Якою є наразі ситуація у світі, чи продовжується спалах?
У світі кількість нових випадків захворювання на 100 тис. населення стабілізується на практично максимальній позначці, яка відмічалася раніше. Наразі тренд до зниження є лише в Південній Америці, натомість воно повністю перекривається великим зростанням у Північній Америці. Інші континенти знаходяться на плато.
В Європі зафіксовано невелике підвищення захворюваності. Однак це ще не є ознакою поновлення тренду. Найбільш негативним аспектом є те, що вже місяць Європа перебуває на максимальній позначці поточних хвиль захворюваності. При цьому спад не продовжився, як це, наприклад, відбулося в Південній Америці.
Серед 15 великих країн Європи (із населенням більше 10 млн осіб) зниження даного показника відбувається лише в Іспанії та Нідерландах. Франція рухається в «лідери» загострення ситуації з поширенням COVID-19. Наступного тижня Франція може очолити список антилідерів серед великих країн Європи. Німеччина також приєднується до країн зі спалахом, захворюваність ще невисока, однак порівняно з попереднім тижнем вона підвищилася наполовину — наразі в цій країні найвищий показник темпів приросту захворюваності на COVID-19 в Європі.
Україна продовжує перебувати на звичній 12-й позиції за рівнем захворюваності серед інших великих країн Європи. Наразі цей показник в Україні поступово зростає, однак відстань від країн зі спалахами ще є досить великою. Проте ризик появи спалаху не зникає — за показниками він посилюється щотижня.
У Росії традиційно рівень смертності в 10 разів вищий за середній показник в Європі, що, ймовірно, пов’язано з меншим охопленням населення щепленням.
У Великій Британії не зафіксовано зниження захворюваності, країна перебуває на 1–2-й позиції за рівнем поширення захворювання. Однак враховуючи високий відсоток вакцинації, показник смертності не наздоганяє високі показники поширення захворювання.
Які тенденції відмічають в Україні?
В Україні частка виявлення продовжує залишатися однією з найменших в Європі — 2,8%. Нагадаємо, Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує утримувати коефіцієнт виявлення на рівні до 5%.
Темпи госпіталізації в Україні починають прискорюватися. Минулого тижня частка збільшення кількості госпіталізацій в Україні становила 10%, поточного — 12%.
«Здавалося б, відставання у прискоренні невелике. Однак зараз більше регіонів роблять внесок у це зростання, тому ми вже починаємо говорити про тренд на прискорення», — відмітив Ю. Ганиченко.
Показовою є різниця між кількістю госпіталізованих і виписаних: цього тижня число госпіталізацій переважає таке виписки вже на чверть, минулого тижня — на 18%. Це означає, що далі навантаження на систему охорони здоров’я в Україні продовжить підвищуватися.
Наскільки зайнятими наразі є медичні ресурси?
Найбільше прискорення зайнятості зараз відмічається щодо реанімаційних ліжок, але в рамках допустимих коливань. Реанімаційні ліжка зайняті на 15%. Разом із тим приблизно на 1–2 відсоткових пункти за тиждень збільшується зайнятість ковідних ліжок — зайняте кожне 10-те ліжко з киснем.
Варто завернути увагу на те, що підвищилися темпи заповнення ковідних ліжок порівняно з попередніми тижнями. Цього тижня це пришвидшення становило 16%, минулого тижня було на рівні 9%.
«Навантаження на систему охорони здоров’я зростає з двох причин: по-перше, це збільшення кількості госпіталізацій, а по-друге — це збільшення розриву між госпіталізаціями і виписками. На ковідні ліжка не тільки потрапляє більше людей, ніж раніше, а вони починають прибувати з більшою інтенсивністю, ніж це відбувається щодо виписки», — зауважив керівник Центру економіки охорони здоров’я KSE. Такої ж динаміки KSE очікує й наступні тижні через збільшення кількості госпіталізацій.
Які регіони України знаходяться в зоні найвищого ризику зростання захворюваності?
На відміну від попереднього тижня, вже 19 з 25 регіонів перебувають у стадії зростання захворюваності. При цьому у 16 з них показники є досить критичними (госпіталізації тиждень до тижня від 18 до 80 осіб). Тож коливання на рівні плато можуть продовжуватися, разом із тим у деяких випадках це може бути початок індикації спалаху.
«Поки що про спалах в Україні не йдеться. Ми говоримо про прискорення зростання захворюваності. Можливо, ця ситуація зміниться у кращий бік наступного тижня», — зазначив Ю. Ганиченко.
Наразі найбільшою загрозою для чергового спалаху в Україні є розпорошений вклад різних регіонів у зростання захворюваності, а не локалізований вплив конкретного регіону. Це значить, що будь-який з регіонів, який наразі має критичні показники, потенційно може бути точкою поширення спалаху.
Минулого тижня найбільш тривожну динаміку демонстрували 4 регіони: Одеська, Донецька, Запорізька і Херсонська області. Зростання в цих регіонах становило фактично 100% усього підвищення рівня госпіталізацій в Україні.
Зараз до найбільш критичних регіонів належать Дніпропетровська, Харківська, Чернівецька і Житомирська області. Інші регіони є так само порівняно критичними, їх внесок дуже зіставний із цими чотирма. Отже, кількість регіонів з достатньо критичною ситуацією зросла з 4 минулого до 16 поточного тижня.
Лише 6 регіонів перебувають у так званій зоні тимчасової безпеки: Волинська, Луганська, Донецька, Сумська, Херсонська та Одеська області. Однак єдине суттєве зниження зараз фіксується лише в Одеській обл., у якій показники значно підвищилися минулого тижня.
Адаптивний карантин «виловлює» значне зростання кількості госпіталізацій у Полтавській і Рівненській областях, де рівень захворюваності є одним з найнижчих по країні. Показовим є те, що зараз вже 7 регіонів перебувають вище позначки 4% коефіцієнта виявлення випадків. Нагадаємо, що 4% рівень виявлення встановлений граничним для «зеленого» рівня епідеміологічної небезпеки в Україні. Однак поки мова не йде про втрату контролю над захворюваністю в Україні.
«Якщо коефіцієнт виявлення випадків буде перевищений по всій країні (більше ніж 4%), то Україна, відповідно, може вийти із «зеленого» рівня епідеміологічної безпеки. Поки що на рівні країни ситуація залишається стабільною — коефіцієнт виявлення випадків тримається нижче 3%», — констатує керівник Центру економіки охорони здоров’я KSE.
На якому рівні знаходиться показник смертності?
Минулого тижня середній показник смертності в Україні становив 20 на добу, цього тижня вже — 24. Про початок тренду на зростання не йдеться, оскільки цього, як і попереднього тижня, були дні із аномально високими показниками смертності, що може свідчити про так звані дописування в рамках системи охорони здоров’я.
За прогнозом KSE, показник смертності має залишатися на плато і не бути вищим за 24 померлих за добу найближчим часом.
За яким сценарієм KSE «рухається» захворюваність в Україні?
Сценарії руху захворюваності в Україні KSE на першу половину 2021 р. абсолютно реалізовані. «Ми не очікували жодного стрибка у смертності більшою мірою через те, що була низька база захворілих. Навіть якби виник спалах захворюваності, то смертність у цій першій половині поточного кварталу не встигала б за зростанням захворюваності», — пояснив Ю. Ганиченко.
Натомість у другій половині поточного кварталу «жовтий» та «чорний» сценарії розходяться. За яким сценарієм «рухатиметься» захворюваність в Україні, наразі залежить від того, залишиться зростання на рівні окремих регіонів чи досягне рівня країни.
Тенденції вакцинації
Зростання темпів вакцинації у світі починає знову прискорюватися. Минулого тижня додатково були вакциновані принаймні 1 дозою 100 млн осіб. Наразі 2,45 млрд осіб у світі отримали принаймні одну дозу вакцини проти SARS-CoV-2: 31,4% всього населення світу.
В Європі 386 млн осіб отримали принаймні одну дозу вакцини проти SARS-CoV-2: 51,6% всього населення Європи.
Аналізуючи нові спалахи у великих європейських країнах, Ю. Ганиченко відмітив: «Вакцинація — це дієвий метод, який дозволяє впливати на тренди щодо смертності. Прикладом цього є ряд європейських країн з високими показниками вакцинації. Навіть якщо виникає спалах, то показники смертності і госпіталізації не підвищуються так стрімко, як це відбувається в невакцинованих країнах».
До топ-10 країн світу за рівнем вакцинації входять Об’єднані Арабські Емірати, Ісландія, Сінгапур, Катар, Португалія, Уругвай, Данія, Чилі, Іспанія та Канада. У цих країнах вакциновано вже більше ніж три чверті всього населення принаймні 1 дозою і більше 60% населення вакциновані повністю.
В Україні наразі принаймні 1 дозою вакциновано 12,4% населення. Темпи нарощування вакцинації в Україні (+1,5% щотижня) вже відчутно вищі за середні світовий та європейський рівні. Темпи вакцинації в Україні зростають помірно: середня кількість щеплень зараз становить 132 тис. на добу.
Чверть населення Києва вже вакциновані принаймні 1 дозою. Найменше все ще вакцинує Західний регіон.
Наразі вакцина в Україні є. За поточних темпів вже наявної в Україні вакцини вистачить принаймні до кінця вересня 2021 р.
Чому інтервал між першою та другою дозами вакцини від AstraZeneca варто зменшити?
Національною технічною групою експертів з питань імунопрофілактики Міністерства охорони здоров’я України рекомендовано прийняти рішення про зменшення інтервалу між першою та другою дозами AstraZeneca, зважаючи на наступне:
- значне зниження ефективності лише однієї введеної дози вакцини від AstraZeneca проти штаму «дельта», при цьому дві дози демонструють незначне «просідання» ефективності;
- значний ризик спалаху в країні, при якому вакциновані однією дозою вакцини від AstraZeneca отримають порівняно невеликий захист від штаму «дельта». Даний ризик не перекриває користь від потенційного підвищення ефективності при введенні другої дози через 12 тиж замість рекомендованих 4–8 тиж;
- прийняття рядом країн зменшеного інтервалу між 1-ю та 2-ю дозою вакцини від AstraZenecа. Це, зокрема, Велика Британія, Північна Ірландія, Канада, Австралія та інші країни світу;
- невелику поточну базу вакцинованих однією дозою вакцини від AstraZeneca в Україні, що в поєднанні з потенційним спалахом підвищує ризик чекати 12 тиж замість 4–8 тиж.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим