Цукрозамінники та ризики для здоров’я. Тепер знаємо дещо більше?

У нещодавно опублікованому дослідженні замінник цукру еритритол підвищив ризик серйозних серцево-судинних подій (включаючи смерть, нефатальний інфаркт міокарда чи інсульт) (Witkowski M., 2023). Чи варто бути обережнішими щодо еритритолу та інших непоживних підсолоджувачів (Non-nutritive sweeteners — NNS), тим більше, що маємо й інші тривожні «дзвіночки» щодо нього?

Еритритол підсилює схильність до тромбоутворення?

До висновку про ризики з боку серцево-судинної системи дійшли вчені з США та Німеччини, проаналізувавши циркулюючі рівні кількох поліольних NNS (сорбітол, ксилітол, мальтитол тощо) у 1157 пацієнтів однієї з американських клінік, яким виконували катетеризацію серця. Учасників, у яких оцінено показники генетичного та метаболічного ризику, спостерігали протягом 3 років. З’ясувалося, що у пацієнтів з підвищеним рівнем еритритолу в крові коефіцієнт ризику серйозних серцево-судинних подій був у 3,22 раза вищим порівняно з іншими.

Додатково дослідники проаналізували ще дві когорти — зі Сполучених Штатів (2149 учасників, № 00590200 у реєстрі Clinicaltrials (NCT)) і Німеччини (833 учасники, DRKS (Deutsches Register Klinischer Studien) № 00020915). У цих дослідженнях також виявлено зв’язок між підвищенням рівня еритритолу в крові та серцево-судинними подіями. Так, скоригований коефіцієнт ризику 4-го квартиля за концентрацією NNS у крові проти першого (95% довірчий інтервал) становив 1,80 (95% довірчий інтервал (ДІ) 1,18–2,77) та 2,21 (1,20–4,07) відповідно.

Еритритол — багатоатомний спирт, NNS, що не впливає на рівень глюкози або інсуліну, в крові також добре переноситься шлунково-кишковим трактом: тонкий кишечник поглинає 90% еритритолу, а потім виводить його через нирки. Лише 10% залишається в товстому кишечнику, де може викликати метеоризм і діарею. У 2015 р. Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (European Food Safety Authority — EFSA) надало позитивний висновок щодо еритритолу. Проте відомо, що він посилює реактивність тромбоцитів in vitro та утворення тромбозу in vivo.

Тож, як повідомили автори американо-німецького пошукового аналізу, у проспективному пілотному дослідженні (NCT04731363) прийом еритритолу у здорових добровольців (n = 8) викликав помітне та тривале (>2 днів) підвищення рівня еритритолу в плазмі крові значно вище порогових значень, пов’язаних із підвищеною реактивністю тромбоцитів та потенціалом тромбозу in vitro та дослідження in vivo.

Нарешті автори провели невелике проспективне дослідження за участю 8 здорових добровольців, які випили розчин 30 г еритритолу, що, на думку вчених, відповідає вмістові стандартної банки солодкого напою. Рівень багатоатомного спирту в крові досліджених підвищився в 1000 разів, залишався підвищеним протягом 2 днів, а тромбоцити значно змінили свою активність.

Отримані результати можуть ґрунтуватися на можливих спотворювальних факторах, тому що, як правило, особи з великим споживанням замінників цукру більше страждають від ожиріння, мають порушений обмін речовин і ведуть загалом нездоровий спосіб життя, — зазначено у матеріалах Наукового медіацентру (Science media centre). До того ж лише 10% еритритолу потрапляє у кров, тоді як його джерелами можуть бути різні харчові продукти (зокрема, ферментовані та дині). Тож отримані результати не слід переоцінювати, хоча подальша оцінка довгострокової безпеки еритритолу є виправданою.

Інші ризики

Також звертають на себе увагу нещодавно опубліковані результати огляду (під назвою POINT) досліджень довготривалого вживання NNS (сахарину, аспартаму, ацесульфаму, сукралози, стевії, ксиліту й еритритолу) (Christofides E.A., 2021). У ньому звертають увагу на два фундаментальні аспекти: ефекти NNS, окрім зниження енергетичної цінності раціону, та індивідуальні генетичні особливості. Обидва вони погано вивчені. Проте дослідження свідчать про погіршення результатів, коли NNS використовують для боротьби із захворюваннями, пов’язаними з ожирінням, такими як артеріальна гіпертензія, дисліпідемія та цукровий діабет. Зміни в мікробіомі кишечнику в бік більш «запального патерну» кишкової мікробіоти є тривожним проявом як у гострих, так і в хронічних користувачів NNS, незалежно від початкової маси тіла чи захворювання. Найважливіше те, що проведено численні дослідження, які виявили довгострокову шкоду для нейрогормонального контролю насичення у тих, хто постійно вживає NNS.

В іншому дослідженні зроблено спробу дослідити індивідуальну відповідь кишкової мікробіоти на вживання NNS та зроблено висновки, що у загальній популяції осіб із ожирінням та супутніми ризиками користь, швидше за все, переважає над ризиками (Richardson I.L., Frese S.A., 2022). Таким чином, останніми роками доказова база щодо NNS дещо поповнилася і тепер викликає більше тривоги, ніж раніше.

За матеріалами www.nature.com; www.sciencemediacentre.org

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті