Циркуляція нових штамів SARS-CoV-2 в Україні: чим загрожують мутації вірусу?

Цьогоріч в Україні спостерігається зростання як захворюваності, так і смертності від коронавірусу. Однією з причин такої ситуації може бути поширення країною нових штамів SARS-CoV-2, які викликають велике занепокоєння в усьому світі — британський, південноафриканський та бразильський. Яка ситуація з мутованими штамами склалася в Україні, чи пов’язаний пік захворюваності на COVID-19 із мутованими штамами та де в нашій державі їх досліджують? Відповіді на ці запитання надали Роман Родина, генеральний директор Центру громадського здоров’я (ЦГЗ) МОЗ України, та Ірина Демчишина, завідувач референс-лабораторій вірусологічних досліджень ЦГЗ, 15 квітня 2021 р. під час вебінару на тему «Штами SARS-CoV-2: чим загрожують мутації вірусу?».

Підвищення захворюваності на COVID-19: у чому причина?

За 10 міс 2020 р. захворіло трохи більше 1 млн населення України, а лише за 3,5 міс цього року — вже 808 тис. Показники захворюваності підвищилися в 3 рази. Летальність у 2020 р. становила 1,7%, а у 2021 р. — 2,3%. Також за 10 міс 2020 р. захворіло 93 тис. осіб віком 70 років і старше, а за 3,5 міс 2021 р. ця цифра становить 95,5 тис. Такі статистичні дані навів Роман Родина. За словами доповідача, підвищення захворюваності на COVID-19, тяжкості перебігу хвороби та летальності в нинішньому році пов’язане в тому числі із циркуляцією нових мутованих штамів SARS-CoV-2, які почали реєструвати на території України з січня 2021 р. А саме: це британський штам, циркуляція якого доведена у 21 області та південноафриканський, який на даний час виявлено в Полтавській обл.

Мутовані штами — це штами, які набули певних змін, у зв’язку з чим клінічна картина захворювання також відрізняється. Британський штам зареєстровано в більш ніж 50 країнах світу, південноафриканський — у більш ніж 20.

«Ми бачимо, що мутовані штами розповсюджуються, що цілком природно для вірусів», — зазначив Р. Родина. За його словами, виявлені британський та південноафриканський штами коронавірусу мають більшу контагіозність та швидше поширюються. Але доказів того, що вони викликають більш серйозні ускладнення, на сьогодні немає.

«Самостійно за наявністю або відсутністю тих чи інших симптомів пацієнт не може визначити, який у нього штам. Не потрібно самотужки намагатися встановити собі діагноз та займатися самолікуванням», — наголосив доповідач.

Як визначити наявність мутації

Наявність тієї чи іншої мутації визначається методом секвенування.

«Для визначення нових варіантів вірусу SARS-CoV-2 застосовується метод геномного секвенування, — розповіла Ірина Демчишина. — Геномне секвенування дозволяє визначити певні специфічні послідовності нуклеотидів, які змінилися. Нуклеотидна заміна може відбуватися одна на 2 тиж».

Різниця між штамами на генетичному рівні полягає в наявності тих чи інших мутацій. Мутація N501Y є спільною для 3 нових мутованих штамів, що викликають підвищене занепокоєння у науковців — британський, південноафриканський та бразильський штами. Окрім мутації N501Y, є інформація про щонайменше 10 мутацій, які викликають або не викликають занепокоєння у науковців. Зокрема, в Україні, за останніми даними, виявлено мутації E484K.

Як підкреслила спікер, вивчення змін у геномі коронавірусу має надзвичайно важливе значення та впливає в тому числі на розробку вакцин і лікарських засобів, а також вжиття заходів, спрямованих на обмеження розповсюдження вірусу в популяції.

«Зокрема, в результаті мутації вірус може швидше проникати в клітину-хазяїна. Дослідження мутацій дозволяє зрозуміти, чи змінилася швидкість проникнення в клітину-хазяїна, чи відбулися зміни на рівні фенотипу вірусу. Встановлено, що всі зміни в рецептор-зв’язуючому домені пов’язані з наявністю мутацій, і таким чином контагіозність пояснюється наявністю мутацій в тому чи іншому штамі», — пояснила І. Демчишина.

Починаючи з 2021 р. ЦГЗ України тісно співпрацює з центрами секвенування на базі референс-лабораторій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у Німеччині та Великобританії. Переважна більшість зразків з України вивчається у референс-лабораторії в Лондоні. «У 2021 р. відібрано майже 800 зразків, які досліджувалися спільно з лабораторіями ВООЗ», — зазначила спікер.

З березня цього року референс-лабораторією вірусологічних досліджень ЦГЗ запроваджено тестування в Україні. На сьогодні є можливість визначати, здійснюючи прескринінг з використанням полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з метою виявлення найбільш поширеної мутації N501Y, яка характеризує одночасно всі 3 варіанти, що циркулюють (британський, південноафриканський та бразильський). Це дозволяє прицільно визначати мутовані штами, економити кошти на етапі відбору зразків для того, щоб відправляти їх для подальшого дослідження до референс-лабораторій ВООЗ вже з підтвердженою наявністю мутації. «У нашій лабораторії протестовано більше 300 зразків, 205 з яких мають мутацію N501Y. Наразі дослідження тривають», — зазначила доповідач.

Пік захворюваності пройдено?

За оцінками ЦГЗ, що базуються на аналізі даних, які відомство отримує щодня, Україна вже пройшла пік захворюваності. Як зазначив Р. Родина, на Західній Україні спостерігається зниження захворюваності, натомість «червоні» зони змістилися до Сходу країни.

Зазначимо, що, за даними ЦГЗ, станом на 16 квітня в Україні зафіксовано 17 479 нових підтверджених випадків COVID-19, серед захворілих дітей — 709, медичних працівників — 378. Загальна кількість активних хворих становить 416 328 осіб. У «червоній» зоні епіднебезпеки знаходяться 12 обл.

Спікер підкреслив, що особа, яка вже перенесла COVID-19 та одужала, не убезпечена від повторного інфікування, у тому числі іншими штамами (так само, як уразі інших респіраторних інфекцій). За інформацією лабораторних центрів, зафіксовано більше ніж 1200 таких випадків за весь період з початку пандемії коронавірусу.

«Якщо людина перехворіла на коронавірус, це не означає, що вона може не дотримуватися протиепідеміологічних вимог: носіння масок, дотримання дистанції та інших вимог, які діють на території населеного пункту, — додав доповідач. — За даними дослідження ВООЗ, проведеного в Україні в березні цього року, більше 85% респондентів дотримуються маскового режиму та більше 70% намагаються дотримуватися дистанції в місцях загального користування, що є кращим результатом порівняно з попереднім роком. Це свідчить про те, що свідомість громадян зростає».

Катерина Дмитрик

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті