Який НПЗП найпопулярніший серед лікарів? Результати опитування

Модераторами онлайн-конференції виступили Єлизавета Давидівна Єгудіна, доктор медичних наук, професор, керівник навчального центру Інститут ревматології, та Семен Христофорович Тер-Вартаньян, кандидат медичних наук, Інститут ревматології. Родзинкою заходу стало оголошення рейтингу лікарських вподобань щодо застосування НПЗП у їх практиці.

Рейтинг лікарських вподобань: обираємо оптимальний НПЗП

Мабуть, ні для кого не буде сюрпризом те, що майже всі лікарі призначають НПЗП. Справді, сучасний лікар без цієї групи препаратів, як без рук, що вже казати про ревматологів, які щодня стикаються із необхідністю курації больового синдрому у своїх пацієнтів.

Яким же препаратам надають перевагу лікарі? Тут багато залежить від терміну, на який необхідно призначити знеболювальну терапію. Так, обираючи НПЗП на короткий термін (до 14 днів), лікарі різних спеціальностей та ревматологи одностайні у своєму виборі — це має бути диклофенак! І це не дивно, адже диклофенак ефективно усуває біль при широкому спектрі захворювань. Другу позицію займає німесулід, відомий своїм швидким початком анальгезивної дії (рис. 1, 2). У цьому контексті Семен Христофорович підкреслив, що диклофенак є золотим стандартом знеболювальної та протизапальної терапії, що і зумовлює його популярність серед лікарів. Що ж до німесуліду, то він характеризується швидкою всмоктуваністю та швидким настанням ефекту, тому і посідає 2-ге місце.

РИС. 1

Рейтинг вподобань лікарів різних спеціальностей, які дали відповідь на запитання: якому НПЗП Ви надаєте перевагу при короткостроковому призначенні (до 14 днів)

РИС. 2

Рейтинг вподобань лікарів-ревматологів, які дали відповідь на запитання: якому НПЗП Ви надаєте перевагу при короткостроковому призначенні (до 14 днів)

При призначенні НПЗП на тривалий період (більше 14 днів) лікарі різних спеціальностей надають перевагу селективним НПЗП, а ревматологи — мелоксикаму, ацеклофенаку та диклофенаку.

Важливим аспектом раціонального вибору НПЗП є врахування наявних у пацієнта підвищених серцево-судинних або гастроінтестинальних ризиків.

Так, при підвищених серцево-судинних ризиках лікарі різних спеціальностей надають перевагу мелоксикаму та німесуліду, а серед ревматологів у топ-5 найбільш популярних НПЗП входять напроксен, целекоксиб, мелоксикам, диклофенак та німесулід.

При підвищених гастроінтестинальних ризиках лікарі різних спеціальностей надають перевагу мелоксикаму, целекоксибу та німесуліду, а ревматологи — селективним НПЗП.

Якщо диклофенак — то ДИКЛОБЕРЛ^®

Оскільки диклофенак при короткостроковому призначенні став лідером при опитуванні як лікарів різних спеціальностей, так і ревматологів, то було проведено додаткове опитування з приводу того, яким саме препаратам диклофенаку за торговою назвою лікарі надають перевагу.

Відповідно до отриманих результатів опитування серед лікарів різних спеціальностей із величезним відривом у 40%! переміг ДИКЛОБЕРЛ^® компанії «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ».

На думку Семена Христофоровича, запорукою цього визначного результату стали високий авторитет компанії-виробника та, відповідно, впевненість в якості препарату, а також хороша переносимість препарату ДИКЛОБЕРЛ^®.

Крім того, ДИКЛОБЕРЛ^® має зручні дозування та різноманітні форми випуску, що робить зручним його призначення при різних клінічних ситуаціях. Єлизавета Давидівна відмітила також, що ДИКЛОБЕРЛ^® випускається у формі капсул пролонгованої дії та його можна приймати лише один раз на добу.

Думка спеціаліста

Враховуючи велику увагу до препарату ДИКЛОБЕРЛ^® з боку лікарів різних спеціальностей, не дивно, що Єлизавета Давидівна в рамках своєї доповіді про особливості призначення НПЗП.

Диклофенак (ДИКЛОБЕРЛ^®) — золотий стандарт знеболювальної терапії, що максимально ефективно пригнічує синтез прозапальних простагландинів E₂ (PGE₂) — на 93%, що майже на 20% ефективніше, ніж аналогічні показники як ЦОГ-2-селективних рофекоксибу, мелоксикаму, так і неселективних — ібупрофену та напроксену. Результати метааналізу за участю майже 60 тис. пацієнтів підтвердили, що найбільший знеболювальний ефект зумовлює саме дик­лофенак (150 мг). Варто підкреслити, що в ході дослідження MELISSA доведена більш висока ефективність диклофенаку порівняно із мелоксикамом. При цьому вказані препарати мають аналогічні показники кардіо­васкулярної безпеки.

Ще одним препаратом, який привернув увагу як лікарів, що брали участь в опитуванні, так і Єлизавети Давидівни, став німесулід. Єлизавета Давидівна відмітила, що НІМЕСИЛ^® виявляє достатньо швидкий знеболювальний ефект та має дуже швидкий початок дії. Вже через 30 хв після перорального прийому досягається значна концентрація препарату в крові, а знеболювальну і протизапальну дію НІМЕСИЛ^® повністю реалізує через 1–3 год після прийому.

Таким чином, відповідно до результатів опитування лікарів різних спеціальностей диклофенак та ДИКЛОБЕРЛ^® компанії «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ», зокрема, є препаратом вибору серед НПЗП при призначенні на короткий строк — до 14 днів. Диклофенак характеризується високою ефективністю та збалансованим профілем безпеки, що дозволяє з успіхом застосовувати ДИКЛОБЕРЛ^® як при гострому, так і при хронічному болю. Широка палітра форм випуску та дозувань дозволяє підібрати оптимальний терапевтичний режим та забезпечити зручність застосування.

Інформація для професійної діяльності медичних і фармацевтичних працівників

НІМЕСИЛ^®. Склад: німесулід. Лікарська форма. Гранули для оральної суспензії. Фармакотерапевтична група. Неселективні нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Код АТХ М01А Х17. Показання. Лікування гострого болю, первинної дисменореї. Німесулід слід застосовувати тільки як препарат другої лінії. Рішення про призначення німесуліду слід приймати на основі оцінки всіх ризиків для конкретного пацієнта. Протипоказання. Відома підвищена чутливість до німесуліду, до будь-якого іншого НПЗП або будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу. Гіперергічні реакції в анамнезі (наприклад бронхоспазм, риніт, кропив’янка) у зв’язку із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти чи інших НПЗП. Гепатотоксичні реакції на німесулід в анамнезі. Поєднане застосування інших речовин з потенційною гепатотоксичністю. Алкоголізм та наркотична залежність. Шлунково-кишкові кровотечі або перфорації в анамнезі, пов’язані з попереднім застосуванням НПЗП. Пептична виразка у фазі загострення чи наявність в анамнезі кровотечі у травному тракті, виразки або перфорації. Цереброваскулярна кровотеча або інші крововиливи, а також захворювання, що супроводжуються кровоточивістю. Тяжкі порушення згортання крові. Тяжка серцева недостатність. Тяжке порушення функції нирок. Порушення функції печінки. Лихоманка та/або грипоподібні симптоми. Дитячий вік до 12 років. ІІІ триместр вагітності та період годування грудьми (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування грудьми» та доклінічні дані з безпеки). Побічні реакції. Розлади з боку кровоносної та лімфатичної систем: анемія*, еозинофілія*, тромбоцитопенія, панцитопенія, пурпура. Розлади з боку імунної системи: підвищена чутливість*, анафілаксія. Розлади метаболізму та харчування: гіперкаліємія*. Психічні розлади: відчуття страху*, нервовість*, нічні жахливі сновидіння*. Розлади з боку нервової системи: запаморочення*, головний біль, сонливість, енцефалопатія (синдром Рея). Розлади з боку органа зору: нечіткий зір*, порушення зору. Розлади з боку органів слуху та лабіринту: вертиго (запаморочення). Серцеві розлади: тахікардія*. Судинні розлади: артеріальна гіпертензія*, геморагія*, лабільність артеріального тиску*, припливи*. Розлади з боку дихальних шляхів, органів грудної клітки та середостіння: задишка*, астма, бронхоспазм. Шлунково-кишкові розлади: діарея*, нудота*, блювання*, запор*, здуття живота*, кровотеча у травному тракті, виразка та перфорація дванадцятипалої кишки, виразка та перфорація шлунка, гастрит*, біль у животі, диспепсія, стоматит, мелена. Гепатобіліарні розлади (див. розділ «Особливості застосування»): підвищення рівня ферментів печінки*, гепатит, фульмінантний гепатит (у тому числі з летальним наслідком), жовтяниця, холестаз. Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж*, висип*, підвищена пітливість*, еритема*, дерматит*, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, еритема поліформна, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. Розлади з боку нирок та сечовидільної системи: дизурія*, гематурія*, затримка сечовипускання*, ниркова недостатність, олігурія, інтерстиціальний нефрит. Загальні розлади та місцеві реакції: набряк*, нездужання*, астенія*, гіпотермія. Найчастіше спостерігаються побічні реакції з боку травного тракту. Можливе виникнення пептичних виразок, перфорації або кровотечі у травному тракті, які іноді загрожують життю, особливо у хворих літнього віку (див. розділ «Особливості застосування»). Після застосування лікарських засобів, що містять німесулід, повідомлялося про нудоту, блювання, діарею, здуття живота, запор, диспепсію, біль у животі, мелену, криваве блювання, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона (див. розділ «Особливості застосування»). Рідше спостерігався гастрит. Були повідомлення про виникнення набряку, артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності у зв’язку з лікуванням НПЗП. Дуже рідко повідомлялося про бульозні реакції, у тому числі синдром Стівенса — Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Клінічні та епідеміологічні дослідження свідчать про те, що застосування деяких НПЗП, особливо у високих дозах та протягом тривалого лікування, можуть призвести до незначного підвищення ризику виникнення артеріальних тромботичних ускладнень, наприклад інфаркту міокарда або інсульту (див. розділ «Особливості застосування»). *Частота визначається за результатами клінічного дослідження. Категорія відпуску. За рецептом. Виробник. Лабораторіос Менаріні С.А. Р.п.: UA/9855/01/01. Термін дії необмежений з 17.07.2019 р.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!