Український переклад рекомендацій ВООЗ щодо пожертвування ліків: чому це необхідно Україні?

— У перші дні й тижні після початку активної фази вій­ни всі ми зіткнулися з необхідністю швидко організовувати нову систему постачання ліків споживачам в умовах логістичного шоку. Одним з нових викликів для українських регуляторів і суб’єктів фармацевтичного ринку стала необхідність створення системи управління великими потоками гуманітарних поставок медичної продукції, яка надавалася як українськими, так і зарубіжними компаніями, організаціями та приватними особами.

Про масштаби такої гуманітарної допомоги свідчить приклад корпорації «Артеріум», яка протягом перших 2 тиж війни безоплатно надала ліків на суму близько 20 млн грн, а протягом 5 міс — уже на 38,5 млн грн. Таким чином діяли всі фармацевтичні компанії, які працюють на ринку України.

Але, незважаючи на згуртованість і готовність всієї фармацевтичної спільноти допомагати населенню і Збройним Силам України, відчувається певний брак досвіду та знань, які б дозволили робити це в найбільш ефективний спосіб. Крім того, до цієї роботи долучилися тисячі волонтерів і благодійних організацій, які до цього не мали фахових знань щодо поводження з медичними продуктами. У зв’язку з цим на початку березня 2022 р. наша компанія організувала для них тренінги для надання базових знань щодо постачання ліків.

Тому ми разом з компанією Proxima Research International вирішили підготувати україномовний переклад відповідних рекомендацій ВООЗ з належної практики надання гуманітарної допомоги ліками, який би дозволив українським регуляторам і фахівцям ознайомитися з міжнародним досвідом, отриманим у ході військових конфліктів та природних катастроф у 1990–2000-х роках, і використати їх для організації такої роботи в Україні.

— Безсумнівно, ці рекомендації будуть корисними для всіх менеджерів і фахівців, які працюють з гуманітарною допомогою.

— У Рекомендаціях ВООЗ наголошується на важливості залучення до роботи з гуманітарною допомогою ліками кваліфікованих фармацевтів і використання наявної системи постачання ліків — ліцензованих складів, дистриб’юторів тощо. Вказані завдання обліку, контролю, зберігання та транспортування в належних умовах, стеження за термінами придатності тощо найкращим чином можуть виконати спеціалісти з фармацевтичною освітою.

— У разі використання принципів Належної практики пожертвувань ліків ВООЗ підвищується ефективність використання гуманітарної допомоги, зменшується кількість втрат та ресурсів для зберігання й утилізації непотрібних і непридатних ліків.

— На наш погляд, відповідно до цих Рекомендацій ВООЗ МОЗ слід розробити та затвердити національну політику щодо пожертвування ліків і рекомендації щодо пожертвування ліків.

Також МОЗ або Національна служба здоров’я України мають створити національний реєстр пожертвуваних ліків та медичних виробів в е-форматі, щоб вказувати інформацію про потрібні продукти (міжнародна непатентована назва, доза, лікарська форма, упаковка) та їх необхідну кількість, уже наявні ліки та ті, що очікуються.

До роботи в системі управління пожертвуваннями ліків (визначення потреб, отримання, розподіл, облік тощо) слід залучати фармацевтів, а для зберігання та розповсюдження використовувати наявну інфраструктуру ліцензованих складів та дистриб’юторів.

Для оптимізації витрат і пришвидшення поставок МОЗ слід почати використовувати потенціал українських фармацевтичних виробників через модель «Пожертвування грошима для ліків». І робити за рахунок цільових фінансових пожертв замовлення вітчизняним виробникам лікарських засобів та медичних виробів.

Завантажити переклад Рекомендацій ВООЗ українською мовою можна, відсканувавши QR-код на вашому смартфоні, або за посиланням: https://www.apteka.ua/wp/wp-content/uploads/2022/07/WHO_Recomendations.pdf

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!