Гострий синусит: єдиний механізм розвитку хвороби визначає спільний підхід до лікування

Найважливішими функціями епітелію повітроносних шляхів є бар’єрна, захисна, а також кондиціонування повітря (зігрівання, зволоження, очищення від зважених часток, полютантів, алергенів, інфекційних агентів). Секреторні клітини епітелію верхніх дихальних шляхів продукують муцин, а також різні антимікробні агенти — дефензини, лізоцим, імуноглобуліни А та ін. Дихальний епітелій покритий секретом, що складається з двох шарів — порівняно нев’язкого нижнього шару — золю, та в’язкого верхнього шару слизу — гелю. Фази золю та гелю представлені рідким компонентом, клітинами запалення та муцином. Муцин утворений високомолекулярними глікопротеїнами і кислими полісахаридами. Між собою глікопротеїни зв’язані дисульфідними і водневими зв’язками. Разом слизовий секрет, утворений секреторними клітинами, миготливий епітелій і їх скоординоване функціонування утворюють єдину захисну систему — мукоциліарний кліренс. Зокрема, війки миготливого епітелію здійснюють ударні рухи, направляючи таким чином золь, а з ним і верхній шар — гель, разом із частинками, що потрапили до них із плином повітря, у напрямку глотки. Таким чином, із дихальних шляхів виводяться чужорідні частки. Мукоциліарний транспорт дозволяє видаляти сторонні частки з кінцевих бронхіол у трахею за допомогою биття війок епітеліальних клітин у слизі бронхів (Worrall G., 2011).

Серед інших захисних механізмів верхньої дихальної системи виділяють (Rantzsch U. et al., 2009; Worrall G., 2011):

• анатомічні бар’єри — це анатомічна структура носоглотки та роздвоєння дихальних шляхів, які перешкоджають проникненню у нижні дихальні шляхи частинок мікроорганізмів розміром більше 2–3 мкм;
• імунологічні механізми представлені серед іншого секреторними імуноглобулінами А, що нейтралізують на поверхні епітелію інфекційні агенти, у тому числі віруси та бактерії.

Для нормального функціонування дихальної системи необхідна підтримка балансу між об’ємом повітря, що надходить, та обсягом слизу, що продукується епітелієм дихальних шляхів. Зміни цієї рівноваги призводять до розвитку патологічної симптоматики.

Запальні зміни різної етіології на поверхні респіраторного епітелію можуть призводити до пошкодження структури миготливого епітелію та порушення мукоциліарного кліренсу, у зв’язку з чим знижується швидкість евакуації секрету, збільшується його продукція, змінюються рео­логічні властивості муцину. Значне скупчення густого слизу — мукостаз — є клінічною особ­ливістю багатьох респіраторних захворювань, у тому числі гострого риносинуситу та бронхіту.

СИНУСИТ — ОДНЕ З НАЙПОШИРЕНІШИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У СВІТІ

Синусит — одне з найпоширеніших захворювань у світі (Worrall G., 2011; Kwon E., O’Rourke M.C., 2020; Singh A. et al., 2019). Гострим синуситом вважається запалення слизової оболонки нав­колоносових пазух тривалістю до 12 тиж (Kwon E., O’Rourke M.C., 2020). Синусит, як правило, розвивається на фоні запалення, що може бути викликане серед іншого інфекцією — вірусною або бактеріальною. Запалення, у свою чергу, проявляється набряком слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, транссудацією плазми та гіперсекрецією слизу. У результаті спостерігається застій секрету, порушення повітрообміну в навколоносових пазухах, за яких страждає механізм мукоциліарного кліренсу і пролонгується час контакту патогенів зі слизовою оболонкою, та розвивається синусит. Одночасно виражений набряк, затримка виведення секрету та зниження парціального тиску кисню в пазухах створюють сприятливі умови для розвитку бактеріальної інфекції. Відповідно до результатів досліджень, щороку діагностується 15–40 випадків гострого синуситу на 1000 пацієнтів (Bomblies L. et al., 2005). Гострий синусит може бути викликаний різними факторами, включаючи вплив алергенів, екологічних подразників та інфекційних агентів — вірусів, бактерій або грибів. У свою чергу, хронічний синусит відмічають у 5–13% населення (Singh A. et al., 2019). Дослідження, проведені у дітей молодшого віку, показали, що частота випадків вірусного синуситу становить у середньому 6 епізодів на рік (Revai K. et al., 2007).

Таким чином, визначальну роль у лікуванні захворювань верхніх дихальних шляхів, таких як синусит, відіграє відновлення мукоциліарного кліренсу та зменшення вираженості запальних процесів, у тому числі набряку. З огляду на вищезазначене доцільно застосовувати у складі комплексного лікування синуситу препарати, що нормалізують мукоциліарний кліренс, зменшують вираженість запалення та набряк. Добре, якщо вказані засоби також володіють імуномодулюючим ефектом для підтримки захисних сил організму в боротьбі з інфекційними агентами. Саме такими препаратами є РЕСПЕРО МИРТОЛ та РЕСПЕРО МИРТОЛ ФОРТЕ — лікарські засоби німецького виробництва на рослинній основі, що на українському фармацевтичному ринку представляє компанія «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ». До складу РЕСПЕРО МИРТОЛ входить миртол стандартизований — суміш ректифікованих ефірних олій евкаліпта, солодкого апельсина, мирту та лимона. В основі терапевтичної дії миртолу стандартизованого лежить поєднання двох механізмів — розрідження густого секрету і стимуляція роботи миготливого епітелію (Rantzsch U. et al., 2009; Begrow F. et al., 2012; Kaschke O. et al., 1997).

РЕСПЕРО МИРТОЛ: НАДІЙНЕ РІШЕННЯ ПРИ СИНУСИТІ

Активна речовина РЕСПЕРО МИРТОЛ проявляє секретомоторний і секретолітичний ефект, що призводить до розрідження мокротиння, активації мукоциліарного епітелію і, як результат, інтенсивного виділення мокротиння (Begrow F. et al., 2012). При застосуванні у НАДІЙНЕ РІШЕННЯ ПРИ СИНУСИТІвисоких дозах миртол стандартизований також проявляє протиінфекційний, імуномодуляторний, спазмолітичний і судинорозширювальний ефект. Крім того, миртол стандартизований має добре вивчені протизапальні й антибактеріальні властивості (Paparoupa M., Gillissen A., 2016; Rantzsch U. et al., 2009). Протизапальний ефект сприяє зниженню набряку дихальних шляхів, у той час як антимікробні компоненти активно борються зі збудниками хвороби, що надзвичайно важливо для запобігання вторинній бактеріальній інфекції та колонізації верхніх і нижніх дихальних шляхів. Протизапальна і антиоксидантна дія миртолу стандартизованого зумовлені нейтралізацією активних форм кисню та впливу на синтез медіаторів запалення (Paparoupa M., Gillissen A., 2016). Миртол стандартизований пригнічує активність 5-ліпоксигенази лейкоцитів базофілів та еозинофілів людини та утворення лейкотрієну С4 (Beuscher N. et al., 1998). Крім того, він знижує концентрацію лейкотрієнів і простагландину E2. У ході досліджень in vitro та in vivo виявлено спазмолітичні та бронхолітичні ефекти миртолу. Таким чином, здійснюється одночасний вплив на декілька ланок етіопатогенезу захворювання, що позитивно впливає на результати лікування пацієнтів (Federspil P. et al., 2000; Meister R. et al., 1999).

*Для полегшення відходження мокротиння вранці слід додатково прийняти одну капсулу 300 мг (вік cтарше 10 років) або дві капсули по 120 мг (вік старше 10 років), або одну капсулу 120 мг (вік 3–10 років) перед сном.

Тривалість лікування залежить від тяжкості симптомів та визначається лікарем. Капсули приймають всередину за пів години до прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю води кімнатної температури.

Лікарський засіб слід приймати під час хвороби та протягом 2–4 днів після зникнення симптомів.

Завдяки лікарській формі препарату — кишково-розчинні капсули — активна речовина не має негативного впливу на стінки шлунка, адже вивільняється лише в кишечнику, де практично повністю засвоюється. Далі діючі речовини препарату проникають у кровотік, досягаючи респіраторного тракту, де виявляють свій лікувальний вплив (Han D. et al., 2009; Lai Y. et al., 2014). Виводиться миртол стандартизований різними шляхами, у тому числі через слизову оболонку бронхів (Zimmermann Th. et al., 1995; Paparoupa M., Gillissen A., 2016).

Завдяки таким властивостям діючої речовини РЕСПЕРО МИРТОЛ показаний до застосування у складі комплексної терапії при запаленні придаткових пазух носа (синуситах), а також гострого і хронічного бронхіту. Препарат миртолу стандартизованого вже більше 40 років широко застосовується для лікування синуситу і доступний у багатьох країнах, у тому числі Німеччині, Австрії, Нідерландах, Швейцарії та США.

РЕСПЕРО МИРТОЛ: ДОКАЗОВА БАЗА ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Стандартизований миртол, що входить до складу РЕСПЕРО МИРТОЛ, вивчали в ході численних клінічних та доклінічних досліджень, тож його застосування має під собою значну доказову базу (Rantzsch U. et al., 2009; Begrow F. et al., 2012; Kaschke O. et al., 1997; Li YY., et al. 2017; Paparoupa M., Gillissen A., 2016; Laszig R., et al., 1989; Federspil P. et al., 2000; Gillissen A. et al., 2013; Meister R. et al., 1999).

Ще одним свідченням доведеної ефективності препарату миртол стандартизований є включення його до європейських та німецьких рекомендацій щодо лікування синуситу. Зокрема, Європейський погоджувальний документ щодо лікування риносинуситу та поліпозу носа (European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps — EPOS) серед іншого рекомендує застосування препарату миртолу у формі капсул, оскільки він чинить суттєвий вплив на симптоми гострого поствірусного риносинуситу без розвитку знач­них побічних ефектів (Fokkens W. J. et al., 2020).

Висновки, наведені в настанові Німецької спільноти оториноларингології, хірургії голови та шиї (Deutschen Gesellschaft für Hals-Nasen-Ohren-Heilkunde, Kopf- und Hals-Chirurgie), підтверджують ефективність миртолу стандартизованого при лікуванні гострого неускладненого риносинуситу, а також свідчать про доцільність застосування миртолу стандартизованого з метою полегшення симптомів та лікування при гострому, негнійному риносинуситі (ступінь рекомендації B, рівень доказовості IIb) (Stuck B.A. et al., 2007).

РЕСПЕРО МИРТОЛ: ОЧИЩЕННЯ ПАЗУХ ПРИ ГОСТРОМУ СИНУСИТІ

Ефективність миртолу стандартизованого при синуситі була вивчена в низці досліджень. Так, було показано, що після терапії миртолом стандартизованим, діючою речовиною РЕСПЕРО МИРТОЛ, уже через 3 дні спостерігається значне зменшення вираженості болю в ділянці трійчастого нерва у більшої частини пацієнтів порівняно з плацебо (Laszig R., Hesse G., 1989). А через 10 днів терапії препаратом 80% пацієнтів повідомили про відсутність симптомів. Крім того, застосування препарату протягом 7 днів дозволяє досягти зниження частоти суб’єктивних скарг про спонтанний головний біль та ступінь його тяжкості у більшої частини пацієнтів порівняно з плацебо (Laszig R., Hesse G., 1989).

В іншому дослідженні було показано, що після 6±2 днів лікування миртолом стандартизованим спостерігалося статистично достовірне зменшення вираженості симптомів з боку навколоносових пазух порівняно з плацебо (р<0,02) (Federspil P. et al., 2000). Поряд із цим значно менша частка пацієнтів потребувала застосування антибіотиків під час періоду подальшого спостереження порівняно з плацебо.

ЯК ПРИЙМАТИ РЕСПЕРО МИРТОЛ?

Дорослим та дітям віком від 10 років рекомендовано приймати РЕСПЕРО МИРТОЛ по 2 капсули 4–5 разів на добу при клінічній картині гострого запалення (див. Режим дозування). РЕСПЕРО МИРТОЛ рекомендовано приймати за 30 хв до їди, запивати великою кількістю прохолодної води або іншими напоями. При хронічному процесі приймати по 2 капсули 3 рази на добу. Таке ж дозування рекомендоване при довготривалій терапії. Препарат застосовувати у період проявів симптомів захворювання та протягом 2–4 днів після їх зникнення.

Величезний позитивний клінічний досвід застосування миртолу стандартизованого, що є діючою речовиною РЕСПЕРО МИРТОЛ, у різних країнах світу, доведена ефективність при синуситі, добре досліджений механізм дії та хороша переносимість на рівні з плацебо стали запорукою довіри лікарів до препарату, а також дозволили йому зайняти гідне місце у європейських рекомендаціях щодо лікування захворювань верхніх дихальних шляхів. 

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!