Фармацевтична галузь під час війни: онлайн-зустріч українських HR

Фармацевтична галузь із перших днів війни стала пліч-о-пліч з усім українським народом. Так, перед українською Фармою постало непросте завдання неперервно забезпечувати мирних жителів та наших захисників необхідними ліками, швидко реагувати на зміну попиту, при тому, що частина територій окупована та охоплена бойовими діями, а звичні ланцюги постачань сировини та готових препаратів порушено. У той же час як відповідальний роботодавець Фарма мала попіклуватися про власних співробітників та їх благополуччя, знайти способи максимально зберегти робочі місця та заробітні плати. Як вистояти, який план дій? 17 травня 2022 р. відбулася онлайн-зустріч «Фармацевтична галузь під час війни», організована robota.ua. Сергій Чумак, Key Account Manager, Pharm Expert robota.ua, поділився результатами опитування, проведеного серед представників фармацевтичної галузі, стосовно того, як війна позначилася на ринку праці. До онлайн-зустрічі долучилися Євгенія Піддубна, директор з корпоративних комунікацій фармацевтичної компанії «Фармак», та Надія Штепа,  керівник відділу підбору та адаптації персоналу «Фармак», а також Станіслав Рачкевич, директор проєктного офісу Корпорації «Артеріум», та Анна Єгорова, керівник корпоративного університету Корпорації «Артеріум». Учасники обговорили трансформації, яких зазнали їх компанії в поточній реальності, як наразі відбувається комунікація з командами, які є прогнози, бачення щодо точок відбудови та подальшого росту.

Як війна вплинула на ринок праці?

Сергій Чумак поділився цікавими фактами та галузевою аналітикою. Фармацевтична галузь потроху відновлюється. Якщо у перші дні війни, за даними Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба), функціонувало близько 10% аптечних закладів, то вже станом на 24 березня працювало 80% аптек.

За даними опитування, проведеного robota.ua серед представників фармацевтичного бізнесу, майже 77% компаній зараз працюють і не припиняли роботу. Лише 5% опитаних компаній не працюють, їх бізнес знаходиться у зоні бойових дій і швидше за все працювати не буде.

Близько 14% респондентів оцінюють збитки компанії від війни в обсязі від 100 тис. дол. США. Слід зазначити, що більшість (майже половина респондентів) наразі не можуть чітко оцінити обсяг збитків, що зазнала їх компанія через війну.

Більшість опитаних компаній допомагають волонтерським групам, гуманітарним організаціям (51,6%) або самостійно організовують збір, логістику та дистрибуцію (19,4%). 35,5% компаній допомагають Збройним силам України фінансово, 8% перерахували податки державі наперед.

48,4% компаній зіткнулися з проблемами з логістикою. Також однією з найкритичніших проблем є нестача замовлень, оскільки дається взнаки відтік біженців. Її відмічають 39,5% респондентів, 9% респондентів відзначають заборгованість партнерів за виконаними замовленнями.

56% опитаних компаній продовжують виплачувати заробітну плату співробітникам стабільно, без змін і в повному обсязі. У 6% навіть підвищено заробітну плату. Третина респондентів повідомили про те, що компанія виплачувала заробітну плату стабільно, але не в повному обсязі (частково) порівняно з довоєнним рівнем. 6% відповіли, що, на жаль, не мають можливості виплачувати заробітну плату.

Майже 73% опитаних компаній не проводили скорочення штату співробітників після 24 лютого. 10,3% поки до такого заходу ще не вдавалися, але планують. 4,3% респондентів повідомили про скорочення до 25% штату.

Майже 63% компаній на момент опитування не скористалися допомогою від держави під час воєнного стану (податкові послаблення, кредити тощо). 10% відповіли, що скористалися такою допомогою, але це не суттєво допомогло бізнесу. 4,3% скористалися, і це суттєво допомогло бізнесу.

На думку респондентів, дві найголовніші речі, в яких може допомогти держава — це податкові канікули та допомога в збереженні співробітників.

Що стосується ринку праці, ринок кандидатів поступово відновлює свою активність, кількість резюме збільшується (рис. 1). У той же час кількість вакансій суттєво скоротилася, проте намітилася тенденція до поступового відновлення (рис. 2).

Рис. 1. Потижнева динаміка кількості активних кандидатів у рубриці «Медицина — Фармацевтика — Охорона здоров’я» на порталі robota.ua
Рис. 2. Потижнева динаміка кількості вакансій у рубриці «Медицина — Фармацевтика — Охорона здоров’я» на порталі robota.ua

С. Чумак також розповів, як зустрічають фармацевтів з України в ЄС. Наприклад, Міністерство охорони здоров’я Франції заохочує державні та приватні медичні та медико-соціальні заклади працевлаштовувати біженців з України, будь то лікарі, фармацевти, стоматологи, акушери чи фельдшери. Вони можуть отримати статус асоційованого практика (praticien associé). В Іспанії спрощено процедуру кваліфікації медичних працівників. До такого заходу вдалися у відповідь на прохання асоціації роботодавців — Іспанського приватного альянсу охорони здоров’я. В Італії у зв’язку з наслідками кризи в Україні біженцям пропонується активація європейського кваліфікаційного паспорта, за яким після оцінювання та співбесіди можна буде займатися медичними професіями на території країни принаймні до березня 2023 р.

Реакція галузі на війну

Євгенія Піддубна поділилася своїми спостереженнями, як фармацевтичний бізнес відреагував на події 24 лютого. Першою реакцією, безумовно, був шок, адже до повномасштабного вторгнення важко повністю підготуватися, у тому числі морально. Більшість фармацевтичних заводів призупинили свою роботу.

У перші дні війни гостро відчувався брак ліків, які значною мірою залежать від зарубіжних поставок, оскільки вантажі, які заходили в Україну, не страхувалися, а також зважаючи на порушення логістики.

Наразі проблема гострого дефіциту подолана. Більшість вітчизняних виробників увійшли в звичний режим роботи, імпорт лікарських засобів відновлюється. Окрім того, надходить багато гуманітарної допомоги.

Важливо відзначити прийняття Держлікслужбою ряду критично важливих рішень в оперативні строки, таких як дозвіл на завезення ліків в Україну без реєстрації, використання у виробництві готових лікарських засобів активних фармацевтичних інгредієнтів альтернативних виробників, зберігання лікарських засобів у складських приміщеннях, відомості про які відсутні у ліцензійному реєстрі та ін.

Як війна вплинула на компанії: сценарії, виклики, трансформації

«Про можливий початок повномасштабної війни повідомлялося заздалегідь у західних та вітчизняних засобах масової інформації. Хтось вірив, хтось ні. Але як будь-який системний бізнес ми мали підготуватися до будь-якого сценарію. Тому ми розробили трьохсценарійний план стійкості бізнесу», — зазначила Є. Піддубна.

Трансформації в компанії «Фармак», спричинені війною, торкнулися змін у комунікації з персоналом, прискорення процесів прийняття рішень, економії та скорочення витрат, замороження деяких інвестиційних проєктів та ін.

У корпорації «Артеріум» також довго- і середньострокові проєкти з розвитку довелося заморозити. Така ж ситуація склалася і з новими продуктами, оскільки лонч вимагає значних витрат. Наразі проводиться перегляд стратегій з урахуванням різних сценаріїв. Так, за оптимістичним сценарієм Україна після перемоги може здобути фантастичний шанс стати фармацевтичним хабом для всієї Європи. «З огляду на те, що ми спостерігаємо, спілкуючись з різними компаніями, ми розуміємо, що українська Фарма сильна, структурована, готова до розвитку і виходу на європейський ринок», — зазначив С. Рачкевич.

Ключовими викликами сьогодення, на думку Є. Піддубної, є гарантування безпеки людей та активів, зменшення обсягів ринку (оскільки частину української території окуповано, багато людей виїхали за кордон), доступ до сировини, логістика, доступність палива тощо.

Станіслав Рачкевич виділив наступні виклики — порушення логістики та каналів дистрибуції, закриття реєстрів, мобілізація персоналу критичних професій, суттєва зміна попиту. На думку спікера, сьогодні галузі потрібно повернутись до комунікації стосовно державних замовлень. Безумовно, зараз галузь отримує зворотній зв’язок від держави стосовно потреби в лікарських засобах, але він є опосередкованим. В Україну заходить гуманітарна допомога, яка покриває значний блок медичних потреб, що дуже сильно допомагає. Але водночас, вона забирає на себе певну долю госпітального сегмента, яку могли б покривати українські виробники. Наявність державних замовлень може суттєво вплинути на можливість збереження робочих місць, знань, технологій і безпосередньо розвитку фармгалузі.

Основними акцентами в роботі у нинішніх реаліях, з точки зору Є. Піддубної, стають нарощення потужностей та обсягів ринку до передвоєнного стану, утримання операційної сталості, збереження персоналу, робота з міжнародними партнерами щодо пріоритетного постачання сировини, швидке отримання реєстрацій, дозволів, сертифікатів (для оперативного забезпечення ринку).  Точками росту в майбутньому мають стати перемога України, освоєння нових технологій виробництва, розвиток діагностичного напрямку в Україні, співпраця з міжнародними компаніями та установами, міжнародне сприяння та фінансування, збільшення уваги до України, рух до ЄС та спрощення експорту.

«Основним завданням на сьогодні є збереження компанії на рівні 2021 р. Величезний фокус уваги спрямовано на персонал, оскільки людський ресурс є однією з найбільших цінностей для компанії та її розвитку, — зазначив С. Рачкевич, підкресливши, що після закінчення війни може відбутися нова хвиля відтоку молодих кадрів. — Бренд роботодавця і сам персонал я вважаю одними з ключових цінностей, які ми маємо зберегти і для України, і для Фарми».

Взаємодія з командою

Робота зі співробітниками в умовах війни потребує особливої уваги, оскільки частина людей виїхала за кордон або перемістилася в інший регіон України. Не всі з них мають можливість продовжувати працювати.

«У перші дні війни, коли було незрозуміло, як розвиватиметься ситуація, що буде далі, основний фокус було направлено на те, щоб комунікувати зі співробітниками, транслювати меседжі від керівництва» — розповіла Надія Штепа. Враховуючи, що на частині території велися активні бойові дії, деякі співробітники переїхали з місць постійного проживання, кожен керівник слідкував за ситуацією та тримав зв’язок з членами своєї команди.

Частиною заходів компанії «Фармак», спрямованих на утримання персоналу, стали збереження заробітних плат, відмова від скорочення штату, виплата компенсацій переміщеним співробітникам, які не мають можливості працювати, допомога з житлом. Основним чинником, що впливає на утримання персоналу, стала турбота про співробітників.

«Якщо говорити про персонал та позицію компанії, основним завданням було втримати весь штат», — зазначила Анна Єгорова. В корпорації «Артеріум» не вдавалися до скорочень, проте застосовувалися диференційовані підходи до оплати праці, з урахуванням завантаженості персоналу. Співробітники, які не мають змоги виконувати свої функціональні обов’язки, займаються волонтерством. Волонтерська група працює у Львові, допомагає переселенцям, а також формує та передає аптечки для Збройних сил України.

Корпорація також працевлаштовувала внутрішньо переміщених осіб. Для них передбачено окремий процес адаптації. У штаті працює психолог, проводяться майстер-класи з дбайливої комунікації.

Співробітники, у яких є діти, можуть брати їх з собою на роботу, поки дитячі садочки не працюють: про них попіклуються, організовано спеціальні програми.

Одним з основних викликів на сьогодні, з точки зору А. Єгорової, є формування наново бренду роботодавця. Це має допомогти утримати молодих фахівців, які є ключовими для фармацевтичної галузі, і серед яких існує великий ризик «відтоку мізків» за кордон. А. Єгорова наголосила на необхідності впроваджувати культуру well-being (благополуччя співробітників). На її думку, саме це допоможе галузі розвиватися далі.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті