Дистанційна торгівля ліками — позиція юристів

17 вересня 2020 р. Верховна Рада України зробила важливий крок на шляху наближення законодавства України до європейських стандартів — прийнято Закон № 904-IX, що дозволяє електронну роздрібну торгівлю ліками.

Закон, встановивши загальні норми, передбачає розробку та прийняття низки підзаконних актів, спрямованих на його виконання. Зокрема, необхідно внести зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів. Також необхідно постановою КМУ затвердити Типову форму договору доставки лікарських засобів.

На наш погляд, при розробці підзаконних нормативно-правових актів важливо пам’ятати вектор розвитку нашого законодавства, в тому числі з урахуванням підписаної Україною Угоди про асоціацію з ЄС. Також важливо чітко визначити, які ново­введення зафіксовано в законі та, найголовніше, які встановлено обмеження.

Так, з обмежень можна виділити заборону елект­ронної торгівлі рецептурними лікарськими засобами (окрім тих, які відпускаються за електронними рецептами), лікарськими засобами, для яких необхідна ліцензія на обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також реалізацію сильнодіючих, радіоактивних та імунобіологічних лікарських засобів. Окремим абзацом заборонено встановлювати обов’язкову мінімальну кількість лікарських засобів і розмір мінімального замовлення при електронній торгівлі лікарськими засобами.

Аналіз закону дозволяє зробити висновок, що в ньому відсутні обмеження в частині звуження кола суб’єктів, які можуть здійснювати електронну торгівлю, до тих, хто веде діяльність більше двох років і має не менше ніж 10 аптечних закладів.

Виникає ряд питань, які слід обговорити в колі представників фармацевтичної спільноти, Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками та МОЗ України. Можна виділити кілька з них:

1. Чим гірший той суб’єкт, який нещодавно відкрився й отримав ліцензію в установленому порядку, розуміючи, що при видачі ліцензії перевірялася відповідність матеріально-технічної бази та інших аспектів Ліцензійних умов?

2. Хто може стверджувати аргументовано, що такий суб’єкт менш готовий здійснювати електронну торгівлю, ніж суб’єкт, який вже 2 роки є на ринку?

3. Чому суб’єкти, які мають 1–2–3 аптечних заклади, обмежені у своєму праві займатися електрон­ною торгівлею, і який сенс обмежувати пацієнтів, яких вони історично забезпечують ліками (особливо в невеликих населених пунктах), у праві отримувати ліки з доставкою додому?

Потребує додаткової дискусії й можливість здійс­нювати електронну торгівлю декільком суб’єктам з одного сайту. З одного боку, зрозумілі побоювання органу ліцензування в частині організації контролю такої діяльності. З іншого — досвід європейських країн свідчить, що така практика в Європі представлена досить широко. Таким чином, на наш погляд, слід знайти збалансовані підходи до редакції підзаконних актів на виконання Закону № 904-IX і зробити ще один крок у бік європейського регулювання обігу лікарських засобів.

Дмитро Алешко,
керуючий партнер, ЮФ «Правовий Альянс»

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті