Епілепсія: правдиві факти та невідкладна допомога

#epilepsyday

Щороку у другий понеділок лютого в більш ніж 130 країнах світу відзначають Міжнародний день епілепсії (International Epilepsy Day). У нинішньому році ця дата випадає на 14 лютого. Міжнародний день епілепсії є спільною ініціативою Міжнародного бюро з епілепсії (International Bureau for Epilepsy) та Міжнародної ліги проти епілепсії (International League Against Epilepsy).

Така ініціатива має на меті підвищити обізнаність громадськості щодо епілепсії та покращити доступ до лікування та догляду для пацієнтів з епілепсією.

Основні факти про епілепсію

Епілепсія є одним із найстаріших відомих розладів, про який збереглися письмові свідчення, що відносяться до 4000 р. до н.е. Протягом століть епілепсія була оточена страхом та нерозумінням. У Давній Греції та Римі її пов’язували із чарівництвом і називали священною хворобою, а в Середні віки — одержимістю нечистою силою.

Епілепсія визначається як розлад головного мозку, що характеризується стійкою схильністю до виникнення епілептичних нападів. Ці напади проявляються мимоволі у вигляді короткочасних судом у певній частині тіла (фокальні судоми) або по всьому тілу (генералізовані судоми). Іноді можуть супроводжуватися втратою свідомості та контролю над функціями кишечнику або сечового міхура.

Епілептичні напади можуть виникати в будь-якому віці.

Один єдиний судомний напад не є підставою для встановлення діагнозу епілепсії (до 10% людей у світі відмічали протягом життя один напад). Діагноз епілепсії розглядається за наявності 2 непровокованих нападів з інтервалом більш як 24 год.

Епілепсія необов’язково триває все життя і вважається розрішеною, якщо людина не мала нападів упродовж останніх 10 років, принаймні останні 5 років живе без протиепілептичних препаратів, або після досягнення певного віку при синдромах залежної від віку епілепсії.

Класифікація

У 1964 р. французький невролог та епілептолог Генрі Гасто запропонував першу глобальну класифікацію епілептичних нападів. З того часу вона зазнала істотних змін. Сучасна класифікація включає 3 рівні: перший — тип початку нападу: вогнищевий (фокальний), генералізований, невідомий; другий — тип епілепсії: фокальна, генералізована, комбінована генералізована та фокальна епілепсія або неуточнена; третій — епілептичний синдром.

Епілептичні напади: що відбувається?

Епілептичний напад — це тимчасова поява ознак та/або симптомів через аномальну надмірну або синхронну активність нейронів головного мозку.

Те, що відбувається під час нападу, залежить від того, в якій ділянці мозку починається епілептична активність, наскільки широко і швидко вона поширюється. З цієї причини існує багато різних типів судом, і кожна людина може відчувати епілепсію особливим для неї способом. Тим не менш є декілька характерних особливостей епілептичних нападів.

Епілептичний напад завжди трапляється несподівано. Пацієнт з епілепсію не може передбачити його початок. Це один із факторів, що негативно впливає на психологічний стан таких хворих. У той же час у ряду пацієнтів перед появою судом може спостерігатися аура — специфічні відчуття, що повторюються раз у раз, та можуть проявлятися у вигляді запахів, емоційних переживань тощо.

Епілептичний напад може тривати від долі секунди до декількох хвилин. Залежно від типу епілепсії, людина може на мить завмерти та навіть не помітити нападу або втратити свідомість. Напад може виглядати і як незначний провал у пам’яті, і як судоми в усьому тілі з піною з рота.

Епілептичний напад не потребує обов’язкового застосування медикаментів для його переривання, він може припинитися самостійно. Медикаментозне втручання застосовується лише у разі серії нападів, які не перериваються або коли причиною нападу є фактор, який діє в даний момент.

Епілептичні напади мають стереотипний характер. Якщо у пацієнта виник напад одного типу, то наступні, скоріше за все, виглядатимуть так само.

Враховуючи складність та різноманітність клінічних проявів епілепсії, встановлювати діагноз, причини та призначати лікування має лікар-невролог.

Причини

Причини розладу так само різноманітні, як і його прояви. У половині випадків причина розвитку епілепсії залишається невідомою.

Причини цієї патології поділяються на наступні категорії: структурні, генетичні, інфекційні, метаболічні, імунні та фактори невідомої етіології. До них належать: ушкодження мозку в передпологовий або перинатальний період (гіпоксія або пологова травма, низька маса тіла при народженні); уроджені відхилення від норми або генетичні стани за наявності вад розвитку головного мозку, які обумовлені цими факторами; травми голови; інсульт, у результаті якого у мозок не надходить достатньо кисню; інфекція мозку, наприклад, менінгіт, енцефаліт, нейроцистицеркоз; деякі генетичні синдроми; пухлина головного мозку.

Лікування та профілактика

Діагностувати епілепсію та лікувати значну частину пацієнтів можна на рівні первинної медико-санітарної допомоги без використання складного обладнання. Більшість хворих на епілепсію можуть жити без нападів за умови належного лікування протисудомними лікарськими засобами (фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін, вальпроєва кислота). У разі неефективності медикаментозної терапії може застосовуватися хірургічний метод лікування.

За оцінками ВООЗ, до 25% випадків епілепсії можна запобігти за допомогою заходів у сфері охорони здоров’я матері і дитини, боротьби з інфекційними захворюваннями, профілактики травматизму, профілактики та лікування серцево-судинних захворювань. До цих заходів належать: скринінг для виявлення ускладнень вагітності та забезпечення прийому пологів кваліфікованими акушерами, попередження перинатальних травм; імунізація від пневмонії та менінгіту; раннє та ефективне ведення фебрильних судом; ініціативи щодо профілактики дорожньо-транспортного травматизму; централізовані та місцеві заходи щодо профілактики артеріальної гіпертензії, цук­рового діабету, ожиріння та споживання тютюну.

ВООЗ також попереджає про недостатні масштаби лікування пацієнтів з епілепсією у країнах із низьким рівнем доходу. Відомо, що 70% осіб із цією патологією можуть уникати епілептичних нападів за умови доступу до протисудомних лікарських засобів, що можуть надаватися в рамках системи первинної медико-санітарної допомоги.

«Доступні ліки»

З 1 жовтня 2021 р. українські пацієнти з епілепсією, розладами психіки та поведінки можуть отримувати лікарські засоби безоплатно або з незначною доплатою в рамках державної програми реімбурсації «Доступні ліки».

Для цього необхідно:

• мати лікуючого лікаря за спеціальністю «Неврологія», «Дитяча неврологія», «Психіатрія», «Дитяча психіатрія»;
• мати встановлений діагноз «епілепсія»;
• лікуватися амбулаторно;
• отримати е-рецепт на «Доступні ліки» (е-рецепт виписує винятково невролог або психіатр).

У програмі «Доступні ліки» для пацієнтів з епілепсією передбачено 27 торговельних назв препаратів за такими міжнародними непатентованими назвами: вальпроєва кислота, карбамазепін, ламотриджин.

Що робити, якщо ви стали свідком нападу епілепсії

Правильна перша допомога передбачає прості дії — перевернути людину на бік, покласти щось м’яке під голову (наприклад складений піджак або шарф) та бути поруч до завершення нападу або прибуття швидкої допомоги.

Не варто класти що-небудь у рот — тверді предмети можуть травмувати, пошкодити зуби та ясна, а інколи навіть існує ризик зламати щелепу. Під час нападу в людини не може запасти язик.

Не варто намагатися зупинити напад — він має минути сам. Також не потрібно намагатися перемістити людину, окрім випадків, коли загрожує небезпека.

У більшості випадків напади при епілепсії не є невідкладними станами та не завжди потрібно викликати екстрену медичну допомогу. Але обов’язково телефонуйте 103, якщо напад триває більше 5 хв; напади повторюються настільки часто, що у проміжках між ними у людини не відновлюється свідомість (на відміну від серії нападів); коли людина отримує травму під час нападу (наприклад внаслідок падіння); напад стається, коли людина перебуває у воді; людина вагітна або має цукровий діабет.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!