Основні факти про онкологічні захворювання та роль фармацевтів у підтримці онкохворих

Онкологічні захворювання — один із найбільших страхів сучасної людини. Причин тому достатньо, починаючи з того, що злоякісні пухлини є однією з основних причин смертності у світі, та завершуючи складністю та високою вартістю лікування. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у 2020 р. онкологічні захворювання стали причиною смерті близько 10 млн осіб. Хорошою новиною є те, що у 30–50% випадків хворобі можливо запобігти за умови виключення факторів ризику та проведення ряду науково обґрунтованих заходів профілактики. Окрім того, тягар захворювання можна суттєво зменшити завдяки ранньому виявленню та наданню пацієнтам належного лікування та догляду. Користуючись інформаційним приводом — 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку (World Cancer Day) — розповідаємо про основні факти, фактори ризику, способи профілактики і лікування онкологічних захворювань, а також роль фармацевтичних працівників у підтримці онкохворих.

Рак — термін, який об’єднує широку групу онкологічних захворювань, які можуть вражати різні органи та системи організму. Їх характерною особливістю є швидке утворення аномальних клітин, що виходять за межі своїх звичайних кордонів та здатні проникати на сусідні ділянки і поширюватися на інші органи. Наразі відомо про близько 100 видів злоякісних пухлин, і кожен має свої індивідуальні характеристики, способи розвитку.

Відзначати Всесвітній день боротьби проти раку щороку 4 лютого було запропоновано у 2005 р. Міжнародною спілкою протиракового контролю (Union for International Cancer Control — UICC). Метою цього міжнародного заходу є привернення уваги громадськості до проблеми та підвищення обізнаності про рак як одне з найнебезпечніших захворювань сучасної цивілізації.

#CloseTheCareGap

«Усунення прогалин у догляді» (Close the Care Gap) — гасло глобальної кампанії до Всесвітнього дня боротьби проти раку у 2022–2024 рр., присвяченої виявленню та усуненню бар’єрів, які існують для багатьох людей у всьому світі в доступі до необхідної їм допомоги.

Ми живемо в часи вражаючих досягнень у сфері профілактики, діагностики та лікування онкологічних захворювань. Тим не менш, близько половини світового населення не має доступу до повного спектра основних медичних послуг. Онкохворі стикаються з численними бар’єрами. Дохід, освіта, географічне розташування, дискримінація за віком, статтю, національністю тощо — лише деякі з факторів, які посилюють розрив у наданні послуг з догляду. Найбільше ця проблема виражена в країнах із низьким і середнім рівнем доходу населення, але і в державах із високим рівнем життя також спостерігається виражена нерівність. Хто ти є та де ти живеш, іноді має вирішальне значення у питаннях здоров’я, життя та смерті.

Жінки та чоловіки можуть стикатися з певними труднощами, пов’язаними з поширеними стереотипами, очікуваннями суспільства, гендерними ролями та стигматизацією у разі певних видів онкологічних захворювань, що може стати перешкодою для своєчасного проведення скринінгу, хірургічних втручань тощо.

У певних країнах расизм має суттєвий вплив: представники національних меншин стикаються з серйозними перешкодами в доступі до медичної допомоги, а малочисленне корінне населення частіше має несприятливі результати хвороби.

Рівень виживаності дітей, хворих на рак, становить понад 80% у країнах із високим рівнем доходу та лише 20% у державах із низьким рівнем. Бідність серйозно обмежує доступ до якісної онкологічної допомоги. Висока вартість поїздки або транспортування на великі відстані до лікарні, неможливість взяти відпустку з догляду за дитиною, відсутність медичної страховки та коштів на лікування — найочевидніші перешкоди, пов’язані з фінансовими можливостями.

За статистикою, від раку помирає майже 10 млн людей щороку, з них близько 70% — у віці 65 років і старше. Особи старшого віку можуть стикатися з ейджизмом, а також проблемою пізньої діагностики, оскільки ранні симптоми онкопатології можна помилково списати на інші проблеми та захворювання, пов’язані зі старістю.

Причини розвитку

Злоякісні пухлини виникають у результаті трансформації нормальних клітин організму, обумовленої зміною їх генетичної інформації під впливом зовнішніх факторів або випадково в результаті помилки під час поділу. Під впливом несприятливих факторів клітини, що містять неправильну генетичну інформацію, починають розмножуватися з величезною швидкістю, при цьому втрачаючи здатність до відмирання. Вважається, що ці зміни відбуваються в результаті взаємодії генетичних та зовнішніх чинників, до яких належать фізичні (ультрафіолетове й іонізуюче випромінювання), хімічні (азбест, компоненти тютюнового диму, афлатоксини у вигляді шкідливих домішок у складі харчових продуктів і миш’як у складі питної води) та біологічні канцерогени (інфекції, викликані деякими вірусами, бактеріями або паразитами).

З віком захворюваність різко зростає, що може бути обумовлено накопиченням факторів ризику розвитку онкологічних захворювань. До таких факторів належить вживання тютюнових виробів, алкогольних напоїв, нездорове харчування, низький рівень фізичної активності, забруднене повітря. Також спричиняти онкологічні захворювання можуть деякі хронічні інфекції (вірус папіломи людини (ВПЛ), гепатит В, гепатит С, вірус Епштейна — Барр). Віруси гепатиту В та С, а також деякі типи ВПЛ обумовлюють підвищення ризику розвитку раку печінки та шийки матки відповідно. ВІЛ-інфекція також може підвищувати вірогідність виникнення деяких форм новоутворень, зокрема раку шийки матки.

Найпоширеніші види онкозахворювань

Рак молочної залози — найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок у всьому світі. У 2020 р. зареєстровано більше 2,3 млн випадків цього захворювання. За оцінками ВООЗ, онкопатологію молочної залози діагностують у кожної 12-ї жінки. У половині випадків розвиток захворювання не пов’язаний з будь-яким із факторів ризику, що піддаються визначенню, за винятком статевої приналежності (жінки) і віку (старше 40 років). Певні фактори підвищують ризик розвитку цієї патології, наприклад, ожиріння, сімейна історія раку молочної залози, вплив радіації, репродуктивна історія, гормональна терапія в період пост­менопаузи.

Рак легені посідає перше місце серед причин смертності від онкологічних захворювань. У 2020 р. зареєстровано 2,2 нових випадків цього захворювання та 1,8 млн летальних наслідків. За даними ВООЗ, 90% випадків захворювання на рак легені можна запобігти завдяки припиненню вживання тютюнових виробів. Разом з тим особи, які не мають такої шкідливої звички, як паління, але схильні до впливу тютюнового диму вдома, на роботі або в інших громадських місцях, так само піддаються більш високому ризику розвитку захворювань легень, включаючи хронічні респіраторні хвороби та рак.

Рак товстої та прямої кишки є третім за кількістю нових випадків та другим серед причин смерті від онкологічних захворювань. Частота розвитку колоректального раку стрімко зростає та реєструється переважно у країнах з високим рівнем доходу, причому відзначається тенденція до розвитку цього захворювання в молодому віці.

Онкоепідеміологічна ситуація в Україні

Згідно з даними Національного канцер-реєстру за 2019 р., в Україні зареєстровано 138,5 тис. випадків злоякісних новоутворень. На кожні 100 нових випадків раку зареєстровано 44 летальні наслідки від злоякісних новоутворень. Початок епідемії COVID-19 спричинив істотне зменшення кількості звернень до закладів охорони здоров’я пацієнтів з онкологічними захворюваннями.

За даними Бюлетеня Національного канцер-реєстру № 22 «Рак в Україні 2019–2020», протягом останніх років майже не виявляють хворих під час профоглядів — у 2020 р. цей показник дорівнював 20,2% і перебував у межах від 2,4% у Чернігівській обл. до 51,7% у м. Київ. У 2020 р. кожен 5-й випадок злоякісних новоутворень зафіксовано на занедбаній (IV) стадії. Рівень охоплення спеціальним лікуванням хворих на рак становив 67,8%.

Профілактика онкологічних захворювань

Способи профілактики розвитку онкологічних захворювань включають відмову від вживання тютюнових виробів та обмеження алкогольних напоїв, підтримання нормальної маси тіла, здоровий раціон харчування (що включає овочі та фрукти), регулярні фізичні навантаження, вакцинація певних груп населення проти ВПЛ та гепатиту В, обмеження ультрафіолетового випромінювання (внаслідок впливу сонячних променів або апаратів для штучної засмаги), зниження впливу іонізуючого випромінювання в контексті професійної діяльності, зниження шкідливого впливу забрудненого повітря.

Рання діагностика та скринінг

Виявлення захворювання на ранніх стадіях підвищує ймовірність хорошої відповіді на лікування та шанси пацієнта на виживання, а також застосування менш дороговартісних варіантів лікування. Успіх ранньої діагностики залежить від 3 основних факторів: обізнаність щодо симптоматики та необхідність звернутися до лікаря у разі тривожних дзвіночків; наявність можливості пройти обстеження та діагностику; своє­часне направлення до відповідного спеціаліста.

Скринінг проводиться з метою виявлення ознак можливої наявності певних видів раку або передракових уражень на етапі, що передує розвитку симптомів. У разі виявлення патологічних процесів у ході скринінгу пацієнта направляють на подальшу діагностику для підтвердження або виключення діагнозу, після чого, за необхідності, призначається спеціалізоване лікування. Програми скринінгу ефективні щодо деяких видів онкологічних захворювань. Жінкам варто проходити клінічне обстеження грудних залоз 1 раз на рік, цитологічну діагностику на рак шийки матки (ПАП-тест), починаючи з 21 року, 1 раз на 3 роки, мамографію — 1 раз на 2 роки після 40 років (таблиця). Чоловікам старше 40 років доцільно проходити огляд в уролога 1 раз на рік. І жінкам, і чоловікам віком старше 50 років варто робити колоноскопію 1 раз на 5 років.

Лікування

Лікування може включати променеву терапію, хіміотерапію та/або хірургічне втручання. Як правило, метою є лікування або знач­не продовження життя пацієнта, а також підвищення якості життя.

Підвищенню рівня комфорту хворих на онкопатологію сприяє паліативна допомога. Це вид терапії, спрямований не стільки на лікування, скільки на зменшення вираженості симптомів. Паліативна допомога також у більшості випадків дозволяє полегшити фізичні, психологічні та соціальні страждання хворих на пізніх стадіях хвороби.

Роль фармацевтичних працівників

Звичайно, відповідні ліки онкохворим пацієнтам призначає лікар. Але у стресовій ситуації може бути корисним почути інформацію більше одного разу.

Фармацевтичні працівники можуть пояснити, як діють ліки та попередити про взаємодію з іншими лікарськими засобами (особливо, якщо пацієнт приймає декілька препаратів, які призначаються при різних захворюваннях), напоями та продуктами харчування. Фармацевт може допомогти попередити про взаємодії, які можуть бути шкідливими або знижувати ефективність препарату.

Фармацевт також може попередити про особливості застосування. Наприклад, певні лікарські засоби слід приймати під час вживання їжі, інші — після їди або на голодний шлунок. Якщо препарат вводиться ін’єкційно в амбулаторних умовах, фармацевт може пояснити правильну техніку застосування.

У разі якщо лікування покривається страховою компанією, умови договору можуть передбачати пріоритетність відпуску генеричної версії. Фармацевт може пояснити основні відмінності між оригінатором і генериком.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!