Нагальним завданням нинішнього уряду є реформування, фактично — створення нової системи охорони здоров’я. Про це повідомив Зіновій Митник, міністр охорони здоров’я України, під час проведення лекції для слухачів Інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України.
«Варто зазначити, що питання реформування системи охорони здоров’я — надзвичайно актуальне для більшості європейських країн. У системі охорони здоров’я України протягом останніх 50 років не відбувалося суттєвих зрушень, за винятком фрагментарних — в обсягах фінансування та рівнях оплати праці медичних працівників. Кожні 10 років країни вносять зміни у власні моделі системи охорони здоров’я, — зазначив З. Митник. — Ситуація в Україні призвела до того, що сьогодні стан охорони здоров’я не відповідає сучасним вимогам у жодному регіоні, навіть у столиці».
Головною метою соціального розвитку кожної держави є збереження здоров’я громадян, попередження виникнення хвороб та інвалідизації. Саме такий підхід покладено в основу стратегії державної політики щодо розвитку системи охорони здоров’я.
Основою політики у наступні роки має стати акцент на зміцнення фінансової та матеріально-технічної бази охорони здоров’я, а саме на забезпечення фінансування охорони здоров’я на рівні 7% ВВП та поетапне його збільшення до 10% (відповідно до Програми Президента «Україна для людей»).
Міністр наголосив, що у Програмі економічних реформ на 2010–2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» визначені шляхи та механізми реформ, а саме: структурна реорганізація галузі, розмежування медичної допомоги на первинному, вторинному та третинному рівнях; оптимізація ліжкового фонду.
Цією ж програмою визначено 3 основні етапи реформування галузі охорони здоров’я.
I етап (до 01.01.2011 р.):
- прийняття Законів України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я»; «Про загальнодержавну систему надання екстреної медичної допомоги»; «Про загальнообов’язкове державне медичне страхування»;
- створення адекватної системи управлінської вертикалі реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я;
- централізація коштів для надання первинної медико-санітарної допомоги на рівні районних (міських у містах) бюджетів;
- розроблення нормативно-правової бази для реформування галузі охорони здоров’я.
II етап (2011–2012 рр.):
- реалізація у Вінницькій, Дніпропетровській та Донецькій областях пілотних проектів щодо реформування галузі охорони здоров’я;
- розмежування рівнів надання медичної допомоги шляхом створення центрів первинної медико-санітарної допомоги, госпітальних округів, високоспеціалізованих закладів охорони здоров’я;
- фінансування закладів первинного рівня надання медичної допомоги відповідно до подушного фінансового нормативу;
- перехід від фінансування закладів вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги за предметною ознакою до глобального бюджету та оплати за послугу;
- запровадження закупівлі медичних послуг.
III етап (2013–2014 рр.):
- створення єдиного медичного простору;
- створення агенції з експертизи якості медичної допомоги;
- створення раціонального медичного маршруту пацієнта;
- підготовка до запровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування.
Здійснення реформ у бюджетній моделі охорони здоров’я дозволить підготувати умови для переходу до страхової моделі. Очікувані результати реформування: підвищення якості, доступності та забезпечення безперервності надання медико-санітарної допомоги населенню; зменшення потреби у стаціонарній, спеціалізованій амбулаторній та швидкій медичній допомозі; зміна ставлення і підвищення відповідальності владних структур за здоров’я населення, роботодавців та кожного окремого громадянина; покращання стану здоров’я населення.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим