україна» (9 договорів на 203,9 млн грн) і ТОВ «Людмила-Фарм» (38 договорів на 199 млн грн)» — зазначила І. Іваненко.

61% ліків ДП «Медичні закупівлі України» закупило безпосередньо у виробників, інші лікарські засоби закуплено через дистриб’юторів. Також більшість придбаних ліків — зарубіжного виробництва — 226 позицій, українських препаратів закуплено лише 20 позицій.

Також доповідач зауважила, що аналіз динаміки закупівлі ліків за державні кошти показав, що ціни на них знижуються. На це впливає ряд факторів, зокрема це постійне збільшення Державного бюджету на закупівлю лікарських засобів.

Окрім того, цього року ДП «Медичні закупівлі України» отримало можливість об’єднувати лоти за різними напрямками, наприклад можна об’єднувати ліки за напрямками дитячої та дорослої онкології та оголосити їх закупівлю разом. Цієї функції не було у міжнародних організацій.

Ольга Стефанишина, народний депутат від політичної партії «Голос», зазначила, що важливим фактом є те, що пацієнтські організації продовжують слідкувати за процесом проведення медичної реформи саме в напрямку проведення державних закупівель.

Вона зазначила, що одним із перших законів, прийнятих у 2020 р., був закон, який надавав можливість ДП «Медичні закупівлі України» організовувати закупівельний процес та отримати такі ж преференції, як і міжнародні організації.

Це стосується спрощеної реєстрації ліків, звільнення від податку на додану вартість, можливості завозити лікарські засоби у міжнародній упаковці тощо.

Також О. Стефанишина нагадала, що 15 грудня минулого року прийнято зміни, які дозволили підприємству брати на себе довгострокові зобов’язання, чого у міжнародних організацій не було.

Ця опція стала вкрай необхідною для ДП «Медичні закупівлі України» для того, щоб наприкінці року кошти на рахунках «не згорали», як це було з міжнародними організаціями. Але паралельно із закупівлями, які проводилися підприємством, Україна продовжила співпрацю з міжнародними організаціями, що здійснювали половину закупівель, які з певних причин не могли бути передані ДП «Медичні закупівлі України».

Зазначила доповідач і про те, що медична реформа має й антикорупційну мету, тобто покликана максимально звільнити закупівлі від стороннього впливу, чого, на її думку, вдалося досягти.

Юлія Івахненко, заступник генерального директора ДП «Медичні закупівлі України», зазначила, що підприємство не закуповує ліки, не зареєстровані в Україні.

Але якщо склалася така ситуація, що на тендер виставлено не зареєстровані в Україні лікарські засоби, до них висувається велика кількість вимог, зокрема вони мають бути зареєстровані в одній з країн із суворою регуляторною політикою, постачальник повинен надати сертифікат відповідності вимогам належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP) тощо, та лише за наявності відповідних документів ДП «Медичні закупівлі України» кваліфікує учасника для подальшої участі в аукціоні.

Також Ю. Івахненко зауважила, що процес закупівель є комплексним: від початку ініціювання процесу закупівель до його реалізації та постачання товару залучається велика кількість учасників. Першою ланкою є Міністерство охорони здоров’я України.

За її словами, підприємство проаналізувало закупівлі, тендери за якими не було проведено, та виявило, що основною причиною був брак часу, а саме: МОЗ невчасно передало всю необхідну документацію.

Також доповідач нагадала, що закупівля препаратів для антиретровірусної терапії була доведена ДП «Медичні закупівлі України» лише у вересні 2020 р., тому залишилося критично мало часу для проведення процедури в повному обсязі, яка триває в середньому 3–4 міс. До того ж у такі стислі терміни вкрай важко дотримуватися законодавства.

Щодо критеріїв, які ДП «Медичні закупівлі України» висуває до постачальника та його посадових осіб, які є підписантами документів, то вони складаються з технічної та якісної частини. Окремі вимоги встановлюються відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі», а саме ст. 17 (наприклад наявність чи відсутність податкового боргу, наявність у посадової особи повноважень для підписання документів тощо).

Заступник генерального директора підприємства висловила сподівання, що у 2021 р. МОЗ набагато швидше передасть закупівлі ДП «Медичні закупівлі України», адже тільки таким чином підприємство зможе повноцінно реалізувати функцію забезпечення постачання лікарських засобів.

Оксана Миронюк

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Вася 20.01.2021 5:12
Документація підготована дуже непрофесійно. Часто вимагаються документи, які вже скасовані і їх замінили інші форми документів, або умови відбору визначаються дискримінаційні, на що часто звертає увагу Мінекномрозвитку і ДП "Прозорро"

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті