Рецепти — «недолікарські» чи «фармацевтичні»? Маємо обговорити!

Але що трапляється, коли вимогу щодо відпуску рецептурних ліків тільки за е-призначенням реалізують у «збідненому» медичному середовищі? Простіше кажучи, коли лікарів замало, вони не мотивовані працювати більше та краще, а послуги з медичного обслуговування на платній основі малод­оступні? Спостерігаємо за розвитком подій на прикладі Польщі.

Було б дуже наївним вважати, що вимога щодо використання е-рецепта та е-лікарняних стимулюватиме розвиток звичайної мережі комунальних та приватних закладів. Імпульс замалий, його вистачає лише на формування деяких сурогатів. І тут (увага!) можливі два принципові варіанти:

• відповідну послугу реалізують фармацевти (коло їхніх обов’язків щодо хворих, як і у лікарів, є дуже широким та може тлумачитися по-різному);
• формується ринок виписування рецептів «за гроші», при цьому цілком зрозуміло, що дотримання законності далеко не означає відповідності інтересам пацієнта.

Польща, де забезпеченість медиками — одна з найнижчих у Європі, чого не скажеш про фармацевтів, дозволяє розвиватися обом — фармацевтичним рецептам та так званим «рецептоматам». Щодо останнього явища українським читачам потрібні пояснення. Це поняття означає, що пацієнт отримує послугу суто з дистанційного виписування, при цьому контакт з лікарем полягає у формальному (переважно через заповнення бланку питань/відповідей) виконанні вимог до формування призначення без відшкодування вартості. Наприклад, компанія «Medicept» пропонує виписування рецепта «для продовження лікування» українцям, які мають зазначити лише назву препарату, його дозування, лікарську форму, додавши копію українського паспорта — лише за 39,99 злотих (273 грн).

Чи пацієнти, поляки зокрема, погоджуються на це? Так, бо альтернатива полягає у незручній та/або тривалій чи фінансово затратній процедурі отримання уваги від завантаженого безліччю справ лікаря. У себе вдома українці не настільки обмежені у виборі, бо, на відміну від Польщі, у нашій країні аптеки масово не карають за порушення рецептурного відпуску. Тому пересічний пацієнт купує в аптеці за власні кошти те, що вважає за потрібне (у той же час у Польщі держава фінансово долучається до придбання майже всіх рецептурних ліків у рамках громадської охорони здоров’я). Таким чином, «рецептомати» у наших сусідів забезпечують пацієнтам певне полегшення, зберігаючи їхній час, сили, а інколи й кошти. На відміну від них, у разі запровадження обов’язкового е-рецепта українці можуть отримати додаткові фінансові обтяження. Звичайно, і деяку користь, бо таким чином можна запобігти безглуздим, шкідливим та марним з медичної точки зору (само-)призначенням.

І тут ми підходимо до найбільш цікавого. Як це часто буває, сутності множити не потрібно, бо у системі вже є відповідний функціонал. Дійсно, а хіба перевірка адекватності рецептурного призначення не є обов’язком фармацевта? Так, а якщо маємо справу із «самопризначенням»?

Керманичі міністерства охорони здоров’я визнали, що професія фармацевта дає таке право, а для компенсації надання послуги окрему платню поки що не запроваджуватимуть — достатньо, що аптеки користуються роздрібними націнками.

Чи можемо ми в Україні скористатися такою можливістю, як фармацевтичні рецепти? Принаймні на перший погляд здається, що ступінь захисту пацієнта підніметься щаблиною вище, система забезпечення рецептурними ліками стане трохи більш прозорою та зрозумілою. І це буде дещо чесніше щодо пацієнта, бо запропонувати йому суттєве зменшення витрат «з власної кишені» на ліки держава не в змозі, а пропозицію сплачувати додатково майже без якісних змін важко назвати добросовісною. Пропонуємо дискусію з цього питання, а в якості додаткового матеріалу наведемо офіційні пояснення щодо польських реалій (див. нижче).

Відповідає медичний омбудсмен (Rzecznik Praw Pacjenta — RPP)

На офіційному сайті RPP опубліковано наступне пояснення у відповідь на питання:

Мені терміново потрібен рецептурний препарат, але я не можу зв’язатися з лікарем. Що можна зробити?

У такій ситуації ви можете звернутися в аптеку, де фармацевт може виписати електронний рецепт (так званий фармацевтичний). Пам’ятайте, що такий рецепт може виписувати лише фармацевт із правом займатися фармацевтичною діяльністю, а не будь-хто, хто працює в аптеці.

Але це ще не все. Омбудсмен також нагадує про деталі, пов’язані з рецептом — він виділяє найважливіші факти, щоб полегшити використання фармацевтичних призначень:

цей рецепт може бути виданий максимум на 180 днів лікування;
за ним не можна призначати наркотичні та психотропні лікарські засоби;
фармацевт може провести медичну співбесіду під час виписування електронного рецепта в аптеці;
пацієнта можуть попросити підписати власне свідчення щодо ліків, які він застосовує на цей час, або про стан його здоров’я;
цей рецепт виконується з оплатою 100%.

З приводу останнього пункту зазначимо, що рецепти на ліки, вартість яких відшкодовується за кошти Народного фонду охорони здоров’я (Narodowy Fundusz Zdrowia — NFZ), фармацевт може виписати лише pro auctore (для себе) та pro familia (для найближчих родичів), в електронній або паперовій формі.

Медсестри та акушери нагадують

Асоціація цифрових медсестер (Stowarzyszenie Pielęgniarki Cyfrowe — SPC), що представляє не тільки представників цієї професії, але й акушерок, у своєму Facebook-повідомленні від 19 травня нагадує:

• існує довгий список ліків та медичних виробів, які може призначати медсестра; це доречне рішення, коли черга до лікаря велика;
• медсестра (чи акушер) може продовжити лікування пацієнта шляхом повторного призначення більшої частини ліків (за винятком наркотичних та психотропних);
• подібно лікарям, ці спеціалісти можуть призначати продукти, варість яких відшкодовує NFZ.

На які ліки можуть виписати рецепт медсестра чи акушерка? Згідно з постановою міністра від 18 січня 2018 р. спеціаліст середньої ланки може самостійно призначити цілий ряд лікарських засобів:

• антибіотики;
• знеболювальні та заспокійливі (включаючи трамадол та гідроксизин);
• протиблювотні засоби;
• бронходилататори;
• препарати для застосування при анемії, вітаміни;
• місцеві анестетики;
• рідини для інфузії тощо.

Слід зазначити, що у Польщі пацієнт обирає (підписує декларацію) не лише лікаря, але й медсестру та акушера (окремо).

«Рецептомат» — це законно?

У середині березня до міністра охорони здоров’я Польщі надійшов депутатський запит від представника партії лівих «Nowej Lewicy» Кшиштофа Гавковського (Krzysztofa Gawkowskiego). Депутат зазначив, що на польському ринку «все динамічніше» працюють «віртуальні автомати», що дають можливість отримувати рецепти на будь-які ліки. Їх поява стала можливою завдяки запровадженню в Польщі електронних рецептів.

«З інформації на сайтах видно, що їх ведуть медичні заклади, а самі рецепти виписує ліцензований лікар, незалежно від спеціальності. Це призводить до ситуації, коли рецепт на будь-який препарат (у тому числі наркотичний) може виписувати будь-який лікар, у тому числі стоматолог, і деякі медики змогли виписати тисячі рецептів, не бачивши пацієнтів», — зазначено у зверненні.

У зв’язку із зазначеними сумнівами депутат К. Гавковський попросив керманича міністерства відповісти на такі запитання:

• чи відомо МОЗ про описану вище процедуру виписування цифрового рецепта?
• чи проводить міністерство перевірки діяльності медичних працівників, які виписують цифрові рецепти?
• чи є спосіб відстежувати рецепти, які можуть нести загрозу зловживання системою?

Відповідь на запит дав заступник міністра охорони здоров’я Мацей Мілковський (Maciej Miłkowski)

Він наголосив, що «професії лікаря та стоматолога входять до групи професій громадської довіри, і вони пов’язані з виконанням вимог, встановлених положеннями відповідних нормативно-правових актів».

Далі читаємо, що «лікар зобов’язаний діяти відповідно до наявних сучасних медичних знань, методів і засобів профілактики, діагностики та лікування хворих, відповідно до принципів професійної етики та з належною ретельністю». М. Мілковський зазначив, що електронні рецепти, у тому числі на наркотичні та психотропні ліки, слід виписувати відповідно до чинних нормативних актів. Коли лікар може виписати рецепт без огляду пацієнта? Якщо це зумовлено станом здоров’я пацієнта, що відображено у медичній документації. Рецепт без огляду хворого виписувати можна лише в рамках так званого продовження лікування. Це право лікаря, яким він може скористатися.

Заступник міністра також поінформував, що коли МОЗ отримує скаргу щодо можливих порушень чи зловживань, воно «діє у межах своєї компетенції». Він зазначив, що «діянням, яке тягне за собою професійну відповідальність, буде як порушення принципів медичної етики, так і положень, що стосуються практики медичної професії. Однією з функцій професійного самоврядування лікарів є нагляд за професійною етикою представників професії, отже, існує дисциплінарна юрисдикція, якій підлягають лікарі».

Щодо перевірок медиків за дорученням МОЗ, про які питав депутат, вони «проводяться відповідно до чинного законодавства», — пояснив заступник міністра.

Таким чином, наразі у Польщі маємо поступове впровадження нової практики електронного виписування (електронних лікарняних тощо) з тестуванням відповідних нормативно-правових рішень. Спостерігаючи за процесом, потрібно пам’ятати, що ситуація в Україні характеризується набагато меншою участю держави у забезпеченні лікарськими засобами. Тож, накладаючи обов’язок звертатися до лікаря за призначенням, вона майже нічого не може запропонувати взамін.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!