|
— Ігоре Євгеновичу, на якому етапі знаходиться нині процес розроблення підзаконних актів до нового закону?
І.С.: На першому етапі впровадження Закону «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» Комітетом з контролю за наркотиками(далі — Комітет) проведена велика робота з підготовки підзаконних актів. Сьогодні вже прийнято 7 постанов КМУ: від 19.03.2008 р. № 211 «Про затвердження Правил проведення операцій з обладнанням для виробництва, виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, яке підлягає контролю»; від 05.03.2008 р. № 140 «Про затвердження переліку обладнання, яке використовується для виробництва, виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та підлягає контролю»; від 05.12.2007 р.№ 1387 «Про затвердження Порядку ліцензування діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»; від 21.11.2007 р. № 1339 «Про реалізацію частини шостої статті 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів»; від 08.11.2007 р. № 1307 «Про затвердження Порядку перевезення хворими, які прямують транзитом через територію України, наркотичних засобів і психотропних речовин»; від 10.10.2007 р. № 1203 «Про затвердження гранично допустимої кількості наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що містяться в препаратах»; від 10.10.2007 р. «Про затвердження переліку прекурсорів, які використовуються в ветеринарній медицині». Інші проекти підзаконних актів подані на розгляд КМУ.
— Якщо до Комітету звернеться підприємець з усіма необхідними документами, він зможе отримати ліцензію на здійснення відповідної діяльності?
І.С.: Так, звичайно, зможе. Нині ліцензія — єдиний документ, який дає право юридичним особам всіх форм власності здійснювати діяльність з обігу на території України наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів. Вже відпрацьовані Ліцензійні умови та відповідна нормативна база, необхідна для подання документів з метою отримання ліцензії, тому будь-який суб’єкт господарювання, звернувшись до Комітету з відповідними документами, може отримати її та здійснювати діяльність, пов’язану з обігом вищезазначених речовин. З іншого боку, існує проблема, пов’язана безпосередньо з самими суб’єктами господарювання, які вважають процес отримання ліцензії та здійснення відповідної діяльності ускладненими через довготривале оформлення документів, необхідність дотримання вимог щодо приміщень, правил та умов зберігання підконтрольних речовин, заходів контролю за їх обігом і т.д. Проте ці вимоги зрозумілі в умовах складної ситуації зі зловживанням наркотичними засобами, коли держава зобов’язана застосовувати заходи щодо контролю їх нелегального обігу. Крім змін, зазначених вище, законом охоплено нові види діяльності: використання наркотичних засобів у ветеринарній медицині та діяльність з культивування рослин, включених до таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
— Чи поліпшить введення в дію цього закону забезпечення хворих онкологічного профілю наркотичними препаратами?
І.С.: Проблема доступності опіоїдів для таких хворих існує лише в хоспісах, які не отримали відповідної ліцензії. Неналежне забезпечення цими препаратами амбулаторних пацієнтів, на мою думку, пов’язане із суб’єктивним людським фактором. Обіг наркотичних засобів відслідковується чітко і жорстко згідно з прийнятими нормами контролю за обліком спеціальних форм рецептурних бланків, правил та етапів виписування рецептів, зберігання препаратів, тому лікарі надають перевагу сучасним ненаркотичним знеболювальним засобам, призначати які значно простіше.
— Олексію Володимировичу, чи існує проблема наявності та доступності наркотичних препаратів для тяжкохворих, яку сьогодні обговорюють багато громадських організацій?
О.К.: Такої проблеми немає, але в організації призначення та отримання таких засобів існують суттєві недоліки. При вираженому больовому синдромі у стаціонарах проводиться своєчасне їх призначення і адекватне знеболення, на відміну від амбулаторної мережі. Це пов’язано з недотриманням основних принципів ВООЗ по знеболенню інкурабельних хворих онкологічного профілю, несвоєчасним призначенням наркотичних анальгетиків, обмеженням їх добової дози, незручним для пацієнтів графіком проведення знеболення онкологічною сестрою або спеціалістами з невідкладної допомоги в домашніх умовах. Згідно з принципами знеболення, розробленими ВООЗ в 1988 р., опіоїдний препарат повинен вводитись залежно від тривалості його фармакологічної дії, яка для ін’єкційного морфіну становить 4–6 год, тому при проведенні ін’єкції 2 рази на добу адекватного знеболення не вдається досягнути. Крім того, на відміну від країн Європи та США, де добова доза добирається індивідуально, залежно від вираженості больового синдрому, в Україні існує обмеження максимальної добової дози наркотичних анальгетиків для хворих онкологічного профілю.
Окремо варто зазначити, що замінити опіоїд лікарським засобом іншої групи неможливо. Поява сучасних ненаркотичних анальгетиків не вирішує проблеми адекватного знеболення. Призначення препаратів пацієнту з больовим синдромом має відбуватися згідно з рекомендаціями ВООЗ, у яких чітко окреслені групи лікарських засобів та порядок їх призначення залежно від наростання больового синдрому. Лікарі зобов’язані дотримуватись їх незважаючи на рутинний процес виписування та списування наркотичного анальгетика.
— Які заходи, на вашу думку, змогли б покращити якість надання паліативної допомоги?
О.К.: Відсутність сучасних знеболювальних лікарських засобів та застосування виключно їх ін’єкційних форм, які вже не використовуються у багатьох країнах, істотно впливає на якість наданої паліативної допомоги. Неінвазивні форми наркотичних анальгетиків пролонгованої дії, які підтримують постійну концентрацію препарату в організмі, можуть забезпечити безперервне якісне знеболення, наприклад фентаніловий пластир, тривалість анальгетичного ефекту якого — 72 год, або морфін для перорального застосування, який діє 12 год. Реєстрація та широке застосування таких препаратів в Україні допоможуть вирішити питання ефективного тривалого знеболення, доступності та своєчасності паліативної допомоги тяжкохворим у домашніх умовах. n
Ганна Барміна,
фото Любові Столяр
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим