Цифровізація охорони здоров’я під час війни: які плани має МОЗ на 2023 рік?

ЦИФРОВІЗАЦІЯ МЕДИЧНОЇ ГАЛУЗІ

У 2023 р. МОЗ заплановано реалізацію 107 цифрових проєктів, які спрямовані на автоматизацію процесів для медичних працівників, підвищення якості, доступності та безпеки медичних послуг для пацієнтів тощо. Однак, на думку М. Карчевич, із вказаної кількості проєктів частина може імплементуватися тільки у 2024 р. Цього року їх реалізація лише розпочнеться. Належне фінансування проєктів є також важливим аспектом. Адже впровадження певних технічних рішень потребує належної ресурсної підтримки, якої в умовах війни, на жаль, недостатньо. У планах МОЗ також зробити єдину інформаційну платформу даних. Адже в сфері охорони здоров’я діє велика кількість різних систем та реєстрів, де зберігаються певні дані, які потрібні для роботи як управлінців, так і медичних працівників. Міністерство планує зібрати в одному місці дані з усіх систем та реєстрів, які необхідні для здійснення аналізу, порівняння стану різних напрямів медичної допомоги, національної сфери охорони здоров’я з іншими країнами тощо.

Цифрові компетентності — це окремий напрямок, який розвиває МОЗ. Впровадження сучасних технологій в медицині необхідне, але потрібно вміти такими інноваціями користуватися. Тому навчання цифровій грамотності є важливим напрямком і для медиків, і для пацієнтів.
До речі, МОЗ України провело зустрічі з представниками фахової передвищої, вищої та післядипломної медичної й фармацевтичної освіти, на яких обговорили:

• проєкт рамки цифрових компетентностей майбутніх медичних працівників, розроблений за сприяння проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я»;
• необхідність формування нових навчальних планів з урахуванням питання розвитку цифрових компетентностей;
• формування теоретичних знань щодо процесів цифровізації сфери охорони здоров’я в Україні, а також напрацювання практичних навичок роботи з електрон­ною системою охорони здоров’я та іншими електрон­ними інструментами.

Кібербезпека — це топ-пріоритет відомства, адже кількість атак у мирний час була на високому рівні, а у воєнний — тільки зросла. «Нам необхідно бути впевненими, що дані будуть надійно захищені та не буде сторонніх втручань», — підкреслила заступниця міністра.

ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА ЛІКАРНЯМ

Процес надходження гуманітарної допомоги триває. У перші місяці війни обсяги її надходження були значно більшими, ніж тепер, зокрема це стосувалося ліків та медичного обладнання. Все залежить від події/ситуа­ції, яка привертає увагу світу, тоді кількість гуманітарної допомоги збільшується. Все ж допомога від урядів інших країн, бізнес-партнерів тощо продовжує надходити в плановому режимі.

Міністерство охорони здоров’я України оптимізувало процес контролю за тією гуманітарною допомогою, яка надходить, аби мати повний її облік та збирати потреби медичних закладів через систему MedData. Щодо найактуальніших запитів від медичних закладів, наразі це отримання певного медичного обладнання. У період відключення світла, звичайно, першочергова потреба була в генераторах. Наразі вона більшою мірою закрита.

Е-РЕЦЕПТ

Минулого року відбулися 2 етапи запуску е-рецептів:

1-й — на антибіотики,

2-й — на нарковмісні препарати.

Цього року у квітні відбувся 3-й фінальний етап — поширення функціоналу е-рецепта на всі рецептурні ліки. Однак варто зважати на те, що в країні діє воєнний стан, тому на цей період можливе одночасне використання як паперового, так і е-рецепта на ліки. Спікерка зауважила й щодо закупівель волонтерами лікарських засобів для потреб фронту. Як і раніше, волонтерські та благодійні організації на запит відповідної установи, військової частини чи медичного закладу можуть закуповувати рецептурні ліки безпосередньо у дистриб’юторів без рецепта. «Все ж нам ще потрібно пройти певний шлях, щоб сформувати в суспільстві культуру відповідального застосування рецептурних препаратів», — зауважила заступниця міністра. Разом з тим впровадження е-рецепта є частиною євроінтеграційних вимог для вступу України до Європейського Союзу.

Маршрут пацієнта за е-рецептом. Якщо пацієнт має симптоми певного захворювання, він звертається до свого сімейного лікаря чи іншого лікуючого лікаря незалежно від того, це комунальний чи приватний медичний заклад. Надалі лікар здійснює огляд пацієнта та вносить відповідні дані до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), формуючи е-рецепт. Після цього пацієнт отримує смс-повідомлення, в якому містяться код підтвердження та номер рецепта. З цими даними він звертається до аптечного закладу, де відбувається погашення рецепта та отримання необхідного препарату:

• якщо за програмою реімбурсації «Доступні ліки», то безоплатно або з частковою доплатою;
• якщо поза програмою реімбурсації — за кошти пацієнта.

Важливим є те, що лікар в рецепті вказує діючу речовину, а торгову назву та бренд препарату обирає пацієнт в аптеці.

Варто нагадати: якщо у пацієнта немає мобільного телефону, він може отримати від лікаря роздруковану інформаційну довідку, яка місить всі необхідні дані для отримання ліків у аптеці. Також перевагами е-рецепта над паперовим є можливість дистанційного виписування. Адже особи із хронічними захворюваннями для того, щоб кожного разу не звертатися до медичного працівника, мають змогу дистанційно отримати консультацію свого лікаря. Для цього необхідно узгодити спосіб дистанційного зв’язку та уточнити, у який час краще телефонувати або писати.

Аналіз впровадження е-рецепта. За словами спікерки, якщо говорити про виписування та погашення рецептів на нарковмісні ліки, вони є на достатньо високому рівні. Також до відомства надійшов запит від правоохоронних органів щодо повноцінного переходу на е-рецепт. Тому що за наявності одночасно й паперового рецепта здійснювати контроль за відпуском нарко­вмісних ліків доволі важко, враховуючи випадки підробок таких рецептів. Відносно е-рецепта здійснення таких правопорушень знижується до нуля. Адже коли лікар вносить неправдиві дані, він накладає на них власний кваліфікований електронний підпис (КЕП).

РЕАБІЛІТАЦІЙНА ДОПОМОГА

Зробити реабілітацію сучасною, ефективною та доказовою — такий пріоритет має Україна вже другий рік поспіль. Насамперед це спричинено війною та постраждалими від неї. Для втілення в життя вказаних цілей у Програму медичних гарантій вже включено відповідні пакети медичних послуг. Також впроваджується мультидисциплінарний підхід, коли є команда фахівців, які супроводжують людину та надають їй всю необхідну під час реабілітації допомогу.

На сьогодні діє 244 такі команди, які проходять навчання, підвищують свій рівень знань. У цій сфері також впроваджується електронне документування реабілітаційного процесу із використанням Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ) (International Classification of Functioning, Disability and Health — ICF). МКФ — це новітня методика визначення стану здоров’я людини після перенесеної травми, яка дає змогу перебудувати систему реабілітації в Україні.

ЗАПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ

— Це дискусійне питання щодо того, які ліки мають бути рецептурними/безрецептурними. Насправді слід розуміти, що все визначається, коли подається заявка на реєстрацію того чи іншого препарату в Україні. Потім ДП «Державний експертний центр МОЗ України» або підтверджує заявлений статус лікарського засобу, або відхиляє його. Дане питання потребує більш широкого обговорення з профільними фахівцями стосовно того, чи варто зараз змінювати правила/підходи до отримання реєстраційного посвідчення на ліки, чи поки залишити все як є.

— Стабільно найбільше запитань надходить стосовно програми «Доступні ліки», тому необхідно проводити більше роз’яснювальної роботи щодо наступних питань:

• що це за програма;
• які ліки до неї входять;
• як та де їх отримати тощо.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!