Чи працюють санкції і як позначилася війна на системі охорони здоров’я росії та України?

Повномасштабне вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 р. під прикриттям «воєнної операції», із ракетними обстрілами, авіаційними бомбардуваннями та танковими атаками, із тисячами жертв як серед військових із обох боків, так і серед мирного населення, знаменувало переломний момент у цьому конфлікті, у якому цілий ряд країн (ЄС, Великобританія, США, Канада, Японія, Австралія, Південна Корея) підтримали Україну. Вони продовжують запроваджувати економічні санкції, щоб допомогти зупинити війну швидше. Ця війна вже спричинила глобальні наслідки на товарних ринках, призвела до зростання цін на сировину, а також проблеми з ланцюжками постачання.

24 березня 2022 р. дало старт новій ері геополітичної напруженості

Оскільки системи охорони здоров’я, ринки медичних пристроїв та лікарських засобів не існують окремо від інших галузей, доцільно спочатку розглянути загальний економічний ландшафт, який зазнав суттєвих руйнувань внаслідок російської агресії в Україні. Без перебільшення від цієї війни вже постраждав майже весь світ, і її негативний вплив буде мати місце ще впродовж тривалого часу.

Невтішні перспективи розвитку конфлікту та зростання геополітичної напруженості залишаються ключовими джерелами невизначеності для глобальної економіки, де загальний суспільно-політичний дискурс дедалі частіше переходить від рефляції (стимуляція економіки через збільшення грошової маси) до стагфляції (спад та депресивний стан економіки).

Загалом, ми, ймовірно, наближаємося до періоду, коли геополітика стане звичайною частиною обговорень у будь-якому залі засідань. Світ ризикує поділитися на окремі зони економічної безпеки зі своїми власними технологіями та стандартами, а наявні тенденції щодо оншорингу та решорингу мають прискоритися. Бізнес та інвестиційні стратегії повинні враховувати все більш багатополярний світ.

Макроекономічний ландшафт: у 2022 р. економічне зростання сповільниться

Згідно з даними, опублікованими у звіті аналітичної компанії Global Data, у всіх регіонах буде спостерігатися економічне зростання у 2022 р., але, за прогнозами, воно буде повільнішим, ніж у 2021 р. При цьому Азія буде регіоном з найшвидшими темпами розвитку. За межами України та росії перспективи зростання економіки найбільше погіршилися в Європі.

Незважаючи на деякі позитивні ознаки, що спостерігалися щодо ключових макроекономічних показників у першій половині 2021 р., поява нового варіанту COVID-19 «омікрон» та його швидке поширення зробили глобальне економічне відновлення нерівномірним у другому півріччі 2021 р. Хоча інтенсивність поширення цього штаму в січні та лютому 2022 р. в усьому світі знизилася, війна росії в Україні негативно вплинула на перспективи відновлення світової економіки. Очікується, що російсько-українська війна прискорить зростання цін по всьому ланцюжку поставок і порушить торговельні потоки в багатьох секторах, ще більше зменшуючи реальні доходи та гальмуючи відновлення після пандемії.

На цьому тлі аналітична компанія GlobalData прогнозує, що світова економіка зростатиме повільнішими темпами — на 3,6% у 2022 р. порівняно з 5,9% у 2021 р. З іншого боку, глобальний рівень інфляції, за прогнозами, зросте до 5,8% у 2022 р. порівняно з 3,5% у 2021 р., що пов’язано з порушенням ланцюгів поставок на тлі війни росії в Україні.

Експерти компанії GlobalData, однак, очікують, що економіка Азіатсько-Тихоокеанського регіону зростатиме найвищими темпами у 2022 р. з прогнозованим збільшенням реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на рівні 4,3%, за ним йдуть Близький Схід та Північна Африка (3,9%), Північна Америка (3,5%), Західна Європа (3,4%), Африка (3,4%), Латинська Америка (1,9%) та Східна Європа (–1,6%).

Після вторгнення росії в Україну ціни на нафту та природний газ різко зросли, що спричинило підвищення і без того високого рівня інфляції. На тлі геополітичної напруженості існує ризик для інвестицій, торгівлі та споживчого попиту, через що було переглянуто прогнози щодо збільшення реального ВВП для регіонів у бік зменшення. Зростання реального ВВП Азіатсько-Тихоокеанського регіону було переглянуто в бік зменшення на 0,4%, для Східної Європи — на 5,1%, Західної Європи — на 0,6% та Північної Америки — на 0,4% у березні 2022 р. порівняно з попередніми прогнозами.

Очікується, що в Індії та Китаї у 2022 р. реальний ВВП зросте на 7,6 та 4,5% відповідно. Незважаючи на ризики та очікуване уповільнення економічного зростання, прогнозується, що ці країни будуть стимулювати глобальне економічне зростання у 2022 р. В інших азійських країнах, зокрема В’єтнам, Бангладеш, Малайзія та Філіппіни, за прогнозами, реєструватимуть зростання на рівні понад 6% у 2022 р.

Експерти зазначають, що у 2022 р. реальний ВВП в Північній Америці, США та Канаді, збільшиться на 3,4 та 3,9% відповідно, що менше, ніж зростання на 5,7 та 4,9% відповідно, зафіксоване в попередньому році, згідно з оцінками GlobalData.

У Західній Європі, зокрема у Великобританії, Ірландії, Греції, Франції, Іспанії та Португалії, за прогнозами, у 2022 р. реальний ВВП зросте на 3,5% і вище, що, однак, є переглядом у бік зниження порівняно з попередніми прогнозованими показниками.

У Східній Європі, Україні та росії, за прогнозами, реальний ВВП скоротиться на 10,1% і 10,6% відповідно у 2022 р. Цікаво, що не дивлячись на катастрофічні руйнування, у тому числі численних інфраструктурних об’єктів в Україні, прогнози щодо зменшення реального ВВП гіршими є для росії, що розв’язала війну і знаходиться під нищівними санкціями.

У той же час, за прогнозами Світового банку, від 10 квітня, зменшення ВВП України у 2022 р. може сягнути 45%. Масштаби рецесії залежатимуть від тривалості та інтенсивності війни, яка призвела до закриття багатьох українських підприємств, скорочення експорту та завдала суттєвої шкоди інфраструктурі країни.

Стосовно росії, в Рахунковій палаті рф визнали, що цього року падіння ВВП може становити більше 10%. Чим довше триватиме російська війна проти України, тим тривалішим буде режим санкцій і більш значущим їх вплив на економіку рф.

Внаслідок міжнародних економічних санкцій найбільше постраждали галузі, залежні від технологій та комплектуючих зарубіжного виробництва.

Хоча частка росії й України в загальному обсязі світової торгівлі та виробництві незначна, обидві країни є важливими постачальниками основних товарів, зокрема продуктів харчування та енергії. Нинішня ситуація призвела до зростання цін на продукти харчування, енергоносії та сировину, що експортуються з росії та України, що, у свою чергу, спричинило погіршення прогнозів щодо зростання ВВП у багатьох країнах. За оцінками Міжнародного валютного фонду, війна росії проти України може негативно вплинути на економіки понад 140 країн.

Можливі сценарії розвитку подій

Очікується, що росія продовжуватиме воєнні дії, поки не досягне заявлених цілей або стане неспроможною продовжувати воєнні дії. Аналітики GlobalData виокремлюють 3 сценарії можливого розвитку конфлікту.

Сценарій 1 (базовий). Бойові дії продовжуються. Обидві сторони несуть багато втрат через тривалий конфлікт, проте жодна не бажає відступати. Україна продовжує вести переговори з країною-агресором (при цьому відкидає ультиматуми). Очікується, що росія демонструватиме гнучкість щодо тлумачення цілей «спецоперації», а також визначення поняття «перемога». Петля санкцій затягуватиметься все дужче, допоки росія застосовуватиме військові важелі. Точкою перелому можуть стати наступні 9–12 міс. Пом’якшення санкцій скоріше за все настане не раніше 2023 р.

Сценарій 2. Україна відхиляє вимоги країни-агресора. За цього сценарію можлива зміна режиму в Україні. Український опір та російська протидія можуть призвести до затяжної війни. Ситуація в будь-який час може перейти до сценарію 1 або сценарію 3.

Сценарій 3. Соціальна та економічна напруга в рф зростає. Країна намагатиметься за допомогою Китаю закрити прогалини в зовнішній торгівлі. Економіка рф продовжує кульгати, проте тримається завдяки продовольчому самозабезпеченню та натуральному господарству в літні місяці. Крах може настати після IV кв. 2022 р. Системна дестабілізація може привести до відмови від цілей «спецоперації», визнання невдачі та поразки.

Система охорони здоров’я України та росії

За даними МОЗ України, кулі та снаряди російських військових пошкодили вже 400 закладів охорони здоров’я, ще 40 медзакладів зруйновано вщент та відновленню не підлягають. Через руйнації лікарень сотні тисяч людей втратили безперебійний доступ до необхідної медичної допомоги. У багатьох фронтових та дотичних до лінії фронту регіонах обмежено доступ пацієнтів до важливих ліків. Окрім того, російські військові продовжують блокувати гуманітарні конвої, які могли б доставити ліки на тимчасово окуповані території.

На фоні масових переміщень населення, яке рятується від конфлікту, всередині країни, а також атак і ударів, у тому числі по інфраструктурі охорони здоров’я, порушення процесу надання й неперервності медичної допомоги в Україні, система охорони здоров’я вимушена була швидко адаптуватися. Незважаючи на труднощі, які виникають через війну, МОЗ України намагається оперативно закривати потреби регіональних закладів охорони здоров’я та вирішувати питання про перерозподіл препаратів між регіонами.

Короткостроковий вплив на видатки на охорону здоров’я в росії буде менш вираженим порівняно з Україною, але з часом ситуація буде погіршуватися, оскільки здатність країни-агресора витрачати кошти на цю сферу буде підриватися імперативними військовими витратами та серйозним економічним впливом безпрецедентних санкцій. Хоча російський центральний банк намагається подолати різку девальвацію національної валюти по відношенню до долара і євро шляхом подвоєння відсоткової ставки та вжиття заходів щодо припинення витоку іноземної валюти з країни, не можна виключати проблеми в банківському секторі. Економічні санкції негативно вплинуть на витрати на охорону здоров’я через вплив на ВВП, а також через потенційну нездатність уряду виплачувати кошти всередині країни, оскільки центральний банк більше не має доступу до більшості своїх іноземних резервів. Неможливість отримати доступ до системи SWIFT для оплати закупівлі медичного обладнання або фармацевтичної продукції, імпортованих з інших країн, також негативно вплине на витрати на охорону здоров’я.

Таким чином, російська система охорони здоров’я, швидше за все, незабаром відчує непрямі наслідки війни. Лікарні скоро відмічатимуть нестачу імпортних медичних матеріалів щоденного вжитку, оскільки санкції та погіршення економічної ситуації швидко зменшують обсяги прогнозованих доходів. Витрати на систему охорони здоров’я в росії до війни проти України становили до 101,6 млрд дол. США (або 71 095 млрд руб.). Підвищення вартості імпортних медичних товарів, зростання інфляції та колапс у російській економіці, ймовірно, знизять видатки на охорону здоров’я на 25–40% через зростання прямих і непрямих витрат. Близько 36% видатків на охорону здоров’я в росії припадає на приватний сектор. Хоча росія матиме можливість певною мірою захищати державний сектор, ймовірно, приватна медична допомога зазнає непропорційно більших втрат, що призведе до надзвичайно значного зниження доходу.

Санкції. Очікується, що санкції вплинуть на здатність російських медичних закладів оплачувати рахунки за поставлену продукцію, розміщувати подальші замовлення через неможливість переказу платежів через SWIFT. Санкції щодо технологій подвійного використання, таких як лазери, мікрочипи та комп’ютери, можуть вплинути на доступність деякого медичного обладнання. Вони також вплинуть на доступність для російських лікарень інженерних та будівельних послуг неросійського походження для реконструкції медичних закладів, що призведе до поступового зниження стандартів надання медичної допомоги.

Порушення ланцюга поставок. З іншого боку, війна може призвести до зростання попиту на послуги у сфері травматології, але вираженість цієї тенденції залежатиме від того, як розшириться конфлікт, і від спроможності військових медичних служб росії та білорусі працювати з пораненнями солдат. На якість надання травматологічної допомоги вплине неможливість росії отримати доступ до високоякісних ортопедичних пристроїв через санкції та економічну кризу, що призведе до погіршення результатів лікування для поранених. Здатність системи охорони здоров’я надавати якісні послуги в контексті погіршення стандартів надання медичної допомоги (у профілактичній медицині, діагностиці) може призвести до підвищення попиту на лікування пацієнтів із хронічними та пізно діагностованими захворюваннями.

Ринок медичних пристроїв росії

Медичні пристрої (як і лікарські засоби) входять до групи соціально-важливих товарів, які не підпадають під санкції. Проте є винятки, зокрема щодо товарів, які несуть ризик подвійного використання. Так, деякі види медичного обладнання можуть підпадати під дію санкцій через наявність певних технологій (лазери, оптика, електроніка тощо) з потенційним подвійним (військовим) використанням, зокрема медичні лазери, стоматологічне обладнання, сучасне обладнання для діагностики тощо.

Слід зазначити, що ринок медичних пристроїв у росії — один з найбільш імпортозалежних, що робить його досить вразливим до зривів зовнішнього постачання. Очікується, що росія може зіткнутися з проблемами, пов’язаними зі спроможністю купувати імпортні пристрої, подорожчанням імпортних товарів, скороченням бюджетів. Коли техніка виходитиме з ладу, відремонтувати або отримати запчастини буде дуже складно.

Війна в Україні призведе до спаду на ринку медичних пристроїв у росії та може порушити регіональні поставки деяких із них. Очікується, що ринок медичних пристроїв у результаті санкцій, обвалу курсу рубля та загального падіння економіки росії скоротиться з 11,1 млрд дол. до 7,4 млрд дол. (табл. 1).

Джерело: звіт «Ukraine Conflict Executive Briefing Understand the impact of the Ukraine crisis on the world economy and key sectors» аналітичної компанії Global Data.

При цьому найбільшого падіння зазнає сегмент ринку медичних пристроїв, призначених для лікування пацієнтів із захворюваннями ЛОР-органів, на якому переважають імпортні слухові апарати, що скоротиться на 90%. При цьому госпітальний сегмент ринку медичних пристроїв скоротиться лише на 18%, що стане результатом спроможності російських компаній, які займаються виробництвом медичного обладнання, задовольняти попит на низькотехнологічні пристрої, такі як засоби індивідуального захисту та лікарняні ліжка.

Санкції. Міністерство торгівлі США (United States Department of Commerce) підрахувало, що у 2018 р. 73% медичних пристроїв у росії було імпортовано, що робить країну особливо вразливою до зовнішніх перебоїв у постачанні. Санкції матимуть негативні наслідки для спроможності росії купувати імпортні пристрої, а також підвищать їх вартість через підвищення обмінного курсу та зростання інфляції.

Поточні санкції США містять винятки щодо експорту медичних пристроїв через загальні ліцензії Управління з контролю за закордонними активами (Office of Foreign Assets Control — OFAC), залежно від конкретного випадку. Залишається ймовірність того, що доступ до деяких медичних пристроїв може бути обмеженим, оскільки для їх виробництва використовуються технології подвійного призначення. Це може стосуватися медичних лазерів, стоматологічного обладнання тощо.

Технологічне ембарго потенційно буде мати суттєвий вплив на сектор стоматологічного, офтальмологічного медичного обладнання та лазерів, що застосовуються в естетичній медицині, сучасного обладнання для діагностики. Варто зазначити, що медичні пристрої, які мають велике гуманітарне значення, як правило, не підпадають під обмеження щодо експорту до росії, натомість пристрої, що використовуються в менш значущих галузях з точки зору гуманітарної політики, наприклад у естетичній хірургії, можуть підпадати під певні обмеження. Крім того, компаніям буде необхідно перевіряти весь ланцюг поставок, щоб переконатися, що постачальники не підпадають під санкції США. Очікується, що сегмент лазерів, які застосовуються у стоматології, на російському ринку зазнає порівняно меншого впливу, ніж естетичні хірургічні лазери (пристрої для лазерної шліфовки) та офтальмологічні (як правило, використовуються для корекції зору), через присутність на ринку російських виробників.

Компанії Accenture, Nikon, Arjo та Conformis повідомили про наміри зупинити продажі та постачання своєї продукції на російський ринок. Shimadzu, припиняючи продаж інструментів, сподівається відновити постачання у сфері охорони здоров’я якомога швидше. Компанії Thermo-Fisher, Zeiss і Roche мають намір сфокусуватися на продажах товарів, пов’язаних із охороною здоров’я.

До початку війни на російському ринку медичних пристроїв ключова роль належала зарубіжним компаніям. Зараз їх доходи знаходяться в зоні ризику через війну в Україні. Так, значна частина доходів Natus Medical, ймовірно, буде втрачена в результаті війни (табл. 2).

Джерело: звіт «Ukraine Conflict Executive Briefing Understand the impact of the Ukraine crisis on the world economy and key sectors» аналітичної компанії Global Data.

Крім того, Medline Industries, Medtronic, Becton Dickinson, Cardinal Health та Abbott Laboratories, ймовірно, зіткнуться зі значними втратами доходу, хоча російський ринок медичних пристроїв не є ключовим у їх структурі надходжень (табл. 3).

Джерело: звіт «Ukraine Conflict Executive Briefing Understand the impact of the Ukraine crisis on the world economy and key sectors» аналітичної компанії Global Data.

Порушення ланцюга поставок. Росія є ключовим джерелом певних матеріалів, таких як титан, який є важливим компонентом ортопедичних імплантатів. Це може вплинути на ланцюжки поставок таких компаній, як Zimmer-Biomet і Stryker.

У 2020 р. в рамках Conflict Minerals Disclosure компанія Owens&Minor, що працює у сфері медичної логістики та постачання, повідомила, що золото, вольфрам, тантал і олово (так звані 3TG) для використання в медичних пристроях отримували з 16 російських плавильних підприємств. Перехід на неросійські джерела 3TG підвищує ризик потрапляння конфліктних (таких, що не відповідають вимогам Conflict Minerals Disclosure) мінералів у ланцюг постачання медичних пристроїв.

Російський уряд видав постанову, яка знімає вимогу ліцензувати технології від «недружніх країн». Очікується, що цей крок матиме обмежений вплив на ринок медичних пристроїв, оскільки передача технологій, включаючи ноу-хау, вимагає добровільної участі власника технологій.

У той же час федеральна служба з нагляду в галузі охорони здоров’я в очікуванні дефіциту звернулася до імпортерів медичних пристроїв з проханням перевірити запаси. Служба повідомляє, що наразі дефіциту медичних пристроїв нема. Поряд із цим уряд росії видав постанову про заборону експорту імпортних медичних пристроїв, а міністерство охорони здоров’я запропонувало новий порядок прискореної реєстрації нових медичних пристроїв у разі раптового обмеження поставок імпортних товарів. Ці рішення покликані не допустити дефіциту медичних виробів на території росії через введення обмежувальних заходів з боку «недружніх» держав.

Таким чином, вплив війни та санкцій на ринок медичних пристроїв росії буде глибоким і, ймовірно, тривалим, що призведе до значного зниження стандартів охорони здоров’я. Війна в Україні негативно вплине на всі сектори ринку медичних пристроїв у результаті зростання цін, неможливості доступу або оплати за придбання імпортних пристроїв та загального погіршення економічної ситуації. Приватні компанії, що належать до системи охорони здоров’я, швидше за все, постраждають значно сильніше порівняно з державними, оскільки органи влади, ймовірно, надаватимуть фінансову підтримку державному сектору. Ступінь впливу буде різнитися залежно від сектору та його залежності від імпортних пристроїв, наявності альтернатив російського виробництва та від того, чи виробляються ці пристрої на базі технологій подвійного використання, що може призвести до обмежень на основі технологічного ембарго.

Фармацевтичний ринок України та росії

Санкції, ймовірно, матимуть мінімальний вплив на доступність лікарських засобів у росії, але можуть зупинити співпрацю та фінансування розробки лікарських засобів.

R&D. Обмеження на інвестиції та грошові перекази завадять розробці та дослідженню нових лікарських засобів, що є надзвичайно капіталомісткою галуззю. Більша частина інноваційної фармацевтичної діяльності росії відбувається в установах або компаніях, які мають зв’язки з урядом або з державним Фондом «Сколково» і можуть бути об’єктом санкцій. Фонд «Сколково» та його засновник Віктор Вексельберг були визначені урядом США як частина апарату державної безпеки та шпигунства. Наразі В. Вексельберг перебуває під персональними санкціями. Персональні санкції введено проти ряду російських олігархів, пов’язаних з інвестиційними компаніями, які фінансували сектор біотехнологій, зокрема Norma Investments, Ervington Investments, Sarissa Capital Management, Access Bridge Gap Ventures. Санкції проти осіб, наближених до президента рф, можуть торкнутися вітчизняних фармацевтичних і дистриб’юторських компаній, які мають зв’язки з ними.

Клінічні дослідження. Україна та росія є важливими країнами для проведення клінічних досліджень нових препаратів, оскільки пацієнти держав гостро потребують ліків, що застосовуються при онкологічних, неврологічних захворюваннях, захворюваннях шлунково-кишкового тракту тощо. За даними GlobalData, в Україні тривають або заплановані 752 випробування, які можуть бути зірвані. Російсько-українська війна призвела до порушення ходу проведення клінічних досліджень або припинення залучення учасників. Цілий ряд міжнародних фармацевтичних компаній оголосили про те, що вони не розпочинатимуть нових клінічних досліджень у росії та припиняють залучати нових пацієнтів у поточні програми. Лідери серед підприємств медико-біологічної промисловості зобов’язалися припинити інвестиції в російські компанії та нові проєкти на території росії, відмовитися від інвестицій з боку російських фондів, припинити співпрацю або надання послуг з російськими компаніями та призупинити співпрацю з російськими організаціями у сфері досліджень, науки та інновацій — до відновлення миру в суверенній Україні. Клінічні дослідження можуть бути зірвані в росії та білорусі. Компанія Karuna Therapeutics затримала публікацію даних дослідження III фази EMERGENT-3, в якому вивчалася ефективність кандидата в препарати KarXT у пацієнтів із шизофренією через погіршення ситуації в регіоні. Компанія Tricida відклала публікацію основних даних щодо дослідження III фази VALOR-CKD через невизначеність щодо майбутньої участі учасників з України та потенційні проблеми зі збором та моніторингом даних з українських сайтів. Багато інших спонсорів клінічних випробувань із сайтами в місцях проведення бойових дій незабаром можуть оголосити про подібні проблеми.

Власне виробництво. Росія має обмежені фармацевтичні виробничі потужності та в основному постачає лікарські засоби у країни колишнього Радянського Союзу. Як відомо, країна не змогла виготовити навіть достатньої кількості власної вакцини Sputnik для запобігання розвитку COVID-19 і залежить від контрактних виробників, у тому числі в Індії та Китаї. Інфляція, обумовлена санкціями, та перебої в транспортуванні також вплинуть на договірні відносини та імпорт лікарських засобів.

Санкції. Санкції було введено проти великих російських олігархів, пов’язаних з інвестиційними компаніями, які фінансували біотехнології, зокрема Norma Investments, Ervington Investments Ltd, Sarissa Capital Management та Access Bridge Gap Ventures. Санкції проти осіб, наближених до путіна, можуть вплинути на російські фармацевтичні та дистриб’юторські компанії, які мають зв’язки із цими особами. Це суттєво вплине на імпорт оригінальних лікарських засобів та брендованих генериків від європейських виробників. Не дивлячись на те що фармацевтична продукція виключена з-під впливу санкцій, деякі компанії можуть вирішити не торгувати з росією через невизначеність щодо можливого порушення санкцій та неможливості отримати оплату за послуги. Російські венчурні компанії мають обмежену інвестиційну роль у контексті фармацевтичного ринку порівняно з аналогічними компаніями у США та ЄС, тому санкції, накладені на російські банки, можуть вплинути лише на дуже невелику кількість кандидатів у препарати, що знаходяться на ранній стадії розробки.

Продаж лікарських засобів. Вплив на фармацевтичний ринок, ймовірно, буде особливо серйозним, оскільки росія залишається залежною від імпорту лікарських засобів. Індійські компанії вже стурбовані здатністю росії оплачувати наявні замовлення. Вплив буде залежати від того, чи зможуть деякі російські банки отримати доступ до системи SWIFT для обробки платежів за імпорт і експорт ліків.

Проблеми з грошовими потоками можуть підірвати попит на лікарські засоби і в роздрібному сегменті — в аптеках. Деякі люди вже не можуть розраховуватися за допомогою дебетових або кредитних карток банків, на які поширюються міжнародні санкції, після того, як вони були відключені від Visa, Mastercard, Apple Pay та Google Pay. Хоча росіяни все ще можуть платити готівкою за лікарські засоби, недоступність готівки в банкоматах і щоденні ліміти на зняття обмежуватимуть доступ.

Порушення постачання лікарських засобів. Дефіцит ліків уже є очевидним, оскільки росіяни намагаються створювати запаси лікарських засобів, а кілька фармацевтичних виробників припинили поставки лікарських засобів, які не є життєво важливими, до росії. Повітряний транспорт, який зазвичай використовується для транспортування дороговартісних лікарських засобів, заблокований, оскільки ЄС, США, Велика Британія та Канада заборонили перебування у своєму повітряному просторі російських літаків із взаємними заборонами з боку росії. Торговельний потік через транспортні контейнери також порушений після того, як данська Maersk, японська Ocean Network Express і німецька Hapag-Lloyd припинили приймати замовлення на вантажі до та з росії. Ліки мають бути виключені з цих обмежень, але припинення транспортування більшості інших товарів неминуче підриває економію від масштабу, доступну компаніям, які проводять поставки лікарських засобів до росії контейнерними маршрутами. Очікується, що російський експорт вакцини проти COVID-19 зупиниться, оскільки голова російського фонду прямих інвестицій знаходиться в санкційному списку. Вакцини компанії Gamaleya (росія) Sputnik V і Sputnik Light, що розповсюджуються російським фондом прямих інвестицій, опиняться під санкціями, але на них припадає відносно невелика частка світових поставок вакцин проти COVID-19. Вплив санкцій можна буде нівелювати, якщо їх розповсюдження буде швидко відновлено за допомогою нового маркетингового партнера.

Крім того, опосередкований вплив санкцій також відчуватиметься через завдання удару по фінансовій системі рф та уповільнення фінансових потоків.

Також компанії Big Pharma скорочують свою діяльність у росії, зокрема, рекламну та промоційну активність, наукові дослідження, припиняють нові інвестиції. Ряд компаній прийняли рішення передавати прибуток, отриманий з продажу в росії, на гуманітарну допомогу Україні.

У російських аптеках зафіксовано дефіцит понад 80 лікарських засобів. Слід зазначити, що більшість міжнародних фармацевтичних компаній не відмовилися від постачання основних, життєво важливих препаратів, вважаючи неправильним залишати пацієнтів без лікування, що рятує життя та є вкрай необхідним. Тим не менш, опитування 3317 лікарів, проведене професійною спільнотою Лікарі російської федерації 14–21 березня, виявило дефіцит деяких життєво необхідних ліків, у тому числі препаратів, що не мають аналогів російського виробництва. З 20 діючих речовин, призначених для застосування при серцево-судинних та онкологічних захворюваннях, обсяг продажу яких за підсумками 2021 р. становив 83,92 млн упаковок, більше третини (37,4%) було віднесено до дефіцитних. Також повідомлялося про дефіцит у наступних терапевтичних групах: протизапальні, гастроентерологічні, протиепілептичні, протисудомні препарати, антидепресанти. Також не вистачає інсуліну та інших лікарських засобів, що застосовуються при цукровому діабеті, комбінованих оральних контрацептивів, препаратів для проведення гормональної замісної терапії, а також лікарських засобів, що містять гормони щитовидної і паращитовидної залоз. Опитування виявило, що в аптеках відсутні 12 препаратів, що застосовуються при артеріальній гіпертензії та аритмії, що не виробляються в росії і не мають аналогів за діючою речовиною. Дефіцит певних препаратів у росії може бути зумовлений панічними закупівлями та порушенням ланцюгів постачання.

Таким чином, вплив війни, розв’язаної росією в Україні, на витрати на охорону здоров’я та продаж лікарських засобів у росії в короткостроковій перспективі буде досить обмеженим, але несприятливі наслідки з часом будуть наростати, як сніжний ком. Ймовірно, імпорт лікарських засобів зупиниться, а російський фармацевтичний експорт, наскільки незначним він би не був, також скоротиться.

Що стосується України, очікується спад споживання препаратів порівняно з попереднім роком. Багато аптек у країні знищено, розграбовано, багато шкоди завдано інфраструктурі, частина населення виїхала з країни. Окрім того, пацієнти, враховуючи нинішню ситуацію, можуть вагатися звертатися за лікуванням.

Слід зазначити, що суттєву допомогу в медзабезпеченні українців наразі забезпечують пожертвування, які не вважаються частиною внутрішнього ринку.

Цілий ряд компаній Big Pharma висловили намір підтримати Україну та її систему охорони здоров’я благодійною допомогою у вигляді ліків та/або фінансової допомоги. Багато фармацевтичних компаній допомогли вакцинами, антибіотиками, знеболювальними та іншими необхідними ліками. Зокрема, компанія Roche безоплатно поставила в Україну 150 тис. упаковок антибактеріального препарату цефтріаксону. На прохання МОЗ України компанією Bayer надано партію антибіотиків та стерильних матеріалів, здатних забезпечити до 27 тис. пацієнтів. GSK надано антибіотики, препарати для лікування пацієнтів з астмою, знеболювальні засоби та вакцини для дітей. Eli Lilly пожертвувала інсулін на суму 7,5 млн дол. та барицитиніб для лікування хворих на COVID-19 на суму 1,8 млн дол. Teva відвантажено понад 1,3 млн упаковок лікарських засобів першої необхідності на суму 11 млн дол. MSD сумарно поставила 235 тис. курсів молнупіравіру для лікування пацієнтів з COVID-19 (через угоду про поставку та закупівлю, яку мають з урядом та пожертвування). Novo Nordisk передав запас ліків майже на 2 міс для пацієнтів з гемофілією. AstraZeneca надала гуманітарну допомогу в обсязі 24 палет лікарських засобів на суму 3 млн дол. Novartis надано близько 600 тис. упаковок лікарських засобів: антибіотиків, знеболювальних, серцево-судинних та онкологічних засобів. Також фармацевтичні компанії жертвували кошти на підтримку різних неурядових організацій — Червоного Хресту, Агенції ООН у справах біженців, Міжнародного комітету порятунку.

Робити прогнози щодо подальшого розвитку фармацевтичного ринку України досить важко. Втім експерти компанії «Proxima Research» спільно з фахівцями Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова Національної академії наук України спробували це зробити та надали прогноз розвитку роздрібного ринку лікарських засобів України у 2022 р. Як скоро фармацевтичний ринок України зможе повернутися до відновлення багато в чому залежить від того, коли настане спад активності бойових дій. За оптимістичним сценарієм за підсумками 2022 р. очікується зменшення обсягів споживання ліків на 16,8% та на 28,6% — за песимістичним сценарієм.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
за матеріалами www.globaldata.com