Якими є можливості Програми медичних гарантій у боротьбі з туберкульозом?

Туберкульоз — це інфекційне захворювання, викликане мікобактерією туберкульозу, яку ще називають паличкою Коха. Наразі в Україні спостерігається певне зниження кількості нових випадків та рецидивів туберкульозу. Водночас Україна все ще залишається однією з країн світу, в якій поширена найбільш тяжка форма туберкульозу, її лікування є тривалим, дороговартісним та не завжди ефективним. З метою обговорення питань протидії поширенню туберкульозу 30 серпня відбувся форум на тему «Боротьба з туберкульозом в Україні: можливості Програми медичних гарантій та нові моделі взаємодії».

Дмитро Самофалов, тимчасово виконуючий обов’язки голови Національної служби здоров’я України (НСЗУ), зазначив, що діагностика та лікування інфекційних захворювань, зокрема туберкульозу, перебуває в особливому фокусі Програми медичних гарантій (ПМГ).

Адже вона побудована так, щоб пацієнт з туберкульозом отримував доступне, сучасне і ефективне лікування. Надалі доповідач розповів про універсальне покриття медичними послугами, що є основною місією НСЗУ.

Д. Самофалов зауважив, що метою реформи є відхід від концепції утримання інфраструктури лікарень до оплати за реально надану послугу.

Раніше оплата відбувалася за ставками, які, у свою чергу, визначалися відповідно до кількості ліжок, що призводило до того, що пацієнта затримували в закладі охорони здоров’я так довго, як це було можливо та іноді, наприклад, для хворих на туберкульоз, це не мало ніякого сенсу.

Як наголосив доповідач, НСЗУ прагне перейти до механізму оплати за надані послуги, перелік яких також має бути визначеним та зрозумілим.

Доповідач також поінформував, що в Україні за рік виявляють близько 25 тис. нових випадків захворювання на туберкульоз. Таких людей лікують 2500 лікарів, тобто на 1 лікаря припадає всього 10 пацієнтів на рік.

Що потрібно змінювати в національній системі лікування туберкульозу? Зокрема, слід почати впроваджувати сучасні підходи лікування, далі зменшити тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі, розвивати амбулаторний рівень надання допомоги хворим з туберкульозом.

З 2020 р. всі фтизіатричні заклади перейшли на роботу за договорами з НСЗУ. Відповідно, було сформовано пакети послуг для пацієнтів з туберкульозом. Цього року така система продовжує розвиватися, а саме: було запроваджено пакет послуг для пацієнтів з туберкульозом на первинній ланці медичної допомоги. Пацієнт безоплатно в рамках ПМГ отримує:

  • амбулаторну консультацію фтизіатра;
  • лікування у стаціонарі за потреби;
  • після закінчення терапії у стаціонарі — амбулаторне лікування у вигляді супроводу лікаря, з яким підписано декларацію.

За пакетом медичних послуг «Діагностика та лікування дорослих та дітей в стаціонарних та амбулаторних умовах» пацієнт отримує безоплатно увесь комплекс послуг, які показані йому клінічно. Зокрема, це:

  • лабораторно-інструментальні дослідження;
  • терапія та ліки з Національного переліку основних лікарських засобів,
  • препарати, які закуповуються централізовано за бюджетні кошти.

Д. Самофалов також зазначив, що надавачі медичних послуг, які визначені для надання фтизіатричної допомоги в кожній області та м. Київ, у разі відповідності вимогам мають можливість укладати договори з НСЗУ і за іншими напрямами медичних послуг.

Зокрема, за амбулаторним пакетом для діагностики туберкульозу та надання допомоги пацієнтам, які не мають встановленого діагнозу «туберкульоз», а також за хірургічним пакетом медичних послуг.

На сьогодні 25 закладів уклали з НСЗУ договір за пакетом послуг «Діагностика та лікування дорослих та дітей в стаціонарних та амбулаторних умовах» на суму 1,195 млрд грн, яка розрахована на 9 міс 2021 р.

Про доступність медичної допомоги для хворих на туберкульоз розповіла Тетяна Бойко, заступник голови НСЗУ. У першу чергу вона наголосила на важливості соціального супроводу таких пацієнтів з боку органів місцевого самоврядування.

Тобто необхідно, щоб після стаціо­нарного лікування пацієнти знайшли лікаря, з яким можна укласти декларацію і який буде вести їх на амбулаторному етапі. Така комплекс­на допомога і відповідальне ставлення всіх учасників процесу сприятиме якнайшвидшому одужанню пацієнтів.

Доповідач зауважила що 434 заклади первинної медичної допомоги підписали у 2021 р. з НСЗУ договір на надання допомоги пацієнтам з туберкульозом, з них 5 — приватних закладів та 5 лікарів — фізичних осіб — підприємців. Загальна сума договорів становить понад 85 млн грн.

Т. Бойко підкреслила, що сума виплат залежить від кількості пролікованих пацієнтів. Пакет послуг оплачується за капітаційною ставкою, яка становить 775 грн на місяць за кожного пацієнта з урахуванням коефіцієнту за супровід та результати лікування.

За місяць, коли пацієнта вилікували, заклад отримує оплату з коефіцієнтом 2, тобто вдвічі більшу. А за кожен місяць, в якому пацієнт продовжує лікування, оплата відбувається з коефіцієнтом 0,75.

За даними електронної системи охорони здоров’я, станом на липень поточного року найбільше пацієнтів з туберкульозом спостерігалося у своїх лікарів, з якими підписано декларації в таких областях:

  • Миколаївська — 174,
  • Донецька — 134,
  • Дніпропетровська — 92.

Найнижчий показник фіксують у:

  • Чернівецькій — 8,
  • Кіровоградській — 12,
  • Хмельницькій областях — 14 пацієнтів.

«Завдяки даним електронної системи охорони здоров’я можна проаналізувати, скільки мешканців громади потребують таких послуг. Ця інформація є цінною і корисною для місцевих органів влади.

Адже вона дає змогу приймати управлінські рішення на основі даних і на користь мешканців громади. У такому разі завданням місцевих органів влади є здійснення аналізу таких даних та допомога закладам первинної допомоги у підготовці та укладенні з НСЗУ договору на пакет супроводу пацієнтів з туберкульозом», — резюмувала Т. Бойко.

Руслана Дутчук, головний спеціаліст відділу взаємодії із зовнішніми експертами управління фінансових гарантій медичного обслуговування Департаменту замовлення медичних послуг та лікарських засобів НСЗУ, розповіла про маршрут пацієнта з підозрою на туберкульоз та з підтвердженим захворюванням.

Спершу доповідач зазначила, що всі надавачі медичних послуг, які уклали договір з НСЗУ за напрямом «Первинна медична допомога» відповідають специфікаціям та умовам закупівлі медичних послуг за цим напрямом. Відповідно до обсягу медичних послуг, який надавач зобов’язується надавати за договором, передбачено, зокрема, такі пункти:

  • профілактика, діагностика та раннє виявлення соціально небезпечних хвороб,
  • обстеження контактних щодо туберкульозу осіб та видача направлення для надання вторинної (спеціалізованої) та/або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги,
  • взаємодія з лікарем-фтизіатром та/або лікарем-фтизіатром дитячим щодо діагностики та лікування пацієнтів з туберкульозом.

Алгоритм дій лікаря первинної медичної допомоги передбачає такі кроки:

1) у Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженому наказом МОЗ від 19.03.2018 р. № 504, вказується, що люди, які є контактними з хворими на активний туберкульоз, будь-якої вікової групи мають бути опитані щодо наявності симптомів, які можуть свідчити про захворювання;

2) лікар первинної медичної допомоги має провести огляд пацієнта, зібрати анамнез життя та захворювання, здійснити відповідну діагностику та диференційну діагностику;

3) у разі якщо до переліку амбулаторно-інструментальних обстежень не входять необхідні обстеження, що надаються на первинному рівні, лікар первинної ланки може виписати направлення на їх проведення на амбулаторному рівні, а пацієнт обере більш зручний для нього заклад охорони здоров’я, що уклав договір за цим напрямом, та пройде необхідні обстеження там.

Юрій Варченко, головний фахівець з координації програм діагностики та лікування туберкульозу Центру громадського здоров’я (ЦГЗ) розповів про систему протитуберкульозної медичної допомоги населенню на регіональному рівні та в умовах реалізації ПМГ.

Система протитуберкульозної служби складається з трьох рівнів:

1) національний рівень (Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони здоров’я, ЦГЗ, НСЗУ);

2) регіональний рівень (обласні ради/адміністрації, регіональні фтизіопульмонологічні центри, регіональні офіси НСЗУ);

3) рівень громад (міжрайонні фтизіатри, приватні та комунальні медичні служби).

Він зазначив, що МОЗ формує політику у сфері боротьби з туберкульозом, НСЗУ фактично формує бюджет та фінансує послуги, а ЦГЗ координує програмну діяльність та всі інші заходи, які потребують програмних компонентів, зокрема це введення нових схем лікування, формування пропозицій щодо відповідного пакету послуг, умови та специфікації щодо закупівлі медичних послуг тощо.

Надалі доповідач поінформував про показники діяльності протитуберкульозної служби за 2020 р. Зокрема, минулого року:

  • 23 494 пацієнти розпочали лікування у 2020 р., що на 26% менше порівняно з 2019 р.,
  • 7881 пацієнт (33,5%) із 23 494 розпочав лікування минулого року амбулаторно з першого дня (в 2019 р. — 8639 пацієнтів із 31 349, тобто 27,5%),
  • було наявно 6544 ліжок у стаціонарних відділеннях станом на 01.01.2020 р. (це на 42% менше, ніж минулого року) тощо.

За словами Ю. Варченка, однією з проблем, яка наразі існує на районному рівні, є забезпечення первинною діагностикою туберкульозу населення. Мається на увазі мікробіологічна діа­гностика захворювання.

На його думку, в регіонах має бути створена система транспортування біологічного матеріалу для виявлення хвороби, та наразі це питання остаточно не вирішено, адже фінансування НСЗУ не завжди дозволяє забезпечити на достатньому рівні, зокрема, транс­портування біологічного матеріалу. Виділення коштів має відбуватися на регіональному рівні, тобто цим має займатися місцева влада.

Резюмуючи свій виступ, Ю. Варченко розповів про ключові бар’єри стосовно впровадження амбулаторного лікування туберкульозу в Україні. Ними є:

  • недостатня поінформованість лікарів загальної практики з питань профілактики, діагностики та лікування туберкульозу;
  • стигма по відношенню до пацієнтів із цим захворюванням,
  • відсутність системи мотивації постачальників первинної медичної допомоги.

Вказав доповідач також і на перспективи та плани ЦГЗ на майбутнє щодо боротьби з туберкульозом, зокрема, це:

  • мобілізація зусиль на всіх рівнях для усунення прогалин у виявленні та діагностиці пацієнтів з туберкульозом, які поглибилися внаслідок впливу COVID-19, і раціональне використання ресурсних можливостей протитуберкульозної служби для включення боротьби з коронавірусною хворобою,
  • реформування системи надання протитуберкульозної допомоги для забезпечення універсального доступу до послуг з виявлення, діагностики, лікування туберкульозу й догляду за хворими та модернізація системи надання стаціонарної медичної допомоги хворим з активною формою захворювання,
  • створення системи амбулаторної допомоги, паліативної та хоспісної медицини, лікування лікарсько-стійкого туберкульозу відповідно до кращих міжнародних практик,
  • забезпечення належного фінансування закладів, які надають допомогу пацієнтам з туберкульозом на всіх рівнях тощо.

Під час заходу учасники обговорювали питання державної політики у сфері боротьби з туберкульозом, стратегії розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги та проблеми, які заважають запровадженню повноцінної форми амбулаторного лікування пацієнтів із цим захворюванням.

Окрім того, мова йшла і про Програму медичних гарантій, яка стала своєрідним інструментом підвищення якості медичної допомоги хворим на туберкульоз.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті