За 2021 р. на COVID-19 захворіла майже така сама кількість осіб, що й за весь 2020 р. — Роман Родина

Стосовно готовності закладів охорони здоров’я до прийому нових пацієнтів з COVID-19 розповів Роман Родина, який проінформував, що ЦГЗ постійно проводить аналіз стану забезпеченості таких закладів. На сьогодні в Україні вже більше 550 закладів уклали договори з Національною службою здоров’я Украї­ни на надання медичної допомоги хворим на COVID-19. У цих закладах для госпіталізації пацієнтів із коронавірусною хворобою відведено 7690 ліжко-місць, з них майже 87% забезпечені доступом до кисню. Є й області, в яких ліжко-місця повністю забезпечені доступом до кисню, а саме: Луганська, Кіровоградська та Харківська області.

Однак незважаючи на те що захворюваність на COVID-19 пішла на спад, заповненість ліжко-місць у певних областях залишається високою, зокрема найбільша їх завантаженість зафіксована в Києві — більше 65%. А в таких областях, як Закарпатська, Івано-Франківська та Кіровоградська, показник заповненості ліжко-місць знизився нижче 50%. У цілому по Україні показник заповненості становить 57%.

Також Р. Родина повідомив, що, за даними ЦГЗ, зафіксовано близько 1200 повторних випадків інфікування осіб, які раніше вже перехворіли на COVID-19. Період між встановленням першого та другого діагнозу на COVID-19 у таких осіб становив 3–4 міс, але й фіксувалися випадки, коли особи повторно починали хворіти вже через 1,5 міс після встановлення першого діагнозу.

У зв’язку з цим ЦГЗ направило на погодження в МОЗ проєкт наказу «Про епідеміологічний нагляд за COVID-19», прийняття якого дозволить врегулювати питання отримання даних про пов­торні випадки інфікування.

Стосовно вакцинальної кампанії Р. Родина зауважив, що минулого тижня Україна отримала вакцини проти COVID-19 виробництва Pfizer/BioNTech, які є досить вибагливими до температурного режиму їх зберігання, який становить –70 °С, і може застосовуватися при відсутності таких температур не більше 5 днів. Тому для отримання можливості їх використання в Україні проведено ряд заходів, зокрема й в логістиці, оскільки на обласних складах та в закладах охорони здоров’я відсутнє обладнання, яке б змогло забезпечити зберігання вакцин при такій низькій температурі. У зв’язку з цим прийнято рішення з національних складів, які розташовані на базі приватної компанії, здійснювати щотижневе розвезення вакцин на обласні склади, де вона зберігатиметься протягом 5 днів в умовах сухого льоду. З цих складів мобільні бригади забиратимуть необхідну кількість доз вакцин згідно із затвердженими переліками осіб, яких віднесено до пріо­ритетних категорій населення та яким щеплення проводитиметься першочергово. За перший день використання вакцини Pfizer/BioNTech щеплення нею отримали 366 осіб.

Щодо високого показника летальності від COVID-19, який зафіксований в останні місяці, Р. Родина зазначив, що ЦГЗ проаналізувало цей показник за 2020 та 2021 р. Так, у 2020 р. при майже 1 млн хворих показник летальності був на рівні 1,7%. У той же час у 2021 р. летальність підвищилася та становить 2,4%. При цьому з початку 2021 р. на COVID-19 захворіли 900 тис. осіб. Тобто за 3,5 міс 2021 р. захворіла майже така сама кількість осіб, що й за 10 міс 2020 р. Такий високий показник захворюваності пов’язаний з появою нових штамів вірусу.

Про штами COVID-19 та тяжкість перебігу хвороби розповіла Наталія Виноград, яка зауважила, що третя хвиля захворювання була зумовлена циркуляцією нових штамів з певною кількістю додаткових мутацій, які отримували наз­ви за місцем їх виявлення. Найбільш відомими на сьогодні є британський, південноафриканський, бразилійський, каліфорнійський, індійський, французький (3 мутації) штами. Частина цих штамів за рахунок мутацій, особливо мутації під назвою D614G, суттєво підвищили заразність і патогенез.

Також додаткові мутації, які з’являються в кожному з вищеперелічених штамів, вносять суттєві зміни в розвиток епідемічного процесу, зокрема через тяжкість перебігу захворювання. Так, частка пацієнтів з тяжким перебігом захворювання зросла на 20–25%. До цього повідомлялося, що на частині території тяжкість перебігу захворювання підвищилася на 56%. Після проведення детального дослідження цієї проблеми з’ясувалося, що це було зумовлено етнічністю уражених пацієнтів, яка притаманна для певних територій, оскільки ці штами не є рівнозначними для різних етнічних груп. Тому високі показники тяжкості перебігу захворюваності, які має Бразилія, Мексика, кілька країн Африканського континенту, при циркуляції таких самих штамів зумовлені, окрім іншого, ще й етнічними особ­ливостями пацієнтів з коронавірусною хворобою.

Стосовно нових способів захисту від COVID-19 Н. Виноград зауважила, що з такими некерованими і серйозними захворюваннями можна боротися з використанням посилених протиепідемічних, обсерваційних і карантинних заходів. На сьогодні стратегіями протидії COVID-19 є організація епідемічного нагляду та вакцинація.

Важливими складовими епідемічного нагляду є адекватність інформації, яка надається населенню, і контроль за виконанням рекомендованого обсягу протиепідемічних заходів. За словами доповідача, для вдосконалення контролю за епідемічною ситуацією багато країн використовують різні ІТ-технології. Завдяки цим технологіям після кожного встановленого випадку інфікування проводиться визначення місць, в яких перебувала інфікована особа, та осіб, з якими вона спілкувалася. Таким чином можна швидко виявити коло контактних осіб та попередити подальше розповсюдження захворювання. Також завдяки ІТ-технологіям проводиться контроль за самоізоляцією хворих чи контактних осіб.

ІТ-складова епідемічного нагляду стала важливим елементом для прогнозування і реагування на пандемії, тому її варто більш широко запроваджувати та застосовувати в Україні. На переконання Н. Виноград, це сприятиме зниженню інтенсивності поширення хвороби.

Вакцинація залишається ефективним способом профілактики захворювання. Під час вакцинальної кампанії проти COVID-19 всі країни світу використовують 3 способи її проведення.

Перше — це щеплення осіб з груп ризику тяжкого перебігу або високого ризику інфікування. Друге — вакцинація осіб працездатного віку з охопленням до 60%.

Третє — масова вакцинація осіб, які не потрапили до двох перших груп проведення щеплення. Її на сьогодні розпочали тільки 3 краї­ни світу. Однак доповідач наголосила, що незважаючи на проведення у світі вакцинальних кампаній, у всіх країнах залишаються актуальними індивідуальні способи захисту від інфікування шляхом дотримання встановлених карантинних правил.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!