Робота фармринку протягом війни та плани на майбутнє. Фармбюджет 2023

РЕГУЛЯТОРНА СЕСІЯ

Олександр Комаріда, перший заступник міністра охорони здоров’я України, розповів про роботу Міністерства, плани на майбутнє та ключові регуляторні зміни. Серед основних питань, які доповідач окреслив у рамках своєї доповіді, це нова редакція Закону України «Про лікарські засоби», яка була прийнята 28 липня 2022 р., впровадження електронного рецепта на антибіотики та плани щодо поступового його впровадження на всі рецептурні препарати. Метою цього закону є зменшення податкових надходжень до бюджету країни-агресора та Білорусі, і 8 вересня відбулося перше засідання спеціальної комісії з цього приводу. Серед іншого розглядалися питання щодо створення націо­нального дистриб’ютора та обігу гуманітарної допомоги.

У свою чергу, Наталя Гусак, голова Національної служби здоров’я України (НСЗУ), поінформувала про фінансування системи охорони здоров’я у 2022 р., складнощі та шляхи вирішення проблем, які виникли внаслідок повномасштабної війни, а також про хід реалізації програми реімбурсації та плани щодо її розвитку цього та наступного року.

Едем Адаманов, виконувач обов’язків генерального директора ДП «Медичні закупівлі України», розповів про сферу державних закупівель медичних товарів у воєнний час, та відзначив, що основними викликами для підприємства стали часта зміна профільного законодавства, складнощі у логістиці та нестабільність курсу валют. Також доповідач повідомив про хід державних закупівель за різними програмами та напрямками цього року та про створення нових цифрових інструментів для реалізації закупівель.

На завершення І сесії відбулася дискусія щодо ключових регуляторних змін та їх впливу на фармацевтичний ринок, а також чого чекати у регуляторному полі після закінчення війни. У дискусії взяли участь Дмитро Алешко, керуючий партнер компанії «Правовий альянс», адвокат, Дмит­ро Таранчук, директор з правового забезпечення компанії «Фармак», та Сергій Сур, директор компанії «Артеріум».

ЕКОНОМІКА ТА ФАРМРИНОК

Макроекономічний огляд світової економіки та економіки України представив Леонід Гуляницький, член-кореспондент Національної академії наук (НАН) України, доктор технічних наук, Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН. Внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну страждає економіка всього світу. Серед ключових світових економічних трендів цього року можна виділити зростання рівня інфляції, зниження темпів зростання ВВП та значне підвищення цін на енергоносії. Втім, з плином часу прогнози стають оптимістичнішими.

Більш детально про економіку України розповів Денис Кудін, перший заступник міністра економіки, відзначивши, що протягом війни економіка дуже залежна від міжнародної підтримки, без якої наслідки для неї могли бути катастрофічними. Також спікер розповів, яким буде курс гривні по відношенню до долара США та коли Національний банк України повернеться від фіксованого до плаваючого курсу. Крім того, спікер висловив своє бачення податкової реформи, зазначивши, що податки потрібно зменшувати.

Про ключові тренди фармринку України поінформував Сергій Іщенко, CPO компанії «Проксіма Рісерч». Воєнна агресія росії проти України суттєво вплинула на фармацевтичний ринок. На початку повномасштабного вторг­нення люди у паніці вишиковувалися у черги до аптек та робили певний запас ліків. У подальшому ж показники аптечного продажу почали стрімко знижуватися. Наразі темпи спаду обсягів аптечного продажу ліків у гривневому вираженні порівняно з минулим роком поступово сповільнюються. Також спікер озвучив оновлені прогнози щодо розвитку ринку у грошовому вираженні, відповідно до яких за підсумками року ринок може вийти на позитивні показники.

На конференцію завітав і Ілля Костін, старший солдат Збройних сил України (ЗСУ) та партнер компанії «Правовий альянс», який захищає нашу державу від ворога та наразі перебуває у відпустці. Він розповів про героїчні подвиги українських військових та закликав усіх допомагати ЗСУ.

ЛАНЦЮЖОК ОБІГУ ЛІКІВ

Сергій Карась, директор ТОВ «БАДМ», зазначив, що війна навчила швидко реа­гувати на виклики та змусила переходити до ручного керування певними процесами. Крім того, бойові дії призвели до знищення одного з регіональних складів, що також суттєво вплинуло на роботу компанії та доставку ліків в аптечні заклади.

Про те, як змінилися поведінка та робота провізорів, а також споживачів від початку повномасштабного вторг­нення і дотепер, розповіла Тетяна Жолуденко, СЕО компанії «MDM».

На завершення першого робочого дня конференції відбулася панельна дискусія між представниками усіх ланок товаропровідного ланцюжка. У дискусії взяли участь Євгенія Піддубна, директор з корпоративних комунікацій компанії «Фармак», Марина Бучма, директор зі зв’язків з державними органами компанії «Тева Україна», Ігор Червоненко, директор компанії «Фармастор», Тарас Коляда, виконавчий директор мережі аптек «Подорожник», та Олександр Пономарьов, директор державної компанії «Укрвакцина». У ході жвавої дискусії учасники окреслили ключові проблеми, з якими їм довелося стикнутися внаслідок повномасштабного вторгнення, а також розповіли про взаємовідносини у цей складний період між різними ланками фармацевтичного ринку.

РЕЦЕПТ Є?

Великим цифровим проєктом, який незважаючи ні на що продовжує поступово втілюватися в життя, є запровадження електронного рецепта на лікарські засоби. З 1 серпня цього року в Україні запроваджено електронний рецепт на антибактеріальні лікарські засоби для системного застосування. А з листопада має запрацювати елект­ронний рецепт на відпуск наркотичних (психотропних) лікарських засобів.

До панельної дискусії з приводу впровадження е-рецепта в Україні долучилися Ігор Костиря, заступник директора Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ, Олександр Ємець, в.о. генерального директора ДП «Електронне здоров’я», Ірина Ліштаба, експерт з фармацевтичних питань, керівник групи бізнес-аналізу проєкту «Електронний рецепт», ДП «Електрон­не здоров’я», та Олександр Юсупов, заступник директора Департаменту оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

ПРОМОЦІЯ І РЕКЛАМА В ПЕРІОД ВОЄННОГО ЧАСУ

Аналітичні дані свідчать, що промоційна активність фармкомпаній відновлюється, й у липні порівняно з березнем підвищилася у 4 рази. Зростання промоційної активності відбувається майже у всіх областях України. Кількість маркетуючих організацій та брендів у промоції практично повернулася до рівня початку року. Олена Зубко, CCO Proxima Research International, наголосила, що відновлення промоції — важливий сигнал, у тому числі для штаб-квартир міжнародних компаній: немає перешкод, щоб працювати на цьому ринку, комунікувати і навіть виходити з лончами.

Успішними кейсами щодо відновлення та адаптації промоційної активності з урахуванням нинішніх потреб лікарів та пацієнтів поділилися Світлана Максимова, директор департаменту маркетингу та продажів рецептурного напрямку ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», та Юлія Преснякова, маркетинг-менеджер компанії «EVER Pharma».

Ринок телевізійної реклами наразі також швидко відновлюється, не в останню чергу завдяки високій активності фармацевтичних компаній. Фарма однією з перших відновила комунікацію у ЗМІ. Радіо та інтернет також залишаються досить затребуваними каналами для просування фармкатегорій. Про зміни в медіасередовищі та активність фармацевтичних брендів розповіли Володимир Фризюк, Chief Operating Officer «Dentsu Ukraine», та Марія Величко, Strategy Director «Carat Ukraine».

До панельної дискусії стосовно того, як змінюється промо­мікс (та, відповідно, інвестиції в промоцію на 2023 р.), долучилися Аеліта Рєва, провідний експерт фармацевтичної галузі, та Валентин Харченко, Marketing Director «Abbott Ukraine». Спікери наголосили на важливості адаптації комунікації, тону спілкування, створення креативу, який дозволить бути в тренді та «зачепити» споживача.

РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ТА УПРАВЛІННЯ РЕПУТАЦІЄЮ

На території України тривають активні бойові дії. Широкомасштабна війна призвела до погіршення показників, які характеризують сталий розвиток країни. Станом на сьогодні існує небезпека втілення практично всіх видів ризиків як на мікро-, так на макрорівні.

Пейзаж ризиків для ведення бізнесу у 2023 р. та речі, на які життєво необхідно звернути увагу, висвітлив Сергій Апальков, СЕО компанії «Бізнес-формат», економіст, викладач курсу економіки Сорбоннського університету. Євген Пенцак, PhD Лозаннського університету, керівник програми MBAF (Master in Business Analytics and Finance) у Києво-Могилянській бізнес-школі, розповів про стратегічні підходи до управління ризиками.

Про те, які завдання та дилеми зараз постають перед лідерами фармкомпаній, які особисті риси нині необхідно проявляти управлінцям, розповів Олександр Сударкін, директор програми МВА в бізнес-школі «МІМ-Київ».

До панельної дискусії долучилися Сергій Біденко, репутаційний та антикризовий радник, автор книги «Репутаційний антистрес», Михайло Наврузов, керівник департаменту комплаєнс в групі компаній STADA Україна, та Ірина Мазур, лікар-стоматолог, доктор медичних наук, професор, президент ГО «Асоціація стоматологів України», член Президії Української медичної експертної спільноти, представник України у Всесвітній федерації стоматологів.

У наступних номерах «Щотижневика АПТЕКА» ми більш детально розглянемо доповіді учасників, що прозвучали під час конференції.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!