Проєкт наказу МОЗ України «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 22 липня 1993 року № 166»

06 Липня 2021 2:49 Поділитися

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ

Міністерством охорони здоров’я України для громадського обговорення пропонується проєкт наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 22 липня 1993 року № 166» (далі — проєкт акта).

Метою проєкту акта є приведення наказу Міністерства охорони здоров’я України від 22 липня 1993 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 серпня 1993 р. за № 113 (далі — наказ МОЗ № 166), у відповідність до законодавства, що врегульовує післядипломну освіту та безперервний професійний розвиток лікарів і провізорів.

Проєктом акта, зокрема:

Положення про післядипломне навчання лікарів (провізорів) викладено у новій редакції та має найменування Положення про деякі питання післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників;

виключено Положення про підвищення кваліфікації лікарів (провізорів) на курсах інформації і стажування;

затверджено Положення про професійне медичне стажування за межами закладу охорони здоров’я, де працює медичний працівник;

виключено Положення про факультет удосконалення лікарів (провізорів) при вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладах та Положення про державний інститут удосконалення лікарів (провізорів).

З метою забезпечення вивчення та врахування думки громадськості, на виконання статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», проєкт акта та супровідні документи до нього, включно з аналізом регуляторного впливу, оприлюднено для громадського обговорення на офіційному вебсайті МОЗ України www.moz.gov.ua (розділ «Документи», підрозділ «Громадське обговорення»: https://moz.gov.ua/gromadske-obgovorennja).

Зауваження та пропозиції приймаються Директоратом медичних кадрів, освіти і науки МОЗ України протягом одного місяця з дня оприлюднення проєкту акта на офіційному вебсайті МОЗ України у письмовому або електронному вигляді на адреси: Міністерство охорони здоров’я України, 01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7; e-mail: medosvita2020@gmail.com.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проєкту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 22 липня 1993 року № 166»

1. Мета

Метою розробки проєкту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 22 липня 1993 року № 166» (далі — проєкт акта) є приведення наказу Міністерства охорони здоров’я України від 22 липня 1993 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 серпня 1993 р. за № 113 (далі — наказ МОЗ № 166), у відповідність до законодавства, що врегульовує післядипломну освіту та безперервний професійний розвиток лікарів і провізорів.

2. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Наказ МОЗ № 166 потребує значного оновлення у зв’язку зі змінами у законодавстві, яке врегульовує здобуття вищої та післядипломної освіти, в тому числі у галузі знань 22 «Охорона здоров’я».

Так, законом України «Про вищу освіту» закріплено принцип автономії закладів вищої (післядипломної) освіти — самостійність, незалежність і відповідальність закладу вищої освіти у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановлених цим Законом.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про освіту» складниками освіти дорослих є:

післядипломна освіта; професійне навчання працівників; курси перепідготовки та/або підвищення кваліфікації; безперервний професійний розвиток;

будь-які інші складники, що передбачені законодавством, запропоновані суб’єктом освітньої діяльності або самостійно визначені особою.

Особа має право на вільний вибір закладу освіти, установи, організації, іншого суб’єкта освітньої діяльності, видів, форм, темпу здобуття освіти та освітньої програми в межах здобуття освіти дорослих.

Післядипломна освіта включає спеціалізацію, перепідготовку, підвищення кваліфікації, стажування, у сфері охорони здоров’я також включає інтернатуру та лікарську резидентуру.

Підвищення якості вищої медичної освіти є одним з основних завдань Стратегії розвитку медичної освіти в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 р. № 95-р. Пунктом 17 Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку медичної освіти в Україні на 20 1 9-2021 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 674-р., передбачено завдання з нормативно-правового регулювання здійснення безперервного професійного розвитку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 302 затверджено Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я. Наказом МОЗ від 22 лютого 2019 року № 446 «Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів», зареєстрованим у Мін’юсті від 25 березня 2019 р. за № 293/33264, затверджено Порядок проведення атестації лікарів та Критерії нарахування балів безперервного професійного розвитку.

Відповідно до останніх змін у зазначених нормативно-правових актах не передбачено нарахування балів безперервного професійного розвитку за курси інформації та стажування, передатестаційні цикли; бали нараховуються на проходження циклів тематичного удосконалення не більше 2 разів на 5 років. Порядком проведення атестації лікарів врегульовано процес атестації на визначення знань та практичних навичок з присвоєнням (підтвердженням) звання «лікар-спеціаліст» осіб, які пройшли курси спеціалізації.

3. Основні положення проєкту акта

Проєктом акта:

Положення про післядипломне навчання лікарів (провізорів) викладено у новій редакції та має найменування Положення про деякі питання післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників;

у додатках до Положення про деякі питання післядипломної освіти медичних та фармацевтичних працівників виключено додатки: план-рознарядка місць на цикл спеціалізації та підвищення кваліфікації лікарів (провізорів) в інститути (факультети) удосконалення лікарів (провізорів) на 199__ р.; звіт інституту (факультету) удосконалення лікарів (провізорів) про виконання плану-рознарядки обласними закладами охорони здоров’я, особиста карточка курсанта, квиток курсанта; виключено розділ «пам’ятка» із затвердженої форми путівки.

виключено Положення про підвищення кваліфікації лікарів (провізорів) на курсах інформації і стажування;

затверджено Положення про професійне медичне стажування за межами закладу охорони здоров’я, де працює медичний працівник;

виключено Положення про факультет удосконалення лікарів (провізорів) при вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладах та Положення про державний інститут удосконалення лікарів (провізорів).

Положенням про деякі питання післядипломної освіти медичних та фармацевтичних працівників, що затверджується проєктом акта, передбачено умови проведення циклів тематичного вдосконалення та проведення іспиту за результатами їх завершення; правила проходження циклів спеціалізації; встановлено порядок планування післядипломного навчання лікарів (провізорів), направлення і зарахування медичних та фармацевтичних працівників на цикли спеціалізації і тематичного удосконалення, умови фінансування навчання на циклах тематичного удосконалення та курсах спеціалізації.

Положенням про професійне медичне стажування за межами закладу, де працює працівник, що затверджується проєктом акта, передбачено умови проведення професійного медичного стажування на базі певного закладу, вимоги щодо програми медичного стажування та умови видачі сертифіката за результатами його проходження.

По тексту проєкту акта також приведено у відповідність термінологію, зокрема «інститути (факультетах) удосконалення лікарів (провізорів) медичних і фармацевтичних навчальних закладів» замінено на «структурні підрозділи з післядипломної освіти закладів вищої освіти лікарів (провізорів), заклади післядипломної освіти»; «курсант» замінено словом «слухач»; «вищий навчальний заклад» — «заклад вищої освіти».

4. Правові аспекти

У даній сфері суспільних відносин діють такі нормативно-правові акти:

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»;

Закон України «Про освіту»;

Закон України «Про вищу освіту»;

Стратегія розвитку медичної освіти в Україні, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 р. № 95-р;

План заходів з реалізації Стратегії розвитку медичної освіти в Україні на 2019-2021 роки, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 674-р;

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 року № 446 «Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 березня 2019 року за № 293/33264, та інші нормативно-правові акти.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проєкту акта не впливатиме на надходження та витрати державного та/або місцевого бюджетів та не потребує коштів державного чи місцевих бюджетів.

6. Позиція заінтересованих сторін

Проєкт акта потребує проведення публічних консультацій.

Проєкт акта не стосується питань функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку, прав осіб з інвалідністю, функціонування і застосування української мови як державної, тому проєкт акта не потребує погодження уповноважених представників всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування чи інших відповідних органів місцевого самоврядування, Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю, Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю та всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, їх спілок, Уповноваженого із захисту державної мови.

Проєкт акта потребує погодження з Міністерством освіти і науки України, Державною регуляторною службою України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні, Спільним представницьким органом об’єднань профспілок.

Проєкт акта потребує здійснення державної реєстрації Міністерством юстиції України.

Проєкт акта не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності.

Проєкт акта не потребує проведення цифрової експертизи та отримання висновку Мінцифри про проведення цифрової експертизи, у зв’язку з тим, що проєкт не стосується питань інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства, електронної демократії, надання адміністративних послуг.

7. Оцінка відповідності

У проєкті акта відсутні положення, що стосуються зобов’язань України у сфері європейської інтеграції; прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод; впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією; створюють підстави для дискримінації.

Громадська антикорупційна, громадська антидискримінаційна та громадська гендерно-правова експертизи не проводилися.

8. Прогноз результатів

Реалізація проєкту акта матиме позитивний вплив на ринкове середовище, забезпечення захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави, не матиме впливу на розвиток регіонів, підвищення чи зниження спроможності територіальних громад; ринок праці, рівень зайнятості населення; громадське здоров’я, покращення чи погіршення стану здоров’я населення або його окремих груп; екологію та навколишнє природне середовище, обсяг природних ресурсів, рівень забруднення атмосферного повітря, води, земель, зокрема забруднення утвореними відходами, інші суспільні відносини.

Проєкт акта матиме позитивний вплив на інтереси пацієнтів і медичних та фармацевтичних працівників.

Вплив на інтереси заінтересованих сторін:

Заінтересована сторона Вплив реалізації акта на заінтересовану сторону Пояснення очікуваного впливу
Пацієнти Позитивний Врегулювання післядипломної освіти медичних та фармацевтичних працівників забезпечить постійне вдосконалення їхніх професійних компетентностей після здобуття ними вищої освіти у сфері охорони здоров’я, що прямо впливає на якість медичного обслуговування населення
Медичні та фармацевтичні працівники Позитивний Сучасні та чіткі правила проведення циклів тематичного удосконалення і курсів спеціалізації дозволить медичним та фармацевтичним працівникам) вдосконалювати свої компетентності, підтримувати або покращувати стандарти професійної діяльності відповідно до потреб сфери охорони здоров’я.

Міністр охорони здоров’я УкраїниВіктор Ляшко

Проєкт

оприлюднений на сайті

МОЗ України 05.07.2021 р.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 22 липня 1993 року № 166

Відповідно до статті 18 Закону України «Про освіту», пункту 17 Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку медичної освіти в Україні на 2019-2021 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від21 серпня 2019 року № 674, пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 25 березня 2015 року № 267 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), з метою приведення у відповідність до законодавства, що врегульовує безперервний професійний розвиток медичних та фармацевтичних працівників

НАКАЗУЮ:

  1. Внести до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 22 липня 1993 року № 166 «Про подальше удосконалення системи післядипломної підготовки лікарів (провізорів)», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 серпня 1993 року за № 113, такі зміни:

1) заголовок наказу викласти в такій редакції:

«Про подальше удосконалення системи післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників»;

2) преамбулу викласти в такій редакції:

«З метою подальшого удосконалення і впорядкування системи післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників»;

3) у пункті 1:

підпункти 1.1 та 1.3 викласти в такій редакції:

«1) Положення про деякі питання післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників, що додається;

2) Положення про професійне медичне стажування за межами закладу охорони здоров’я, де працює медичний працівник, що додається.»;

підпункти 1.2. та 1.4 виключити.

  1. Внести зміни до Положення про післядипломне навчання лікарів (провізорів), затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 липня 1993 року № 166, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 серпня 1993 року за № 113, виклавши його у новій редакції, що додається.
  2. Внести зміни до Положення про підвищення кваліфікації лікарів (провізорів) на курсах інформації і стажування, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 липня 1993 року № 166, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 серпня 1993 року за № 113, виклавши його у новій редакції, що додається.
  3. Керівникам закладів вищої (післядипломної) освіти, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України, Міністерству охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити виконання цього наказу.
  4. Директорату медичних кадрів, освіти і науки (Орабіна Т.М.) в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
  5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
  6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування

МіністрВіктор ЛЯШКО

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров’я України

22 липня 1993 року № 166

(в редакції наказу Міністерства

охорони здоров’я України

_____________)

Положення про деякі питання післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників

І. Загальні положення

  1. Це Положення врегульовує порядок проведення деяких заходів безперервного професійного розвитку медичним та фармацевтичним працівникам.

Для здобуття нових та удосконалення раніше набутих компетентностей медичні та фармацевтичні працівники здобувають післядипломну освіту та проходять безперервний професійний розвиток.

  1. У цьому Положенні термін «спеціалізація» вживається в значенні набуття медичним та фармацевтичним працівником спеціальності, передбаченої переліком спеціальностей, затвердженим МОЗ.

Інші терміни вживаються у цьому Положенні у значеннях, наведених в Законах України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про освіту», «Про вищу освіту».

  1. Структурними підрозділами з післядипломної освіти закладів вищої

освіти, закладами післядипломної освіти (далі — заклади вищої (післядипломної) освіти), що здійснюють підготовку медичних та фармацевтичних працівників, здійснюються такі заходи безперервного професійного розвитку:

цикли тематичного удосконалення;

цикли спеціалізації;

тематичне навчання (фахові школи, семінари, майстер-класи тощо);

навчання на симуляційних тренінгах або тренінгах з оволодіння практичними навичками (далі — тренінг);

наукові та/або науково-практичні конференції (у тому числі конгреси, з’їзди, симпозіуми).

  1. Закладами охорони здоров’я та клінічними кафедрами закладів вищої (післядипломної) освіти здійснюються такі заходи безперервного професійного розвитку:

професійне медичне стажування за межами закладу охорони здоров’я, де працює працівник;

тематичне навчання (фахові школи, семінари, майстер-класи тощо); науково-практичні конференції (окрім конгресів, з’їздів, симпозіумів).

  1. Інші заходи безперервного професійного розвитку проводяться у порядку, встановленому законодавством.

ІІ. Проходження циклів тематичного удосконалення

  1. Цикли тематичного удосконалення передбачають удосконалення професійних знань і навичок шляхом навчання за професійними навчальними програмами з метою оновлення наявних та отримання нових теоретичних і практичних знань.

Цикли тематичного удосконалення проводяться у зв’язку з підвищенням вимог до рівня кваліфікації, необхідністю освоєння сучасних та нових методів вирішення професійних завдань, формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь і навичок, отриманих в результаті теоретичної підготовки, необхідністю вивчення світового досвіду, формування організаторських навичок для виконання обов’язків на займаній або на більш високій посаді.

  1. Цикли тематичного удосконалення можуть проводитись з відривом від виробництва (в очній формі) та у формі виїзних циклів.

Очна форма передбачає особисту участь медичного та/або фармацевтичного працівника у місці її проведення та/або дистанційну участь в режимі реального часу.

Виїзний цикл передбачає проведення тематичного удосконалення шляхом виїзду на місце поза закладами вищої (післядипломної) освіти з необхідними навчальними матеріалами та обладнанням.

  1. Програми циклів тематичного вдосконалення повинні відповідати принципам доказової медицини, галузевим стандартам у сфері охорони здоров’я та вимогам до кваліфікаційних характеристик працівників охорони здоров’я.
  1. Тривалість циклу тематичного удосконалення визначається навчальним планом і програмою циклу тематичного удосконалення та становить 1 або 2 тижні.
  2. Навчальні плани і програми циклів тематичного удосконалення розробляються закладами вищої (післядипломної) освіти та затверджуються вченою радою цих закладів.
  3. Відповідальність за направлення медичних та/або фармацевтичних працівників на цикли тематичного удосконалення згідно з тематикою циклів несуть заклади охорони здоров’я.
  4. Перед початком циклу тематичного удосконалення закладом вищої (післядипломної) освіти здійснюється контроль рівня знань особи у формі тестування.
  5. Цикл тематичного удосконалення вважається закінченим після успішного складання іспиту відповідно до програми навчання. Іспит складається з:

тестування, що передбачає індивідуальний перелік (від 30 до 60) закритих тестових завдань, серед яких один варіант відповіді є правильним. На проходження тестування дається від 60 до 90 хвилин залежно від кількості тестових завдань;

оцінки практичних навичок в симуляційних умовах (в симуляційних центрах, на манекенах тощо), якщо програма навчання передбачала вдосконалення або набуття практичних навичок;

вирішення клінічних завдань, що передбачає розгляд 3 ситуаційних завдань на клінічне мислення.

Медичним та фармацевтичним працівникам, які закінчили навчання та успішно склали іспит, видається посвідчення за формою згідно з додатком 1 до цього Положення.

ІІІ. Проходження циклів спеціалізації

  1. Спеціалізація проводиться на циклах спеціалізації в закладах вищої (післядипломної) освіти після закінчення інтернатури з основної спеціальності.
  2. Медичні та фармацевтичні працівники, які пройшли цикли спеціалізації, підлягають атестації на визначення знань та практичних навичок з конкретної спеціальності в порядку, затвердженому МОЗ.

За результатами атестації медичний працівник отримує сертифікат встановленого зразка, фармацевтичний працівник отримує свідоцтво встановленого зразка.

  1. Медичний та фармацевтичний працівник має право проходити спеціалізацію з декількох спеціальностей.
  2. Лікарі, які не працювали більше трьох років за конкретною лікарською спеціальністю і бажають відновити медичну практику, проходять у закладах вищої (післядипломної) освіти цикли спеціалізації.

Лікар, який своєчасно не пройшов атестацію або якому відмовлено в атестації на присвоєння або підтвердження звання лікаря-спеціаліста, не може займатися лікарською діяльністю за цією спеціальністю без попереднього проходження стажування.

З часу відновлення медичної практики за певною спеціальністю такі особи здійснюють безперервний професійний розвиток.

IV. Атестація на визначення знань та практичних навичок з присвоєнням або підтвердженням звання «лікар-спеціаліст»

  1. Лікарем-спеціалістом за однією зі спеціальностей, що передбачена Переліком лікарських посад у закладах охорони здоров’я, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 жовтня 2002 року № 385, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 листопада 2002 року за № 892/7181, може бути лікар, який закінчив інтернатуру за цією спеціальністю і має сертифікат лікаря-спеціаліста, а також особа, яка в установленому законодавством порядку допущена до медичної практики, пройшла курси спеціалізації або стажування та має необхідну за програмою теоретичну і практичну підготовку за своєю спеціальністю, володіє сучасними методами профілактики, діагностики, лікування і реабілітації.
  2. Атестація з присвоєнням або підтвердженням звання «лікар-спеціаліст» певної лікарської спеціальності має передувати зайняттю особою лікарської посади в закладах охорони здоров’я, що відповідає певній спеціальності, або здійсненню медичної практики за певною спеціальністю.

Атестації на визначення знань та практичних навичок з присвоєнням звання «лікар-спеціаліст» з конкретної лікарської спеціальності підлягають особи, які закінчують навчання в інтернатурі, а також особи, які відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25 грудня 1992 року № 195 «Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю» допущені до лікарської діяльності та пройшли курси спеціалізації або стажування.

Атестації на визначення знань та практичних навичок з підтвердженням звання «лікар-спеціаліст» підлягають особи, які не працювали більше трьох років за конкретною лікарською спеціальністю і бажають підтвердити звання лікаря-спеціаліста, та особи, у яких закінчився термін дії сертифіката лікаря- спеціаліста.

  1. Лікарям, в яких під час відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або за дитиною, яка потребує домашнього догляду (тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку), завершився термін дії сертифіката лікаря-спеціаліста, атестація відстрочується на відповідний період наказом керівника закладу вищої освіти, при якому створено комісію, за поданням керівника підприємства, установи, організації. На час перебування у такій відпустці вимоги щодо безперервного професійного розвитку не є обов’язковими.
  2. Атестація на визначення знань та практичних навичок з присвоєнням або підтвердженням звання «лікар-спеціаліст» проводиться в комісіях, які створюються при закладах вищої (післядипломної) освіти, що здійснюють підготовку фахівців у галузі знань 22 «Охорона здоров’я». У випадку підтвердження звання «лікар-спеціаліст» атестація проводиться в комісіях, які створюються при закладах вищої (післядипломної) освіти, що здійснюють підготовку фахівців у галузі знань 22 «Охорона здоров’я, у яких особа проходить цикли спеціалізації або проходить стажування.

Склад атестаційної комісії, яка проводить атестацію на визначення знань та практичних навичок з присвоєнням або підтвердженням звання «лікар-спеціаліст» формується закладом вищої (післядипломної) освіти.

  1. Для атестації на визначення знань та практичних навичок з присвоєнням звання «лікар-спеціаліст» до комісії не пізніше ніж за тиждень до початку її засідання медичний працівник, який бажає пройти атестацію подає такі документи:

1) письмова заява;

2) копії диплома про освіту та інших документів, що в установленому законодавством порядку дають право на зайняття конкретної лікарської посади;

3) атестаційний листок за формою, наведеною у додатку 1 до цього Положення.

  1. Для атестації на визначення знань та практичних навичок з підтвердженням звання «лікар-спеціаліст» до комісії не пізніше ніж за тиждень до початку її засідання лікар подає такі документи:

1) письмова заява;

2) копії диплома про освіту та інших документів, що в установленому законодавством порядку дають право на зайняття конкретної лікарської посади;

3) атестаційний листок за формою, наведеною у додатку 1 до цього Положення;

4) особисте освітнє портфоліо з результатами проходження безперервного професійного розвитку за формою, наведеною у Порядку проведення атестації лікарів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 року № 446, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 березня 2019 р. за № 293/33264. Ця норма не поширюється на осіб, які не працювали більше трьох років за конкретною лікарською спеціальністю та проходять курси спеціалізації у закладах вищої (післядипломної) освіти з метою проходження атестації на визначення знань та практичних навичок з підтвердженням звання «лікар-спеціаліст»;

5) копії документів, що підтверджують обліковані бали безперервного професійного розвитку.

Оригінали цих документів лікар пред’являє на засіданні атестаційної комісії особисто.

  1. За результатами атестації з присвоєнням або підтвердженням звання «лікар-спеціаліст» атестаційна комісія може прийняти одне з таких рішень:

1) присвоїти звання «лікаря-спеціаліста» з конкретної лікарської спеціальності;

2) відмовити у присвоєнні звання «лікаря-спеціаліста» з конкретної лікарської спеціальності;

3) підтвердити звання «лікаря-спеціаліста» з конкретної лікарської спеціальності;

4) відмовити у підтвердженні звання «лікар-спеціаліст» з конкретної лікарської спеціальності.

  1. Підставами для відмови у присвоєнні звання «лікар-спеціаліст» є низький рівень необхідної за програмою теоретичної та практичної підготовки за своєю спеціальністю, низький рівень володіння сучасними методами профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, що може призвести до погіршення стану пацієнта або його смерті.
  2. Підставами для відмови у підтвердженні звання «лікар-спеціаліст» є недостатня кількість балів безперервного професійного розвитку, низький рівень необхідної теоретичної та практичної підготовки за своєю спеціальністю, виявлений під час проходження стажування.
  3. У день проведення атестації оголошується рішення комісії та доводиться до відома атестованого лікаря.
  4. Протокол з рішенням атестаційної комісії про присвоєння або підтвердження звання «лікар-спеціаліст» з конкретної лікарської спеціальності затверджується у десятиденний строк наказом керівника закладу вищої (післядипломної) освіти, при якому створена комісія.
  5. У рік отримання сертифіката лікаря-спеціаліста мінімальна кількість балів безперервного професійного розвитку вважається набраною.

V. Навчання медичних працівників на симуляційних тренінгах або тренінгах з оволодіння практичними навичками

  1. Тренінги проводяться на базі симуляційних центрів закладів вищої освіти або в центрах екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, обладнаних засобами оснащення для демонстрації та тренування, відповідно до програми тренінгу, що затверджується керівниками цих закладів.
  2. Програма тренінгу повинна забезпечувати навички формування безпосереднього алгоритму поведінки в ситуації, що вимагає швидкого реагування.
  3. Тренінг повинен складатися з таких етапів:

контроль рівня підготовки, брифінг (інструктаж), отримання завдання (до 20% тривалості тренінгу);

безпосереднє виконання завдання;

дебрифінг (обговорення за результатами виконання завдання); підсумкове виконання (до 10% тривалості тренінгу).

Тривалість безпосереднього виконання завдань та обговорення за результатами їх виконання повинна становити не менше 70% тривалості тренінгу.

  1. Результатом проходження тренінгу має бути набуття або вдосконалення медичним працівником певної клінічної та/або практичної навички та/або компетенції (вміння застосовувати в індивідуальній лікарській практиці процедуру, маніпуляцію, техніку тощо).
  2. За результатами проходження тренінгу медичному працівнику видається сертифікат, що повинен містити прізвище, власне ім’я отримувача сертифіката, дату видачі сертифіката та унікальний ідентифікатор сертифіката, який дозволяє підтвердити факт видачі сертифіката медичному працівнику.

VI. Організація планування циклів спеціалізації та циклів тематичного удосконалення медичних та фармацевтичних працівників

  1. Планування циклів спеціалізації та циклів тематичного удосконалення медичних і фармацевтичних працівників передбачає визначення потреб в отриманні спеціалізації та проходженні циклів тематичного удосконалення.
  2. Заклади вищої (післядипломної) освіти направляють в структурний підрозділ з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі — структурний підрозділ) перелік назв циклів спеціалізації і тематичного удосконалення.
  3. Заклади охорони здоров’я подають структурним підрозділам інформацію про потребу в післядипломній підготовці медичних та фармацевтичних працівників.
  4. Структурний підрозділ за інформацією, поданою закладами охорони здоров’я та закладами вищої (післядипломної) освіти, складає план-заяву на наступний рік за формою, згідно з додатком 2 до цього Положення, і до 1 червня поточного року направляють її закладам вищої (післядипломної) освіти.
  5. На підставі поданої структурним підрозділом інформації заклади вищої (післядипломної) освіти щорічно до 15 жовтня направляють в МОЗ на погодження проєкти навчально-виробничих планів на наступний календарний рік за формою, згідно з додатком 3 до цього Положення.

У випадку планування проведення виїзних циклів тематичного удосконалення, форма їх проведення обов’язково зазначається у проєкті навчально-виробничого плану з вказівкою закладу вищої (післядипломної освіти) та місця проведення.

  1. МОЗ погоджує проєкти навчально-виробничих планів до 15 листопада.
  2. Відповідно до навчально-виробничих планів заклади вищої (післядипломної) освіти направляють путівки за формою, згідно з додатком 4 до цього Положення, в структурні підрозділи до 1 грудня на 1 півріччя і до 15 травня на 2 півріччя.
  3. Заклади вищої (післядипломної) освіти у строк до 20 січня щороку направляють в МОЗ річні звіти про виконання навчально-виробничого плану за формою, згідно з додатком 5 до цього Положення.

VII. Направлення і зарахування медичних та фармацевтичних працівників на цикли спеціалізації і цикли тематичного удосконалення

  1. Направлення медичних та фармацевтичних працівників на цикли спеціалізації і цикли тематичного удосконалення здійснюється за путівками закладів вищої (післядипломної) освіти.
  2. Після одержання путівки керівник закладу охорони здоров’я, де працює медичний або фармацевтичний працівник, який направляється на цикл, видає наказ про відрядження цього працівника.
  3. Заклади охорони здоров’я, що направляють медичних та фармацевтичних працівників на цикли спеціалізації та цикли тематичного удосконалення, забезпечують їх такими документами:

путівкою на навчання від закладу вищої (післядипломної) освіти, з включенням даних про відряджену особу, які завірені печаткою закладу і підписом керівника;

посвідченням про відрядження.

  1. Медичний або фармацевтичний працівник, який прибув в заклад вищої (післядипломної) освіти, перед проходженням циклу спеціалізації та циклу тематичного вдосконалення пред’являє:

путівку на навчання;

посвідчення провідрядження;

паспорт;

диплом або завірену копію диплома про закінчення закладу вищої та/або фахової передвищої освіти;

посвідчення про присвоєння або підтвердження кваліфікаційної категорії,

сертифікат лікаря (провізора) — спеціаліста або свідоцтво про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії (за наявності).

  1. Медичні та фармацевтичні працівники заповнюють особисту картку слухача в електронній формі, дані якої звіряються з пред’явленими документами і разом з даними путівок використовуються для обліку і складання звіту закладами вищої (післядипломної) освіти.

Особиста картка в електронній формі включає такі відомості: назва циклу;

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), дату народження слухача;

назва закладу вищої освіти, рік його закінчення, спеціальність;

відомості про диплом, дата та номер диплому, дата видачі;

посада та місце працевлаштування, населений пункт, область;

науковий ступінь, вчене звання (за наявності).

  1. Зарахування медичних та фармацевтичних працівників на цикли спеціалізації і цикли тематичного удосконалення оформлюється наказом закладу вищої (післядипломної) освіти.
  2. Медичні та фармацевтичні працівники з інших населених пунктів забезпечуються гуртожитком на період проходження циклів спеціалізації та циклів тематичного удосконалення.

VIII. Виготовлення, заповнення й видача документів медичним та фармацевтичним працівникам, які закінчили цикли спеціалізації та цикли тематичного удосконалення

  1. Медичним та фармацевтичним працівникам, які закінчили цикл тематичного удосконалення, вноситься відповідний запис у посвідчення.
  2. Право підпису у посвідченні надається ректорам і проректорам, деканам факультетів післядипломної освіти закладів вищої (післядипломної) освіти.

Підпис ректора (проректора, декана) завіряється гербовою печаткою закладу вищої (післядипломної) освіти.

  1. Для реєстрації посвідчень, що видаються медичним та фармацевтичним працівникам, заводиться спеціальна книга, в яку вносяться такі дані:

порядковий реєстраційний номер;

дата видачі посвідчення;

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) медичного або фармацевтичного працівника, який отримує посвідчення;

підпис медичного або фармацевтичного працівника, який отримує посвідчення.

  1. Бланки посвідчень зберігаються як бланки суворої звітності.
  2. При невиконанні навчального плану, а також у випадку порушення правил внутрішнього розпорядку медичний або фармацевтичний працівник може бути відрахований наказом ректора закладу вищої (післядипломної) освіти з видачею відповідної довідки про перебування на факультеті й причини відрахування.

IX. Фінансування післядипломної освіти та проходження заходів безперервного розвитку

  1. Фінансування післядипломної освіти та проходження заходів безперервного розвитку здійснюється за бюджетні кошти та за кошти фізичних і юридичних осіб.
  2. Навчання на циклах спеціалізації та тематичного удосконалення медичних та фармацевтичних працівників закладів охорони здоров’я комунальної форми власності та закладів охорони здоров’я, що належать до сфери управління МОЗ, здійснюється за кошти державного бюджету за направленням закладів охорони здоров’я.

Навчання на циклах спеціалізації та тематичного удосконалення медичних та фармацевтичних працівників закладів охорони здоров’я, що належать до сфери управління інших відомств, здійснюється за направленням та за кошти цих закладів.

  1. Медичні та фармацевтичні працівники закладів охорони здоров’я комунальної форми власності та закладів охорони здоров’я, що належать до сфери управління МОЗ, також мають право за власним бажанням проходити навчання за кошти фізичних і юридичних осіб.
  2. Навчання на циклах спеціалізації та циклах тематичного удосконалення медичних та фармацевтичних працівників закладів охорони здоров’я приватної форми власності здійснюється за кошти фізичних та юридичних осіб

В.о. Генерального директора Директорату медичних кадрів, освіти і наукиТетяна Орабіна

Додаток 1

до Положення про деякі питання

післядипломної освіти та

безперервного професійного

розвитку медичних та

фармацевтичних працівників

(підпункт 3 пункту 5 розділу IV)

АТЕСТАЦІЙНИЙ ЛИСТОК

  1. Прізвище, ім’я, по батькові ____________________________________________________________
  2. Рік народження ____________________________________________________________________
  3. Освіта ____________________________________________________________________

(найменування закладу вищої освіти,

________________________________________________________________________

факультет, рік закінчення)

  1. Місце роботи ____________________________________________________________________
  2. Займана посада на час атестації ____________________________________________________________________
  3. Кількість балів безперервного професійного розвитку ____________________________________________________________________

(за період з моменту попередньої атестації)

________________________________________________________________________

  1. Стаж роботи за спеціальністю _________________________________________________

Рішення атестаційної комісії

Атестаційна комісія при ________________________________________________________

(найменування органу охорони здоров’я

________________________________________________________________________

або закладу вищої медичної освіти)

вирішила присвоїти (підтвердити) гр.

________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

________________________________________________________________________

(звання лікаря-спеціаліста, назва категорії)

за спеціальністю _______________________________________________________________

(назва спеціальності

_____________________________________________________________________________

відповідно до Номенклатури лікарських спеціальностей)

Голова комісії _______________________

(підпис)

______________________

(П.І.Б.)

 

Члени комісії: _______________________

(підпис)

______________________

(П.І.Б.)

_______________________

(підпис)

______________________

(П.І.Б.)

_______________________

(підпис)

______________________

(П.І.Б.)

“___” ____________ 20__ року

Додаток 2

до Положення

про деякі питання післядипломної освіти

та безперервного професійного розвитку

медичних та фармацевтичних працівників

(пункт 8 Розділу II)

ПОСВІДЧЕННЯ № ____

про проходження циклу тематичного удосконалення до диплому № ____

Прізвище _____________________________________

Власне ім’я ____________________________________

По батькові (за наявності) _______________________

Рік Заклад вищої (післядипломної) освіти Назва циклу тематичного удосконалення Тривалість циклу Займана посада під час проходження циклу тематичного удосконалення
1 2 3 4 5

 

М.П. Підпис
М.П. Підпис
М.П. Підпис

Додаток 3

до пункту 2 Розділу VI Положення

про деякі питання післядипломної освіти

та безперервного професійного розвитку

медичних та фармацевтичних працівників

 

ПЛАН-ЗАЯВА
на цикл спеціалізації та тематичного удосконалення медичних та фармацевтичних працівників області в заклади вищої (післядипломної) освіти на 20___ рік

Шифр циклу Назва циклу Вид навчання Заклад вищої (післядипломної освіти) Кількість слухачів
1 2 3 4 5

__________________________________________________________________

Додаток 4

до пункту 4 Розділу VI Положення

про деякі питання післядипломної освіти

та безперервного професійного розвитку

медичних та фармацевтичних працівників

Навчальновиробничий план закладу вищої (післядипломної) освіти на 20___р

N п/п Назва какафед р і циклів Штатна чисельність викладачів Дата початку і закінчення циклу Інтернатура Спеціалізація Тематичне удосконалення
Кількість інтернів Тривалість освітньої частини Співвідношен ня кількості інтернів до кількості місяців навчального періоду Кількість слухачів Тривалість циклу Співвідношення кількості слухачів до кількості місяців навчального періоду Кількість слухачів Триваліст ь циклу Співвідношення кількості слухачів до кількості місяців навчального періоду
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

 

Кількість штатних одиниць

викладачів

Всього слухачів

Співвідношення кількості слухачів до кількості місяців навчального періоду

Середньорічна кількість слухачів

Показник педагогічного навантаження

Всього інтернів

Співвідношення кількості інтернів до кількості місяців навчального періоду

Середньорічна кількість інтернів

Показник педагогічного навантаження

Всього циклів:

з них: інтернатури

спеціалізації тематичного удосконалення передатестаційних циклів

Ректор

Декан

Начальник планово-фінансового відділу

______________________________________________________________________________________________________

Додаток 5

до пункту 6 Розділу VI Положення

про деякі питання післядипломної освіти

та безперервного професійного розвитку

медичних та фармацевтичних працівників

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

__________________________ заклад вищої (післядипломної) освіти

__________________________

Адреса:

ПУТІВКА

м. ___________

ПУТІВКА № _____________

Видана ______________________________________________________________________________

(назва закладу охорони здоров’я)

для направлення на цикл _______________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

Термін проведення з ____________ до ____________ 20_ р.

Дата прибуття до місця навчання ________________________________________________________

Нач. навчального відділу _______________________________________________________________

М. П. “___” ____________ 20_ р.

На цикл направляється _________________________________________________________________

(прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), посада та стаж роботи за фахом)

_____________________________________________________________________________________

М. П.

Підпис керівника закладу, що видав путівку

____________________________________________________________________

Додаток 6

до пункту 7 Розділу VI Положення

про деякі питання післядипломної освіти

та безперервного професійного розвитку

медичних та фармацевтичних працівників

ЗВІТ

закладу вищої (післядипломної) освіти ___________ про виконання навчально-виробничого плану за 20_ рік

N п/п Назва спеціальності і вид навчання Кількість слухачів Відраховані з навчання
за планом МОЗ України Виконання плану в т. ч. з інших країн
1 2 3 4 5 6
I. Інтернатура — всього
1.
2.
і т.д.
II. Спеціалізація — всього
1.
2.
і т.д.
III. Тематичне удосконалення — всього
1.
2.
і т. д.
Разом по закладу освіти
Не виконали план кафедри:
1.
2.
і т.д.

Ректор

Декан

____________________________________________________________________

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров’я України

22 липня 1993 року № 166

(в редакції наказу Міністерства

охорони здоров’я України

від __________№ _______)

Положення про професійне медичне стажування за межами закладу охорони здоров’я, де працює медичний працівник

  1. Це Положення врегульовує порядок проходження медичними працівниками (далі — працівник) професійного медичного стажування (далі — стажування) за межами закладу охорони здоров’я, де вони працюють.
  1. Вимоги цього Положення не поширюються на стажування у інших країнах.
  2. Стажування є одним із заходів безперервного професійного розвитку, що полягає у вдосконаленні та/або набутті практичних навичок шляхом безпосереднього виконання завдань та обов’язків в рамках певної спеціальності під наглядом керівника відповідного структурного підрозділу закладу охорони здоров’я та куратора.

Куратор призначається наказом керівника закладу, де проходять стажування, з числа спеціалістів вищої кваліфікаційної категорії, що мають досвід роботи за фахом не менше 10 років з відповідної спеціальності.

  1. Строк стажування становить від 1 тижня до 1 місяця в залежності від спеціальності та переліку компетентностей, який набуває або удосконалює працівник за результатами проходження стажування, та визначається у програмі стажування.

Програма стажування затверджується закладом охорони здоров’я, на базі якого працівник проходить стажування.

  1. Стажування може проводитись на базі закладу охорони здоров’я незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, або на базі клінічної кафедри закладу вищої (післядипломної) освіти, що відповідають таким вимогам:

наявність ліцензії на здійснення господарської діяльності з медичної практики зі спеціальності, за якою здійснюється стажування;

наявність у закладу охорони здоров’я діючого акредитаційного сертифікату, яким присвоєна вища категорія;

наявність необхідної кількості кураторів з розрахунку 1 куратор на 2 працівників, що проходять стажування;

наявність затвердженої програми стажування;

забезпеченість обладнанням, необхідним для удосконалення, набуття практичних навичок та іншими необхідними навчальними матеріалами;

наявність можливості надати працівникам, що проходять стажування, обсяг роботи відповідно до програми стажування.

  1. Програма стажування повинна: оновлюватись щорічно;

ґрунтуватись на принципах доказової медицини;

бути опублікованою на офіційному вебсайті закладу охорони здоров’я або клінічної кафедри закладу вищої (післядипломної) освіти, де проходить стажування;

включати перелік компетентностей, які набуває або удосконалює працівник за результатами проходження стажування;

включати методологію оцінювання зміни в компетентностях та практичних навичках працівників і порядок оцінювання за результатами проходження програми стажування;

відповідати кваліфікаційним характеристикам відповідної спеціальності.

  1. Працівник має право проходити стажування за направленням закладу охорони здоров’я, що є його місцем працевлаштування, або за власною заявою на підставі договору.

Заклад охорони здоров’я відряджає працівника для проходження стажування.

Працівник пред’являє направлення та наказ або копію наказу про відрядження, документи, що засвідчують його особу, та документи про освіту (диплом, сертифікат лікаря-спеціаліста, посвідчення про присвоєння або підтвердження кваліфікаційної категорії за наявності).

  1. Перед проходженням стажування здійснюється контроль рівня знань працівника у формі тестування.
  2. Працівник зараховується на стажування наказом керівника закладу, що є базою для проходження стажування.
  3. За якість підготовки на програмах стажування відповідають керівники закладів, на базі яких його проходять.
  4. Стажування вважається пройденим після засвоєння програми стажування і успішного складання іспиту.

Іспит складається з:

оцінки практичних навичок, в тому числі в симуляційних умовах (в симуляційних центрах, на манекенах тощо);

вирішення клінічних завдань, що передбачає розгляд трьох ситуаційних завдань на клінічне мислення.

  1. Працівникам, які пройшли стажування і склали іспит, видається сертифікат, що повинен містити прізвище, власне ім’я отримувача сертифіката, дату видачі сертифіката та унікальний ідентифікатор сертифіката, що дозволяє підтвердити факт видачі сертифіката працівнику.
  2. Фінансування стажування здійснюється за рахунок джерел, не заборонених законом.

Оплата праці кураторів здійснюється згідно з чинним законодавством та умовами колективного договору.

В.о. Генерального директора Директорату медичних кадрів, освіти і наукиТетяна Орабіна

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проєкту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 22 липня 1993 року № 166»

Зміст положення акта законодавства Зміст відповідного положення проєкту акта
Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22 липня 1993 року № 166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 серпня 1993 р. за № 113 «Про подальше удосконалення системи післядипломної підготовки лікарів (провізорів)»
Про подальше удосконалення системи післядипломної підготовки лікарів (провізорів) Про подальше удосконалення системи післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників
З метою подальшого удосконалення і впорядкування системи підвищення кваліфікації лікарів (провізорів)

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1.1. Положення про післядипломне навчання лікарів (провізорів) (додається).

1.2. Положення про факультет удосконалення лікарів (провізорів) при вищих медичних і фармацевтичних

навчальних закладах (додається).

1.3. Положення про підвищення кваліфікації лікарів (провізорів) на курсах інформації і стажування (додається)

1.4. Положення про державний інститут удосконалення лікарів (провізорів) (додається).

З метою подальшого удосконалення і впорядкування системи післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1.1. Положення про деякі питання післядипломної освіти медичних та фармацевтичних працівників, що додається.

1.2. Затвердити Положення про професійне медичне стажування за межами закладу охорони здоров’я, де працює працівник, що додається.

Міністр охорони здоров’я УкраїниВіктор Ляшко

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті