Профільний комітет обговорив проблемні питання екстреної медичної допомоги

7 грудня під головуванням Михайла Радуцького відбулася робоча нарада Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет). Вона присвячувалася актуальним питанням організації надання екстреної медичної допомоги населенню та впровадження Концепції розвитку системи екстреної медичної допомоги. У заході взяли участь представники Офісу Президента України, Апарату Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), міністерств, ДП «Медичні закупівлі України», Національної служби здоров’я України (НСЗУ), керівники обласних департаментів охорони здоров’я та центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (далі — Центри ЕМД) та інші.

На початку заходу Михайло Радуцький, голова Комітету, повідомив, що з ініціативою щодо обговорення питання екстреної медичної допомоги (ЕМД) до Комітету звернулася ВГО «Всеукраїнська асоціація працівників швидкої (невідкладної) медичної допомоги та медицини катастроф». Він додав, що, за інформацією МОЗ, сьогодні в Україні функціонує 25 регіональних Центрів ЕМД, в яких працюють близько 40 тис. фахівців, у тому числі немедичні працівники. У наявності є майже 3 тис. бригад ЕМД, які обслуговують виклики від населення. У середньому за номером «103» щодня звертається близько 25 тис. громадян. Однак під час пандемії кількість звернень суттєво зростала, і в березні 2021 р. сягнула 37 тис. дзвінків на добу, а в жовтні — 56 тис.

М. Радуцький зауважив, що реформа ЕМД триває вже 3-й рік, і процес уповільнився через пандемію COVID-19. Водночас у всіх областях Центри ЕМД вже пройшли автономізацію, уклали договори з НСЗУ і стали повноправними учасниками Програми медичних гарантій (ПМГ). Завдяки певному покращенню матеріально-технічної бази закладів ЕМД вдалося зменшити термін доїзду на виклик і, відповідно, скоротити термін госпіталізації та зберегти життя громадян.

Проте, за словами голови Комітету, в організації діяльності служби ЕМД є ще ціла низка невирішених проблем, які позначаються на якості медичного обслуговування населення. Насамперед це стосується необхідності подальшого поліпшення кадрового, фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби. Зокрема, для покращення фінансового забезпечення в державному бюджеті на 2022 р. виділено 34 млрд грн на збільшення вартості пакетів ПМГ, що дасть змогу підвищити заплату.

Стосовно захисту працівників ЕМД, то 22 лютого в Парламенті зареєстровано проєкт закону № 5124 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників», яким визначається право медичних працівників на захист від погроз або насильства у зв’язку з виконанням ними своїх професійних обов’язків та захист від перешкоджання виконання ними службових обов’язків. Також передбачено встановити кримінальну відповідальність за погрози чи насильство щодо медичного або фармацевтичного працівника.

Доповідач висловив сподівання, що даний законопроєкт найближчим часом буде доопрацьовано та прийнято Парламентом. Адже в Україні почастішали випадки нападів на медичних працівників, і в першу чергу це стосується працівників ЕМД. Тому очікується, що вже у 2022 р. буде посилено кримінальну відповідальність за такі злочини.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я Украї­ни, зазначив, що наразі ЕМД продовжує реформуватися відповідно до Закону України «Про екстрену медичну допомогу» та Концепції розвитку системи екстреної медичної допомоги. Очікується, що реформа ЕМД завершиться у 2023 р. з урахуванням тих проблемних моментів, які виявлено під час пандемії.

Стосовно нормативно-правової бази міністр поінформував, що на сьогодні осучаснено Положення про відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги в багатопрофільних лікарнях, затверджено відповідний табель оснащення цих відділень і вже розпочато оновлення тих відділень, які включено в програму Президента України «Велике будівництво».

За словами М. Ляшка, у 2020 р. ЕМД мала один із найбільш збалансованих пакетів оплати від НСЗУ, що дало поштовх до розвитку та фінансовий стимул працювати в надскладних умовах. Так, порівняно з періодом до реформи фінансування ЕМД збільшилося більше ніж удвічі з 6 млрд грн до 13 млрд грн.

Стосовно матеріально-технічного забезпечення, то МОЗ продовжує роботу над забезпеченням Центрів ЕМД спеціалізованим транспортом. Так, у 2020 р. закуплено 1074 спеціалізовані автомобілі, з яких 416 — за централізованою процедурою, а 658 — безпосередньо Центрами ЕМД за кошти, отримані за договорами з НСЗУ. У 2021 р. проведено торги і укладено контракти на закупівлю 622 нових автомобілів за рекордно низькою ціною. У зв’язку з цим на зекономлені кошти в розмірі 417 млн грн планується провести додаткову їх закупівлю. Завдяки цьому вдасться закрити критичну потребу в таких автомобілях.

Також МОЗ розвиває якість надання ЕМД, вдосконалює практичні навички фахівців і впроваджує сучасні програми для їх навчання. Так, у 2021 р. відбулася закупівля манекенів для центрів симуляційного навчання Центрів ЕМД на суму 43 млн грн. Це дозволить забезпечити ці центри ресурсами для вдосконалення практичних навичок надання медичної допомоги або здійснити підготовку/перепідготовку як працівників ЕМД, так і зацікавлених громадян чи представників інших центральних органів влади. Наприклад, працівників Національної поліції, які проходять навчання надавати домедичну допомогу.

Окрім цього, йде процес вдосконалення маршрутизації пацієнтів, зокрема щодо госпіталізації пацієнтів з інфарктами та інсультами. Водночас, за словами міністра, це той напрямок, який ще потребує залучення НСЗУ, її територіальних підрозділів для того, щоб бригади ЕМД привозили хворого з відповідною патологією саме в той заклад, де йому буде надана медична допомога, якої він потребує. Міністр запевнив, що МОЗ продовжить забезпечувати Центри ЕМД необхідним обладнанням, але для цього потрібна й певна законодавча підтримка.

Тому В. Ляшко звернувся до народних депутатів з проханням вирішити 3 ключові проблемні питання, які на сьогодні є в системі ЕМД. По-перше, це посилення відповідальності громадян за створення перешкод, погроз чи завдання шкоди здоров’ю і життю працівників ЕМД. По-друге, врегулювати питання безпеки середовища надання медичної допомоги, зокрема супровід бригад ЕМД працівниками Національної поліції на потенційно небезпечні виклики. По-третє, вдосконалити законодавство щодо оренди комунального майна. Адже після прийняття Закону України «Про оренду» Центри ЕМД, які знаходяться в орендованих приміщеннях, вимушені проходити складну процедуру, аби продовжити оренду приміщень, в яких розташовані.

Оксана Жовнович, генеральний директор Директорату соціальної політики та охорони здоров’я Офісу Президента України, звернула увагу, що наразі недосконалі маршрути пацієнтів, особ­ливо якщо мова йде про міжобласні перевезення. Вдосконалення потребують галузеві стандарти і захищеність працівників ЕМД під час викликів.

Олексій Соловйов, заступник секретаря РНБО, додав, що на системне вирішення актуальних питань охорони здоров’я спрямоване рішення РНБО від 30 липня 2021 р. «Про стан національної системи охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою», введене в дію Указом Президента України від 18.08.2021 р. № 369/2021. Зокрема, на виконання цього рішення Уряд має затвердити Стратегічний план розвитку системи охорони здоров’я населення на період до 2030 р., в якому мають бути визначені чіткі механізми для забезпечення рівного доступу громадян України до своєчасної та безпечної медичної допомоги, в тому числі екстреної. На думку апарату РНБО, заходи щодо реалізації Концепції розвитку системи екстреної медичної допомоги мають бути частиною зазначеного стратегічного плану, аби система охорони здоров’я модернізувалася системно, послідовно та ефективно.

Також доповідач зауважив, що, з точки зору національної безпеки, очевидно, що мають бути визначені аспекти надання ургентної медичної допомоги і умови функціонування Центрів ЕМД. Так, уваги потребують питання кадрів, фінансування, ефективного управління, належного автотранспорту і якісних доріг. За його даними, у 2020 р. кількість лікарських бригад ЕМД зменшилася на 3,7%, спеціалізованих бригад ЕМД — на майже 31%, з них кардіореанімаційних — на 58%, психіатричних — на 14%, неврологічних — на 42%. Минулого року показник «10-хвилинного доїзду» бригад ЕМД до пацієнта знизився і становив 73% порівняно з 2019 р., коли цей показник становив 84%. Порівняно з 2019 р. у 2020 р. на 3,7% збільшилася кількість виїздів бригад ЕМД на випадки, які закінчилися летально.

Стосовно капітаційної ставки, яка застосовується при оплаті послуг з ЕМД за договорами з НСЗУ, за словами О. Соловйова, деякі обласні Центри ЕМД та медицини катастроф відчули переваги автономізації та певної фінансової незалежності. Інші ж регіони, особливо західні, навпаки, акцентують увагу на вкрай недостатньому фінансуванні. В експертних колах лунають пропозиції, що застосування того чи іншого тарифу на медичну послугу має бути переглянуте з можливістю коригування її протягом року. Наприклад, зважаючи на вартість палива або з огляду на стан епідемічної ситуації.

Доповідач звернув увагу, що часто машинам ЕМД не надаються переваги в русі, а полоси для спецтранспорту звільняються переважно лише в разі наявності патрульної поліції, і, на його переконання, відповідальність за такі дії має бути невідворотною для кожного автовласника.

Стосовно вдосконалення маршрутів пацієнтів О. Соловйов зазначив, що варто розглянути можливість створення між населеними пунктами притрасових центрів ЕМД із визначеними зонами відповідальності, як це зроблено в окремих країнах європейського регіону. Окрім цього, важливим є функціонування єдиної оперативно-диспетчерської служби для забезпечення своєчасної та якісної медичної допомоги. Така модель є важливою перед­умовою для реалізації найоптимальнішого клінічного маршруту пацієнта, що є необхідним при будь-яких гострих станах пацієнта.

Анастасія Шидловська, т.в.о. заступника начальника управління Головного слідчого управління Національної поліції України, поінформувала про кримінальні провадження щодо нападів на медичних працівників. Вона повідомила, що впродовж 2021 р. зафіксовано 77 випадків нападів на медичних працівників, з яких 56 — нанесення легких тілесних ушкоджень, 7 випадків — умисне нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості, 2 випадки умисного вбивства, 1 випадок нанесення тяжких тілесних ушкоджень, 3 розбійні напади і 8 пограбувань. Більшість з цих злочинів вчинено під час виконання медичними працівниками своїх службових обов’язків. За 43 кримінальними провадженнями вже складено обвинувальні акти. У рамках ще 34 тривають розслідування.

Наталія Гусак, голова НСЗУ, зазначила, що надавачі ЕМД включені в ПМГ з 1 квітня 2020 р., і зміна фінансування дала змогу мотивувати працівників ЕМД, що знизило відтік кадрів, сприяло оновленню матеріально-технічної бази Центрів ЕМД. Вона додала, що НСЗУ й надалі залишається надійним партнером Центрів ЕМД, і висловила сподівання, що підвищення тарифу на надання ЕМД дасть можливість й надалі розвиватися Центрам ЕМД.

Арсен Жумаділов, генеральний директор ДП «Медичні закупівлі України», звернув увагу, що при оголошенні тендерів ДП «Медичні закупівлі України» на закупівлю лікарських засобів підприємство не вимагає їх реєстрації в Україні. Однак при оголошенні тендерів на медичні вироби необхідне підтвердження відповідності вимогам технічних регламентів щодо медичних виробів (постанови КМУ від 02.10.2013 р. №№ 753, 754, 755) і надання сертифіката відповідності. Це пов’язано з тим, що, на відміну від регулювання, яке застосовується до лікарських засобів, у сфері медичних виробів відсутній вичерпний перелік документів і не встановлено строки, за який орган з оцінки відповідності видає сертифікат про відповідність медичного виробу вимогам технічних регламентів. Це призводить до того, що якщо ДП «Медичні закупівлі України» буде законтрактовано медичний виріб, який ще не пройшов сертифікацію в Україні, є високий ризик того, що він так і не пройде цю сертифікацію. Адже наявні у виробника документи можуть не влаштувати орган з оцінки відповідності або строк, за який орган відповідності проводитиме сертифікацію медичного виробу, буде більшим за ті строки, які необхідні підприємству для поставки цього медичного виробу в Україну. Врегулювання цих питань створить необхідну регуляторну базу для того, щоб при оголошенні тендерів вимоги стосовно сертифікації медичного виробу поширювалася лише на момент його поставки. Це дасть змогу підвищити конкуренцію та отримувати максимально економічні умови для замовників.

А. Жумаділов зазначив, що в Європейському Союзі прийнято Регламенти Європейського Парламенту і Ради 2017/745 «Про медичні вироби» та 2017/746 «Про медичні вироби для діагностики in vitro», які замінюють Директиви Ради ЄС від 14.06.1993 р. № 93/42/ЕЕС щодо медичних виробів; від 20.06.1990 р. № 90/385/ЕЕС щодо активних медичних виробів, які імплантують; від 27.10.1998 р. № 98/79/ЕЕС щодо медичних виробів для лабораторної діагностики in vitro, на підставі яких прийнято українські технічні регламенти щодо медичних виробів (постанови КМУ від 02.10.2013 р. №№ 753, 754, 755). Тому питання вдосконалення нормативної бази і приведення її у відповідність з європейським законодавством теж потребує врегулювання.

Наталія Стахова, президент ВГО «Всеукраїнська асоціація працівників швидкої (невідкладної) медичної допомоги та медицини катастроф», відмітила, що з метою підвищення престижності професії варто визначити день для професійного свята працівників ЕМД. Вона погодилася з твердженням про наявність проблем з маршрутиза­цією пацієнтів. Адже виникають випадки, коли пацієнтів везуть через всю область у лікарні, тому що найближча лікарня відмовляється від прийому пацієнтів. Через це є випадки, коли для госпіталізації пацієнтів бригади ЕМД змушені везти пацієнтів по 300 км до лікарні, яка готова його прий­няти. Також вона попросила:

  • щоб для областей з гірською місцевістю закуповувалися автомобілі з підвищеною прохідністю;
  • передбачити будівництво Центрів ЕМД в програмі Президента України «Велике будівництво», оскільки в більшості регіонів вони відсутні;
  • надати можливість Центрам ЕМД надавати платні послуги; повернути додаткові коефіцієнти до оплати за госпіталізацію хворих на COVID-19.

Ігор Кіяшко, директор Донецького обласного центру ЕМД, зазначив, що наразі система ЕМД в Україні укомплектована лікарськими кадрами на 60%. Однак у Донецькому обласному центрі ЕМД цей показник становить лише 30%. При цьому за останні 4 роки до центру направлено лише 4 молодих фахівці. Тому, на його переконання, забезпечення молодими фахівцями служби ЕМД повин­но стояти в пріоритеті на порядку денному влади.

Також він звернув увагу, що українське законодавство передбачає таку спеціальність, як «екстрений медичний технік», і Донецький обласний центр ЕМД навчив 60 водіїв бригад ЕМД цій спеціальності. Таке перенавчання сприяє підвищенню ефективності діючих бригад. Тому доповідач попросив, щоб процес перенавчання за цією спеціальністю вийшов на рівень державної підтримки.

Спікер звернув увагу, що до 2025 р. фельдшери ЕМД повинні перекваліфікуватися в парамедиків. У зв’язку з цим він попросив провести фахове обговорення питання: чи повинні фельдшери обов’язково ставати парамедиками, чи нехай ці обидві спеціальності існують паралельно?

Радій Шевченко, генеральний директор Дніпропетровського обласного центру ЕМД, повідомив, що наразі неможливо повноцінно реалізувати аеромедичну евакуацію, оскільки Типове положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги не містить положень про такий вид евакуації. Водночас спільним наказом МОЗ та Міністерства внутрішніх справ від 16.08.2018 р. № 677/1503 передбачається, що до проведення аеромедичної евакуації залучаються спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги. Тому він наголосив на необхідності узагальнення законодавства та прийняття такого регулювання, як і для наземної евакуації бригадами ЕМД. Зокрема, передбачити при аеромедичній евакуації страхування працівників ЕМД, визначити систему оплати і т.д.

Олександр Ярошенко, генеральний директор Центру ЕМД у Кіровоградській області, звернув увагу на необхідність вирішення питання процесу оренди приміщення Центрами ЕМД, які наразі змушені проходити складну процедуру та витрачати значні кошти для оренди приміщень. У зв’язку з цим він запропонував внести зміни в законодавство, щоб Центри ЕМД могли орендувати приміщення без проведення аукціону, а також повернутися до старої системи оплати даної оренди, а саме щоб її річна вартість для Центрів ЕМД становила 1 грн.

Ігор Фесун, директор Черкаського обласного центру ЕМД, попросив народних депутатів прий­няти державну програму, яка б передбачала постійне оновлення автомобільного парку Центрів ЕМД не менше ніж на 20% на рік. Оскільки автомобілі ЕМД за рік проходять 50–100 тис. км. Тому ця програма необхідна, аби не відбулося суттєвої зношеності автомобільного парку.

Окрім цього, він наголосив, що в кожній області є місця з відсутнім дорожнім покриттям. Через це слід закуповувати не лише звичайні автомобілі швидкої допомоги, але й з підвищеною прохідністю. Кількість таких автомобілів у кожному регіоні має бути не менше 10% від загального числа автомобілів Центрів ЕМД.

Андрій Васько, в.о. генерального директора Львівського обласного центру ЕМД та медицини катастроф, зауважив, що, на його думку, потребує вирішення питання розгортання радіозв’язку для бригад ЕМД. Зокрема, для покриття Львівської обл. необхідно додатково встановити 11 вишок та ретрансляторів, і на це потрібне виділення додаткового фінансування. При цьому доповідач наголосив, що такі вишки та ретранслятори зможуть використовувати й працівники поліції та Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Після завершення заходу В. Ляшко відповів на запитання, які цікавили представників ЕМД, та закликав їх долучатися до розробки Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 р., в якій окремою частиною є й ЕМД.

У свою чергу, М. Радуцький попросив пропозиції до сфери ЕМД надсилати Комітету, який розподілятиме їх між органами центральної влади залежно від їх повноважень та відповідальності.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
фото t.me/radutsky

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті