Угорські ЗМІ повідомляють про конференцію Національної асоціації угорських фармацевтичних виробників (Magyarországi Gyógyszergyártók Országos Szövetségének — MAGYOSZ), яка відбулася нещодавно. Ліки, вироблені в Угорщині, використовуються в більш ніж 100 країнах, зазначив президент MAGYOSZ Давід Гресковітс (Dávid Greskovits). При цьому значна частина отриманого прибутку витрачається на дослідження і розробки. Хоча в даному секторі працює 35 тис. працівників, він постійно обтяжується браком людських ресурсів як у виробництві, так і в дослідженнях. Кожного другого пацієнта первинної ланки лікують угорськими ліками, але ціна на реімбурсовані ліки залишається незмінною з 2007 р. До того ж торік на ринку було 1683 препарати, ціна на які за цей період знизилася на 20,5%. Представники галузі вбачають у цьому велику проблему, адже безкомпромісна перевага лише низьким цінам з боку закупівельників не лише шкодить позиціям виробників, але й ставить під загрозу майбутнє пацієнтів. Щоб уникнути серйозних та незворотних наслідків, президент закликав до активного та чесного діалогу між гравцями ринку та особами, які приймають рішення.
Виклики поточного року
Починаючи з 2022 р., загострилися старі та з’явилися інші проблеми. Продуктивність галузі потрапила під загрозу у зв’язку з енергетичними ризиками. Проте хоча присутній на конференції представник уряду завірив про всебічні зусилля щодо унеможливлення відповідних ризиків, витрати на енергію, транспорт та сировину зростають неминуче. Так, минулого року порівняно з показниками 11-річної давнини вартість виробництва була на 64% більшою. Зростають також витрати на оплату праці: на виробництві вона в середньому на 55% вища, ніж в обробній промисловості. До того ж війна спричинила невизначеність у постачанні ліків. Зокрема, в Україні було анульовано кілька десятків реєстраційних свідоцтв угорських виробників.
Політико-економічне тло
Фармацевтична промисловість є стабільним сектором економіки Угорщини, на який припадає 1,5% ВВП (за цим показником країна посідає 4-те місце в ЄС), а продукція галузі становить 5% від загального експорту. Зростають також, принаймні номінально, державні витрати на охорону здоров’я. Їх частка у ВВП наразі становить 5,4%, тоді як загальних витрат — 6,3%, що є третім найнижчим показником у ЄС. З іншого боку, країна знаходиться в першому квартилі серед 27 країн — членів ЄС за приватними витратами на охорону здоров’я. При цьому з 2000 р. вартість медичних послуг зросла втричі, а реальна заробітна плата — тільки на 57%. Існуюча система фінансування не покриває амортизацію, і заборгованість лікарень зберігається. З 2012 р. очікувана тривалість життя в Угорщині не була такою низькою, як у 2021 р.
Місцевій системі в рамках програм підтримки було надано 67 млрд форинтів (170 млн дол. США). Найбільш успішною частиною програми є стимулювання інвестицій, 56 із 86 підтриманих проєктів уже реалізовано. Однак через негативну зміну обставин фармацевтична промисловість, схоже, повільно втрачає свої попередні переваги, такі як покращена продуктивність або витрати на дослідження та розробки, які наразі перевищували витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи в секторі ІТ у 4 рази та автомобільної промисловості — втричі. За останні 11 років угорські виробники зафіксували зростання на 63%, але сьогодні умови, які зробили все це можливим, уже відсутні.
Проблеми невеликих гравців
Тібор Ашвані (Tibor Ásványi), голова комітету з малих та середніх підприємств (МСП) MAGYOSZ, повідомив, що за 30 років 12 із 21 МСП впровадили повномасштабне вітчизняне виробництво. Однак після періоду розвитку настало зниження активності. Основна складність — це заморожування цін, тому бізнес уже займається виробництвом сировини, дієтичних добавок та іншої продукції, крім реімбурсованих ліків. Експортна активність МСП не досягає навіть 20%.
Він також зазначив, що, оскільки 80% їхніх обсягів продажу припадає на внутрішній ринок, МСП не можуть отримати вигоду від обмінного курсу. Ось чому було б важливо мати можливість забезпечити підвищення вартості ліків в Угорщині. Доповідач додав, що створення робочих місць у галузі окуповується за 5 років, але проблеми з оплатою праці заважають втриманню працівників. Виходом могло б бути, якби угорські ліки продавалися в Угорщині, а не імпортувалися — для цього потрібні патріотичний галузевий підхід і розвинена законодавча база, вважає експерт. Як приклад він навів зростання угорської продукції в секторі FMCG. Оскільки клієнти шукають угорські продукти в супермаркетах, магазини реагують на це розширенням внутрішньої пропозиції, за допомогою якої можна досягти прогресу щодо сталого розвитку.
Торгова марка «Угорські ліки»
MAGYOSZ та Угорська фармацевтична асоціація (Magyar Gyógyszerész Kamara) підписали в рамках конференції угоду про заохочення використання маркування «Угорські ліки» (Magyar Gyógyszer), таким чином допомагаючи ринку продукції місцевого виробництва. Ініціатива не є новою, вона була започаткована асоціацією ще у 2014 р. (детальніше — див.
Довідково. Дозвіл на використання знака «Угорські ліки» надає тільки MAGYOSZ. Відповідно до системи критеріїв торгова марка «Угорські лікарські засоби» (реєстраційний номер: 215 069) може застосовуватися тільки до лікарських засобів, які мають дозвіл на продаж в Угорщині та відповідають як мінімум одній додатковій умові, пов’язаній з дослідженнями та розробками у країні.
За матеріалами www.penzcentrum.hu; www.magyosz.org
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим