Чому таблетки бувають різних кольорів та форм і як це може впливати на клінічні та економічні результати

Виявляється, значна частина загального терапевтичного ефекту ліків може бути зумовлена зовсім неспецифічними їх властивостями. У цьому контексті, зокрема, йдеться про очікування, викликані зовнішнім виглядом лікарських засобів (Köteles F. et al., 2009; Wan X. et al., 2015). В умовах поліпрагмазії, особливо серед пацієнтів похилого віку, чітка диференціація лікарських засобів за формою, розміром і кольором дає змогу знизити ризик помилок при застосуванні, наприклад, пропуску потрібної дози або випадкового передозування. У цьому контексті дизайн таблетки фактично виступає як «фізичний код безпеки», доповнюючи систему фармацевтичного маркування (Aceves-Gonzalez C. et al., 2024; Sikaria K. et al., 2026).

Психосемантика кольору

Колір — потужний психосенсорний стимул, здатний суттєво впливати на психоемоційний стан, когнітивні процеси та поведінкові реакції людини. Його вплив простежується у низці повсякденних побутових рішень — від вибору дизайну середо­вища до формування очікувань щодо певних об’єктів, включаючи лікарські засоби (Tao D. et al., 2018). Так, червоний колір традиційно асоціюється з енергією та збудженням, тоді як пастельні та холодні відтінки (зокрема синій) сприяють відчуттю спокою та релаксації. У контексті фармацевтичної продукції ці ефекти набувають особливого значення, оскільки колір може впливати не лише на сприйняття препарату, а й, як виявляється, на поведінку хворого, його очікування від відповідної терапії та, зрештою, на фінальні терапевтичні результати (Amawi R.M. et al., 2022; Alessandrini E. et al., 2023).

Зокрема, визначено, що у фармацевтичній практиці колір лікарських форм виконує низку важливих функцій:

• є інструментом ідентифікації, що дає змогу диференціювати препарати, особливо в умовах поліпрагмазії, знижуючи ризик помилок при застосуванні (Filiatrault P., 2009);
• може формувати візуальну ідентичність ліків, відіграючи ключову роль у брендингу, особливо для безрецептурних засобів (More A.T. et al., 2023);
• може впливати на комплаєнс: потенційно привабливі кольорові таблетки частіше асоціюються з ефективністю, що підвищує прихильність пацієнтів до запропонованої терапії (наприклад продемонстровано, що колір таблеток значно допомагає в ідентифікації ліків та дотриманні режиму застосування, особливо серед людей похилого віку, жінок та осіб із нижчим рівнем освіти (Rao S. et al., 2025));
• виступає як невербальний сигнал, який може допомогти узгоджувати очікування пацієнта з терапевтичним ефектом препарату, формуючи додатковий психоемоційний терапевтичний контекст (Wan X. et al., 2015).

Важливо відзначити, що низка досліджень підтверджує існування стійких асоціативних зв’язків між кольором та очікуваною фармакологічною дією (таблиця) (de Craen A.J. et al., 1996; Amawi R.M. et al., 2022; Alessandrini E. et al., 2023).

Слід зауважити, що колір здатен модулювати навіть нейро­гуморальні реакції організму ще до прийому діючої речовини, посилюючи або послаблюючи плацебо-ефект (de Craen A.J. et al., 1996). Пацієнти по-різному оцінюють ефективність, переносимість і навіть ймовірність розвитку побічних реакцій залежно від кольору препарату (Amawi R.M. et al., 2022). Це підкреслює значення кольору як фактора, що може впливати на споживчий вибір та терапевтичну поведінку.

Окрему увагу привертає проблема варіабельності кольору генеричних препаратів. Доведено, що зміна зовнішнього вигляду лікарського засобу, зокрема його кольору, може негативно впливати на прихильність до лікування. Так, пацієнти, які отримують генерики різного кольору, мають більш ніж на 50% вищу ймовірність припинення терапії (Kesselheim A.S. et al., 2013), а зміна зовнішнього вигляду препарату асоціюється з підвищенням ризику передчасного припинення лікування на 34% (Kesselheim A.S. et al., 2014). Незважаючи на відсутність обов’язкових вимог до уніфікації вигляду генеричних препаратів, регуляторні органи^* рекомендують враховувати фізичні характеристики лікарських форм для підвищення профілю безпеки та комплаєнсу.

Додатково встановлено, що насичені, глибокі кольори (наприклад темно-синій або бордовий) часто асоціюються з більшою «силою» та концентрацією препарату, тоді як світлі або пастельні відтінки — з м’якою дією (de Craen A.J. et al., 1996; Amawi R.M. et al., 2022). Примітно, що сьогодні фармацевтичні компанії при створенні ліків теж використовують ці закономірності, наприклад, яскраві або комбіновані кольорові рішення для оригінальних препаратів з метою їх візуальної диференціації від генеричних засобів.

Таким чином, колір лікарського засобу є не лише елементом дизайну, а й може формувати очікування пацієнта, впливаючи на плацебо-відповідь та прихильність до терапії (Amawi R.M. et al., 2022).

Форма як інструмент ергономіки

Пероральна доставка твердих ліків продовжує залишатися золотим стандартом у фармацевтичних рецептурах завдяки своїй ефективності, потенційній легкості введення та підвищеному комплаєнсу. Таблетки як одна з найпоширеніших лікарських форм можуть забезпечити очікувану точність дозування, технологічну простоту та потенційну доступність для хворих, а їх різноманітність дає можливість адаптувати характеристики відповідної лікарської форми до конкретних терапевтичних потреб (Atre P. et al., 2025).

Водночас однією з цікавих особливостей таблеток є їх геометрія, що, як виявляється, виконує не лише технологічну, а й може відігравати клінічно значущу роль, поєднуючи ергономічні та ідентифікаційні функції. Дослідження показують, що близько 27% пацієнтів відчувають труднощі при ковтанні таблеток, при цьому більшість надають перевагу малим за розміром формам, зокрема плоским круглим або овальним таблеткам, тоді як великі таблетки часто викликають негативне сприйняття та дійсно можуть механічно подразнювати слизову оболонку стравоходу. У клінічній практиці це набуває особливого значення, наприклад для пацієнтів із дисфагією, яким доцільно призначати препарати в ергономічних формах. Водночас круглі таблетки можуть бути більш прийнятними для проведення діагностичних процедур (Sirajo M. et al., 2017; Allen J. et al., 2025).

Цікаво, що розмір і форма можуть навіть по-різному інтерпретуватися: великі, складні за формою таблетки можуть створювати уявлення про «потужніше» лікування, тоді як у сегменті інноваційних препаратів, навпаки, мініа­тюрність і геометрична точність можуть асоціюватися з високою технологічністю виробництва та точністю дозування (Mitra B. et al., 2020; Kabeya K. et al., 2021; Sundarkumar V. et al., 2023; Bernatoniene J. et al., 2025).

Актуальність зовнішнього вигляду також є важливою в контексті проблеми препаратів групи LASA (look-alike, sound-alike), які мають співзвучну назву та залишаються значущим фактором ризику фармакологічних помилок у клінічній практиці. Незважаючи на впровадження різних запобіжних стратегій, саме особливий дизайн лікарської форми — включаючи форму таблетки — є важливим додатковим бар’єром для помилкового застосування у цьому випадку^**.

Дизайн проти ціни

Окрім ергономіки, дизайн лікарської форми виступає ключовим інструментом формування суб’єктивної цінності препарату. Так, у межах когнітивної психології існує феномен «цінового очікування», коли візуальні характеристики безпосередньо впливають на сприйняття якості та ефективності. Зокрема, споживачі можуть асоціювати простий дизайн і низьку ціну з нижчою якістю препарату (Bate R. et al., 2011), тоді як складні форми, глянцеві або багатошарові покриття сприймати як ознаку технологічності та рівня якості виробництва (Spence C. et al., 2021). Це частково пояснює існування упереджень щодо генеричних препаратів: за даними систематичних оглядів, понад третина пацієнтів хибно вважають їх менш ефективними порівняно з оригінальними лікарськими засобами (Spotts E.K. et al., 2025). А от використання багатошарових плівкових оболонок, глянцевого лакування або перламутрових пігментів підсвідомо зчитується пацієнтом як ознака високих технологій виробництва. Препарати, що мають складну текстуру або ідеально гладку поверхню, сприймаються як «чистіші» та «дорожчі» порівняно з шорсткими таблетками без оболонки. Це підвищує довіру до бренду, оскільки складність виконання форми асоціюється з надійністю системи контролю якості на заводі (Spence C. et al., 2021).

Загалом візуально-ергономічні характеристики лікарської форми тісно пов’язані з так званим маркетинговим плацебо-ефектом, коли естетика препарату посилює довіру, знижує тривожність та сприяє підвищенню комплаєнсу. Розуміння цих закономірностей в умовах сучасної аптеки дає змогу фармацевтичному працівнику оптимізувати рекомендації щодо вибору лікарської форми та ефективніше комунікувати з відвідувачем, зокрема при заміні препаратів, оперуючи даними про те, що форма та дизайн є не лише елементом маркетингу, а й важливими компонентами ідентифікації та зручності застосування. А кожен візуальний сигнал працює на найголовніший результат — одужання та підтримку здоров’я!

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!