Регуляторна політика і бізнес в умовах війни. Підсумки 2022 р.

ДРС продовжує працювати за 3 основними напрямками:

• регуляторна політика і дерегуляція;
• державний нагляд (контроль);
• дозвільна система та ліцензування.

Регуляторна політика та дерегуляція

«У рамках напряму регуляторної політики та дерегуляції у 2022 р. нами переглянуто більше 2,5 тис. регуляторних актів органів місцевого самоврядування, з яких 35% скасовано або приведено у відповідність з вимогами законодавства», — поінформував Олексій Кучер.

Виявлено 129 рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих з порушенням вимог законодавства. З них 77% — за відсутності відповідних регуляторних повноважень, тобто місцеві регулятори приймають рішення, які виходять за межі їх компетенцій. «З урахуванням децентралізації місцевий регулятор іноді є ключовим у встановленні правил для місцевого бізнесу», — зазначив очільник ДРС.

Особливу увагу служба в минулому році приділяла відстеженню результативності та ефективності дії регуляторних актів. Так, у 2022 р. опрацьовано 445 звітів, з яких 58% актів центральних та місцевих органів виконавчої влади підготовлено з порушенням законодавства.

За наявності достатніх підстав ДРС має право відмовити у погодженні проєктів регуляторних актів, у зв’язку з чим надалі відповідний документ не може бути прийнято. «Якщо є ініціативи щодо регулювання, які мають негативні наслідки для бізнесу, дуже прошу звертатися до нас. Ми маємо можливість заблокувати акт і розібратися, чому саме це регулювання приймається», — підкреслив О. Кучер.

Завдяки відповідним відмовам ДРС у погодженні проєктів у минулому році вдалося зекономити 3,3 млрд грн додаткових витрат бізнесу.

Дозвільна система та ліцензування

ДРС ініціювала і розробила законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», який передбачає скасування деяких документів дозвільного характеру, застосування яких є недоцільним та економічно невиправданим. Загалом пропонується скасувати 17 з 85 документів дозвільного характеру, зокрема і спеціальний дозвіл на зайняття народною медициною (цілительством). Відповідний законопроєкт уже погоджено Урядом і він знаходиться на опрацюванні в окремих парламентських комітетах.

Свою роботу продовжує Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування при ДРС. Майже 50% усіх скарг, які надходять до неї від представників бізнесу, задоволено. «Крім того, органи ліцензування звертаються до нас з проханням погодити проведення позапланових перевірок. З 22 звернень ми погодили проведення лише 3 перевірок», — зауважив О. Кучер.

Удосконалення інструментів державного регулювання бізнесу

На початку цього року Уряд створив Міжвідомчу робочу групу з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності, до якої серед інших увійшов і голова ДРС. За словами О. Кучера, робоча група у пришвидшеному порядку переглянула інструменти державного регулювання у сферах довкілля, економіки. Наразі робота триває за напрямками охорони здоров’я, інфраструктури. Головна ціль такої діяльності — провести ретельний аудит і запропонувати зміни, які спростять життя бізнесу.

Попередньо, у 2022 р., ДРС спільно з експертами Програми Агентства США з міжнародного розвитку (United States Agency for International Development — USAID) «Конкурентоспроможна економіка України» розпочала роботу з аналізу наявних інструментів державного регулювання у найважливіших сферах господарської діяльності для визначення тих напрямків, які потребують оптимізації або вдосконалення.

Державний нагляд (контроль)

У 2021 р. здійснено більше 200 тис. планових та позапланових перевірок бізнесу з боку контролюючих органів. У зв’язку з введенням воєнного стану у березні минулого року Урядом запроваджено мораторій на перевірки. В умовах мораторію станом на грудень 2022 р. проведено більше 11,5 тис. перевірок. «Тобто у 20 разів менше наш бізнес турбувала держава. І нічого страшного не відбулося. Бізнес працював і продовжує працювати. Це дає нам і державі можливість переглянути своє ставлення до перевірок бізнесу. По-перше, ми зараз опрацьовуємо варіант дистанційних перевірок, по-друге, ми дійшли висновку, що такої кількості перевірок не потрібно, відповідно, зменшиться кількість чиновників, які виходять на перевірки, і державні трати», — зазначив голова ДРС.

Загалом, на переконання О. Кучера, держава має навчитися і повинна довіряти бізнесу.

ДРС, зі свого боку, контролює діяльність органів, які пере­віряють бізнес, здійснює моніторинг законності проведених перевірок під час дії воєнного стану. Так, серед найчастіших порушень слід назвати:

• безпідставне проведення перевірки;
• порушення строків прийняття рішення про надання ліцензії або про відмову в її наданні;
• відмова у наданні дозволу з підстав, не передбачених законом;
• порушення строків розгляду документів.

Крім того, у службі планують переглянути концепцію відповідальності державного службовця під час проведення перевірок.

Інформаційна відкритість

У минулому році ДРС створено чат-бот у Telegram: t.me/businessWar_bot — допомога бізнесу під час вій­ни. Тут підприємці можуть поставити свої питання щодо ведення бізнесу, надати пропозиції або описати проблеми, з якими вони зіткнулися під час співпраці з контролюючими органами. «Ми взяли на себе зобов’язання протягом 24 год відповідати на відповідні повідомлення», — зазначив О. Кучер, додавши, що за 6 міс 2022 р. отримано близько 300 повідомлень за допомогою цього сервісу. У ДРС закликають бізнес звертатися з питаннями і висловили готовність активно допомагати у вирішенні питань.

Ще один інструмент, завдяки якому підприємці можуть отримати консультації щодо ведення своєї діяльності — онлайн-консультації від ДРС на порталі Дія.Бізнес — «Регуляторні правила для бізнесу». Найбільш топові запитання, з приводу яких представники бізнесу звертаються через цей портал, — започаткування власної справи та релокація діяльності.

Основні перешкоди для відновлення бізнесу в умовах війни

Станом на січень 2023 р. основними перешкодами для відновлення і розвитку бізнесу є:

• недостатня кількість платоспроможних клієнтів (50,5% респондентів вказали на цей фактор);
• непрогнозованість розвитку ситуації в Україні (48,4%);
• відсутність достатнього капіталу (40,4%);
• непередбачувані дії держави, що можуть погіршити стан бізнесу (26%).

Такі результати показало дослідження «Стан та потреби бізнесу в умовах війни», презентоване Андрієм Длігачем.

Блокування податкових накладних (42,2%) — ключова і найбільш актуальна проблема, з якою бізнес зіткнувся у взаємовідносинах із владою. 5-та частина підприємців (21,1%) стикається з проблемами, пов’язаними із затримкою з логістикою на кордоні (черги на митних пунктах). Ще майже 17,6% опитаних представників бізнесу відзначили відмову в бронюванні військовозобов’язаних працівників, близько 14% — відмову у доступі до державної грантової програми допомоги бізнесу «Доступні кредити 5–7–9%».

Ключовими пріоритетами для бізнесу є подолання корупції (це відзначили майже 70% респондентів); підвищення доступності кредитних ресурсів, здешевлення кредитів (44%), впровадження податкової реформи «10–10–10» (43%); проведення судової реформи (40%).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!