Які виклики очікують Україну після завершення пандемії COVID-19?

Михайло Радуцький, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет), на своїй сторінці у Facebook оприлюднив пост, у якому зазначив, що за кілька років пандемія завершиться, та скоріше за все коронавірус перейде в розряд таких сезонних хвороб, як грип. Але у світі постійно з’являються нові ризики.

На сьогодні лікування хворих на COVID-19 здійснюється в межах пакету «Стаціонарна допомога пацієнтам з коронавірусом» Програми медичних послуг на 2021 р. Після того, як в Україні офіційно завершиться карантин, почне діяти інший пакет — «Готовність реагування на інфекційні хвороби». Адже інфекційні лікарні вже не зможуть достатньо «заробляти», надаючи послуги пацієнтам. Тому замість сплати за надану послугу вони будуть отримувати кошти за готовність відреагувати на спалах інфекційної хвороби.

«На початку 2020 р. системи охорони здоров’я провідних країн не були готові до COVID-19. І велика помилка сьогодні готуватися лише до боротьби з черговою хвилею «чергового» штаму коронавірусу. Загрози можуть бути зовсім іншого характеру. Які саме — не здатні спрогнозувати навіть вчені та футурологи. Найчастіше прогнози — це спроба змоделювати подальший розвиток подій сьогодення. Втім, людство все частіше стикається з раніше невідомими явищами», — зауважив голова Комітету.

Також він нагадав, що на минулому тижні стартувало обговорення Програми медичних гарантій–2022. Експертам пропонується надати пропозиції за 37 пакетами. Одна з ініціатив стосується розширення пакета «Готовність до реагування на інфекційні хвороби» до більш широкого за спектром завдань пакета «Готовність до реагування на інші надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру». Ідея полягає в тому, щоб створити медичну інфраструктуру, здатну протистояти не лише вірусам, а й іншим загрозам.

Попередні вимоги до підписання цього пакета послуг з Національною службою здоров’я України є наступними:

• наявність плану, локальних протоколів та сценарію дій у разі надзвичайної ситуації;
• розділення потоків хворих, готовність до масового прийняття хворих;
• забезпечення ізоляції пацієнтів з інфекційними хворобами;
• наявність ліжок з підведеним киснем;
• забезпечення закладу компонентами крові;
• наявність 4 анестезіологів та 2 лікарів з медицини надзвичайних станів;
• наявність 6 апаратів штучної вентиляції легенів, електрокардіографа, комп’ютерного томографа, рентгену, не менше 8 пульсоксиметрів та ін.

«З точки зору забезпечення безпеки держави ідея колег з МОЗ та НСЗУ вчасна і правильна. Досвід боротьби з пандемією вчить бути готовим до несподіванок. Навіть економічно більш доцільно підтримувати працюючу систему — ніж потім в авральному режимі створювати її з нуля. Що для мене також є важливим — система реагування на нові виклики здатна існувати і розвиватися в умовах медичної реформи. Жодним чином не потрібно повертатися до старої моделі», — резюмував М. Радуцький.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!