Діяльність НСЗУ під час війни: як наразі працює медична система?

ПРОВЕДЕННЯ ВАКЦИНАЦІЇ

Катерина Булавінова поцікавилася в очільниці НСЗУ, чи будуть здійснюватися доплати за проведення вакцинації, як це анонсувалося раніше, і чи будуть вони нараховуватися лікарю чи установі.

За словами Наталії Гусак, доплати за виконання плану з рутинної вакцинації НСЗУ проводило ще в 2021 р. Однак такий план у 2021 р. виконали всього близько 70 закладів первинної медичної допомоги (ПМД).

У 2022 р. через воєнні дії частина закладів відключені від електронної системи охорони здоров’я ( ЕСОЗ), тому дані про щеплення не вносяться в систему. У зв’язку з цим доплати за рутинну імунізацію в 2022 р. не проводитимуться.

Стосовно доплат за щеплення проти COVID-19 Н. Гусак зазначила, що під час перегляду бюджету ПМГ одним з перших пунктів, що підпав під скорочення, були саме доплати за таку вакцинацію, оскільки в НСЗУ порахували, що вони платять надавачам за більшу кількість вакцинацій, ніж та кількість вакцин, які було поставлено на окремі території. Однак якщо ситуація з поширенням COVID-19 ускладниться, то НСЗУ відновить проведення виплат за проведені щеплень.

У разі загострення ситуації з коронавірусною інфекцією в 2023 р. НСЗУ поверне так званий ковідний пакет медичної допомоги, яким передбачено доплати за лікування хворих із цією патологією.

Щодо введення другої бустерної дози, то для її отримання пацієнтам наразі достатньо звернутися до будь-якого закладу ПМД, незважаючи на те, чи укладено декларацію з сімейним лікарем такого закладу.

К. Булавінова поінформувала, що наразі лікарям, які здійснюють приватну медичну практику як фізичні особи — підприємці, перестали видавати вакцини для проведення щеплень їх пацієнтам.

НСЗУ невідомо про такі ситуації, і Н. Гусак порадила лікарям звертатися за роз’ясненнями до обласних департаментів охорони здоров’я, які займаються розподілом вакцин, оскільки НСЗУ продовжує контрактувати лікарів — фізичних осіб — підприємців за напрямом вакцинації проти COVID-19.

ПІЛЬГОВИЙ ВІДПУСК ЛІКІВ

Чи планує НСЗУ фінансувати пільговий відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань, який наразі регулюється постановою КМУ від 17.08.1998 р. № 1303?

Очільниця служби повідомила, що наразі таких планів немає і пільговий відпуск таких ліків належить до повноважень місцевої влади. Однак з подальшим розширенням програми «Доступні ліки» кількість препаратів, на які поширюється дія постанови № 1303, зменшуватиметься.

ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

Стосовно програми з надання психіатричної допомоги Н. Гусак поінформувала, що наразі вона реалізується в розрізі кількох напрямів ПМГ.

Зокрема, надається стаціонарна психіатрична допомога. Відповідні договори НСЗУ на 2022 р. уклала з 91 надавачем медичних послуг. Завдяки цьому отримати таку допомогу можна в кожній області України. Однак під час війни попит на такий вид медичних послуг зріс, тому НСЗУ працює над збільшенням кількості надавачів такої допомоги.

Також наразі працюють мобільні бригади з надання психіатричної допомоги, які супроводжують хворих, яких було виписано з психіатричних лікарень. Для залучення такої мобільної бригади сімейний лікар або лікар-психіатр має виписати відповідне направлення. До складу бригади, зокрема, входять: лікар-психіатр, психолог, соціальний працівник.

Завдяки наявності соціального працівника робота бригади не обмежується лише хворим. Допомога надається і його родичам з метою покращення соціалізації пацієнтів.

Н. Гусак зауважила, що НСЗУ під час підготовки до створення нового пакету з надання психологічної допомоги враховує наявність лікарів-психологів, які працюють в полі­клініках та до яких сімейні лікарі також направляють своїх пацієнтів. Цей пакет медичної допомоги планується запустити з 1 вересня 2022 р.

РОЗДІЛЕННЯ ПЕРВИННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА ВТОРИННОЇ

Н. Гусак повідомила, що з 1 січня 2023 р. НСЗУ не конт­рактуватиме заклади, які надають одночасно первинну та вторинну медичну допомогу. При цьому вона звернула увагу на те, що виняток буде зроблено в ситуації, коли первинний рівень медичної допомоги і надання амбулаторної допомоги чи реабілітації на амбулаторному рівні співіснують в одному закладі. НСЗУ наразі працює над тим, щоб таке розділення первинного та вторинного рівнів відбулося з мінімальними ризиками для системи охорони здоров’я.

Необхідність такого розділення обґрунтовується тим, що НСЗУ зіткнулася з ситуаціями, коли заклади, які надавали первинну та вторинну медичну допомогу, фактично утримували вторинний рівень за рахунок коштів, отриманих за надання ПМД і, навпаки, коли при закладах почала надаватися ПМД лише з метою подальшого направлення на вторинний рівень в одній і тій самій лікарні.

Водночас очільниця НСЗУ додала, що у відомстві розуміють, що не на всій території України є можливість наразі впроваджувати певні нововведення в управлінських рішеннях. Також в НСЗУ усвідомлюють, що до кінця року ситуація може змінитися. Тому, за її інформацією, Парламент має прийняти зміни до законодавства, які дозволять на 2023 р. продовжити дію договорів, які діяли із закладами охорони здоров’я, що знаходяться в прифронтових зонах, у 2022 р. Усі ж інші заклади мають бути готовими до розділення ланок надання медичної допомоги.

МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПОРАНЕНИМ

Оскільки лікування тяжкопоранених осіб є високозатратним і не покривається наразі визначеними НСЗУ тарифами, то планується внести відповідні зміни та збільшити фінансування за стаціонарним та хірургічним пакетами послуг. Для цього НСЗУ вже аналізує собівартість таких медичних послуг.

ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ

Н. Гусак повідомила, що до повномасштабного вторг­нення Всесвітня організація охорони здоров’я разом з НСЗУ та МОЗ України працювали над проєктом індикаторів якості надання медичних послуг. Було декілька фаз цього проєкту і НСЗУ встигла оприлюднити дашборд з індикаторами якості за трьома напрямками.

Перший визначав індикатори охопленості первинною медичною допомогою, середню кількість декларацій на одного лікаря, місця надання медичної допомоги.

Другий стосувався певних процесів, зокрема того, як проводиться моніторинг розвитку дитини протягом першого року життя. Наприклад, проведення вакцинації за Національним календарем щеплень.

Третій напрям був присвячений результативності наданої медичної допомоги. Тобто з використанням даних ЕСОЗ з’являється можливість оцінювати надану медичну допомогу. Наприклад, непідтверджені випадки госпіталізації. Зокрема, коли в ЕСОЗ формується висновок після проходження стаціонарного лікування, у якому зазначається, що таке лікування могло надаватися і на амбулаторному рівні.

За словами Н. Гусак, усі ці показники беруться з ЕСОЗ і, якби не війна, вони були б представлені лікарям первинної медичної допомоги для ознайомлення. Однак наразі з міркувань безпеки всі дашборди приховані, але в ЕСОЗ ці показники й надалі розраховуються і наразі за окремими з них відмічено прогалини в окремих областях.

Наприклад, в Одеській обл. зафіксовано найменшу кількість на 100 тис. населення виписаних рецептів за програмою «Доступні ліки» на фоні загальної кількості пацієнтів з хронічними захворюваннями, які зареєстровані в області.

Також, наприклад, найгірші показники огляду дітей до одного року життя спостерігаються в Кіровоградській обл., водночас у Чернігівській та Харківській обл., навпаки, майже 80% дітей оглядають 4 рази впродовж першого року життя.

За словами доповідача, наразі стоїть питання, як працювати далі з цими даними, бо оцінка якості надання медичної допомоги належить до компетенції МОЗ, а не НСЗУ. Вона додала, що відомство вже отримало доручення напрацювати ІТ-рішення, яке б дозволило переглядати ці дашборди керівникам закладів з використанням їх електронних цифрових підписів.

Також, на її думку, слід працювати над тим, щоб цією інформацією зацікавилися не лікарі, а власники закладів охорони здоров’я, тобто керівники територіальних громад, яким має бути цікаво, як надається медична допомога населенню їх громад.

При цьому Н. Гусак зауважила, що наразі мова йде про відомості, які вносять в ЕСОЗ в добровільному порядку лікарі ПМД. Тому для отримання якісних та чітких даних, на основі яких здійснюватимуться доплати, їх внесення має стати обов’язковим.

На завершення вона наголосила, що, незважаючи на війну, ПМГ залишається пріоритетним напрямом для фінансування і наразі відсутні ознаки того, що її бюджет переглядатимуть в бік скорочення.

Стосовно загального підвищення рівня цін та їх впливу на ПМГ, то на думку очільниці НСЗУ, за більшістю програм проблем не виникне, але є програми, які залежать від рівня цін, у першу чергу на пальне. Це екстрена медична допомога, робота мобільних бригад з паліативної чи психіатричної допомоги. Однак наразі у держави поки немає можливості збільшити тарифи за цими програмами. Крім того, викликає занепокоєння програма з проведення гемодіалізу, оскільки цей вид медичної допомоги в більшості випадків залежить від імпортних компонентів. Тому НСЗУ моніторуватиме, як сильно вплине зміна курсу валют на цей вид медичних послуг, і реагуватиме залежно від поточної ситуації.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!