Весняна хвиля COVID-19: аналіз поточної ситуації

15 квітня 2021 р. відбувся онлайн-брифінг «Аналіз поточної ситуації та моделювання сценаріїв поширення захворювання COVID-19», організований Центром економіки охорони здоров’я Київської школи економіки. Спікером під час заходу виступив Юрій Ганиченко, керівник даного центру.

Ситуація у світі: стабілізація в Європі, нові епіцентри в Азії

Наразі захворюваність у світі знову підвищується і вже наступного тижня може досягти свого попереднього абсолютного максимуму, який було зареєстровано на початку 2021 р. Чому спостерігається таке зростання?

Перш за все тому, що Азія є новим епіцентром спалаху захворюваності. Там уже вдвічі перевищено попередні континентальні максимуми.

Натомість у Європі вже другий тиждень поспіль відмічається стабілізація, яка пов’язана із впровадженням ряду серйозних карантинних обмежень.

«Ми бачимо стабілізацію в Чехії, Польщі. Ряд європейських країн стабілізується. Тобто це не тільки середній тренд по Європі на стабілізацію, це тренд практично в усіх великих європейських країнах», — зазначив Ю. Ганиченко.

Однак на фоні цієї стабілізації показники не продовжують знижуватися, тож важливо не допустити виникнення наступного спалаху захворюваності.

«У Європі ще не відбулося надійної стабілізації, для того, щоб говорити, що пік хвилі вже пройдено», — підкреслив спікер.

Україна серед великих країн Європи

Серед великих європейських країн (з населенням більше 10 млн осіб) найбільш критична ситуація, як і минулого тижня, спостерігається в Польщі, Чехії, Україні, Італії та Румунії.

«Смертність у Чехії на фоні серйозного зниження захворюваності також спадає. Однак ще залишається на 1-му місці. Ми бачили протягом тижня, що у медіа шириться інформація про те, що Україна вийшла на 1-ше місце за рівнем смертності. Тут варто зауважити, що відповідно до стабільного тренду Україна вже третій тиждень поспіль перебуває на 3-му місці за рівнем смертності (кількість померлих на 100 тис. населення) серед великих країн Європи», — наголосив Ю. Ганиченко.

Щодо рівня тестування, то традиційно в Україні він є одним з найнижчих серед великих країн Європи (якщо говорити про рівень тестування методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР)).

«Однак з кінця минулого року, як ми знаємо, держава для виявлення підтверджених випадків захворювання на COVID-19 залучила швидкі тести на антиген. Якщо ми подивимося на рівень тестування включно з тестами на антиген, то побачимо, що Україна вже вийшла на рівень ПЛР-тестування в Німеччині, Іспанії, Румунії та Польщі. Це дало змогу Україні вперше на цьому тижні вийти з п’ятірки аутсайдерів за рівнем тестування (якщо ми дивимося ПЛР + антиген). Чи це перемога?

Це перемога в тому, що зараз рівень тестування значно підвищився. Він коливається на позначці 80–85 тис. тестувань на добу (сумарно ПЛР та антиген). Однак коефіцієнт виявлення, тобто позитивність тестів, залишається високою — це близько 18%.

Тож це хороший знак, що рівень тестування у нас підвищується, однак він все ще недостатній для того, щоб говорити про контроль над поширенням захворюваності за допомогою системи тестування. Наразі треба цей рівень тестування збільшувати у 3–4 рази, приблизно до рівня Франції. Це необхідно для того, щоб коефіцієнт виявлення з 18% наблизився до показника, який рекомендує ВООЗ — 5%», — зазначив Ю. Ганиченко.

Україна: стабілізація показників

Два тижні тому Київська школа економіки заявляла про те, що очікується стабілізація рівня захворюваності в Україні протягом наступних 2 тиж. Нагадаємо, що для виявлення тенденцій захворюваності в Україні вона спирається на рівень госпіталізації. Тож, чи дійсно відбулася ця стабілізація?

«На той момент, коли було зроблено цей прогноз, ми бачили досить серйозний розрив між кількістю виписок і кількістю госпіталізацій. Госпіталізації ще продовжували зростати. Однак їх зростання відбувалося меншими темпами і наш прогноз говорив про те, що вони мають стабілізуватися і піти на спад, а виписки мають їх наздогнати. Дійсно, цей прогноз справдився в обох напрямках. По-перше, кількість госпіталізованих стабілізувалася в кінці минулого тижня і за цей тиждень вона вже зменшилася на 11%. Це дуже добрий знак. У свою чергу, виписки продовжили зростати і зараз вони вже переважають госпіталізації. Це означає, що, починаючи від сьогодні, в Україні починається вивільнення ліжко-місць із киснем, вивільнення ресурсів медичної системи», — зазначив спікер.

Ще одне вагоме питання стосується рівня смертності від COVID-19 в Україні. Як відомо, смертність — це відкладений показник. Він затримується на 1–2 тиж щодо тенденцій захворюваності, тобто госпіталізації.

«На поточному тижні ми бачимо продовження зростання смертності. Зараз в середньому за добу помирає близько 400 осіб від COVID-19. Це вже на 71% більше, ніж ми мали в попередній хвилі. Однак варто сказати про те, що зараз показник смертності стабілізований. Як максимум, цей показник ще може зростати впродовж наступного тижня і після цього має стабілізуватися і піти на спад (як наслідок стабілізації захворюваності)», — зазначив Ю. Ганиченко.

Щодо регіонів України, то найближчого тижня з «червоної» зони можуть вийти Чернівецька та Львівська області.

Для цього Львівській обл. необхідно підвищити рівень тестувань принаймні на половину. Чернівецька обл. демонструє 4 з 5 епідеміо­логічних показників, які дозволяють їй вийти з «червоної» зони. Київ може вийти з червоного рівня епідемічної небезпеки одночасно із завершенням посилених карантинних обмежень — з початку травня 2021 р.

Натомість у зоні ризику входження до цієї зони перебуває Дніпропетровська обл.

Тенденції вакцинації

Якщо говорити про світ, темпи вакцинації нарощуються. Станом на 15 квітня 2021 р. 460 млн осіб у світі отримали принаймні одну дозу вакцини проти SARS-CoV-2, з них в Європі — 119 млн осіб. Лідером залишається Ізраїль, де першою дозою щеплено 62% і практично ідентичною є кількість вакцинувань обома дозами.

У Європі темпи зростання кількості вакцинованих також пришвидшилися. Загалом в Європі принаймні однієї дозою вакциновано 15,9% населення.

«Ми знаємо, що з 13 квітня 2021 р. почалася вакцинація в Україні вакциною CoronaVac, на додачу до CoviShield. Питання в тому, чи збільшить це темпи вакцинації в Україні? Ми бачили на минулих брифінгах, що рівень вакцинації в Україні є досить низьким. Якщо ми подивимося на темпи вакцинації у великих країнах Європи, то ми побачимо, що наразі (станом на 7-й тиждень вакцинації) Україна знаходиться приблизно на тому самому рівні, що й на 4-му тижні вакцинації.

На сьогодні рівень вакцинації в Україні у 5 разів нижчий за середньоєвропейський. У квітні збільшення темпів вакцинації не очікується, незважаючи на додавання вакцини CoronaVac.

Це пов’язано з тим, що наразі закінчуються вакцини CoviShield, які були поставлені в першій партії (500 тис. доз). Кількість вакцини CoronaVac — лише 200 тис. доз. Тож, на сьогодні не той рівень наявності вакцин, який може дати швидке зростання в плані темпів вакцинації в Україні», — наголосив Ю. Ганиченко.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що очікувана стабілізація захворюваності в Україні відбулася. Кількість виписок зрівнялася з такою госпіталізацій та демонструє тренд до зростання.

Це призвело до стабілізації кількості пацієнтів у «ковідних» лікарнях країни — з наступного тижня очікується вивільнення ліжко-місць. Однак ризик повторного зростання все ще високий.

Нехтування карантинними обмеженнями, передчасне їх зняття, а також розповсюдження більш заразних варіантів вірусу — британського та південноафриканського — може призвести до відновлення тенденції до зростання захворюваності, зважаючи на велику кількість інфікованих на даний момент.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті