Громадське обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до ст. 21 Закону України «Про рекламу»

У «Щотижневику АПТЕКА» № 6 (627) від 11.02.2008 р. було опубліковано проект Закону України «Про внесення змін до ст. 21 Закону України «Про рекламу» (щодо погодження змісту реклами лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації з центральним органом виконавчої влади). До редакції надходять пропозиції від представників фармацевтичного ринку, які ми традиційно пропонуємо увазі читачів. Сьогодні до вашої уваги — пропозиції представництва заводу «BogMark».

Анатолій Подорожний Форми, яких сьогодні набуває діяльність із просування ліків, у тому числі й реклама, часто виходять за рамки моралі та етики. Не можна не помічати нерідкі факти, коли під виглядом лікаря диктор начитує рекламний текст, або закривати очі на сумнозвісні «спеціальні акції» для лікарів та провізорів. Такі форми промоційної діяльності неприпустимі, тим більше, що подібні зловживання не можуть не впливати на здоров’я нації.

Здійснювати нав’язливий вплив на хворого при виборі ним препарату не має права диктор телебачення чи радіо, що видає себе за лікаря, або провізор, який робить це за подарунок, тому ми підтримуємо ідею привернення уваги до розв’язання проблеми удосконалення законодавства щодо контролю за рекламою лікарських засобів.

Разом із тим, шлях виходу із ситуації, що пропонується в проекті, нам видається неефективним, і, більше того, шкідливим.

У цьому документі пропонується «заборонити замовлення, виготовлення, розповсюдження та розміщення реклами лікарських засобів без погодження її змісту з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я».

Це абсолютно неприйнятна «радянська» пропозиція за своїм змістом, і такий механізм жодним чином не відповідає задекларованому рухові у напрямку приведення законодавства України у відповідність до законодавства ЄС.

Споживачі мають отримати гарантований рівень якісної та достовірної реклами лікарських засобів — проте не за рахунок створення додаткових бюрократичних перепон для підприємництва, таких як, наприклад, вимога узгодження змісту рекламного посилання.

Окрім того, в описовій частині проекту передбачається, що «введення в дію вимог не потребує додаткових витрат з Держбюджету», для підприємців це буде безкоштовно, а «час, що витрачатиметься суб’єктами господарювання» обмежений лише «часом на вивчення та виконання основних вимог, передбаченим порядком, встановленим Кабміном».

Проте неозброєним оком видно, що ці переконання в «безкоштовності» і «швидкості» насправді приховують тривалу за часом і витратну за змістом процедуру для суб’єктів підприємницької діяльності. Введення необхідності узгодження змісту реклами очевидно вимагає додаткових ресурсів і, більше того, обмежує свободу підприємництва.

Хтось буде перевіряти, оцінювати — отримувати заробітну плату з коштів Державного бюджету або ж і за рахунок підприємця. Інші ж — всі без винятку рекламодавці — вивчати вимоги, стояти в черзі на перевірку, очікувати (така затримка — неминучі втрати підприємця від неможливості здійснювати повною міріою свою діяльність), наймати співробітників на цю ділянку роботи.

У результаті — додаткове навантаження на  підприємця. А як стверджує теорія і доводить практика, будь-яке додаткове навантаження на  підприємця — це подорожчання товару для споживача. У зв’язку з цим виникає закономірне питання: чи усвідомлювали розробники всі ці наслідки пропонованого нововведення?

У поясненні до проекту — констатація факту, що все погано. Проте відсутній ґрунтовний аналіз законодавства в цій сфері, не проаналізовано дійсні причини недієвості існуючих законів — чи проблема в законах, чи у їх невиконанні. Замість цього проект передбачає апріорі усіх підприємців вважати порушниками і поставити в чергу за дозволами. Це — не європейський, не цивілізований підхід.

У цивілізованому світі діють два основні світоглядні правила, виконання яких гарантує, з одного боку, порядок, а з іншого — дотримання прав і свобод підприємця і громадянина.

Перше. Чітке формулювання і законодавче затвердження логічних, справедливих правил та обмежень (до прикладу — використання образу людини в білому халаті). Це захищає від свавілля перевіряючого (все, що не заборонено — дозволено). До речі, для створення такого переліку правил та обмежень це питання можна і слід винести на громадське обговорення, залучити зацікавлені сторони до формулювання правил реклами.

Друге. Принцип невідворотності покарання. Кожен суб’єкт господарювання повинен розуміти, що за будь-яке порушення неминуче доведеться нести відповідальність перед державою та суспільством. У вітчизняній галузі охорони здоров’я вже сьогодні існує достатня кількість контролюючих організацій, тому ми пропонуємо передати всі повноваження щодо накладання штрафів і санкцій на порушників одному з існуючих перевіряючих органів, а можливо, створити комісію, до складу якої входили б представники всіх органів державного нагляду.

Завдання законодавця, на наш погляд, має полягати не у створенні додаткової комісії і очікуванні підприємців з питаннями про якість реклами, а в тому, щоб у разі доведення провини підприємця забезпечити і здійснити невідворотне покарання. Воно має складатися з матеріальної компоненти (штраф) і моральної (громадський осуд, певні обмеження в промоційній діяльності на певний термін тощо).

Тому вважаємо, що прибрати з телеекранів «людей в білих халатах, що зранку до вечора пропонують численні засоби», можна не за допомогою узгодження у вищих кабінетах рекламних текстів, а завдяки створенню дієвого механізму регулювання цієї сфери. До цивілізованих дієвих механізмів, на жаль, не належать ані вже створена Тимчасова міжвідомча комісія, ані запропоноване узгодження текстів.

Тимчасова міжвідомча комісія з питань реклами лікарських засобів, лікувальної косметики, медичної техніки, виробів медичного призначення, методів діагностики, лікування і реабілітації, харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок була створена згідно зі спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України та Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 21.03.2006 р. № 139/84 «Про взаємодію між Міністерством охорони здоров’я України та Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики» як консультативно-дорадчий орган для нормативного врегулювання питань реклами медичної продукції та медичних послуг. На жаль, на сьогодні до комісії не звернувся жоден рекламодавець, що свідчить про дуже низький рівень відповідальності за зміст інформації, яку він пропонує споживачеві. У більшості цивілізованих країн існують, і головне — ефективно діють, закони, що регламентують рекламу лікарських засобів (прим. ред.).

Узгодження рекламних текстів за своєю суттю вважаємо помилковим, тому сподіваємося, що, проект Закону України «Про внесення змін до ст. 21 Закону України «Про рекламу» в такому вигляді не буде затверджено і реалізовано. Проблема потребує всебічного розгляду, аналізу різних підходів, один з яких ми пропонуємо в рамках даного листа.

Сподіваємося, що разом з громадськими організаціями та іншими зацікавленими сторонами, фахівцями МОЗ буде створено справді дієвий механізм, що забезпечить надійний захист пацієнтів від неналежної промоції та реклами медичних товарів. n

З повагою
Генеральний директор
ТОВ «Богмарк-Україна» Анатолій Подорожний

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті