Вакцинний саміт–2021: фокус на ефективний діалог з пацієнтами та захист груп ризику

11 листопада 2021 р. в межах науково-практичної конференції «Інфекції та імунітет» відбувся щорічний Вакцинний саміт за підтримки компанії GSK, у якому взяли участь провідні українські та міжнародні експерти в галузі імунології. Захід проходив в онлайн-форматі, що дозволило фахівцям охорони здоров’я з усіх регіонів України отримати актуальну інформацію про світові науко­ві тенденції в галузі вакцинопрофілактики.

У період пандемії COVID-19 захист від вакцинокерованих інфекцій стає особливо важливим. Адже він допомагає кардинально знизити ризик захворювань і уникнути додаткового навантаження на медичну систему. Варто враховувати, що одночасне виникнення спалахів декількох інфекційних захворювань може мати катастрофічні наслідки для населення і систем охорони здоров’я, які й без того ведуть складну боротьбу з COVID-19. Тож питання щодо інвестування сил і ресурсів у вакцинацію дітей і забезпечення охоплення щепленнями кожної дитини постає як ніколи гостро.

Вплив COVID-19 на охоплення вакцинацією

Згідно з новими офіційними даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) і Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) пандемія COVID-19 призвела до серйозного відкату назад у сфері вакцинації: у 2020 р. без основних щеплень, що надаються в межах програм планової імунізації населення, залишилося 23 млн дітей, що на 3,7 млн більше, ніж у 2019 р. Через зниження доступу до медичних послуг і охоплення вакцинацією в усіх регіонах зросла кількість дітей, які не отримали навіть найперших доз щеплень. Порівняно з 2019 р., у 2020 р. число дітей, які пропустили першу дозу вакцини проти дифтерії, правця і кашлюка (АКДП), збільшилося на 3,5 млн, а дітей, які пропустили першу дозу вакцини проти кору, — на 3 млн.

У своїх настановах щодо вакцинації в період пандемії ВООЗ закликає діяти відповідно до чинних рекомендацій із запобігання інфекції COVID-19 під час імунізації. Попри те, що масових кампаній вакцинації пропонується уникати, доки не вирішиться ситуація з COVID-19, важливо сфокусуватися на імунізації проти вакцинокерованих інфекцій. Пріоритетними завданнями на цьому етапі є вакцинація новонароджених відповідно до Національного календаря щеплень і проведення первинних вакцинальних комплексів, зокрема вакцинація проти кору і краснухи (чи поліомієліту), та використання комбінованих вакцин для дотримання графіка щеплень. Для уразливих груп населення найбільш актуальними стають вакцини проти сезонного грипу і пневмококу. Після стабілізації ситуації слід якнайшвидше відновити рутинну імунізацію.

Як переконати батьків?

На важливості виконання цих рекомендацій у своїй доповіді наголосив лікар-педіатр із Німеччини Майкл Хорн. Експерт поділився власним досвідом переконання батьків для своєчасного захисту дітей від вакциноконтрольованих інфекцій. Згідно з аналізом тенденцій охоплення імунізацією в нашій країні за перші 6 міс до кінця цього року охоп­лення вакцинацією сягне лише 70%, а для формування колективного імунітету необхідно 95%.

Однією з важливих причин такого стану справ доктор М. Хорн вважає недостатній рівень довіри батьків до вакцинації. Згідно з дослідженнями, опублікованими в журналі «BMC Pediatrics», безперечними прихильниками імунізації можна вважати лише 30–40% батьків, обережними прихильниками — 25–35%, тими, хто вагається, — 20–30%. Відкладену чи вибіркову вакцинацію обирають 2–27% батьків, відмовляються від вакцинації менше 2%.

З огляду на ці дані, дуже важливо сформувати правильну комунікаційну стратегію для поліпшення діалогу з батьками, вважає доктор М. Хорн. Для цього треба уважно виявити причину їх стурбованості, інформувати про переваги вакцинації і не приховувати ризики захворювань, надаючи посилання на надійні джерела.

У розмові з батьками важливо уникати відкритого протистояння, наукового пінг-понгу і перебільшення безпеки вакцин. «Використовуйте засоби підвищення довіри до наукових та медичних закладів, особливо серед батьків, які не хочуть вакцинувати своїх дітей. Наголошуйте на важливості доказової медицини в порівнянні з порадами рідних та друзів», — порекомендував М. Хорн.

Вакцинація проти кашлюка пацієнтів з астмою та ХОЗЛ

В Україні існує помилкова думка про те, що хронічні захворювання є протипоказанням до вакцинації. Однак наявність супутніх захворювань підвищує вірогідність тяжкого перебігу або навіть смерті від інфекційного захворювання. Наприклад, останні дослідження демонструють, що пацієнти з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) та бронхіальною астмою мають підвищений ризик інфікування кашлюком. Приєднання інфекції значно погіршує їх стан, призводить до тяжчого перебігу хвороби та збільшує кількість госпіталізацій. Проблемам діагностики та особливостям перебігу кашлюка у дорослих та пацієнтів з ХОЗЛ присвячена доповідь «Пацієнти з ХОЗЛ та астмою: вразливість до кашлюка» Дірка Поларта, директора з наукових та медичних питань GSK Вакцини (Європа).

Кашлюк — небезпечне інфекційне захворювання, найбільш характерною ознакою якого є нападоподібний спазматичний кашель. Інфекція має високу вірулентність — один первинний випадок може стати причиною 14–17 нових випадків у незахищеній популяції. Передача кашлюка дорослим відбувається здебільшого вдома або на робочому місці.

«Водночас саме у дорослих кашлюк часто не розпізнають, неправильно діагностують та недооцінюють через нетиповість та неспецифічність його клінічних особливостей. Наприклад, ця категорія людей часто не має характерного для захворювання гучного судомного вдиху під час нападу», — повідомив Д. Поларт.

За даними ВООЗ, захворюваність на кашлюк у дорослих зростає в багатьох країнах світу: у Швеції зареєстровано 57% випадків серед осіб віком старше 20 років і 17% у віковій групі 50+, у Німеччині — у 2013–2020 рр. зафіксовано до 36% випадків кашлюка серед осіб віком старше 50 років.

У дослідженні, в якому взяли участь 664 хворих на кашлюк підлітків та дорослих, у пацієнтів виявлені ускладнення, викликані бактеріальною інфекцією або наслідками постійного кашлю: у 4–9% діагностована пневмонія, у 13% — синусит, у 4% — середній отит та нетримання сечі, у 2% — переломи ребер.

Пацієнти з бронхіальною астмою та ХОЗЛ мають високий ризик інфікування кашлюком, який може погіршити й без того тяжкі захворювання, тому вакцинація є для них найважливішим профілактичним заходом. Центри з конт­ролю та профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention — CDC) рекомендують ревакцинацію комбінованою кашлюково (ацелюлярний компонент)-дифтерійно-правцевою вакциною із зменшеним вмістом антигенів (АаКДП-М) хворим на бронхіальну астму та ХОЗЛ. Ця рекомендація була додана до звіту GOLD 2021 як необхідний захід для захисту від кашлюка та пов’язаних з ним ускладнень для пацієнтів з хронічними респіраторними хворобами.

«Завдання лікаря — донести розуміння необхідності імунізації до осіб похилого віку та хворих на ХОЗЛ та бронхіальну астму, які не усвідомлюють підвищеного ризику інфікування кашлюком. Практика показує: якщо питання імунізації обговорюється з дорослими пацієнтами, то 73% з них проходять вакцинацію», — зазначив Д. Поларт.

Учасники Вакцинного саміту–2021 одноголосно відзначили цінність вакцинопрофілактики для максимального захисту населення від вакцинокерованих інфекцій, а також наголосили на особ­ливій важливості проведення рутинної імунізації дітей у період пандемії COVID-19 для запобігання спалахам та епідеміям небезпечних захворювань, а також забезпечення епідемічного благополуччя країни.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті