Жінки в науці: досягнення у фармації, медицині, біології та хімії

Незважаючи на різноманітні складнощі соціального характеру та упереджене ставлення суспільства, жінки-вчені упевнено торують свій шлях у науці. Насамперед це всесвітньо відомі Марія Склодовська-Кюрі, роботи якої з фізики та хімії були відзначені двома Нобелівськими преміями, Дороті Кроуфут Ходжкін, удостоєна Нобелівської премії з хімії за визначення за допомогою рентгенівських променів структури важливих біохімічних речовин, Гертруда Еліон, яка разом з Джорджем Хітчінгсом працювала над багатьма кандидатами в препарати. До Міжнародного дня жінок і дівчат у науці, який відзначають 11 лютого, варто віддати належне жінкам, які присвятили життя фармації, медицині, біології, фізиці, хімії.

Фармація

Гертруда Еліон — американська біохімікиня та фармакологиня — працювала в американському представництві британської фармацевтичної компанії Burroughs Wellcome (зреш­тою стала фармацевтичним гігантом GlaxoSmithKline). Разом з Джорджем Хітчінгсом вона брала участь у розробці препаратів, що застосовуються при багатьох захворюваннях. Серед винайдених лікарських засобів, зокрема, імуносупресивний препарат азатіоприн (застосовується при ревматоїдному артриті, синдромі Вегенера, хворобі Крона, неспецифічному виразковому коліті, при трансплантації нирки, щоб уникнути відторгнення), меркаптопурин (для лікування хворих на лейкемію), піріметамін (застосовується при малярії), антиретровірусний препарат азидотимідин (для лікування пацієнтів зі СНІДом). Останнім великим проривом стала розробка противірусного препарату ацикловіру, що отримав схвалення у 1977 р. Загалом ім’я Г. Еліон фігурує в 45 патентах на лікарські засоби. У 1988 р. вона разом з Дж. Хітчінгсом та Джеймсом Блеком отримала Нобелівську премію з фізіології та медицини «за видатні досягнення у фармакології», однак не за розробку конкретного препарату, а за відкриття нового, більш раціонального підходу до розробки ліків.

Американська лікарка-педіатр Лейла Денмарк є однією зі співрозробників вакцини проти кашлюку. У 1935 р. вона отримала нагороду Фішера за видатні дослідження у сфері діагностики, лікування та імунізації проти кашлюку, а також роботу над вакциною.

Відкриттям ністатину ми завдячуємо мікробіологині Елізабет Лі Хазен і хімікині Рейчел Фуллер Браун. Препарат зараз відомий під багатьма торговими марками та застосовується при грибкових інфекціях шкіри, ротової порожнини, піхви та кишкового тракту.

Ту Юю — китайська хімікиня — винайшла препарат на основі полину для лікування хворих на малярію — артемізинін, що дозволило врятувати мільйони життів. Малярія спричиняла величезні втрати серед китайських солдатів під час вій­ни у В’єтнамі. У своїх пошуках вчена звернулася до китайських медичних текстів династій Чжоу, Цін і Хань. Ідеєю послугувало посилання на солодкий полин, який використовувався в Китаї у близько 400 р. нашої ери при переміжній лихоманці, симптомі малярії. Т. Юю є першою ученою материкового Китаю, що отримала Нобелівську премію в науковій категорії (вона здобула відзнаку в галузі фізіології або медицини у 2015 р.), причому зробила це без докторського або медичного ступеня чи навчання за кордоном.

Слід зазначити, що вища фармацевтична освіта в університетах упродовж тривалого часу була недоступною для жінок. Наприклад, в Австро-Угорській імперії жінки отримали право навчатися на фармацевтичному відділенні та здійснювати фармацевтичну діяльність на рівні з чоловіками у 1900 р. У 1905 р. Львівський університет з відзнакою закінчила Софія Рейх — перша жінка-провізор в Австро-Угорській імперії (Швед М. і співавт., 2011).

Медицина

Ще два століття тому жінкам заборонялося навчатися в медичних закладах і працювати в офіційній медицині. Маргарет Енн Балклі (Джеймс Баррі) вважається однією з перших лікарок у Європі XIX ст., але все життя вона приховувала свою стать, щоб мати можливість навчатися в Единбурзькому університеті (University of Edinburgh) і практикувати медицину під іменем Джеймса Баррі.

Однією з перших українських дипломованих лікарок стала уродженка Тернопільщини Софія Окуневська-Морачевська. Вона увійшла в історію розвитку вітчизняної медицини як перша жінка-лікар у Галичині та Австро-Угорській імперії. За її сприяння у Львові було створено школу акушерів-гінекологів, а також уперше на Заході України організовано курси для сестер милосердя та акушерок (Огнєв В. і співавт., 2017).

Неможливо не згадати засновницю медсестринської справи Флоренс Найтінгейл. Вона організувала школу медичних сестер та застосувала наукові методи у вирішенні проблем сестринської справи у військових госпіталях, а саме: дотримання ідеальної чистоти в палатах, регулярне провітрювання приміщень, дотримання режиму харчування, повний карантин для інфекційних хворих та уважне ставлення до всіх пацієнтів.

Серед вагомих відкриттів у медицині, здійснених жінками, варто відзначити, зокрема, розробку туберкулінової проби (манту), що досі використовують для індивідуальної та диференційної діагностики туберкульозу. Шкірну пробу на туберкульоз винайшла американська біохімікиня Флоренс Зайберт.

Відкриттям вірусу набутого імунодефіциту ми завдячуємо, зокрема, французькій вірусологині Франсуазі Барре-Сінуссі, яка присвятила свою кар’єру зупиненню поширення СНІДу. Науковиця і Люк Монтаньє одночасно та незалежно один від одного відкрили ВІЛ, що, зрештою, сприяло розробці антиретровірусних препаратів, які перетворили СНІД зі смертного вироку на хронічне захворювання, яке можна контролювати. Ф. Барре-Сінуссі удостоєна Нобелівської премії в галузі медицини 2008 р.

Біологія

Британська біофізикиня Розалінд Франклін зробила вагомий внесок у розуміння структури ДНК. Вона була експерткою зі структурного аналізу кристалів, який проводила методом дифракції рентгенівських променів. Дифрактограма, на якій чітко проглядалася спіральна структура ДНК, відома як «фото № 51», отримана Р. Франклін у 1952 р., стала головним поштовхом до відкриття двоспіральної будови ДНК. У тому числі завдяки рентгенограмам Розалінд Джеймс Вотсон та Френсіс Крік побудували двоспіральну модель ДНК, за що отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини в 1962 р. На той момент Р. Франклін уже померла.

Біологиня і цитогенетикиня Нетті Стівенс однією з перших встановила залежність статі від набору хромосом. Її висновки привернули належну увагу вже після смерті вченої, коли знан­ня про генетику просунулися трохи далі.

Італійська нейробіологиня Рита Леві-Монтальчині разом зі Стенлі Коеном відкрила фактор росту нервів (nerve growth factor). За це вони обоє отримали Нобелівську премію з медицини та фізіології в 1986 р.

Хімія

Британська біохімікиня Дороті Ходжкін відома розробкою рентгеноструктурного аналізу білків та дослідженнями структур пеніциліну й вітаміну B₁₂. Вона удостоєна Нобелівської премії з хімії у 1964 р. «за визначення за допомогою рентгенівських променів структур біологічно активних речовин». За 5 років після отримання цієї відзнаки вона встановила структуру інсуліну.

Ізраїльська вчена-кристалограф Ада Йонат стала лауреатом Нобелівської премії з хімії за 2009 р. спільно з Венкатраману Рамакрішнаном і Томасом Стейцем «за дослідження структури і функцій рибосоми». Оскільки рибосоми є основною бактеріальною мішенню для антибіотиків, ця робота сприяла створенню нових антибіотиків і кращому розумінню антибіотикорезистентності.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!