Перш за все Я. Кучер нагадав, що ідея створення окремого відділу при Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України, який займався б питанням цифровізації галузі, належить не МОЗ, а Міністерству цифрової трансформації. Наразі така посада є майже при кожному міністерстві і їх запровадження ще триває.
Система еHealth. За словами Я. Кучера, деякий опір впровадженню еHealth здійснюють лікарні, зокрема у зв’язку з недостатньою якістю роботи як цієї системи, так і медичної інформаційної системи, яка встановлена у закладі. Але водночас на функціонування систем також впливають наступні фактори: якість інтернету, комп’ютера та обсяг роботи, яка проводиться в системі, тобто навантаження, за якого система може безперебійно працювати.
Щодо впровадження електронного лікарняного, а саме його пілотної версії, заступник міністра зауважив, що це відбудеться влітку 2021 р., а робота фінальної версії стартуватиме з 1 вересня поточного року.
«У найближчих планах стосовно еHealth — удосконалення інформаційної безпеки та перегляд напрацювань у даній сфері. Щодо удосконалення технічної розробки — це електронні лікарняні, реімбурсація інсулінів, яка стартує влітку цього року та ще один великий проєкт, який має з’явитися в еHealth, технічне завдання щодо якого вже майже затверджено, це eStock», — зауважив Я. Кучер.
Функціонал eStock дозволить дізнатися, скільки тих чи інших лікарських засобів залишилося в закладах охорони здоров’я та чи взагалі вони є в наявності. Якщо закупівля ліків відбуватиметься за допомогою міжнародних організацій — відображатимуться терміни поставки ліків у регіони.
Стосовно фінансування системи еHealth, то, за словами Я. Кучера, відбувається воно винятково за донорські кошти. Орієнтовна сума, яка витрачається на рік на систему, становить близько 30 млн грн. Ці кошти виділяються, зокрема, на підтримку хмарного середовища, дата-центру, ДП «Електронне здоров’я», оплату роботи персоналу тощо.
Цифрові рішення для вакцинації від COVID-19. Заступник міністра повідомив, що на початку пандемії, коли додаток «Вдома» тільки запрацював, надходило багато скарг, зокрема, на відсутність контролю за особами, які хворіють. Тому в додаток було додано окреме поле, в якому потрібно ввести номер телефону, за яким відбувався контакт із хворим.
Сертифікат щодо COVID-19. Що стосується процедури внесення даних про вакцинацію від коронавірусної хвороби до еHealth, то вона не відрізняється від тієї, за якою вносяться дані щодо будь-якої іншої рутинної вакцинації.
Міністерство охорони здоров’я наразі розглядає три варіанти отримання сертифікатів:
- роздрукування довідки на місці після проведення щеплення;
- розміщення в додатку «Дія»;
- через центри надання адміністративних послуг.
«Робити такий сертифікат чи ні, є добровільним вибором для кожного. Ми робимо це для того, щоб поступово та повноцінно відкривати країну, а також для того, щоб допускати на масові заходи людей, які не несуть загрози іншим. Також зазначу, що поїздку за кордон можна здійснити і без «ковідного» сертифікату, але це буде некомфортно в першу чергу для подорожуючих», — зазначив Я. Кучер.
Такий «ковідний» сертифікат стане своєрідним відображенням медичних записів про особу зокрема: чи отримала вона щеплення проти COVID-19, чи нещодавно перехворіла на нього та чи має результати пройденого тесту методом полімеразної ланцюгової реакції.
Контактний центр з протидії поширенню COVID-19. З початку роботи в листопаді 2020 р. до контакт центру звернулося понад 500 тис. людей. Наразі штат налічує 120 операторів. У контакт-центрі також можна отримати консультацію лікарів.
«Якщо оператор контакт-центру не зміг надати відповідь на питання, звернення фіксується у CRM-системі, яка автоматично надсилатиме його на розгляд до центрального чи місцевого органу влади відповідно до компетенції. А після отримання необхідної інформації оператори зв’язуються із заявником, щоб її озвучити. У разі якщо відповідь влаштовує — воно закривається, якщо ні — відправляється на доопрацювання», — зауважив Я. Кучер.
Електронний рецепт на ліки. За словами Я. Кучера, електронного рецепта як цілісного елемента наразі в Україні немає. Він існує лише в межах програми реімбурсації «Доступні ліки». Щоб не створювати декілька окремих функціоналів з електронними рецептами, які б відповідали за окремі види направлень, МОЗ прийняло рішення створити єдиний електронний рецепт на всі лікарські засоби.
Користь додатку «Дія» для пацієнтів. Наразі цей додаток надає можливість записатися в електронну чергу на вакцинацію проти коронавірусної хвороби. Однак виникає проблема скупчення людей у місцях проведення щеплення. Я. Кучер зазначив, що тим, хто записався в чергу на вакцинацію через додаток «Дія», у свій час прийде відповідне повідомлення, і вони зможуть обрати місце та час проведення щеплення та прийти у вказану дату.
Медики, які проводитимуть щеплення в місцях вакцинації, зі свого боку, мають слідкувати за тим, щоб у процесі імунізації не виникало будь-яких непередбачуваних ситуацій, які б затримували вакцинацію та створювали скупчення людей.
Окрім того, передбачається, що за допомогою додатку можна буде «бачити» свого сімейного лікаря та укладати/розривати декларації. Однак проблема із впровадженням таких функцій у додатку полягає в обмеженому людському ресурсі — у штаті Міністерства не вистачає фахівців, які окремо займалися б цим питанням.
Цифрові навички для медиків. Дитячий фонд Організації охорони здоров’я (ЮНІСЕФ) спільно з МОЗ, Міністерством цифрової трансформації, Національною службою здоров’я України тощо створили освітній серіал «Цифрові навички для медиків», який складається з 10 серій. Участь у ньому взяли лікарі, медичні експерти, представники МОЗ, Національної служби здоров’я України, ДП «Електронне здоров’я», а також технічні спеціалісти електронної системи охорони здоров’я.
«Одним з важливих напрямів діяльності для Міністерства охорони здоров’я є розвиток компетентностей медичних працівників. Тож, з метою реалізації цього завдання ми долучилися до спільної ініціативи Міністерства цифрової трансформації України та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і розпочали роботу над створенням освітнього серіалу», — підкреслив Я. Кучер.
Під час курсу медики можуть вивчити особливості роботи з формами для опитувань в Google, отримати базові навички автоматизації в Excel, підготовки та поширення презентацій у Power Point та їх обговорення в Google Meet та Zoom.
Також вони зможуть дізнатися про цифрову безпеку, використання електронного підпису, встановлення паролів на пристроях, захист персональних даних, особливості роботи в медичних інформаційних системах та електронній системі охорони здоров’я.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим