Аптеки світу за часів COVID-19: тренди 2020–2021 рр.

Ми продовжуємо цикл публікацій, присвячених перебігу X Ювілейного міжнародного фармацевтичного форуму «Аптеки світу–2021», який відбувся 3–4 червня 2021 р. За даними аналітичної компанії IQVIA, протягом наступних 5 років обсяг глобального фармринку зростатиме в середньому на 3–6% щороку. Слід зазначити, що незважаючи на злети та падіння на фоні коронакризи, український фармринок значно випереджає глобальний тренд у грошовому вираженні. Форум стартував з огляду основних тенденцій розвитку аптечного ринку в Україні, а також сусідніх держав — Польщі, Туреччині та Казахстані. Жвавою та цікавою була дискусія операторів аптечного ринку щодо перспективних шляхів розвитку аптечного ритейлу в Україні.

Україна

За підсумками січня–квітня 2021 р. споживання лікарських засобів в Україні збільшилося на 15% у грошовому вираженні, у натуральному зафіксовано спад на рівні 11,5%, зазначив Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research». Незважаючи на збільшення частки держави у фінансуванні витрат на лікарські засоби, левову частку споживання становить саме роздрібна реалізація. Тож, розвиток фармацевтичного ринку України прямо залежить від добробуту населення. Як свідчать дані Державної служби статистики України, зростання доходів населення сповільнюється на фоні демографічної кризи.

Безумовно, пандемія COVID-19 справила суттєвий вплив на роздрібний ринок лікарських засобів. Зокрема, динаміка споживання препаратів навесні поточного року відображає різко позитивний приріст на фоні сезону гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), підвищення захворюваності на коронавірусну хворобу та посилення карантинних заходів, а також низької бази порівняння попереднього року.

У сегменті дистрибуції точиться гостра конкурентна боротьба між лідерами ринку. Топ-3 компаній формують «БаДМ», «Оптіма-Фарм» та «Вента». В аптечному ритейлі спостерігається посилення консолідаційних процесів. Топ-100 аптечних мереж формують 82% обсягів аптечної реалізації за підсумками січня–квітня 2021 р., топ-5 — 45%, топ-3 — 34%. Найбільшими гравцями на аптечному ринку є «Аптека-Магнолія», «Сіріус-95», «Гамма-55», «Подорожник» та «Фармастор». Нові аптеки відкриваються, але це компенсується у тому числі закриттям нерентабельних закладів. Загальна кількість торгових точок майже не змінюється. У структурі торгових точок привертає увагу зменшення кількості аптечних пунктів, торгових точок у сільській місцевості, а також аптечних закладів, що належать фізичним особам — підприємцям (ФОП). Станом на квітень 2021 р. в Україні налічується 20,2 тис. аптек та аптечних пунктів. На 1 торгову точку припадає 1,8 тис. населення. Для порівняння, в Чехії цей показник становить 4 тис. жителів на 1 аптеку, в Угорщині — 2,9 тис., у Польщі — 2,7 тис. С. Іщенко виділив 4 можливі шляхи продовження розвитку консолідації аптечного ритейлу: еволюційний; франчайзинг; розвиток маркетингових асоціацій; розвиток е-аптек, точок видачі, доставки.

Польща

Гжегош Орновськи, Region Head Europe & CIS компанії «SciGen Pte», відзначив негативну динаміку аптечного ринку Польщі у січні–квітні 2021 р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року як в Rx-, так і в OTC-сегменті. У 2021 р. також продовжується тенденція до зменшення кількості аптек. Нагадаємо, у 2017 р. в Польщі набула чинності поправка до закону «Аптека для фармацевта» (Apteką dla Aptekarza). З 2017 до 2021 р. кількість аптек у Польщі зменшилася на 1,6 тис. Як зазначив доповідач, COVID-19 прискорив консолідаційні процеси в аптечному ритейлі. Наразі в Польщі нараховується 13,3 тис. аптек, більше половини з них — індивідуальні. У 340 аптечних мережах нараховується 5,9 тис. аптек та аптечних пунктів.

Одним з найбільш помітних трендів є швидке зростання аптечного продажу в e-commerce. Інтернет-аптеки стали важливою частиною системи лікарського забезпечення, offline та online переплітаються, кількість послуг та асортимент розширюються. Успіх в електронній комерції, на думку доповідача, залежатиме від ряду факторів, серед яких: обслуговування і клієнтський досвід (user experience); асортимент і наявність продукції; образ цінової привабливості; багатоканальний досвід; уміння утримувати клієнта в екосистемі (додаткові послуги); впізнаваність бренда.

Слід зазначити, що рентабельність аптек у Польщі порівняно з іншими європейськими країнами є досить низькою. Середня маржа становить 15,6%. Економічну ситуацію аптек у Польщі окреслила Ельжбета Піетровcька-Рутковcька, президент вищої ради Головної фармацевтичної палати, Республіка Польща. 35% обороту аптеки в Польщі становлять рецептурні препарати, що підлягають реімбурсації, 21% — інші рецептурні препарати, 35% — безрецептурні препарати, 10% — інші товари. Виручка індивідуальної аптеки в середньому становить 36 євро, мережевої аптеки — 71 євро. Середня ціна на аптечні товари за останні 3 роки зросла всього на 0,73 євро. Протягом 2011–2018 рр. бюджет Народного фонду охорони здоров’я (Narodowy Fundusz Zdrowia) збільшився на 40%. У той же час витрати на заробітну плату зросли на 35%. Маржа на препарати, що підлягають реімбурсації, знизилася на 13%. Загалом 2,3 млрд польських злотих маржі аптеки втратили через державний тиск на рівень цін у системі реімбурсації.

Спікер також прокоментувала прийняття Закону про професію фармацевта (Ustawa o zawodzie farmaceuty), який набув чинності 16 квітня 2021 р. та є важливою віхою у становленні аптеки як закладу охорони здоров’я, а не просто точки відпуску. Закон регулює принципи отримання права займатися професією, його здійснення і обов’язки професійного розвитку. Закон визначає професію фармацевта як спрямовану на охорону здоров’я пацієнтів і громадське здоров’я — надання фармацевтичної допомоги, фармацевтичних послуг, виконання інших професійних завдань і видів діяльності, визначених законом.

Туреччина

Ситуацію на фармацевтичному ринку Туреччини, його динаміку на фоні COVID-19, окреслив Іслам Саїд, генеральний директор компанії «Нобель Україна». За оцінками аналітичної компанії IQVIA, ринок Туреччини входить до топ-20 найбільших фармацевтичних ринків на глобальній арені. У 2021 р. і роздрібний, і госпітальний сегменти фармацевтичного ринку Туреччини зіштовхнулися зі спадом обсягів продажу в натуральному вираженні на фоні пандемії коронавірусу. Як зазначив доповідач, підвищення впізнаваності бренда допомогло оригінальним препаратам у період локдауну мати менші втрати, ніж генерикам. Наразі обсяги споживання відновлюються, але рівня 2019 р. ще не досягнуто. Спікер також зазначив, що у 2020 р. збільшилася кількість виписуваних рецептів, призначених для лікування пацієнтів з хронічними захворюваннями, але в майбутньому цей фактор для зростання ринку буде спірним.Також під час першої хвилі COVID-19 в структурі промоції значно збільшилася частка віддалених комунікацій. Після першої хвилі структура промоції почала повертатися до традиційної, втім, цифрові канали стали використовуватися значно більше, ніж у «доковідний» період. Але, за даними опитування лікарів, більшість респондентів бажають більше взаємодії онлайн. Як зауважив спікер, вплив коронакризи на сферу надання медичних послуг може мати довгострокові наслідки у сфері взаємодії фармкомпаній з професіоналами охорони здоров’я. Зокрема, через наплив відстрочених пацієнтів лікарі матимуть менше часу на взаємодію з фармкомпаніями. Діагностика нових хворих відновиться, але фармкомпаніям необхідно подумати, як краще підтримати лікарів та систему охорони здоров’я у прийнятті рішень. Окрім того, спробувавши цифрову взаємодію під час пандемії COVID-19, очікування та вподобання лікарів стосовно майбутньої взаємодії з фармкомпаніями можуть змінитися. Також спікер виділив декілька областей для пере­осмислення комерційних моделей у «пост­ковідний» період. Піддати переосмисленню доцільно, зокрема, оцінку стратегічних потреб комерційної трансформації, розвиток комунікації з метою покращення сервісу в більш цифровому світі, розподіл ресурсів і дизайн Google Tag Manager (GTM) для підвищення гнучкості і стійкості, вимірювання і оптимізацію ефективності взаємодії після пандемії COVID-19 тощо.

Також спікер зазначив, що Туреччина входить до топ-10 країн за кількістю введених доз вакцин проти COVID-19. Компанія «Nobel» спільно з академічними колами бере участь у розробці вакцини проти COVID-19, що містить вірусоподібні частки (virus-like particle). Наразі вакцина знаходиться на III фазі клінічних досліджень

Казахстан

Екскурс в історію фармацевтичного ринку Казахстану представив Ельдос Бакбауов, заступник начальника відділу Управління здоров’я по Туркестанській області Республіки Казахстан. Так, ще у 1994 р. забезпечення населення лікарськими засобами в Казахстані здійснювалося централізовано через державну акціонерну холдингову компанію «Фармація», яка об’єднувала 1,8 тис. аптек. Після демонополізації модель медикаментозного забезпечення зазнала суттєвої трансформації у систему, засновану на принципах ринкової економіки, ключовим елементом якої стала, зокрема, приватизація аптечних мереж. Уже до середини 1996 р. змінилася вся система забезпечення лікарськими засобами, перетворення тривають і досі.

Основні світові тенденції — консолідація та розвиток вертикально інтегрованих компаній — спостерігаються і в Казахстані, в усіх секторах фармацевтичного ринку. Збільшується кількість аптечних мереж, запроваджуються сучасні маркетингові технології. Наразі на території Казахстану налічується 6,8 тис. аптек.

За підсумками 2020 р. фармацевтичний ринок Казахстану показує позитивну динаміку у грошовому вираженні. Приросту ринку сприяли, зокрема, такі фактори, як різке зростання попиту на певні категорії товарів на фоні пандемії коронавірусу, підвищення вартості ліків (зумовлене підвищенням курсу валют та збільшенням попиту) та поява нових препаратів. Також активний розвиток у 2020 р. отримала цифровізація фармацевтичного ринку, чому сприяли дистанційна торгівля лікарськими засобами, організація віддаленої комунікації зі спеціалістами охорони здоров’я, збільшення кількості реклами в інтернеті, розвиток нативної реклами, перехід співробітників на віддалений режим роботи.

Спікер також розповів про роль держави в період пандемії. За дорученням голови держави, до 2025 р. частка власного фармвиробництва має збільшитися до 50%, передбачено можливості прискорення лончу нової продукції, прискорення експертизи реєстрації вітчизняних лікарських засобів, а також проведення оцінки безпеки та якості вітчизняних лікарських засобів та медичних виробів, перегляд критеріїв відбору постачальників для укладання довгострокових договорів.

Дискусія: шляхи розвитку аптечного ритейлу в Україні

Ринок сам регулює кількість аптек, конкуренція на ринку є високою, збиткові торгові точки закриваються, зазначив Ігор Червоненко, голова правління Аптечної професійної асоціації України . На думку спікера, консолідація аптечного ритейлу відбуватиметься природним шляхом, за умови відсутності законодавчих ініціатив, що встановлюватимуть суттєві обмеження щодо власників та концентрації аптечних закладів. Аптечні мережі, що розвиваються, розглядатимуть всі способи: і органічне зростання, і злиття та поглинання. На думку Юлії Спальвіш, генерального директора компанії «Бізнес Центр Фармація», аптечна мережа «Астрея-Фарм», аптечні мережі могли б розвивати власні логістичні сили, працювати напряму з виробниками. Таким шляхом свого часу пішли деякі компанії в сфері продуктового ритейлу. Аптечний сегмент поки не претендує на нішу дистриб’ютора, але це також можливий варіант подальшого розвитку. Окрім того, спікер відзначила, що через високий рівень конкуренції прослідковується фрагментація за спеціалізацією: аптеки, які пропонують широкий асортимент, аптеки при лікарнях, спеціалізовані на певних категоріях товарів аптеки, тощо. А на думку Сергія Гончарова, генерального директора компанії «Аптеки медичної академії», все ж більшість аптек прагнуть бути універсальними та пропонувати максимально широкий асортимент. Стосовно можливості аптечній мережі працювати безпосередньо з виробниками та бути незалежною від дистриб’ютора і при цьому конкурентоспроможною, така мережа має оперувати дуже великими обсягами, не менше 40% ринку. Михайло Півнюк, директор компанії «Волиньфармпостач», прокоментував можливості роботи з аптечним складом з точки зору комунального підприємства. «Статус державного комунального підприємства зобов’язує закривати необхідні громаді Волинської області види діяльності. Вирішити всі питання без аптечного складу неможливо», — зазначив спікер. Зокрема, область включає велику кількість сільських громад, не всі потреби у логістиці в сільській місцевості покривають дистриб’ютори, відповідно, туди необхідно здійснювати доставку.

Олег Токарев, голова наглядової ради компанії «Мед-Сервіс», прокоментував можливі шляхи консолідації аптечних мереж. На думку спікера, найближчим часом аптечні мережі розвиватимуться еволюційним шляхом, а також за рахунок партнерства, зокрема франчайзингу. У наступному році слід очікувати на посилення активності в сфері злиття та поглинання серед локальних гравців (стратегічних зарубіжних інвесторів найближчими роками чекати не варто). Перспективний варіант — об’єднання в маркетингові асоціації. Але для цього потрібен яскравий лідер, який зможе об’єднати поодинокі аптеки та невеликі аптечні мережі, захищати інтереси кожного з учасників.

«Протягом наступних 5 років ми можемо побачити гравців, які акумулюватимуть 20–25% ринку, — зазначив Петро Чепель, генеральний директор компанії «Медфармхолдинг». — На нашому ринку консолідація можлива за рахунок стратега, якими є великі аптечні мережі національного масштабу». Спікер також зазначив, що сьогодні гравці фармринку конкурують не продуктами або послугами, а технологічними бізнес-моделями. Старі фінансові моделі переосмислюються. Як зазначив Олег Никулишин, генеральний директор аптечної мережі «D.S.», ми живемо в часи, коли одним-двома рішеннями неможливо зробити прорив. Важливі і процеси, і масштаб, і технології, і освіта. Швидка реакція, підлаштовування під ринок мають вирішальне значення.

Далі буде…

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!