Запровадження електронного рецепта в Україні: благо чи колапс для системи відпуску лікарських засобів?

З 1 квітня 2022 р. антибіотики відпускатимуться тільки за е-рецептом, виписаним медичним працівником, а до кінця року — всі препарати рецептурної групи. Так принаймні планується зробити, аби пацієнти в Україні були захищені від небажаних наслідків самолікування не менш надійно, ніж у більшості розвинених країн. І дійсно, питання невиписування рецептів, самолікування та безконтрольного відпуску рецептурних ліків без рецепта вже давно є критично важливими для нашої країни. Але чи готові лікарі, аптеки та все населення України до такого формату отримання послуг з медикаментозного забезпечення вже за півтора місяця?

Ризик: Електронна медична система не буде працювати належним чином

Усі електронні рецепти мають виписуватися тільки в медичних інформаційних системах (МІС). Однак на сьогодні ці системи досить часто працюють зі збоями, на що постійно скаржаться медичні та аптечні заклади. Отже, є ризик, що лікарі не зможуть забезпечити оперативне оформлення необхідного документа під час візиту пацієнта і це призведе як мінімум до довгого очікування хворого під кабінетом або й до повторного візиту, оскільки вже неодноразово реєструвалися випадки, коли МІС «висла» протягом кількох днів.

Можливе вирішення: необхідно передбачити на законодавчому рівні систему оцінювання та регулювання роботи МІС, а також можливість впливу на її функціонування з боку адміністратора системи eHealth в Україні.

Ризик: Не всі українські пацієнти зареєстровані в Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ), а також не всі можуть фізично відвідати лікаря

З різних причин, у тому числі через дефіцит чи фізичну недоступність сімейних лікарів в Україні, а також досить часту зміну ними місця роботи, на сьогодні велика кількість громадян не зареєстровані в eHealth. Крім того, існують категорії людей, які не зареєстровані в системі з релігійних міркувань чи через втрату документів, відсутність смартфону чи небажання передавати свої дані без гарантованого захисту від використання їх третіми особами. Також інваліди, хворі, прикуті до ліжка, пацієнти, що знаходяться на самоізоляції, а також породіллі в пологових будинках і матері-одиначки та батьки-одинаки, які перебувають з дитиною на лікуванні в стаціонарі, не мають можливості прийти до лікаря за електронним рецептом та в аптеку, щоб отримати за ним ліки. Отже, вони не зможуть отримати необхідне лікування, а це вже є порушенням їхнього права на охорону здоров’я.

Вирішення: підвищити доступність сімейних лікарів для пацієнтів. Зокрема, можна забезпечити передавання інформації між різними МІС щодо доступності лікарів у різних закладах з можливістю записатися до відповідного спеціаліста. Також варто проводити просвітницькі кампанії серед населення щодо можливих способів підключення до eHealth, отримання медичної та фармацевтичної допомоги та ін.

Ризик: Відсутність інтернету в аптеці робить неможливим відпуск ліків за електронним рецептом

Відключення електропостачання та/або інтернету в аптеці унеможливлює обслуговування пацієнта з електронним рецептом. У селах та маленьких містечках, де є лише одна аптека, пацієнт змушений буде відкласти лікування, що призведе до погіршення стану та збільшить загрози для його здоров’я та життя. У цілому в масштабах країни це виллється в додаткові витрати на утримання системи охорони здоров’я.

Вирішення: принаймні на перехідний період, який має тривати не менше, ніж до кінця 2022 р., ввести паралельний обіг електронних та паперових рецептів (з обов’язковим зберіганням в аптеці протягом певного періоду для забезпечення можливості контролю з боку регуляторних органів).

Ризик: Відпуск лікарських засобів рецептурної групи лише фармацевтами призведе до того, що асистенти фармацевтів втратять роботу, а села залишаться без аптек

Забезпеченість фармацевтичними кадрами на сьогодні є проблемою № 1 для України. Ні для кого не секрет, що в аптеках, зокрема в сільській місцевості, фармацевтів з вищою освітою (ще донедавна їх називали провізорами) в кращому разі половина від необхідної кількості, і ліки відпускають асистенти фармацевтів, тобто, як їх називали раніше — фармацевти. На сьогодні це не порушення закону. Жодних специфічних вимог щодо відпуску лікарських засобів саме особами з вищою освітою зараз не передбачено.

Згідно з чинними Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) відпуск лікарських засобів можуть здійснювати фармацевти і провізори, що мають відповідну освіту за спеціальністю «Фармація, промислова фармація», з дотриманням вимог законодавства.

Але з 1 квітня 2022 р. все може змінитися. Відпуск ліків за електронним рецептом відповідними змінами регулятора планувалося закріпити лише за особами з вищою фармацевтичною освітою, а кожен е-рецепт слід погашати персональним кваліфікованим електронним підписом фармацевта. Асистентам фармацевта планувалося довірити продаж препаратів лише безрецептурної групи.

Така вимога, у разі її провадження, викликала б колапс: аптеки в сільській місцевості не зможуть забезпечити необхідну кількість фармацевтів, отже, і доступу до рецептурних ліків місцеві мешканці не матимуть. Це призведе до закриття маленьких аптечних закладів, де працюють 1–2 працівники, та звільнення тисяч фахівців з середньою фармацевтичною освітою. Вони масово пі­дуть до центрів зайнятості, тобто перетворяться на безробітних. А якщо це люди віком 45+, то шансів знайти роботу за фахом на тлі нововведень, що зроблять цю професію не затребуваною, у них немає. Отже, держава втратить частину податків, які відраховували в бюджет аптечні заклади, а також муситиме виділити додаткові кошти на утримання нової армії безробітних.

Вирішення: опубліковані на сайті МОЗ для громадського обговорення нові редакції Правил виписування та Порядку відпуску рецептурних ліків вже передбачають відпуск рецептурних ліків як асистентами, так і фармацевтами. Така ініціатива МОЗ викликає багато позитивних відгуків з боку професійної спільноти та знімає питання доступності аптек для пацієнтів у разі її прийняття в опублікованій редакції.

Отже… Звичайно, діджиталізація системи охорони здоров’я одно­значно несе позитивні зміни. Однак необхідно враховувати поточний стан системи надання медичної та фармацевтичної допомоги, а також враховувати, чи не принесе певна ініціатива точково погіршення, а не покращення для пацієнта.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!