Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників

17 Березня 2022 3:45 Поділитися

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 12 Закону України «Про статус народного депутата України» та статті 89 Регламенту Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи вносимо на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників.

Представляти проект Закону під час його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України С.В. Кузьміних.

Народні депутати України С.В. Кузьміних та інші

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників

  1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Важливим аспектом забезпечення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників є посилення відповідальності за посягання на життя, здоров’я медичних та фармацевтичних працівників та інші злочини, спрямовані на перешкоджання здійснення вказаними працівниками своєї професійної діяльності.

Статтею 77 чинного Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801- XII (із змінами) «Основи законодавства України про охорону здоров’я» встановлено професійні права та пільги медичних і фармацевтичних працівників. Зокрема, медичні і фармацевтичні працівники мають право на належні умови професійної діяльності (пункт б); обов’язкове страхування за рахунок власника закладу охорони здоров’я у разі заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю у зв’язку з виконанням професійних обов’язків у випадках, передбачених законодавством (пункт е); соціальну допомогу з боку держави у разі захворювання, каліцтва або в інших випадках втрати працездатності, що настала у зв’язку з виконанням професійних обов’язків (пункт є).

Водночас будь-які нормативно-правові акти щодо спеціального складу злочину у разі посягання на життя і здоров’я, погрози або насильства щодо медичних та фармацевтичних працівників при виконанні ними службових обов’язків в Україні відсутні, що призводить до їх повної незахищеності перед реально існуючими загрозами заподіяння шкоди їх життю та здоров’ю, які виникають під час виконання ними своєї роботи. Існує підвищений ризик для медичних та фармацевтичних працівників піддатися нападу під час виконання своєї професійної діяльності.

За даними Міністерства внутрішніх справ України, протягом 2015 – 2020 років в Україні було зареєстровано 2056 кримінальних правопорушень проти життя та здоров’я медичних працівників підчас виконанні ними професійних обов’язків. І це лише офіційно зафіксовані випадки, досудове розслідування у яких здійснювалося органами Національної Поліції України.

Від початку пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні відмічаються випадки стигматизації і дискримінаційної поведінки щодо медичних працівників, які надають медичну допомогу таким пацієнтам. З огляду на наведене, а також враховуючи відсутність в Україні законодавчих норм, які встановлюють відповідальність за злочини, учинені проти життя і здоров’я, а саме посягання на життя і здоров’я, погрозу або насильство щодо медичних та фармацевтичних працівників при виконанні ними службових обов’язків, доцільно визначити в законодавчій базі нашої держави, заходи щодо посилення такої відповідальності, ураховуючи підвищений ризик для медичних та фармацевтичних працівників піддатися нападу під час виконання своєї професійної діяльності, закріпивши механізм їх дотримання з урахуванням положень Конституції України та відповідних міжнародних договорів щодо гарантування права кожної людини на життя та охорону здоров’я.

Саме тому законодавче врегулювання адміністративної відповідальності за вчинення насильства по відношенню до медичних або фармацевтичних працівників, є актуальним та надзвичайно важливим завданням.

  1. Цілі та завдання проекту Закону

Метою законопроекту є створення правових умов, необхідних для посилення відповідальності за вчинення насильства по відношенню до медичних або фармацевтичних працівників під час виконанням ними службових та професійних обов’язків.

  1. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Проект Закону передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Шляхом доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення новою статтею 1735 пропонується встановити адміністративну відповідальність за вчинення насильства по відношенню до медичних або фармацевтичних працівників під час виконанням ними службових та професійних обов’язків.

  1. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Правовідносини в зазначеній сфері регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та іншими нормативно-правовими актами.

Положення даного законопроекту не потребують внесення змін до інших Законів України.

  1. Фінансово-економічне обґрунтування проекту Закону

Прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

  1. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону

Прийняття проекту Закону сприятиме підвищенню рівня захищеності медичних та фармацевтичних працівників при здійсненні ними своєї службової та професійної діяльності, а також забезпечить належне правове врегулювання проблем, що мають місце у зв’язку з відсутністю законодавчого закріплення відповідальності за вчинення насильства по відношенню до медичних або фармацевтичних працівників під час виконанням ними службових та професійних обов’язків.

Народні депутати України С.В. Кузьміних та інші

Проєкт закону

зареєстровано у Верховній раді України

28.02.2022 р. № 7127

ЗАКОН УКРАЇНИ

про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до № 51, ст.1122 із змінами) такі зміни:

  1. Доповнити главу 14 новою статтею 1735 такого змісту:

«Стаття 1735. Вчинення насильства по відношенню до медичного або фармацевтичного працівника

Вчинення насильства по відношенню до медичного або фармацевтичного працівника під час виконання ними професійних обов’язків, – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачених частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Примітка. Під вчиненням насильства у цій статті слід розуміти умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого.».

  1. Cтаттю 221 після цифр та знаку «1734,» доповнити цифрами та знаком «1735,».

ІІ. Прикінцеві положення

  1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
  2. Доповнити частину першу статті 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст.19 з наступними змінами) новим пунктом «п» такого змісту:

«п) захист від погроз або насильства у зв’язку з виконанням ними своїх професійних обов’язків. Відповідальність за скоєння злочину проти медичного або фармацевтичного працівника встановлюється згідно чинного законодавства.».

  1. Кабінету Міністрів України:

1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників»

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

Кодекс України про адміністративні правопорушення

(Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до № 51, ст.1122)

Глава 14 АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК І ГРОМАДСЬКУ БЕЗПЕКУ

Стаття відсутня

 

Глава 14 АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК І ГРОМАДСЬКУ БЕЗПЕКУ

Стаття  1735.  Вчинення  насильства  по  відношенню до медичного або фармацевтичного працівника Вчинення насильства по відношенню до медичного або  фармацевтичного  працівника  під  час виконання ними професійних обов’язків, – тягне  за  собою  накладення  штрафу  від  ста до двохсот неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано  адміністративному  стягненню  за порушення, передбачених частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот  до чотирьохсот   неоподатковуваних   мінімумів   доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти   годин,   або   адміністративний   арешт   на строк до п’ятнадцяти діб.

Примітка. Під вчиненням насильства   у цій статті слід  розуміти  умисне  вчинення  будь-яких  діянь  (дій або    бездіяльності)  фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не  спричинило  тілесних  ушкоджень,  погрози,  образи чи переслідування, позбавлення майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок  чого  могла  бути  чи  була  завдана  шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого.

Стаття   221.   Районні,   районні   у   місті,   міські   чи міськрайонні суди (судді)

Судді    районних,    районних    у    місті,    міських    чи міськрайонних      судів      розглядають      справи      про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою – четвертою та сьомою статті 41, статтями 411 – 413, 421, 422, частиною першою статті 44, статтею 441, частиною першою статті 443, статтями 461, 462, 51, 512, 514, частинами другою, четвертою та п’ятою статті 85, статтями 851, 88 – 882, 89, 90, 91, 915, 916, 921, 962, 98, 101- 103, 1033, частиною першою статті 1061, статтями 1062, 107-1, частиною другою статті 112, частинами четвертою, сьомою і дев’ятою статті 121, частиною п’ятою статті 122, частиною першою статті 1222, статтями 1224, 1225, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною третьою статті 126, частиною четвертою статті 127, статтею 1271, статтею 130, частиною третьою статті 133, статтями 1351, 139, частиною четвертою статті 140, статтями 146, 1491, частиною другою статті 154, статтею 1551, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 1564, 160, 162, 1621, 1623, 1631 – 1634, частиною другою статті 1637, статтями 16312, частинами другою і третьою статті 16317, статтями 164, 1643, 1645-16413, частини третя – шоста статті 16414, статті 16415-16419, 1661 – 1664, частинами першою, другою, дев’ятою та десятою статті 1666, 1668 – 16612, 16614 – 16618, 16621, 16622, 16623, 16624, 16625, 16627, 1712, 1724 – 17220, 173 – 1732, 1734, 174, 1772, частиною третьою статті 178, статтею 1801, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 1831 – 18511, 18513, 18514, 1861, 1865 – 1868, 187, 188, 1881, 18813 (крім справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з невиконанням законних вимог державного виконавця), 18814, 18816, 18817, 18819, 18822, 18825, 18827, 18828, 18831, 18832, 18833, 18834, 18835, 18838, 18839, 18840, 18841, 18845, 18846, 18847, 18848, 18849, 18850, 18854, 18855, 18857, частиною першою статті 1891, статтями 1893, 190, 191, 193, 1951 – 1956, статтями 2041, 2043, 2061, 2122 – 21224 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Стаття   221.   Районні,   районні   у   місті,   міські   чи міськрайонні суди (судді)

Судді  районних,  районних  у  місті,  міських  чи міськрайонних      судів      розглядають      справи      про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою – четвертою та сьомою статті 41, статтями 411 – 413, 421, 422, частиною першою статті 44, статтею 441, частиною першою статті 443, статтями 461, 462, 51, 512, 514, частинами другою, четвертою та п’ятою статті 85, статтями 851, 88 – 882, 89, 90, 91, 915, 916, 921, 962, 98, 101- 103, 1033, частиною першою статті 1061, статтями 1062, 107-1, частиною другою статті 112, частинами четвертою, сьомою і дев’ятою статті 121, частиною п’ятою статті 122, частиною першою статті 1222, статтями 1224, 1225, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною третьою статті 126, частиною четвертою статті 127, статтею 1271, статтею 130, частиною третьою статті 133, статтями 1351, 139, частиною четвертою статті 140, статтями 146, 1491, частиною другою статті 154, статтею 1551, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 1564, 160, 162, 1621, 1623, 1631 – 1634, частиною другою статті 1637, статтями 16312, частинами другою і третьою статті 16317, статтями 164, 1643, 1645-16413, частини третя – шоста статті 16414, статті 16415-16419, 1661 – 1664, частинами першою, другою, дев’ятою та десятою статті 1666, 1668 – 16612, 16614 – 16618, 16621, 16622, 16623, 16624, 16625, 16627, 1712, 1724 – 17220, 173 – 1732, 1734, 1735, 174, 1772, частиною третьою статті 178, статтею 1801, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 1831 – 18511, 18513, 18514, 1861, 1865 – 1868, 187, 188, 1881, 18813 (крім справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з невиконанням законних вимог державного виконавця), 18814, 18816, 18817, 18819, 18822, 18825, 18827, 18828, 18831, 18832, 18833, 18834, 18835, 18838, 18839, 18840, 18841, 18845, 18846, 18847, 18848, 18849, 18850, 18854, 18855, 18857, частиною першою статті 1891, статтями 1893, 190, 191, 193, 1951 – 1956, статтями 2041, 2043, 2061, 2122 – 21224 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Прикінцеві положення

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст.19)

Стаття      77. Професійні права та пільги медичних і фармацевтичних працівників

Медичні і фармацевтичні працівники мають право на: а) заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації;

о) безкоштовне паркування транспортних засобів у спеціально відведених для цього місцях у разі: обладнання транспортного засобу, яким керує медичний працівник, спеціальним розпізнавальним знаком встановленого законодавством зразка;

розміщення на автомобілі спеціального стікера із зазначенням контактного телефону медичного працівника, який керує цим транспортним засобом.

Власники спеціально відведених майданчиків для паркування мають забезпечити та виділити в межах майданчиків місця для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують медичні працівники.

Форма, порядок та умови видачі спеціального стікера встановлюються уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я.

Пункт відсутній

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст.19)

Стаття 77. Професійні права та пільги медичних і фармацевтичних працівників

Медичні і фармацевтичні працівники мають право на: а) заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації;

о) безкоштовне паркування транспортних засобів у спеціально відведених для цього місцях у разі: обладнання транспортного засобу, яким керує медичний працівник, спеціальним розпізнавальним знаком встановленого законодавством зразка;

розміщення на автомобілі спеціального стікера із зазначенням контактного телефону медичного працівника, який керує цим транспортним засобом.

Власники спеціально відведених майданчиків для паркування мають забезпечити та виділити в межах майданчиків місця для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують медичні працівники.

Форма, порядок та умови видачі спеціального стікера встановлюються уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я;

п) захист від погроз або насильства у зв’язку з виконанням ними своїх професійних обов’язків. Відповідальність за скоєння злочину проти медичного або фармацевтичного працівника встановлюється згідно чинного законодавства.

Народні депутати України     С.В. Кузьміних та інші

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті