Час звернути увагу на ХОЗЛ: головний фокус на ранню діагностику та доступність базової терапії

Збільшення кількості «запущених» пацієнтів із ХОЗЛ на первинній ланці

Згідно з даними Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України, ХОЗЛ відмічають у 4% населення України, близько 1,5 млн осіб. Експерти ж стверджують, що реальна кількість хворих може сягати 10% населення.

ХОЗЛ — це невиліковне захворювання дихальної системи, яке постійно прогресує. Без відповідного лікування та зміни способу життя пацієнт не може повноцінно дихати, страждає від хронічного кашлю та сильної задишки навіть у стані спокою. Тільки 25% пацієнтів із ХОЗЛ звертаються за медичною допомогою. З них 75% йдуть до лікаря тоді, коли хвороба переходить у тяжку стадію та заважає нормальному життю.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, ХОЗЛ знаходиться на 3-му місці у світі серед неінфекційних хвороб за кількістю випадків смерті. 80% померлих — це пацієнти із країн з низьким рівнем розвитку. Вони не мають можливості виявляти та ефективно лікувати ХОЗЛ.

«Зараз медики первинної ланки занепокоєні збільшенням кількості нових пацієнтів із ХОЗЛ. Зокрема, надзвичайно багато хворих із пізніми стадіями, коли функція легень сильно погіршилася. Також існує проблема з діагностикою та необхідним обладнанням для її проведення. У лікарів первинної ланки немає інструментів забезпечення базисним лікуванням, яке потрібне всім пацієнтам. Це ті проблеми, з якими нам потрібно працювати задля покращення якості медичної допомоги пацієнтам із ХОЗЛ», — зазначила Ірина Волошина, професор кафедри сімейної медицини Запорізького державного медичного університету, сімейний лікар, член Правління ГО «Академія сімейної медицини України».

У свою чергу, Світлана Гук, лікар-пульмонолог, керівник Центру респіраторної медицини та алергології клінічної лікарні «Феофанія», відмітила: «З початком пандемії коронавірусу, ми бачимо підвищення захворюваності на ХОЗЛ, що досить очікувано. COVID-19 може прискорювати розвиток хвороби або ж погіршувати стан пацієнта, задишка та кашель стають більш вираженими. У пульмонологічній практиці пацієнти із ХОЗЛ — найбільш численна група хворих, яка при цьому потребує постійного прийому ліків. Дуже б хотілося, щоб вони мали доступ до безплатної базисної терапії. Зараз не всі пацієнти можуть собі її дозволити, і це одна з найбільших проблем у лікуванні пацієнтів із ХОЗЛ в Україні».

Важливі аспекти ранньої діагностики та лікування ХОЗЛ

На думку С. Гук, у діагностичному процесі ХОЗЛ дуже важливим є спілкування сімейних лікарів зі своїми пацієнтами. Лікарі повинні направляти пацієнта на дослідження (спірометричне дослідження, бажано із бронходилатаційним тестом), якщо є хоч якісь симптоми, такі як постійний кашель, невеличка задишка.

Раннє виявлення ХОЗЛ має велике значення. Адже лікування занедбаного пацієнта дуже дороговартісне і малоперспективне.

Необхідно зробити так, щоб направлення сімейними лікарями пацієнтів на діагностику функції зовнішнього дихання було рутинним та легким у виконанні.

Якщо діагноз вже встановлений, то важливо звертати увагу пацієнтів на те, що найголов­нішим є лікування в період між загостреннями, а на під час них.

«Це необхідно для того, щоб це загострення або не настало взагалі, або було відтерміноване чи мало більш м’який перебіг, не привносячи травматизуючих та інвалідизуючих змін в організм людини», — пояснила лікар.

Чому при ХОЗЛ таку важливу роль відіграє доступність базової терапії?

Надія Рудницька, провідний пульмонолог Західного регіону, завідувач пульмонологічного відділення Центру легеневого здоров’я, відмітила, що ХОЗЛ — складна та поширена патологія. Без відповідного лікування захворювання прогресує, розвивається незворотна бронхіальна обструкція, у пацієнта виникають часті загострення, під час яких він потребує складного лікування та госпіталізації. Це все не лише погіршує здоров’я пацієнта, але і створює навантаження на систему охорони здоров’я.

Згідно з міжнародними настановами та існую­чими схемами лікування ХОЗЛ, щоб стан пацієнтів не погіршувався (як з легким, так і тяжким перебігом захворювання), вони в першу чергу мають постійно отримувати базову холінолітичну та бронхолітичну терапію.

Тож Н. Рудницька підкреслила, що до програми «Доступні ліки» мають бути включені пацієнти не тільки із бронхіальною астмою, а й з ХОЗЛ: «Зараз єдиним виходом для пацієнтів із ХОЗЛ отримати лікування безоплатно є підміна діагнозу на «бронхіальну астму». Сімейні лікарі встановлюють неправильний діагноз, аби пацієнти отримувати хоч якісь ліки безоплатно. Адже препарати для бронхіальної астми є у програмі «Доступні ліки».

Стратегія МОЗ України щодо вирішення проблем із ХОЗЛ

Заступник міністра охорони здоров’я України Ірина Микичак зазначила, що загалом стратегія Міністерства щодо ХОЗЛ подібна до стратегії, яка стосується всіх неінфекційних захворювань. Спікер виділила ряд компонентів, які наразі можуть сприяти покращенню ситуації із ХОЗЛ в Україні. Найперше — це освіта лікарів первинної ланки в контексті надання допомоги при ХОЗЛ.

«Лікар первинної ланки також повинен мати можливості діагностики, моніторингу, супроводу пацієнта», — наголосила спікер.

За її словами, у Програму медичних гарантій будуть крок за кроком вноситися зміни, які розширятимуть можливості лікарів первинної ланки. Це насамперед — додаткові кошти на обладнання та найм додаткового медичного персоналу.

«Лікар первинної ланки однозначно не має бути універсальним солдатом, який сам все має зробити. Це має бути команда, яка може надавати комплексну допомогу. З часом, із збільшенням фінансових можливостей Програми медичних гарантій, це відбуватиметься», — відмітила І. Микичак.

Стосовно стаціонарного лікування спікер наголосила, що пандемія COVID-19 внесла в цей процес свої корективи: «Більшість наших лікарняних закладів, які насамперед були орієнтовані на пульмонологічну допомогу, на інтенсивну допомогу, вони все-таки займаються хворими на COVID-19, які, знову ж таки, є потенційними пацієнтами пульмонологічних відділень. Ми прогнозуємо збільшення кількості таких хворих».

І. Микичак також відмітила, що програма реімбурсації «Доступні ліки» згодом буде розширюватися: «Забезпечення пацієнтів препаратами за програмою реімбурсації «Доступні ліки» значно розширює можливості для постійного, безперервного, тривалого лікування пацієнтів, як цього потребує, зокрема, і ХОЗЛ. Ми у МОЗ щороку працює­мо над тим, аби розширювати програму відшкодування вартості ліків та давати змогу пацієнтам отримувати все більше медикаментів зі знижками або ж безоплатно. На жаль, пандемія не дозволяє нам активно розширювати цей перелік. Однак ми дуже сподіваємося, що у 2022 р. завдяки масовій вакцинації ми все ж зможемо включити в перелік реімбурсації лікарські засоби для пацієнтів із ХОЗЛ».

Про збільшення кількості препаратів, які використовують для лікування ХОЗЛ за програмою «Доступні ліки», докладніше розповіла Наталя Гнатюк, головний спеціаліст Департаменту стратегії універсального охоплення населення медичними послугами Національної служби здоров’я України (НСЗУ).

Стратегія НСЗУ щодо ХОЗЛ

За Програмою медичних гарантій від НСЗУ пацієнти мають право на безоплатне лікування та діагностику за трьома пакетами: первинна медична допомога — це консультація у сімейного лікаря, амбулаторна допомога — консультації пульмонологів, та стаціонарне лікування в ме­жах терапевтичного пакета.­

Стандартом діагностики ХОЗЛ є спіромет­рія — спеціальний пристрій, який вимірює функцію дихання легень. Провести діагностику можна безоплатно, звернувшись до сімейного лікаря.

Н. Гнатюк зауважила, що у 2022 р. розширення напрямку ХОЗЛ буде одним із пріоритетних для НСЗУ: «Зараз у Національному переліку є 16 торгових назв ліків, які пацієнти можуть отримувати безоплатно або з невеликою доплатою. Саме з цього списку ми можемо вносити ліки у програму реімбурсації. У 2022 р. розширення напрямку відшкодування вартості ліків для пацієнтів із ХОЗЛ є пріоритетним для НСЗУ на рівні з серцево-судинними захворюваннями чи цукровим діабетом 2-го типу. Наступного року ми планує­мо збільшити кількість торгових назв та підвищити доступність ліків для пацієнтів з цими захворюваннями».

Однак спікер звернула увагу на те, що із процесом включення до програми реімбурсації монопрепаратів наразі немає жодних проблем. А от включення комбінованих лікарських засобів потребує внесення додаткових змін до програми реімбурсації. Наразі НСЗУ над цим працює.

Підбиваючи підсумок усього сказаного, І. Волошина зазначила: «Кількість госпіталізованих за рік пацієнтів із загостренням ХОЗЛ, кількість померлих із діагнозами ХОЗЛ є загальновизнаними індикаторами якості роботи первинної ланки в усьому світі. Мені б хотілося, щоб лікарі зрозуміли, що ми всі працюємо в єдиній системі. Ми всі прагнемо до того, щоб мати стабільних пацієнтів із ХОЗЛ, які не потребують госпіталізації. Оскільки будь-яка госпіталізація — це завжди дуже витратно в будь-якій державі. Розвинені держави це розуміють і обирають шлях страхування, реімбурсації базисної терапії і, звісно, профілактики. Тож контактуйте зі своїм сімейним лікарем, кидайте палити та обов’язково вакцинуйтеся від грипу, COVID-19 та пневмококу. Адже вакцинація дозволяє попередити загост­рення ХОЗЛ».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!