Для ефективної боротьби з новими штамами COVID-19 фармацевтична галузь має працювати на випередження — експерти

В інформаційному агентстві «Голос.UA» 1 грудня відбулася онлайн-пресконференція на тему «Новий штам COVID омікрон: чи захистять вакцини і чи закриватимуть кордони?». Учасниками заходу стали Сергій Кравченко, голова Національної медичної палати України, Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів, та Святослав Протас, ексголовний санітарний лікар України.

Святослав Протас, розпочавши захід, зауважив, що COVID проявляє себе саме як гостре респіраторне захворювання з частими мутаціями. Подальший розвиток його відбуватиметься як сезонне захворювання та циркулюватиме поряд із грипом та іншими вірусами. За словами доповідача, потрібно навчитися жити в умовах підвищеної епідемічної небезпеки та дотримуватися культури поведінки, зокрема це масковий режим, дистанціювання, використання санітайзерів тощо.

Щодо вакцинації населення від коронавірусної хвороби доповідач зауважив, що S-білок відповідає за проникність вірусу в організм людини, тому сучасні вакцини були спрямовані саме на цю його здатність.

«На сьогодні фармацевтична галузь та медична наука наздоганяють ситуацію, яка склалася із коронавірусною хворобою. Вона зміниться, коли фармацевтична галузь почне працювати на випередження. Тоді ефективність боротьби з вірусом буде вищою. Із грипом ситуація простіша — складаються прогнози на кожний сезон, відповідно до яких виробники вакцин випускають необхідну кількість продукції для боротьби із певним штамом вірусу, який домінуватиме на певній півкулі», — підкреслив він.

Варто зазначити, що штам B.1.1.529 «омікрон» став п’ятим штамом SARS-CoV-2, що викликає занепокоєння, згідно з рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я. Раніше до цього переліку входили чотири штами:

  • B.1.1.7 — «альфа», уперше виявлений у Великій Британії;
  • B.1.351 — «бета», уперше виявлений у Південно-Африканській Республіці;
  • P.1 — «гамма», уперше виявлений у Бразилії;
  • B.1.617 — «дельта», уперше виявлений в Індії.

Окрім того, Міністерство охорони здоров’я уже розробляє заходи для запобігання інфікуванню громадян України цим штамом коронавірусу. Зокрема, для мандрівників, які провели в Південно-Африканській Республіці, Республіці Ботсвана, Зімбабве, Намібії, Королівстві Лесото, Королівстві Есватіні, Республіці Мозамбік більше ніж 7 днів протягом останніх 14 днів, потрібно пройти 14-денну самоізоляцію.

Сергій Кравченко зазначив, що всі вакцини, які використовуються в Україні та світі, поки що зберігають свою специфічність, безпеку та імуногенну ефективність, водночас формуючи перехресний імунітет. У чому особливість штаму «омікрон»? Як зауважив доповідач, при секвенуванні геному вірусу не виявляються «надбудови» в його структурі, тобто мутації в геномі. Внаслідок цього важко визначити, де та яким чином відбулися мутації вірусу.

«Є одна гіпотеза про походження мутації цього вірусу — начебто вона відбулася в організмі од­нієї людини, яка знаходиться в стані імуносупресії (має певний імунітет). Окрім того, вона тривалий час хворіла на коронавірусну інфекцію, внаслідок чого характер захворювання перейшов у стан персистенційного вірусу, коли збудник захворювання тривалий час зберігається в організмі людини», — повідомив С. Кравченко та додав, що внаслідок таких мутацій відбулося посилення здатності S-білка штаму «омікрон» проникати в організм людей. Відповідно, цей штам вірусу є більш заразним, однак знизилася патогенність — здатність інфекції викликати тяжкий перебіг захворювання.

Стосовно ситуації із виявленими випадками поліомієліту в Україні та зменшенням кількості зареєстрованих випадків туберкульозу Віктор Сердюк зауважив, що це пов’язано з тим, що всі зусилля медицини були спрямовані на боротьбу із коронавірусною хворобою, відповідно, решта захворювань відійшла на другий план. Доповідач навів приклад Чернігівського обласного туберкульозного диспансеру, де всі пацієнтів мають тяжкий перебіг захворювання.

Окрім того, більшість летальних випадків спричинено тим, що пацієнти хворіють на форму туберкульозу, яка нечутлива до антибіотиків. «Згідно із статистичними даними на 20% знизився показник виявлених випадків туберкульозу. Однак наразі на 30% зріс показник виявлення випадків цього захворювання вперше під час судово-медичної експертизи особи», — наголосив В. Сердюк. За його словами, виявлення випадку туберкульозу після смерті хворого — це надзвичайна ситуація для будь-якої країни. Адже при житті особа тривалий час хворіла на туберкульоз та поширювала інфекцію, яка може бути нечутливою до антибіотиків.

С. Протас, повертаючись до теми заходу, підкреслив, що якщо брати до уваги положення міжнародних медико-санітарних правил, кожна з країн — членів Всесвітньої організації охорони здоров’я має право вводити додаткові, в тому числі жорсткі карантинні заходи для захисту своєї території. Однак на сьогодні підстав для перекриття кордонів немає, але посилення заходів безпеки в рамках вказаних вище правил є доцільним, зокрема мова йде про самоізоляцію.

За словами доповідача, єдиним джерелом коронавірусної інфекції є хвора людина, тому най­ефективніший спосіб і метод впливу на темпи поширення цієї інфекції — ізоляція від суспільства хворого чи особи із підозрою на це захворювання. Відтак логічним є застосування механізму самоізоляції до осіб, які прибувають із країн із складною епідемічною ситуацією. Проте такі заходи лише тимчасово стримають поширення захворювання, яке рано чи пізно потрапить на територію України, як і його попередні штами. Але все ж такі дії розтягують у часі можливі пікові навантаження на медичну систему.

С. Протас зазначив, що пандемія COVID-19 привернула основну частину уваги на себе, внаслідок чого на Рівненщині був виявлений спалах поліомієліту. Погіршують ситуацію антивакцинальні настрої населення. Якщо мова йде про вакцинокеровані інфекції, існує проблема з рівнем охоплення щепленнями дітей згідно з Календарем профілактичних щеплень України. На переконання доповідача, з такими показниками охоплення вакцинацією дитячого населення в майбутньому можливі спалахи таких захворювань, як дифтерія, кашлюк тощо.

С. Протас акцентував увагу і на проблемі підготовки кадрів, зокрема на те, що в Україні в закладах освіти 6 рік поспіль не здійснюється підготовка санітарних лікарів, лікарів-епідеміологів, лікарів- профілактиків та лікарів-лаборантів. «Факультети медико-профілактичної справи були закриті, а останній набір на них відбувся у 2015 р. Неодноразово ми говорили про потребу в таких фахівцях, але жодних рішень у цьому напрямку не було зроб­лено», — підкреслив він.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
та за матеріалами phc.org.ua

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті