Не рятуватися від війни, а рятувати інших: Президент України відзначив почесними нагородами фармацевтичних та медичних працівників

24 лютого 2022 р. — ранок цього зимового дня українці не забудуть ніколи. Минув вже місяць російського вторгнення в Україну. І поки триває агресивна війна росії проти України під прикриттям «воєнної операції» нібито з метою «демілітаризації та денацифікації України», гинуть цивільні українці — чиїсь діти та батьки. Окремі українські міста та села знаходяться у тимчасовій окупації ворога, українці вимушені готувати їсти на вулиці під під’їздами своїх понівечених будинків та біля укриттів під постійними обстрілами, без перебільшення добувають воду зі снігу, з калюж і моляться, щоб наступного дня прокинутися живими. За цей місяць життя українців розділилося на «до та після» — понівечені життя, скалічені долі, нереалізовані плани. Російська агресія згуртувала і об’єднала нашу націю, кожен знайшов себе на фронті — дипломатичному, економічному, медичному. Поки наші воїни захищають українські землі на полях бою, медичні і фармацевтичні працівники щодня рятують життя українців на фронті і в тилу. Складно описати словами те, в яких умовах вимушені працювати спеціалісти у гарячих точках. Вони обрали не рятуватися від війни, а рятувати інших. За особисту мужність і самовідданість, вагомий внесок у забезпечення надання висококваліфікованої медичної допомоги в умовах збройної агресії, вчиненої росією проти України, 24 березня Президент України Володимир Зеленський відзначив почесними нагородами 31 фармацевтичного та медичного працівника.

Володимир Зеленський відзначив медиків орденом «За мужність» III ступеня, присвоїв почесні звання «Заслужений лікар України», «Заслужений працівник охорони здоров’я України» та «Заслужений працівник фармації України».

«Кожен медик, що продовжує працювати під час війни, справжній герой. Навіть у найскладніших умовах лікарі, медсестри, санітари, водії «швидких» продовжують надавати медичну допомогу», — відзначив Михайло Радуцький, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Медаллю «За врятоване життя» нагороджено завідувача аптеки № 57 підприємства «Аптека 2011», смт Козача Лопань Дергачівського району Харківської обл., Наталію Демиденко (посмертно).

Звання «Заслужений працівник фармації України» присвоєно:

  • Ніні Жук, асистенту фармацевта аптеки № 15 товариства «ФАРМАЦІЯ ХАРКОВА»;
  • Людмилі Потабрик, провізору аптеки № 15 товариства «ФАРМАЦІЯ ХАРКОВА».

Історії нагороджених вражають.

Наталія Демиденко, завідувач аптеки № 57 підприємства «Аптека 2011», смт Козача Лопань Дергачівського району Харківської обл.

37-річна Наталія Олександрівна Демиденко була завідувачем аптеки,  встигла у 2008 р. закінчити Національний фармацевтичний університет (НФаУ), за рік – інтернатуру. І одразу прийшла в Аптеку «9-1-1». Працювала за першим столом та керувала аптекою в м. Дергачі Харківської обл. Потім, у 2019 р., стала завідувачем аптеки в смт Козача Лопань. Встигла вийти заміж і народити сина та доньку. Успішна кар’єра. Щаслива родина. Все змінилося в один день. 10-річний Роман та 5-річна Еліана більше не чекають на маму з роботи.

Ніна Жук, асистент фармацевта аптеки № 15 товариства «Фармація Харкова»

Ніна Жук, асистент фармацевта аптеки № 15 товариства «Фармація Харкова»

У перші дні війни багато фармацевтів виїхали до західних регіонів. Однак без працівників не можуть працювати аптеки, а громадяни – отримувати необхідні ліки. Ніна Олександрівна залишилася працювати у Харкові. 23 березня жінка вийшла на зміну в аптеку. У результаті бомбардування вона отримала серйозні травми обличчя. Наразі її очікує реабілітація: лікування та протезування, пластична хірургія та інші процедури.

 

 

 

 

Людмила Потабрик, провізор аптеки № 15 товариства «ФАРМАЦІЯ ХАРКОВА»

Людмила Потабрик, провізорка аптеки № 15 товариства «ФАРМАЦІЯ ХАРКОВА»

Людмилі Потабрик 61 рік, на неї чекає довгий шлях, щоб повернути здоров’я. Людмила – колега Ніни Жук. Ці жінки працювали в одній аптеці, обидві отримали серйозні поранення. Світ має знати, в яких умовах працюють люди в аптеках Харкова. Про те, як небезпечно приходити в аптеку за ліками. Як фармацевти ризикують своїми життям, допомагаючи іншим.

 

 

 

 

 

Людмила Чинякова, акушер-гінеколог пологового будинку № 1 м. Миколаїв

У ніч на 11 березня у жінки в с. Кандибине Миколаївської обл. почалися пологи. Путінські фашисти не дозволили доставити жінку до медичного закладу. Окупанти погрожували розстрілом. Пологи довелося приймати місцевій медичній сестрі за інструкціями Людмили Чинякової по відеозв’язку. Пологи пройшли без ускладнень, народився хлопчик, якого батьки назвали Матвієм. Як жартують медики, Людмила фактично прийняла пологи завдяки телемедицині.

Олександр Дем’янов, директор «Міської лікарні швидкої допомоги» Миколаєва

Медичний заклад під керівництвом Олександра Євгеновича одним із перших почав приймати поранених. За перші дві доби провели 40 операцій та врятували більше 70 пацієнтів, яких доставили з фронту.

Керівник закладу до війни ініціював проведення навчання медичного персоналу щодо того, як надавати допомогу в умовах воєнного часу. Тому жоден працівник лікарні не розгубився, побачивши десятки поранених військових, а знав, що робити.

Сергій Горошко, акушер-гінеколог Ірпінської центральної міської лікарні

6 березня у місті Ірпінь, де точилися бої з окупантами, жінка народжувала дитину. Через активні бойові дії доїхати до пологового будинку можливості не було, медики вирішили приймати пологи у міській лікарні. Сергій Горошко працював, як він каже, у польових умовах та під акомпанемент постійних обстрілів і міста, і лікарні. Народився хлопчик.

Антон Довгопол, директор Ірпінської центральної міської лікарні

Окрім успішних пологів, лікарня передмістя Києва відзначилася й іншим. З першого дня війни медики працювали як у стаціонарі Бучі, так і у Ворзелі (підрозділи лікарні Ірпеня). Саме ці населені пункти найбільше постраждали від окупантів на Київщині. Медики надали допомогу 200 пацієнтам, провели 30 операцій, пролікували 50 пацієнтів з Covid-19. Керівник закладу Антон Довгопол декілька разів відхилив пропозицію окупантів співпрацювати. 13 березня 150 працівників лікарні були евакуйовані.

Одна з харківських аптек після ворожих обстрілів

4 медики отримали почесні нагороди посмертно медаллю «За врятоване життя»:

  • Володимир Ковальчук – водій бригади екстреної медичної допомоги Токарівського пункту постійного базування Херсонської обл.;
  • Сергій Половиченко – лікар-реаніматолог Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру;
  • Валентина Рухло – санітарка Сєвєродонецької міської багатопрофільної лікарні Луганської обл.;
  • Віктор Слєпцов – водій бригади екстреної медичної допомоги Сєвєродонецької міської багатопрофільної лікарні Луганської обл.

Вічна пам’ять загиблим.

Українські фармацевти та медики – герої!

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,

за матеріалами t.me/radutsky, www.facebook.com/apteki911/,

фото t.me/radutsky, www.facebook.com/apteki911/

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті