Обов’язковий е-рецепт — позиція AIPM Ukraine

Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників AIPM Ukraine опублікувала позицію щодо запровадження в Україні обов’язкового електронного рецепта на всі лікарські засоби рецептурної групи відпуску.

Так, AIPM зазначає, що повністю підтримує рух нашої держави в бік діджиталізації та цифровізації. Однак підходити до запровадження даного процесу, особливо у сфері охорони здоров’я, потрібно виважено та сплановано. Зокрема, в проєкті наказу не визначено чіткі технічні вимоги до центральної бази даних і медичних інформаційних систем (МІС) лікувальних закладів та аптечної мережі для роботи в системі e-Health України з такими електронними рецептами.

Критично важливо, на думку представників AIPM, передбачити і пілотний проєкт такого переходу для оцінки викликів та перешкод для цього процесу, і дублюючий механізм з використанням паперового рецепта для забезпечення безперервного лікувального процесу й уникнення штучних проблем з відпуском рецептурних препаратів в аптечних закладах пацієнтам.

Для вирішення всіх нагальних питань AIPM пропонує створити робочу групу та провести фахову дискусію з метою доопрацювання проєкту наказу; та визначити перехідний період після 01.04.2022 р., упродовж якого лікарі зможуть продовжувати використовувати паперові рецепти для забезпечення лікувального процесу та уникнення проблем з відпуском рецептурних лікарських засобів.

З повним текстом позиції можна ознайомитися нижче.

Нагадаємо, що 28 серпня на сайті МОЗ Украї­ни для громадського обговорення оприлюднено проєкт наказу МОЗ, який розроблено на виконання Указу Президента України від 18.08.2021 р. № 369/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року «Про стан національної системи охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою».

Відповідно до цього указу на МОЗ покладено обов’язок у місячний строк з дати прийняття документа забезпечити внесення змін до нормативно-правових актів задля унеможливлення придбання без електронного рецепта в роздрібній мережі аптечних закладів антибактеріальних, противірусних та гормональних лікарських засобів, імуномодуляторів.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Позиція Асоціації представників міжнародних фармацевтичних виробників AIPM Ukraine щодо проєкту наказу МОЗ України «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360»

Однією з важливих складових сучасної реформи системи охорони здоров’я в Україні є запровадження цифрових технологій у створенні, обробці та аналізі медичних даних. Це стосується як медичних даних пацієнтів, так і ресурсів, які інвестує країна в систему охорони здоров’я. Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ), що забезпечує обмін медичною інформацією та реалізацію програми медичних гарантій населення, отримала назву eHealth. Ця система складається з центральної бази даних (ЦБД), яка адмініструється ДП «Електронне здоров’я», і різноманітних периферійних електронних медичних інформаційних систем (МІС), які автоматизують обмін медичною інформацією між медичними закладами і ЦБД.

Розуміючи важливість руху до електронної системи охорони здоров’я в Україні, ми підтримує­мо поступовий перехід до виписування рецептів на лікарські засоби, які згідно з інструкцією для медичного застосування лікарського засобу підлягають відпуску за рецептом, у формі електронного документа — електронного рецепта.

На думку фахівців Асоціації, у проєкті наказу чітко визначено кінцеву мету нормативно-правового акта задля раціонального використання всіх рецептурних лікарських засобів та подолання проблеми неконтрольованого відпуску з аптечних закладів рецептурних лікарських засобів без рецепта лікаря, але відсутня реалістична «дорожня карта» цього процесу на наступні 6 міс.

У проєкті наказу не оприлюднено чітких технічних вимог до ЦБД і МІС лікувальних закладів та аптечної мережі для роботи в системі e-Health України з такими електронними рецептами. Згідно з останньою інформацією Національної служби здоров’я України (НСЗУ), тільки половина аптечних закладів країни працює в рамках націо­нальної програми реімбурсації лікарських засобів «Доступні ліки» і має реальний досвід роботи з електронним рецептом.

Потрібно зазначити, що, згідно з річним звітом НСЗУ за існуючою програмою «Доступні ліки» лікарі виписали, а аптеки обробили близько 12 млн електронних рецептів за весь 2020 р. За експертною оцінкою, групи препаратів, визначені в проєкті наказу, потребуватимуть більше 100 млн електронних рецептів на рік, що викликає значне занепокоєння стосовно реальної можливості масштабувати систему.

Перехід на ЕСОЗ асоціюється у суспільства з легкістю використання та значною швидкістю всіх процесів у цифровому форматі. Але реаль­ний досвід користувачів (user experience) — лікарів, фармацевтів та пацієнтів — абсолютно протилежний — швидкість обслуговування значно знижується.

Наведемо два конкретних приклади, загальновідомі громадянам країни, — відпуск препаратів в аптеках за програмою «Доступні ліки» та національна кампанія вакцинації від COVID-19.

На початку реалізації програми «Доступні ліки» фармацевти витрачали від 20 до 30 хв на обслуговування одного електронного рецепта. Сьогодні це займає менше часу, від 7 до 15 хв, але залишається значно довшим, ніж обслуговування пацієнта без електронного рецепта.

Усі, хто вакцинувався від COVID-19, зазначають, що найдовшою чергою, з трьох у цьому процесі, була черга до реєстраторів ЕСОЗ! Консультація лікаря, з паперовим журналом реєстрації, та сама вакцинація займали лічені хвилини, а очікування внесення інформації в ЕСОЗ тривало від пів години і більше. Про ефективність використання робочого часу висококваліфікованих медичних кадрів (лікарів та медичних сестер) питання окреме, але саме «повільна» електрон­на система створює головну проблему процесу.

Критичною для успіху переходу на електрон­ний рецепт є і детальна оцінка кількості лікарів різних спеціальностей та медичних закладів, які повинні мати можливість виписувати електрон­ні рецепти, умови надання їм доступу до системи, обладнання для лікарів та процесу їх навчання роботі із системою. Сьогодні з електронним рецептом за програмою «Доступні ліки» працюють близько 20 тис. лікарів первинної ланки системи охорони здоров’я (сімейні лікарі та терапевти), але зазначені в проєкті наказу групи лікарських засобів призначаються значно ширшою групою лікарів швидкої та невідкладної допомоги, спеціалістами другої та третьої ланки системи охорони здоров’я, які поки що не мають досвіду роботи з електронним рецептом. Окремо треба працювати над можливостями МІС та обладнанням лікаря для виписування електронного рецепта безпосередньо біля ліжка хворого на всій території нашої країни.

І головне, чітко визначити мету для ЕСОЗ: процес виписування електронного рецепта та його обслуговування в аптеці мають бути швидшими або еквівалентними роботі з паперовим рецептом. Реальний персональний досвід роботи із системою лікаря, працівника аптеки та пацієнта має бути позитивним. На відміну від електронного рецепта за програмою «Доступні ліки», де лікарі й працівники аптеки мають реальну економічну мотивацію для надання пацієнту безоплатних або частково реімбурсованих препаратів для лікування, успіх виписування електронних рецептів для зазначених у проєкті наказу груп препаратів буде повністю залежати від практичного досвіду користувачів системи.

Перехід на електронний рецепт має бути детально прорахованим та підготовленим — потрібно передбачити і пілотний проєкт з такого переходу для оцінки викликів та перешкод цього процесу, і дублюючий механізм використання паперового рецепта для забезпечення безперервного лікувального процесу й уникнення штучних проблем з відпуском рецептурних препаратів в аптечній мережі пацієнтам.

Враховуючи вищевикладене, ми звертаємося з пропозицією: створити робочу групу та провести фахову дискусію з представниками всіх зацікавлених учасників ринку — лікарів та медичних закладів, фармацевтів та дистриб’юторів, виробників лікарських засобів та регуляторів ринку з метою доопрацювання проєкту наказу; та визначити перехідний період після 01.04.2022 р., впродовж якого лікарі зможуть продовжувати використовувати паперові рецепти для забезпечення лікувального процесу та уникнення штучних проблем з відпуском рецептурних препаратів в аптечній мережі.

Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників AIPM Ukraine

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті