Боротьба з дезінформацією — запорука успішної вакцинації

16 березня 2021 р. відбувся вебінар на тему «Щеплення від дезінформації: вакцинація від COVID-19 в Україні та світі», організатором якого виступила Академія української преси та Фонд Конрада Аденауера, а доповідачами — Kатерина Білоцерковець, координатор проєктів Фонду Конрада Аденауера в Україні, Валерій Іванов, президент Академії української преси, Андрій Юричко, кандидат філологічних наук, медіатренер, асистент кафедри періодичної преси Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Юрій Жигарєв, кандидат медичних наук, лікар-інфекціоніст, експерт, Микита Каліберда, експерт з біології та біохімії. Під час заходу обговорювалися питання доступності достовірної інформації щодо вакцин проти COVID-19 та щодо цього захворювання в цілому, шляхи її пошуку, аналіз і т.ін.

Kатерина Білоцерковець зауважила, що вже рік тема протидії COVID-19 є домінуючою в інформаційному просторі. Коронакриза торкнулася всіх сфер суспільного життя і не лише випробувала медичні системи на міцність, спричинила економічну рецесію та політичні кризи, а й виявила обмежені можливості національних урядів перед глобальними викликами й підкреслила необхідність об’єднання зусиль міжнародних організацій для її подолання. Надією на подолання пандемії стали вакцини, частину з яких Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) схвалила для екстреного застосування.

Поява вакцин актуалізувала потребу в отриманні достовірної інформації щодо бажання людей зробити щеплення проти COVID-19 та визначення ключових побоювань у цій сфері. Оскільки вже зараз кожна з відомих вакцин встигла побувати об’єктом дезінформаційних кампаній.

Починаючи з кінця 2020 р. у світі стартувала масова вакцинація населення. А оскільки відразу неможливо задовольнити попит на вакцини, уряди країн розробили плани вакцинації, які передбачають її проведення в першу чергу вразливим групам населення. Зокрема, в Україні до кінця 2021 р. заплановано зробити щеплення 14,3 млн осіб, що становить 34% населення, а до кінця 2022 р. — 21 млн людей.

Доповідач наголосила, що для успішного проведення вакцинації будь-який уряд має впоратися з двома політичними завданнями:

1) організувати закупівлі і розподіл вакцин;
2) забезпечити комунікацію, яка б спонукала всі категорії населення до добровільної імунізації.

Успіх комунікаційної кампанії щодо вакцинації полягає в тому, що політики дають чесні відповіді на питання щодо складу, походження та дії вакцини і всі процеси відбуваються прозоро. Однак, на жаль, із цим в Україні виникли проблеми. Спочатку було багато суперечливої інформації навколо переговорів щодо поставки вакцин, а саме стосовно того, які препарати закуповувати, у якого виробника і т.д. Також дата початку вакцинації владою країни спочатку не оголошувалася, а потім переносилася.

Згодом із запізненням в Україну було поставлено вакцину CoviShield у кількості 500 тис. доз, яка вироблена в Індії за ліцензії компанії «AstraZeneca». Завдяки цьому 24 лютого в Україні розпочалася імунізація.

Однак затримка старту вакцинації призвела до безпрецедентної інформаційної кампанії з дискредитації закупленої вакцини, яка зірвала старт імунізації. Так, за перші 2 тиж було щеплено 23,4 тис. осіб, тобто лише 6% від запланованої кількості. Такими темпами досягнення колективного імунітету може затягнутися на роки.

Для подолання дезінформації МОЗ намагається популяризувати вакцинацію навіть шляхом проведення щеплень публічним особам та лідерам громадської думки. За словами доповідача, враховуючи численні організаційні недоліки, відсутність резервних списків охочих щепитися, є певні сумніви в доцільності такого кроку з боку МОЗ. Адже згідно із результатами соціологічного опитування, проведеного в грудні 2020 р. Харківським інститутом соціальних досліджень, наміру українців вакцинуватися сприяє найбільше: позитивний досвід вакцинації знайомих та родичів (34% респондентів) або поради їхнього лікаря (27% опитаних). При цьому особистий приклад публічних осіб щодо проведення щеплення надихає лише 2,3% опитаних.

Станом на 15 березня в Україні вакциновано 53 155 осіб, що становить 14,5% від запланованої кількості (прим. ред.: станом на 24 березня щеплено 155 587 людей). На першому етапі вакцинації щеплення отримують медичні працівники, які надають медичну допомогу хворим на COVID-19, персонал та мешканці закладів для літніх людей і військово­службовці Збройних Сил України, що перебувають на фронті. Усього на цьому етапі заплановано здійснити щеплення 367 тис. осіб. І з огляду на кількість щеплень, які проводяться щодня, імунізація населення йде дуже повільно. Враховуючи обмежений термін придатності вакцини і мутації вірусу, щеплення варто проводити набагато швидше. Тому вже зараз потрібно працювати з населенням, пояснюючи необхідність вакцинації.

Валерій Іванов зазначив, що скептики щодо вакцинації є в усіх країнах. Зокрема, хоча Ізраїль і є лідером з проведення імунізації населення проти COVID-19, там також є ті, хто не підтримує імунізацію. За словами доповідача, це призводить до того, що в Ізраїлі з усіх осіб, які захворіли на COVID-19 після початку вакцинальної кампанії, 74% — це ті, хто відмовився від щеплення, 16% — особи, що не встигли отримати другу дозу вакцини, решта осіб захворіли через заборону проведення щеплень у зв’язку зі станом здоров’я. До 74% скептиків належать особи, які не бажають отримувати щеплення з релігійних міркувань або вірять у різні конспірологічні теорії. Саме через таких людей відбувається приріст хворих на COVІD-19.

Наразі в українському інформаційному просторі все частіше з’являються новини стосовно того, що кілька європейських країн відмовляються від вакцини компанії «AstraZeneca». При цьому в багатьох випадках йде мова про призупинення її використання на 1–2 тиж (прим. ред.: Європейське агентство з лікарських засобів (European Medicines Agency — EMA) не підтвердило взаємозв’язок між проведенням щеплення даною вакциною і випадками тромбозу). Це стандартна практика, що у разі виявлення певних гострих побічних реакцій після застосування лікарського засобу призупиняється його використання на період проведення перевірки на предмет того, чи пов’язана поява такого ефекту саме із застосуванням препарату. Наприклад, в Австрії після проведення щеплення було повідомлено про смерть особи, однак за результатами перевірки цього випадку встановлено, що смерть не була пов’язана з вакцинацією.

Андрій Юричко звернув увагу, що те, що найбільше турбує людей, викликає найбільше маніпуляцій. Зокрема, проблеми медицини завжди знаходилися на першому місці серед тем для дезінформації.

Так, у грудні 2019 р. та січні 2020 р. виникали протиріччя стосовно методів лікування COVІD-19 і пропонувалася модель терапії за аналогією до таких, розроблених для лікування інших хвороб, наприклад грипу. Після того, як стало зрозуміло, що лікування пацієнтів з COVІD-19 не може бути таким, як при інших хворобах, лунало багато заяв про маніпуляцію щодо даного захворювання і наголошувалося на некомпетентності влади відносно протидії COVІD-19.

Тому спікер закликав користуватися інформацією з офіційних вебпорталів міжнародних та центральних державних органів влади, бо навіть органи місцевого самоврядування в основному оприлюднюють не підтверджені дані. Також він закликав аналізувати інформацію про лікування COVID-19 від лікарів, яку вони оприлюднюють у соціальних мережах з метою поділитися практичним досвідом, оскільки вона має суб’єктивний характер, адже те, що допомогло кільком особам, може бути неприйнятним для лікування мільйонів.

Крім того, необхідно перевіряти дані клінічних випробувань вакцин, які публікуються. Адже часто виробники оприлюднюють проміжні результати клінічних досліджень, у яких показники ефективності були вищими, ніж в остаточних даних.

Окрім того, перевіряючи інформацію про ефективність будь-яких лікарських засобів, слід аналізувати її на предмет відмов у реєстрації препарату в певних країнах і підстав такої відмови.

Стосовно думок експертів, то тут слід аналізувати їх біографію, на предмет того, чи взагалі вони здатні щось коментувати у сфері охорони здоров’я і чи немає в них конфлікту інтересів. Варто також враховувати, що експерти висловлюють свою суб’єктивну точку зору, опираючись лише на дані, якими вони володіють. Також скептично слід ставитися до заяв політиків, які не мають жодного відношення до сфери охорони здоров’я та які доволі часто маніпулюють темою вакцинації для своїх політичних цілей.

Стосовно російської вакцини А. Юричко зазначив, що Російська Федерація активно використовує проросійські медіа та блогерів для просування власної вакцини та дискредитації інших препаратів.

«На відміну від інших вакцин, стосовно російської вакцини немає жодних даних, на якій стадії вона знаходиться. Ні тестувань, ні заяв про перехід з однієї стадії на іншу, навіть не вказано кількість людей, на яких проводилося тестування, що є обов’язковим, але тим не менше, політична пропаганда щодо неї активно просувається», — наголосив доповідач.

Юрій Жигарєв звернув увагу, що з огляду на зафіксовані можливі побічні ефекти внаслідок щеплень і те, що часто українські пацієнти взагалі не знають нічого про свій стан здоров’я, варто хоча б зробити загальний аналіз крові перед проведенням вакцинації. Оскільки існують проблеми зі здоров’ям, які мало проявляються клінічно, але в аналізі крові будуть відображені характерні зміни. Також наразі багато є «стертих» субклінічних форм протікання COVІD-19, коли людина приходить до лікаря без таких ознак, як втрата смаку, нюху, немає якихось катаральних характерних симптомів, тому бажано також здати тест на виявлення цього захворювання.

Стосовно того, кому можна вакцинуватися і чи потрібно робити щеплення особам, які перехворіли, доповідач зауважив, що вакцинуватися можна абсолютно всім незалежно від того, хворіла особа чи ні. Тобто ані захворювання, ані наявність антитіл не є протипоказанням до вакцинації. Якщо особі більше 18 років, вона може вакцинуватися. Набагато складнішим є питання, чи потрібно вакцинуватися певним особам прямо зараз. Щодо цього ще йдуть дискусії, як у ВООЗ, так і на національному рівні. На даний момент вважається, що в разі захворювання особи їй можна відкласти проведення щеплення на 6 міс. Адже зараз відомо, що імунітет у людей, які перехворіли, зберігається півроку. Окрім того, на сьогодні є й інша проблема — обмежена кількість вакцин. Тому, якщо особа перехворіла, їй краще почекати та віддати свою дозу вакцини людині, яка не має антитіл.

Також доповідач зазначив, що захворіти повторно на COVІD-19 реально, і при цьому можливим є більш важкий перебіг захворювання, але це по­одинокі випадки.

Стосовно захворюваності дітей на COVІD-19 Ю. Жигарєв зауважив, що діти хворіють в основному в легкій формі і часто в них відсутні характерні ознаки даного захворювання (втрата нюху, смаку, дихальна недостатність), але наявні симптоми звичайної гострої респіраторної вірусної інфекції. Тому варто збирати епідемічний анамнез і якщо в усієї родини з’являються певні симптоми COVІD-19, то в такій ситуації є сенс пройти тестування методом полімеразної ланцюгової реакції. У той же час навіть у разі появи легких симптомів у дитини її слід ізолювати від родичів похилого віку для їх безпеки.

На запитання від учасників, чому медичні працівники відмовляються робити щеплення, доповідач відповів, що лікарі отримують інформацію з таких самих джерел, що й пересічні громадяни, і часто така інформація спотворена. У зв’язку з цим у них виникає велика кількість супутніх питань, на які апріорі поки ніхто не може дати відповідь. Також багато лікарів вже перехворіли, мають антитіла і вважають за потрібне відкласти свою вакцинацію для проведення щеплення особам, які знаходяться в групі ризику. Окрім того, на сьогодні ще не вдосконалено процедуру логістики вакцин. Часто в регіонах, де велика кількість осіб, які не хочуть вакцинуватися, є надлишок вакцин, а в інших областях, де багато охочих, навпаки, її недостатньо. І поки що логістично складно зробити перерозподіл вакцин між регіонами.

Микита Каліберда звернув увагу на те, що COVID-19 мутує приблизно один раз на 2 тиж, внаслідок чого з’являються нові штами. На сьогодні найбільш відомими з них є група британських, бразильських та південноафриканських штамів. Наслідками появи нових штамів є зміна показників інфікованості та летальності. Наприклад, британський штам вірусу набагато швидше поширюється, і рівень летальності у разі інфікування ним є вищим порівняно з немутованим. Ще одним наслідком мутації може бути похибка в тестуваннях. Оскільки наразі використовуються тести для перевірки наявності антитіл, але антитіла, для виявлення яких розроблено ці тести, можуть не вироблятися або вироблятися в меншій кількості при нових штамах вірусу. Також можливою є втеча від нейтралізуючих антитіл, тобто зниження ефективності вакцинації, але при цьому після щеплення в особи все одно буде нижчим ризик тяжкого перебігу хвороби.

Тому наразі важливо до появи нових штамів вірусу провести імунізацію якомога більшої кількості осіб, оскільки чим менше людей передають вірус іншим особам, тим менше буде його штамів. Однак у зв’язку з тим, що все населення планети неможливо вакцинувати протягом 1–2 міс, вже зараз виробники вакцин повинні зосередитися на їх вдосконаленні, в іншому разі вони будуть неефективними проти нових штамів. До цього моменту зусилля громадськості мають бути спрямовані на зменшення кількості носіїв захворювання, а цього можна досягти:

1) дотримуючись встановлених санітарно-гігієнічних правил;

2) захистивши людей з імунодефіцитом від інфікування. Оскільки наразі відомо, що саме в організмі осіб, які протягом тривалого часу хворіють на COVID-19, формуються нові штами вірусу;

3) захистивши осіб похилого віку, оскільки їх імунна система слабша, ніж у людей більш молодого віку, у зв’язку з чим перебіг хвороби у них подібний до осіб з імунодефіцитом;

4) захистивши тварин, які можуть бути носіями COVID-19, бо, наприклад, у Данії вбили близько 17 млн норок після того, як було виявлено, що ці тварини здатні передавати вірус один одному та інфікувати людей. Це було зроблено для того, щоб зменшити обсяг популяції, у якій може розмножуватися вірус.

Стосовно вакцин, які планується постачати в Україну, доповідач зазначив, що поки що їх 4. Перша — це векторна вакцина CoviShield, ефективність якої становить 76% для звичайних штамів COVID-19, але, за останніми даними, якщо збільшити інтервал введення між першою та другою дозою від 6 до 12 тиж, то ефективність підвищиться до 82%. Її перевагою є відносна невибагливість до температури зберігання, яка становить 2–8 °С, а відкрита доза може зберігатися протягом 6 год.

Другою вакциною, яку може отримати Україна за механізмом COVAX, є вакцини компаній «Pfizer»/«BioNTech». Проблемою є необхідність її зберігання за температури –70 °С, але виробництво вакцини доволі просте і його перевагою є можливість швидкого збільшення виробничих потужностей.

Третя вакцина, яку планується постачати, це CoronaVac, в якій використовується інактивований вірус. Перевагою препарату є те, що він може зберігатися в звичайному холодильнику і забезпечує різноманітнішу імунну відповідь, бо містить різні білки. Відповідно, виробляються антитіла до різних білків вірусу.

Також за механізмом Covax Україна може отримати вакцину від «Novavax», яка є субодиничною. Субодиничні вакцини легко зберігати і вони мають найнижчу ймовірність викликати побічні ефекти.

Доповідач наголосив, що на сьогодні відсутні вакцини, які б давали 100% захист від COVID-19, і всім потрібно зрозуміти, що після вакцинації люди так чи інакше будуть хворіти. При цьому імунітет починає формуватися, починаючи з 2-го тижня після першої дози вакцини, тому до цього періоду у вакцинованих осіб є такий самий ризик захворіти, як і в не вакцинованих осіб. Однак у будь-якому разі імунізація в рази зменшить кількість випадків захворювання.

На питання від учасників, чи потрібно вакцинованим особам дотримуватися карантинних заходів, М. Каліберда відповів, що після щеплення кількість захворювань зменшується, але поки не можна впевнено сказати, що вакцинація знижує інфекційну здатність людей. Тобто, можливо, вакциновані особи можуть інфікувати невакцинованих людей. Тож у більшості країн світу вважають, що вакциновані особи мають дотримуватися тих самих санітарно-епідемічних правил та карантинних заходів, як і всі інші.

Також доповідач зазначив, що особи, які перехворіли, теж мають бути щеплені. З урахуванням дефіциту вакцин ВООЗ вважає, що такі люди можуть вакцинуватися протягом 6 міс після одужання.

Однак у разі наявності достатньої кількості вакцини в країні щеплення можна було б зробити вже через місяць після перенесеного захворювання.

Євген Прохоренко,
фото з сайту aup.com.ua

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті