За 2021 р. на COVID-19 захворіла майже така сама кількість осіб, що й за весь 2020 р. — Роман Родина

19 квітня інформаційним агентством «Укрінформ» проводилася онлайн-пресконференція на тему «Вакцини проти COVID-19, робота лікарень під час третьої хвилі вірусу та ситуація з коронавірусною хворобою в Україні», яка проходила в форматі запитань-відповідей від її глядачів. Доповідачами на заході виступили Наталія Виноград, епідеміолог, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, головний спеціаліст МОЗ за спеціальністю «Епідеміологія», та Роман Родина, генеральний директор Центру громадського здоров’я МОЗ України (ЦГЗ). Під час пресконференції обговорювалися поточна ситуація з поширенням COVID-19 в Україні та питання запобігання поширенню неправдивої інформації, фейків на тему імунізації.

Стосовно готовності закладів охорони здоров’я до прийому нових пацієнтів з COVID-19 розповів Роман Родина, який проінформував, що ЦГЗ постійно проводить аналіз стану забезпеченості таких закладів. На сьогодні в Україні вже більше 550 закладів уклали договори з Національною службою здоров’я Украї­ни на надання медичної допомоги хворим на COVID-19. У цих закладах для госпіталізації пацієнтів із коронавірусною хворобою відведено 7690 ліжко-місць, з них майже 87% забезпечені доступом до кисню. Є й області, в яких ліжко-місця повністю забезпечені доступом до кисню, а саме: Луганська, Кіровоградська та Харківська області.

Однак незважаючи на те що захворюваність на COVID-19 пішла на спад, заповненість ліжко-місць у певних областях залишається високою, зокрема найбільша їх завантаженість зафіксована в Києві — більше 65%. А в таких областях, як Закарпатська, Івано-Франківська та Кіровоградська, показник заповненості ліжко-місць знизився нижче 50%. У цілому по Україні показник заповненості становить 57%.

Також Р. Родина повідомив, що, за даними ЦГЗ, зафіксовано близько 1200 повторних випадків інфікування осіб, які раніше вже перехворіли на COVID-19. Період між встановленням першого та другого діагнозу на COVID-19 у таких осіб становив 3–4 міс, але й фіксувалися випадки, коли особи повторно починали хворіти вже через 1,5 міс після встановлення першого діагнозу.

У зв’язку з цим ЦГЗ направило на погодження в МОЗ проєкт наказу «Про епідеміологічний нагляд за COVID-19», прийняття якого дозволить врегулювати питання отримання даних про пов­торні випадки інфікування.

Стосовно вакцинальної кампанії Р. Родина зауважив, що минулого тижня Україна отримала вакцини проти COVID-19 виробництва Pfizer/BioNTech, які є досить вибагливими до температурного режиму їх зберігання, який становить –70 °С, і може застосовуватися при відсутності таких температур не більше 5 днів. Тому для отримання можливості їх використання в Україні проведено ряд заходів, зокрема й в логістиці, оскільки на обласних складах та в закладах охорони здоров’я відсутнє обладнання, яке б змогло забезпечити зберігання вакцин при такій низькій температурі. У зв’язку з цим прийнято рішення з національних складів, які розташовані на базі приватної компанії, здійснювати щотижневе розвезення вакцин на обласні склади, де вона зберігатиметься протягом 5 днів в умовах сухого льоду. З цих складів мобільні бригади забиратимуть необхідну кількість доз вакцин згідно із затвердженими переліками осіб, яких віднесено до пріо­ритетних категорій населення та яким щеплення проводитиметься першочергово. За перший день використання вакцини Pfizer/BioNTech щеплення нею отримали 366 осіб.

Щодо високого показника летальності від COVID-19, який зафіксований в останні місяці, Р. Родина зазначив, що ЦГЗ проаналізувало цей показник за 2020 та 2021 р. Так, у 2020 р. при майже 1 млн хворих показник летальності був на рівні 1,7%. У той же час у 2021 р. летальність підвищилася та становить 2,4%. При цьому з початку 2021 р. на COVID-19 захворіли 900 тис. осіб. Тобто за 3,5 міс 2021 р. захворіла майже така сама кількість осіб, що й за 10 міс 2020 р. Такий високий показник захворюваності пов’язаний з появою нових штамів вірусу.

Про штами COVID-19 та тяжкість перебігу хвороби розповіла Наталія Виноград, яка зауважила, що третя хвиля захворювання була зумовлена циркуляцією нових штамів з певною кількістю додаткових мутацій, які отримували наз­ви за місцем їх виявлення. Найбільш відомими на сьогодні є британський, південноафриканський, бразилійський, каліфорнійський, індійський, французький (3 мутації) штами. Частина цих штамів за рахунок мутацій, особливо мутації під назвою D614G, суттєво підвищили заразність і патогенез.

Також додаткові мутації, які з’являються в кожному з вищеперелічених штамів, вносять суттєві зміни в розвиток епідемічного процесу, зокрема через тяжкість перебігу захворювання. Так, частка пацієнтів з тяжким перебігом захворювання зросла на 20–25%. До цього повідомлялося, що на частині території тяжкість перебігу захворювання підвищилася на 56%. Після проведення детального дослідження цієї проблеми з’ясувалося, що це було зумовлено етнічністю уражених пацієнтів, яка притаманна для певних територій, оскільки ці штами не є рівнозначними для різних етнічних груп. Тому високі показники тяжкості перебігу захворюваності, які має Бразилія, Мексика, кілька країн Африканського континенту, при циркуляції таких самих штамів зумовлені, окрім іншого, ще й етнічними особ­ливостями пацієнтів з коронавірусною хворобою.

Стосовно нових способів захисту від COVID-19 Н. Виноград зауважила, що з такими некерованими і серйозними захворюваннями можна боротися з використанням посилених протиепідемічних, обсерваційних і карантинних заходів. На сьогодні стратегіями протидії COVID-19 є організація епідемічного нагляду та вакцинація.

Важливими складовими епідемічного нагляду є адекватність інформації, яка надається населенню, і контроль за виконанням рекомендованого обсягу протиепідемічних заходів. За словами доповідача, для вдосконалення контролю за епідемічною ситуацією багато країн використовують різні ІТ-технології. Завдяки цим технологіям після кожного встановленого випадку інфікування проводиться визначення місць, в яких перебувала інфікована особа, та осіб, з якими вона спілкувалася. Таким чином можна швидко виявити коло контактних осіб та попередити подальше розповсюдження захворювання. Також завдяки ІТ-технологіям проводиться контроль за самоізоляцією хворих чи контактних осіб.

ІТ-складова епідемічного нагляду стала важливим елементом для прогнозування і реагування на пандемії, тому її варто більш широко запроваджувати та застосовувати в Україні. На переконання Н. Виноград, це сприятиме зниженню інтенсивності поширення хвороби.

Вакцинація залишається ефективним способом профілактики захворювання. Під час вакцинальної кампанії проти COVID-19 всі країни світу використовують 3 способи її проведення.

Перше — це щеплення осіб з груп ризику тяжкого перебігу або високого ризику інфікування. Друге — вакцинація осіб працездатного віку з охопленням до 60%.

Третє — масова вакцинація осіб, які не потрапили до двох перших груп проведення щеплення. Її на сьогодні розпочали тільки 3 краї­ни світу. Однак доповідач наголосила, що незважаючи на проведення у світі вакцинальних кампаній, у всіх країнах залишаються актуальними індивідуальні способи захисту від інфікування шляхом дотримання встановлених карантинних правил.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті